Рішення № 139437398, 26.08.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/151/25-21/38/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2026 Справа № 908/3497/25 (908/3599/25)

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, за участю секретаря судового засідання Подгайної В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/3497/25 (908/3599/25)

За позовною заявою - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів (вул. Дрозда Володимира, буд. 19, м. Чернігів, 14007, код ЄДРПОУ 08351733, ел. пошта: chernigivkev@post.mil.gov.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС, представник - Федорчук В.М., не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕКС ІНВЕСТ (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

про визнання недійсним пункту договору та стягнення 4 963, 46 грн.

в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕКС ІНВЕСТ (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Розпорядник майна - Сєдова Наталя Іванівна (вул. Гагаріна, буд. 8, офіс 69, м. Запоріжжя, 69005, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

За участю представників сторін:

не з`явилися

СУТЬ СПОРУ:

01.12.2025 до Господарського суду Запорізької області в системі Електронний суд надійшла позовна заява Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів від 01.12.2025 до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕКС ІНВЕСТ з вимогами про:

1. Визнати недійсним пункт 3.2. Договору поставки № СК56/221 від 15.12.2022 укладеного між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернігів та Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕКС ІНВЕСТ, в частині включення до ціни договору суми ПДВ 7 %.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕКС ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 39821153, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 8, кімната 21) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів (код ЄДРПОУ 08351733, номер рахунку UA298201720343151001200006758 в ДКСУ м. Київ, ІПН 083517325266) 4 963, 46 грн. безпідставно набутих коштів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕКС ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 39821153) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів (код ЄДРПОУ 08351733) сплачений судовий збір.

01.12.2025 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи, справу № 908/3599/25 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою суду від 08.12.2025 позовну заяву залишено без руху.

18.12.2025 та 19.12.2025 до суду в системі Електронний суд від представника позивача надійшли заяви про усунення недоліків позовної заяви, якими недоліки, викладені в ухвалі суду від 08.12.2025, усунуто.

Ухвалою від 24.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3599/25, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, справі присвоєно номер провадження 17/151/25, підготовче судове засідання призначено на 20.01.2026.

Ухвалою від 09.01.2026 матеріали справи № 908/3599/25 передано на розгляд Господарського суду Запорізької області в межах справи № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕКС ІНВЕСТ.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду розгляд справи (єдиний унікальний номер судової справи 908/3599/25) за вище зазначеним позовом визначено судді Черкаському В.І., у провадженні якого перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕКС ІНВЕСТ.

Ухвалою від 03.08.2026 матеріали справи за позовною заявою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕКС ІНВЕСТ про визнання недійсним пункту договору та стягнення 4 963, 46 грн. прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕКС ІНВЕСТ та відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Ухвалено розглядати позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Справі присвоєно номер провадження 17/151/25-21/38/25. Розгляд справи по суті призначено на 26.08.2026, 12 - 00.

Враховуючи приписи частини 14 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на те, що після зміни складу суду розгляд даної справи розпочався спочатку, новий склад суду самостійно здійснює процесуальні повноваження щодо керівництва рухом справи та не є пов`язаним раніше ухваленими процесуальними рішеннями попереднього судді в частині визначеної форми судочинства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 247 ГПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

З урахуванням приписів частини 3 статті 247 ГПК України, дослідивши матеріали справи, оцінивши характер спірних правовідносин, категорію та складність справи, обсяг доказів, а також ціну майнової вимоги (5 579,07 грн), суд дійшов висновку, що дана справа відповідає критеріям спрощеного позовного провадження.

З метою забезпечення повноти розгляду справи, змагальності процесу та права сторін бути почутими, ухвалою суду від 03.08.2026 розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (з проведенням судового засідання), що повністю узгоджується з приписами частини 5 статті 252 ГПК України. Жодних обмежень процесуальних прав учасників справи під час зміни форми судочинства судом допущено не було.

