Рішення № 139437222, 03.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026м. ДніпроСправа № 904/2641/26За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Трейд", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Гришиної Наталії Сергіївни, село Колоно-Миколаївка Синельниківського району Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у розмірі 1 722 285,62грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Большакова А.О.

Представники:

Від позивача: Солошенко С.В., адвокат, ордер серії СА №1159689 від 07.05.2026 (в режимі відеоконференції )

Від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛК Трейд" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Гришиної Наталії Сергіївни заборгованість у розмірі 1 722 285,62грн, з яких: основний борг у розмірі 1 258 000,00грн; пеня у розмірі 105 054,61грн; штраф у розмірі 352 200,00грн; 3 % річних у розмірі 7 031,01грн.

Орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести - 80000,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору доручення №25 від 29.10.2025 щодо придбання меду. Відповідач не здійснила придбання меду у встановлений договором строк та не повернула на користь позивача грошові кошти у сумі 1240000,00грн, отримані на придбання товару та 18000,00грн винагороди, сплаченої на умовах попередньої оплати.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2026 справу №904/2641/26 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 11.05.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

12 травня 2026 року від позивача на виконання вимог ухвали суду до господарського суду надійшла заява та долучено відповідні докази.

Ухвалою суду від 14.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 08.06.2026.

З 08.06.2026 підготовче засідання відкладено на 18.06.2026.

Ухвалою суду від 18.06.2026 продовжено строк підготовчого провадження по справі №904/2641/26 на тридцять днів, відкладено підготовче засідання у справі на 13.08.2026.

Ухвалою суду від 13.08.2026 закрито підготовче провадження у справі №904/2641/26, призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 03.09.2026.

02 вересня 2026 року від позивача до господарського суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу. Позивач просить при ухваленні рішення за результатами розгляду справи №904/2641/26 вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з Фізичної особи- підприємця Гришиної Наталії Сергіївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Трейд" витрати на професійну правову допомогу в сумі 80 000,00грн.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Ухвалу суду від 14.05.2026 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача 14.05.2026 (о 20:52год), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 64).

Пунктами 2, 5 частини шостої ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення

Відтак, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву не пізніше 01.06.2026. У встановлений законом та ухвалою суду строк відповідач відзиву на позов не надав.

За приписами частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Окрім того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У підготовчі засідання 08.06.2026, 18.06.2026, 13.08.2026 та судове засідання 03.09.2026 відповідач не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Ухвалу суду від 13.08.2026 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача 17.08.2026 (о 17:00год), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 99).

Під час розгляду справи судом досліджені наявні в матеріалах справи докази.

У судовому засіданні 03.09.2026 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

29 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛК Трейд" (довіритель, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Куляскіною Наталією Сергіївною, яка в подальшому змінила прізвище на Гришину (повірений, відповідач) укладено договір доручення №25 (а.с. 10-12).

За умовами пункту 1.1 договору довіритель доручає, а повірений зобов`язується за винагороду, від імені і за рахунок довірителя здійснити придбання у власність довірителя продукції сільського господарства, а саме: меду бджолиного натурального урожаю 2025 - 2026 років (надалі - товар).

Асортимент, кількість, ціна і строки придбання та якісні характеристики товару, який зобов`язується придбати повірений, а також інші необхідні умови визначаються сторонами в додатках до цього договору, які являються його невід`ємною частиною (п. 1.2 договору).

При здійсненні закупівлі меду у фізичних осіб (пасічники), які являються виробниками та власниками меду, складається закупівельний акт встановленого зразка (п. 1.5 договору).

У відносинах із третіми особами повірений діє від імені довірителя, відповідно до його вказівок і в його інтересах, та зобов`язується виконати доручення на умовах, найбільш вигідних для довірителя (п. 1.4 договору).

Згідно пункту 1.5 договору товар, придбаний повіреним на виконання цього договору є власністю довірителя.

