Рішення № 139437265, 03.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026м. ДніпроСправа № 904/3727/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., розглянув спір

за позовом Комунального підприємства Дніпропетровської обласної рада "Аульський водовід", смт Аули, Криничанський р-н, Дніпропетровська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський Олійноекстракційний завод", м. Верхівцеве, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості у сумі 580 485 грн 28 коп.

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної рада "Аульський водовід" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський Олійноекстракційний завод" заборгованість в сумі 580 485 грн 28 коп., з яких: 535 829 грн 58 коп. - основна заборгованість, 27 011 грн 19 коп. - інфляційне збільшення, 7 959 грн 94 коп. - 3% річних, 9 684 грн 57 коп. - пеня.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за індивідуальним договором з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 51 від 10.04.2023 в частині повної та своєчасної оплати за отримані послуги.

Ухвалою суду від 30.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторони повідомлені про відкриття провадження у справі № 904/3727/26, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку ухвали суду від 30.06.2026 до електронного кабінету позивача та відповідача 01.07.2026.

Проте, відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов та не подав витребувані судом документи.

Отже, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наданням позивачем послуг централізованого водопостачання та виконанням/невиконанням відповідачем обов`язку щодо їх повної оплати в межах укладеного ними договору № 51 від 10.04.2023.

Між Комунальним підприємством Дніпровської обласної ради "Аульський водовід" (далі виконавець, позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Солома" (в подальшому відбулася зміна назви на ТОВ "Верхівцевський Олійноекстракційний завод", далі споживач, відповідач) укладено індивідуальний договір № 51 від 10.04.2023 з власником (користувачем) будівлі (приміщення будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі договір).

За умовами пункту 1.1 договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - послуги), а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, в строки і на умовах визначених цим договором.

Тарифи на послуги встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону та становлять: для споживачів, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення:

на послуги з централізованого водопостачання 13,416 гривень за 1 куб. метр, з ПДВ;

на послуги з централізованого водовідведення 12, 696 гривень за 1 куб. метр, з ПДВ.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну тарифів на послуги, виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам із зазначенням рішення відповідних органів, у рахунках на оплату послуг та офіційному веб-сайті виконавця.

У разі зміни зазначених тарифів протягом строку дії цього договору новий розмір тарифів застосовуються з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на офіційному веб-сайті (п. 20 договору).

Тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення на 2025 рік, встановлені на засіданні НКРЕКП на централізоване водопостачання, споживачам, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання 21,21 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість).

Тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення на 2026 рік, встановлені на засіданні НКРЕКП на централізоване водопостачання, споживачам, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання 22,40 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість).

Відповідно до п. 21 договору розрахунковим періодом для оплати спожитих послуг є календарний місяць.

Початок та закінчення розрахункового періоду для розрахунку розміру плати за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Виконавець формує та надає споживачу рахунок на оплату спожитих послуг не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу (п.22 Договору).

Відповідно до п. 23 договору Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що є розрахунковим періодом.

Відповідно до пп. 10 п. 27 договору споживач має право на розірвання договору про надання послуг за умови попередження про це виконавця не менш як за два місяці до дати розірвання договору та допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання послуг.

Споживач зобов`язаний оплачувати надані послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, та також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором інші платежі, передбачені цим договором у строки, встановлені договором (пп. 6 п. 28 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Якщо за один місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, цей договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 41 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, індивідуальний договір з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 51 від 10.04.2023 був чинним протягом спірного періоду.

На виконання умов договору позивач у період з травня 2025 року по квітень 2026 року (далі спірний період) надав відповідачеві послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на загальну суму 546 908,89 грн 25 коп., що підтверджується підписаними сторонами актами та рахунками на оплату:

- акт за травень 2025 року спожито 774 м3 , рахунок № 7104/5/1-1 від 31.05.2025 на суму 19 729 грн 07 коп.;

- акт за червень 2025 року спожито 1096 м3 , рахунок № 7104/6/1-1 від 30.06.2025 на суму 27 924 грн 61 коп.;

- акт за липень 2025 року спожито 0 м3 , рахунок № 7104/7/1-1 від 31.07.2025 на суму 29 грн 22 коп.;

- акт за серпень 2025 року спожито 0 м3 , рахунок № 7104/8/1-1 від 31.08.2025 на суму 29 грн 22 коп.;

- акт за вересень 2025 року спожито 1618 м3 , рахунок № 7104/9/1-1 від 30.09.2025 на суму 41 210 грн 56 коп.;

- акт за жовтень 2025 року спожито 7626 м3 , рахунок № 7104/10/1-1 від 31.10.2025 на суму 194 126 грн 17 коп.;

- акт за листопад 2025 року спожито 869 м3 , рахунок № 7104/11/1-1 від 30.11.2025 на суму 22 147 грн 01 коп.;

- акт за грудень 2025 року спожито 1681 м3 , рахунок № 7104/12/1-1 від 31.12.2025 на суму 42 814 грн 03 коп.;

- акт за січень 2026 року спожито 173 м3 , рахунок № 7104/1/1-1 від 31.01.2026 на суму 4 680 грн 59 коп.;

- акт за лютий 2026 року спожито 807 м3 , рахунок № 7104/2/1-1 від 28.02.2026 на суму 21 722 грн 51 коп.;

- акт за березень 2026 року спожито 5651 м3 , рахунок № 7104/3/1-1 від 31.03.2026 на суму 151 929 грн 23 коп.;

- акт за квітень 2026 року спожито 764 м3 , рахунок № 7104/4/1-1 від 31.01.2026 на суму 20 566 грн 67 коп.