Заявою (клопотанням) від 20.08.2026 позивач просив розглянути справу без участі представника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів за наявними в матеріалах справи документами та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач вимог ухвали суду від 03.08.2026 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позовну заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Представники сторін у судове засідання 26.08.2026 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1); повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

Згідно статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

У провадженні судді Черкаського В.І. знаходиться справа № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕКС ІНВЕСТ.

Ухвалою від 18.12.2025, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕКС ІНВЕСТ. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну.

18.12.2025 на офіційному веб-сайті Верховного суду оприлюднено оголошення № 77982 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ ІНТЕКС ІНВЕСТ.

Наразі процедура розпорядження майном ТОВ ІНТЕКС ІНВЕСТ триває, повноваження розпорядника майна виконує арбітражний керуючий Сєдова Н.І.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.

15.12.2022 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернігів (далі - КЕВ м. Чернігів) та Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕКС ІНВЕСТ укладено Договір поставки № СК56/221 (далі - Договір), згідно умов якого Постачальник приймає на себе зобов`язання передати Покупцю у власність Товари, а Покупець зобов`язується сплатити і прийняти Товар.

Пунктом 3.2. погоджено, що сума Договору становить 75 870, 00 грн.

Згідно видаткової накладної № 0056/0000440 від 15.12.2022 сума ПДВ складає 4 963, 46 грн.

Відповідно до п. 2.1. Договору № СК56/221 товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання Товару згідно умов Договору.

Пунктом 4.1. Договору визначено умови оплати: оплата Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на Товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та накладної і дійсна протягом дня виписки.

Пунктом 10.1. Договору визначено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання Сторонами та його закріплення печатками Сторін (за умови наявності печатки у сторони). Договір діє до 31.12.2022.

На виконання умов зазначеного правочину товариством здійснена поставка товару, а Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернігів 15.12.2022 оплачено її вартість у розмірі 75 870, 00 грн., у тому числі ПДВ - 4 963, 46 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 738 від 15.12.2022, видатковою накладною № 0056/0000440 від 15.12.2022 та рахунком-фактурою № 0056/0000470 від 15.12.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану (далі - Постанова КМУ № 178) установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану, операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби України тощо, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою.

Таким чином, сума ПДВ була безпідставно включена до умов Договору № СК56/221, а її сплата всупереч вимогам Постанови КМУ № 178 призвела до зайво сплачених бюджетних коштів.

Відповідно до листа-роз`яснення ДПС України від 29.07.2022 № 8271/6/99-00-21-03-02-06 нульова ставка податку на додану вартість відповідно до п г підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V Кодексу та постанови КМУ № 178 застосовується як до операцій з постачання пального, так і до операцій з постачання будь-яких інших товарів, що використовуються для забезпечення транспорту, за умови, що такі операції з постачання здійснюються категоріями суб`єктів, що визначені постановою КМУ № 178.

Норми ПК України не передбачають можливості для платників податку - постачальників здійснювати вибір щодо застосування чи незастосування нульової ставки податку, оскільки застосування встановленої чинним законодавством ставки податку є обов`язком, а не правом платника податку.

Тобто, незалежно від того, був сформований чи ні постачальником податковий кредит за операціями з придбання пального (товар для заправки), будь-яких інших товарів, що використовуються для забезпечення транспорту, операції з подальшого постачання таких товарів для визначених постановою КМУ № 178 категорій суб`єктів оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість. При цьому, оскільки режим застосування нульової ставки не є тотожним режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість, нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 розділу V Кодексу, постачальником при здійсненні операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість, не здійснюється.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 11 Закону України Про ціни і ціноутворення вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

Податок на додану вартість, визначений в підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (підпункт а пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України). За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

Відповідно до підпункту г підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Розділу V Податкового кодексу України, за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.

Приписами ст. 4 Закону України Про оборону України у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (із змінами та доповненнями) в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року.