У разі виникнення такої необхідності, для виконання доручення, визначеного цим договором. Довіритель може видати повіреному відповідну довіреність із визначенням відповідних повноважень (п. 1.6 договору).

За дорученням довірителя повірений проводить роботу з пошуку виробників та власників продуктів бджільництва, визначеного п. 1.1 цього договору, та забезпечує довірителя інформацією про кількість, ціни та інші відомості закупівлі, які мають істотне значення (п. 2.1 договору).

В пункті 2.2 договору сторони погодили, що довіритель на виконання доручення забезпечує повіреного грошовими коштами в обумовленій додатком до договору сумі, за які останнім буде проводитися закупівля продуктів бджільництва у населення на території України, а саме, меду бджолиного натурального за ціною визначеною у додатку до цього договору, яка є невід`ємною частиною договору. При цьому, всі отримані на виконання доручення кошти, які перераховуються на розрахунковий рахунок повіреного, крім винагороди останнього, являються власністю довірителя і спрямовуються виключно за цільовим призначенням - на придбання товару у власність довірителя. Закупівельна вартість меду може змінюватись як у більшу, так і в меншу сторону, для окремих партій меду за згодою сторін, що обумовлюється сторонами в змінах до додатків за спільною згодою.

Повірений зобов`язаний виконати дане йому доручення особисто у строк 10 (десять) робочих днів з дня отримання від довірителя грошових коштів. У разі невиконання або неповного виконання доручення у строк, встановлений цим пунктом, повірений не пізніше наступного дня, що настає за днем закінчення встановленого 10 (десяти) денного строку, повертає на рахунок довірителя усі грошові кошти, не використані повіреним на виконання доручення, а також передає увесь товар, придбаний на виконання цього договору (п. 2.3 договору).

За пунктом 2.4 договору повіреному забороняється використовувати грошові кошти, перераховані довірителем, не за їх цільовим призначенням (в особистих або інших цілях, не передбачених цим договором).

Передача товару від повіреного до довірителя супроводжується оформленням Акту приймання - передачі, в якому, зокрема, фіксується фактичний об`єм товару, придбаного повіреним на виконання умов цього договору, його вартість та сума винагороди, що підлягає сплаті повіреному. До акту прийому передачі додається реєстр закупівельних актів встановленого зразка.

Передача товару довірителю відбувається за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький р-н, с. Грузьке, вул. Сабліна, 62 (склад довірителя) (п. 2.6 договору).

За результатами роботи повірений складає Звіт повіреного (Акт виконаних робіт), який затверджується довірителем (п. 2.8 договору).

Відповідно до пункту 2.9 договору довіритель має право у будь-який час в односторонньому порядку шляхом скасування доручення припинити дію цього договору повідомивши про це повіреного. З моменту повідомлення повіреного про скасування доручення, цей договір припиняє свою дію, а повірений не пізніше наступного дня, що настає за днем припинення дії цього договору, зобов`язаний передати довірителю увесь товар, придбаний ним на виконання доручення, а також повернути довірителю невикористані грошові кошти, перераховані довірителем на виконання умов цього договору.

Доручення за цим договором вважається виконаним належним чином з моменту підписання сторонами Акту виконаних робіт, який підписується після передачі за відповідними Актами приймання- передачі товару довірителю усього об`єму товару, придбаного повіреним на виконання доручення, та повернення довірителю невикористаних грошових коштів (за виключенням винагороди повіреного), перерахованих довірителем на виконання умов цього договору (п. 2.10 договору).