Визначені в указаних актах обсяги наданої відповідачу послуги централізованого водопостачання, що підлягають оплаті, відповідають обсягам, зазначеним у підписаних представником споживача актах прийому передачі (а.с. 25-28, 43-44).

Звертаючись з даним позовом позивач вказує, що в порушення умов спірного договору відповідач частково не виконав свої зобов`язання з оплати наданих йому протягом спірного періоду послуг на загальну суму 535 829 грн 58 коп.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 580 485 грн 28 коп., з яких: 535 829 грн 58 коп. - сума основного боргу, 27 011 грн 19 коп. - інфляційні втрати, 7 959 грн 94 коп. - 3% річних, 9 684 грн 57 коп. - пеню, що і є причиною виникнення спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Факт прийняття відповідачем наданих позивачем у період з травня 2025 року по квітень 2026 року послуг централізованого водопостачання та водовідведення на загальну суму 535 829 грн 58 коп. підтверджується наявними у справі доказами.

За приписом частини першої статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зважаючи на пункт 23 договору, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг є таким, що настав.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

На час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення перед позивачем заборгованості за надані послуги в сумі 535 829 грн 58 коп. Тому позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 535 829 грн 58 коп. є законними й обґрунтованими.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені до стягнення 3% річних у сумі 7 959 грн 93 коп. за загальний період з 31.05.2025 по 18.06.2026 та інфляційні втрати в сумі 27 011 грн 19 коп. за загальний період з червня 2025 року по травень 2025 року розраховані із заборгованості в сумі 535 829 грн 58 коп. за послуги, надані у період з травня 2025 року по квітень 2026 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Позивачем заявлено до стягнення 3% та інфляційні втрати по кожному акту - рахунку окремо.

Обчислення 3% річних та інфляційних втрат не потребує спеціальних знань, оскільки їх розмір визначається шляхом математичних розрахунків з урахуванням норм законодавства та умов договору, що віднесено до компетенції суду (правова позиція Верховного Суду в постанові від 02.07.2019 у справі 925/1641/17).

Наявний розрахунок позивача щодо інфляційних втрат, був перевірений судом на предмет правильності та обґрунтованості розрахунків, арифметичних та методологічних помилок чи невідповідностей приписам законодавства України та умовам Договору, виявлено не було.

За таких обставин, є обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 27 011 грн 19 коп.

Перевіркою наданого розрахунку 3% річних, судом встановлено його невідповідність вимогам чинного законодавства, оскільки зі змісту зазначеного розрахунку, вбачається, що ним помилково включено до періодів нарахування останній день місяця, що є розрахунковим, зазначене зумовлює збільшення періоду нарахування на один день. При цьому відповідно до п. 23 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що є розрахунковим періодом.

За перерахунком суду, 3% річних складають та підлягають до стягнення в сумі 7 915 грн. 20 коп.

За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом, або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 32 договору у разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги споживач сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотків, але не більше ніж 0,01 відсотка від суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків від загальної суми боргу.

Отже, за приписами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки і відповідно, якщо розмір пені, встановлений договором, є меншим від подвійної облікової ставки НБУ застосовується розмір пені встановлений договором.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 9 684 грн 57 коп. за загальний період з 31.05.2025 по 18.06.2026.

Згідно з частиною першою ст. 230 Господарського кодексу України (чинний на момент виникнення спірних правовідносин, укладення договору), штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною шостою ст. 232 Господарського кодексу України (що діяв на час виникнення спірних відносин, укладення договору) передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Умовами спірного договору не передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду, а відтак нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду щодо обчислення шестимісячного строку, яка викладена у постанові від 05.06.2024 у справі №921/403/22 (п.70-74).

Суд під час вирішення спору з`ясовує обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснює оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснений неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми пені та інших нарахувань, у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №922/2216/18 та від 05.03.2018 у справі №910/1389/18).

З розрахунку пені убачається, що позивачем порушено вимоги частині шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Крім того перевіркою наданого розрахунку пені, судом встановлено його невідповідність вимогам договору, оскільки зі змісту зазначеного розрахунку, вбачається, що ним помилково включено до періодів нарахування останній день місяця, що є розрахунковим, зазначене зумовлює збільшення періоду нарахування на один день. При цьому відповідно до п. 32 договору нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за послуги.

З огляду на викладене, після здійсненого судом перерахунку до стягнення підлягає пеня у сумі 7 707 грн 84 коп.

Отже, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 578 463 грн 81 коп., з яких: 535 829 грн 58 коп. сума основного боргу, 7 915 грн 20 коп. 3% річних, 27 011 грн 19 коп. інфляційні втрати, 7 707 грн 84 коп. - пеня.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунків не висловив, вимоги не заперечив.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (51660, Дніпропетровська обл., Кам`янський район, м. Верхівцеве, вул. Нова, буд. 50а, код ЄДРПОУ 36933660) на користь Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" (52300, Дніпропетровська обл., Кам`янський р-н, смт Аули, Аулівська селищна рада, Комплекс будівель та споруд № 2, код ЄДРПОУ 34621490) 535 829 грн 58 коп. основного боргу, 7 915 грн 20 коп. 3% річних, 27 011 грн 19 коп. інфляційних втрат, 7 707 грн. 84 коп - пені, 6 941 грн 56 коп. - витрат зі сплати судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя І.А. Рудь