Маючи на меті спростити порядок та сприяти оперативному матеріальному забезпеченню військових формувань, 02.03.2022 було прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 178 Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану. Відповідно до пунктів 1, 2 зазначеної постанови до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з`єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Діючим законодавством на Міністерство оборони України, як на центральний орган виконавчої влади, покладено державою функції щодо забезпечення життєдіяльності Збройних Сил, їх функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність, постачання озброєння та військової техніки, матеріальних, фінансових, інших ресурсів та майна згідно з потребами, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил у межах коштів, передбачених державним бюджетом.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про оборону України та статті 15 Закону України Про Збройні Сили України фінансування потреб національної оборони та Збройних Сил України здійснюється виключно за рахунок державного бюджету України.

Статтею 3 Закону України Про господарську діяльність у Збройних Силах України передбачено, що суб`єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові об`єднання, військові частини, установи та організації, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України із своїм найменуванням.

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігів є структурною складовою Міністерства оборони України, органом державної військової влади на місцях в системі Збройних Сил України, уповноважений державою виконувати відповідні функції у відносинах, що виникають з його діяльності, який також утримується за рахунок бюджетних коштів.

Оскільки покупцем товару за Договором № СК56/221 від 15.12.2022 виступає Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігів, наведений пункт 3.2 Договору суперечить постанові № 178 від 02.03.2022 та приписам підпункту г підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість у розмірі 7 %, а не за нульовою ставкою.

Приписи підпункту г підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України та приписи постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 поширюються на діяльність органів Збройних Сил України, яким є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігів.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Приписи ч. 1 ст. 203 ЦК України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. Зокрема, у випадку, що розглядається, можна припустити наявність (існування) спірного договору і без включення до нього умови щодо необхідності сплати ПДВ.

Хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20 відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 922/2439/20 щодо неможливості визнання недійсним частини договору стосовно визначення ПДВ.

Згідно правового висновку Касаційного господарського суду в постанові від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20 договір може бути визнаний недійсним в частині включення суми ПДВ до вартості товару.

Положеннями ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Отже, зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна виникає відповідно до статті 1212 ЦК України за умови набуття або збереження особою майна за рахунок іншої особи, а також відсутності достатньої правової підстави для такого набуття (збереження), зокрема у разі, коли відповідні підстави згодом відпали.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Пунктом 3.2. Договору № СК56/221 від 15.12.2022 до ціни договору всупереч законодавству включено суму ПДВ, а саме: 4 963, 46 грн. за придбання КЕВ м. Чернігів палива.

Операції з постачання КЕВ м. Чернігів за Договором № СК56/221 від 15.12.2022 дизельного палива оподатковуються за нульовою ставкою, тому передбачена у пункті 3.2 Договору сума податку на додану вартість у розмірі 7 % є безпідставною.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності позовних вимог є більш вірогідними, ніж докази, надані на їх спростування.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення Європейського суду з прав людини у справах Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, Серявін та інші проти України, Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010).

З урахуванням наведених обставин справи та наданих сторонами доказів, відповідачем не спростовано обґрунтованої позиції позивача щодо правомірності заявленого позову.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75 - 79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 13, 73, 74, 76, 79, 86, 123, 129, 236, 238, 240, 241, 247, 252, 255-257, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним пункт 3.2. Договору поставки № СК56/221 від 15.12.2022, укладеного між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернігів (код ЄДРПОУ 08351733) та Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕКС ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 39821153), в частині включення до ціни договору суми податку на додану вартість у розмірі 7 (сім) %.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕКС ІНВЕСТ (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів (вул. Дрозда Володимира, буд. 19, м. Чернігів, 14007, код ЄДРПОУ 08351733, номер рахунку UA298201720343151001200006758 в ДКСУ м. Київ, ІПН 083517325266) 4 963 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят три) грн. 46 коп. безпідставно набутих коштів, 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати позивачу, відповідачу (до електронних кабінетів).

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (статті 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено та підписано 03.09.2026.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