Повірений зобов`язаний, зокрема: виконати дане йому доручення особисто відповідно до вказівок довірителя (п. 3.1); здійснити закупівлю меду бджолиного натурального, якість якого відповідає ДСТУ 4497:2005 в інтересах та від імені довірителя (п. 3.3); негайно повідомляти довірителя на його вимогу всі відомості про хід виконання доручення (п. 3.5); передати довірителю за відповідними Актами приймання-передачі придбаний мед бджолиний натуральний у зворотній тарі (бідончики, бочонки, пластикові бочонки та інше) разом зі всіма необхідними документами, передбаченими п.2.5 цього договору, не пізніше десяти календарних днів з дня одержання грошових коштів від довірителя на закупівлю товару, або в цей же строк здійснити повернення невикористаних грошових коштів, перерахованих довірителем на закупівлю товару (п. 3.7); у разі припинення дії цього договору та/або відповідного додатку до цього договору передати довірителю все отримане за виконаним дорученням на момент припинення дії цього договору/додатку, а також повернути грошові кошти/одержані від довірителя для виконання повіреним зобов`язань за цим договором, протягом наступного дня за днем припинення дії цього договору та/або додатку (п. 3.10).

Довіритель зобов`язаний: протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня підписання відповідного додатку до цього договору забезпечити повіреного грошовими коштами на закупівлю товару, необхідними для виконання доручення, в порядку і в розмірі, обумовленому відповідним додатком до договору (п. 4.1); без зволікання прийняти від повіреного все виконане ним відповідно до цього договору (п. 4.2); виплатити винагороду повіреному (п. 4.3).

Відповідно до пункту 5.1 договору за виконання повіреним доручення, передбаченого цим договором, довіритель виплачує йому винагороду, загальний розмір якої визначається сторонами в залежності від фактичного об`єму придбаного ним товару, та відображається в Актах виконаних робіт, які являються його невід`ємною частиною. Розмір винагороди визначається сторонами без ПДВ за кожний 1 (один) кг меду, придбаного повіреним і переданого довірителю на виконання умов цього договору.

Загальний (остаточний) розмір винагороди виплачується повіреному в порядку і строки, визначені відповідним додатком до цього договору (п. 5.3 договору).

У випадку часткового виконання доручення за цим договором, повірений у строк, встановлений п. 2.3 цього договору, повертає довірителю суму винагороди, пропорційну невиконаній частині доручення (п. 5.4 договору).

Винагорода сплачується шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок повіреного (п. 5.5 договору).

За результатами виконання доручення, передбаченого цим договором та додатком до нього, сторони складають і підписують Акт виконаних робіт (наданих послуг), яким, зокрема, визначається загальна сума винагороди, яка виплачена або підлягає виплаті повіреному (п. 5.4 договору).

Якщо цей договір припинений за ініціативою довірителя, не пов`язаної з порушенням умов договору повіреним, до того, як доручення виконане повністю, довіритель зобов`язаний сплатити повіреному винагороду пропорційно виконаному ним дорученню (п. 5.6 договору).

В пункті 6.1 договору визначено, що у разі порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У разі порушення строків передачі товару, встановлених умовами цього договору, повірений сплачує довірителю неустойку у розмірі 0,1% від вартості не переданого в строк товару, за кожний день прострочення до дня виконання зобов`язання.

За прострочення передачі товару більше ніж на 10 (десять) календарних днів, повірений сплачує довірителю додатково штраф у розмірі 15% від вартості не переданого в установлений строк товару (п. 6.3 договору).

У разі прострочення повіреним повернення грошових коштів довірителем у випадках і в строки, передбачені цим договором, повірений сплачує довірителю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, від суми грошових коштів, що підлягали поверненню.

У разі прострочення повернення грошових коштів більше ніж на 10 (десять) календарних днів, повірений додатково сплачує штраф у розмірі 15% від суми не повернутих у встановлений строк грошових коштів (п. 6.4 договору).

Сплата стороною та/або відшкодування збитків, завданих порушенням договору, не звільняє її від обов`язку виконати цей договір в натурі, якщо інше прямо не передбачено чинним законодавством України. Нарахування неустойки проводиться протягом усього періоду прострочення виконання, незалежно від його тривалості (п. 6.8 договору).

Згідно пункту 7.1 договору договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2026, але у будь-якому разі до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою без зауважень та заперечень до нього.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.

17 грудня 2025 року сторонами складено та підписано додаток №4 до договору доручення №25 від 29.10.2025 (а.с. 13).

На виконання умов п. 1.1 договору довіритель доручає, а повірений приймає доручення здійснити від імені і за рахунок довірителя придбання у власність довірителя продукції сільського господарства, а саме: меду бджолиного натурального урожаю 2025 - 2026 років (надалі - товар), на наступних умовах.

Загальна кількість товару, яку зобов`язується придбати повірений відповідно до цього додатку, складає - до 10 000,00 (десять тисяч) кг (п. 1.2 додатку).

Ціна придбання товару - не вище 109,00грн (сто дев`ять гривень 00 копійок), за 1 (один) кг меду (п. 1.3 додатку).

Строк виконання доручення і передачі товару довірителю становить 10 робочих днів з дня зарахування на рахунок повіреного грошових коштів, перерахованих довірителем на придбання товару. Доручення за цим додатком вважається виконаним в повному обсязі з моменту передачі товару довірителю згідно Акту приймання-передачі в об`ємі, передбаченому п. 1.2 цього додатку. У випадку передачі товару меншої кількості, ніж визначеному п. 1.2 цього додатку, доручення вважається виконаним частково.

У випадку придбання повіреним товару в більшому об`ємі, ніж сторони визначили в п. 1.2 цього додатку, довіритель приймає такий товар за фактичною вагою, яка фіксується сторонами в Акті приймання-передачі товару, та відшкодовує повіреному суму витрат, виходячи із узгодженої в п. 1.3 додатку ціни, разом з виплатою загального (остаточного) розміру винагороди (п. 1.4 додатку).

Попередній розмір винагороди повіреного за виконання доручення, обумовленого даним додатком до договору, становить 20 000,00грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок). Розмір винагороди повіреного визначається сторонами у розмірі 2,00грн (дві гривні 00 копійок) без ПДВ за кожний 1 (один) кг меду (п. 1.5 додатку).

Винагорода повіреному виплачується наступним чином:

90% попереднього розміру винагороди повіреного, розрахованого відповідно до п. 5.2 договору, виплачується довірителем на умовах попередньої оплати одночасно з перерахуванням повіреному грошових коштів на закупівлю товару (п. 1.6.1);

різниця між сумою загального (остаточного) розміру винагороди, розрахованої відповідно до п. 5.2 договору, і сумою попереднього розміру винагороди, перерахованою довірителем згідно п. 1.6.1 цього додатку, сплачується довірителем або повертається повіреним, в залежності від результату розрахунку, протягом наступного робочого дня з дати підписання Акту виконаних робіт (п. 1.6.2).

На виконання умов договору, довіритель протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня підписання даного додатку перераховує повіреному грошові кошти в сумі 1 090 000,00грн (один мільйон дев`яносто тисяч гривень 00 копійок), цільовим призначенням яких є придбання товару, та винагороду повіреного в сумі 18 000,00грн (вісімнадцять тисяч гривень 00 копійок), розраховану у відповідності до п. 5.2 договору (п. 2 додатку).

Цей додаток набирає чинності з дати її підписання та є невід`ємною частиною договору доручення № 25 від 29.10.2025 (п. 3 додатку).

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛК Трейд" перерахувало на розрахунковий рахунок повіреного грошові кошти у розмірі 1 108 000,00грн, що підтверджується платіжними інструкціями:

№2378 від 19.12.2025 на суму 1 090 000,00грн, призначення платежу: оплата закупівлі меду бджолиного згідно рахунку №7 від 17.12.2025, договір №25 від 29.10.2025 (а.с. 16);

№2379 від 19.12.2025 на суму 18 000,00грн, призначення платежу: оплата винагороди за послуги закупівлі меду бджолиного згідно рахунку №8 від 17.12.2025, договір №25 від 29.10.2025 (а.с. 17).

За актом прийому-передачі №4 від 09.02.2026 ФОП Куляскіна Н.С. передала довірителю мед бджолиний, у кількості 10 000,00кг, за ціною 109,00грн, на суму 1 090 000,00грн (а.с. 18).

Поставка меду бджолиного також підтверджується товарно-транспортною накладною №4 від 09.02.2026 (а.с. 20).

09 лютого 2026 року сторонами складено та підписано акт №4 здачі-прийняття робіт (надання послуг), загальна сума винагороди складає 20 000,00грн (а.с. 19).

Позивач зазначає, що повірений виконав доручення довірителя та передав обумовлений договором товар з порушенням встановленого пунктом 2.3 договору та пунктом 1.4 додатку строку.

09 лютого 2026 року сторонами складено та підписано додаток №5 до договору доручення №25 від 29.10.2025 (а.с. 21).

На виконання умов п. 1.1 договору довіритель доручає, а повірений приймає доручення здійснити від імені і за рахунок довірителя придбання у власність довірителя продукції сільського господарства, а саме: меду бджолиного натурального урожаю 2025 - 2026 років (надалі - товар), на наступних умовах.

Загальна кількість товару, яку зобов`язується придбати повірений відповідно до цього додатку, складає - до 10 000,00 (десять тисяч) кг (п. 1.2 додатку).

Ціна придбання товару - не вище 124,00грн (сто двадцять чотири гривні 00 копійок), за 1 (один) кг меду (п. 1.3 додатку).

Строк виконання доручення і передачі товару довірителю становить 10 робочих днів з дня зарахування на рахунок повіреного грошових коштів, перерахованих довірителем на придбання товару. Доручення за цим додатком вважається виконаним в повному обсязі з моменту передачі товару довірителю згідно Акту приймання-передачі в об`ємі, передбаченому п. 1.2 цього додатку. У випадку передачі товару меншої кількості, ніж визначеному п. 1.2 цього додатку, доручення вважається виконаним частково.

У випадку придбання повіреним товару в більшому об`ємі, ніж сторони визначили в п. 1.2 цього додатку, довіритель приймає такий товар за фактичною вагою, яка фіксується сторонами в Акті приймання-передачі товару, та відшкодовує повіреному суму витрат, виходячи із узгодженої в п. 1.3 додатку ціни, разом з виплатою загального (остаточного) розміру винагороди (п. 1.4 додатку).

Попередній розмір винагороди повіреного за виконання доручення, обумовленого даним додатком до договору, становить 20 000,00грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок). Розмір винагороди повіреного визначається сторонами у розмірі 2,00грн (дві гривні 00 копійок) без ПДВ за кожний 1 (один) кг меду (п. 1.5 додатку).

Винагорода повіреному виплачується наступним чином:

90% попереднього розміру винагороди повіреного, розрахованого відповідно до п. 5.2 договору, виплачується довірителем на умовах попередньої оплати одночасно з перерахуванням повіреному грошових коштів на закупівлю товару (п. 1.6.1);

різниця між сумою загального (остаточного) розміру винагороди, розрахованої відповідно до п. 5.2 договору, і сумою попереднього розміру винагороди, перерахованою довірителем згідно п. 1.6.1 цього додатку, сплачується довірителем або повертається повіреним, в залежності від результату розрахунку, протягом наступного робочого дня з дати підписання Акту виконаних робіт (п. 1.6.2).

На виконання умов договору, довіритель протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня підписання даного додатку перераховує повіреному грошові кошти в сумі 1 240 000,00грн (один мільйон двісті сорок тисяч гривень 00 копійок), цільовим призначенням яких є придбання товару, та винагороду повіреного в сумі 18 000,00грн (вісімнадцять тисяч гривень 00 копійок), розраховану у відповідності до п. 5.2 договору (п. 2 додатку).

Цей додаток набирає чинності з дати її підписання та є невід`ємною частиною договору доручення № 25 від 29.10.2025 (п. 3 додатку).

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛК Трейд" перерахувало на розрахунковий рахунок повіреного грошові кошти у розмірі 1 258 000,00грн, що підтверджується платіжними інструкціями:

№2684 від 10.02.2026 на суму 1 240 000,00грн, призначення платежу: оплата закупівлі меду бджолиного згідно рахунку №9 від 09.02.2026, договір №25 від 29.10.2025 (а.с. 24);

№2685 від 10.02.2026 на суму 18 000,00грн, призначення платежу: оплата винагороди за послуги закупівлі меду бджолиного згідно рахунку №10 від 09.02.2026, договір №25 від 29.10.2025 (а.с. 25).

В порушення вимог пункту 2.3 договору та пункту 1.4 додатку повірений не виконав доручення довірителя та не передав обумовлений договором товар, а також не повернув невикористані грошові кошти.

23.04.2026 позивачем скеровано на адресу відповідача (вул. Центральна, буд. 31, с. Колоно-Миколаївка, Синельниківський р-н, Дніпропетровська обл., 52616) претензію за вих. №22/04-02 від 22.04.2026 з вимогою протягом семи календарних днів з дня отримання перерахувати неустойку у розмірі 32 400,80грн, штраф у розмірі 163 500,00грн, 1 240 000,00грн отриманих на придбання товару, 18 000,00грн винагороди, пеню у розмірі 45 285,48грн, штраф у розмірі 186 000,00грн, 3% річних у розмірі 4 382,47грн (а.с. 27-28).

Направлена на адресу відповідача претензія повернута підприємством зв`язку з відміткою: "одержувач відсутній за вказаною адресою".

Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, якщо відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію.

Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 1 258 000,00грн, пеню у розмірі 105 054,61грн, штраф у розмірі 352 200,00грн та 3 % річних у розмірі 7 031,01грн, що і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору доручення, строк його дії, умови надання послуг, строк та порядок надання послуг, факт надання послуг, докази оплати, наявність/відсутність підстав для повернення попередньої оплати за договором, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору доручення №25 від 29.10.2025 виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 68 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої статті 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного (ч. 2 ст. 1000 ЦК України).

Договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя (ст. 1001 ЦК України).

Відповідно до статті 1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Повірений повинен виконати дане йому доручення особисто (ч. 1 ст. 1005 ЦК України).

Згідно приписів статті 1006 Цивільного кодексу України повірений зобов`язаний: 1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; 2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; 3) негайно передати довірителеві все одержане у зв`язку з виконанням доручення

За статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Нормами статті 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

В пункті 2.3 договору сторони погодили, що повірений зобов`язаний виконати дане йому доручення особисто у строк 10 (десять) робочих днів з дня отримання від довірителя грошових коштів.

В пунктах 1.4 додатків до договору визначено, що строк виконання доручення і передачі товару довірителю становить 10 робочих днів з дня зарахування на рахунок повіреного грошових коштів, перерахованих довірителем на придбання товару.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛК Трейд" перерахувало на розрахунковий рахунок грошові кошти на придбання товару:

у розмірі 1 090 000,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2378 від 19.12.2025 (а.с. 16);

у розмірі 1 240 000,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2684 від 10.02.2026 (а.с. 24).

Враховуючи умови пункту 2.3 договору та пунктів 1.4 додатків №4 від 17.12.2025 та №5 від 09.02.2026, строк виконання доручення і передачі товару довірителю, є таким, що настав 02.01.2026 та 24.02.2026

За актом прийому-передачі №4 від 09.02.2026 ФОП Куляскіна Н.С. передала довірителю мед бджолиний, у кількості 10 000,00кг, за ціною 109,00грн, на суму 1 090 000,00грн (а.с. 18).

Докази виконання доручення та передачі товару довірителю у визначений договором та додатком №5 від 09.02.2026 строк відсутні.

Укладаючи договір доручення на визначених умовах відповідач погодився на виконання зобов`язань в обумовлені строки, однак не виконав таке зобов`язання належним чином.

Відтак, з 03.01.2026 та з 25.02.2026 у відповідача виникло прострочення з виконання доручення та передачі товару.

Згідно пунктів 3.1, 3.7 договору повірений зобов`язаний виконати дане йому доручення особисто відповідно до вказівок довірителя, передати довірителю за відповідними Актами приймання-передачі придбаний мед бджолиний натуральний у зворотній тарі (бідончики, бочонки, пластикові бочонки та інше) разом зі всіма необхідними документами, передбаченими п.2.5 цього договору, не пізніше десяти календарних днів з дня одержання грошових коштів від довірителя на закупівлю товару, або в цей же строк здійснити повернення невикористаних грошових коштів, перерахованих довірителем на закупівлю товару.

В пункті 2.3 договору сторони погодили, що у разі невиконання або неповного виконання доручення у строк, встановлений цим пунктом, повірений не пізніше наступного дня, що настає за днем закінчення встановленого 10 (десяти) денного строку, повертає на рахунок довірителя усі грошові кошти, не використані повіреним на виконання доручення, а також передає увесь товар, придбаний на виконання цього договору.

У випадку часткового виконання доручення за цим договором, повірений у строк, встановлений п. 2.3 цього договору, повертає довірителю суму винагороди, пропорційну невиконаній частині доручення (п. 5.4 договору).

Отже, термін для повернення грошових коштів, у зв`язку з невиконанням додатку №5 від 09.02.2026 до договору, сплинув 25.02.2026.

З підстав викладеного, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів виконання доручення та передачі товару, а також відсутність доказів повернення сплачених грошових коштів на закупівлю товару у розмірі 1 240 000,00грн та винагороди у розмірі 18 000,00грн, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 ЦК України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (ст. 549 ЦК України).

В пункті 6.3 договору сторони погодили, що у разі порушення строків передачі товару, встановлених умовами цього договору, повірений сплачує довірителю неустойку у розмірі 0,1% від вартості не переданого в строк товару, за кожний день прострочення до дня виконання зобов`язання.

За прострочення передачі товару більше ніж на 10 (десять) календарних днів, повірений сплачує довірителю додатково штраф у розмірі 15% від вартості не переданого в установлений строк товару.

Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 32 400,80грн за період з 05.01.2026 до 08.02.2026 та штраф 15% у розмірі 163 500,00грн, за порушення строків передачі товару на суму 1 090 000,00грн, згідно додатку №4 від 17.12.2025 до договору.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені встановлено, що пеня розрахована відповідно до умов п. 6.3 договору, не суперечить вимогам наведених вище положень діючого законодавства в частині її нарахування. Розрахунок є арифметично вірним.

Розрахунок штрафу у сумі 163 500,00грн є вірним (1 090 000,00грн * 15%).

В пункті 6.4 договору сторони погодили, що у разі прострочення повіреним повернення грошових коштів довірителем у випадках і в строки, передбачені цим договором, повірений сплачує довірителю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, від суми грошових коштів, що підлягали поверненню.

У разі прострочення повернення грошових коштів більше ніж на 10 (десять) календарних днів, повірений додатково сплачує штраф у розмірі 15% від суми не повернутих у встановлений строк грошових коштів.

Сплата стороною та/або відшкодування збитків, завданих порушенням договору, не звільняє її від обов`язку виконати цей договір в натурі, якщо інше прямо не передбачено чинним законодавством України. Нарахування неустойки проводиться протягом усього періоду прострочення виконання, незалежно від його тривалості (п. 6.8 договору).

Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 72 653,81грн за період з 26.02.2026 до 04.05.2026 та штраф 15% у розмірі 188 700,00,грн, за порушення строків повернення грошових коштів у сумі 1 258 000,00грн, згідно додатку №5 від 09.02.2026 до договору.

За розрахунком суду пеня за період з 26.02.2026 до 04.05.20262 (68дн) на суму боргу 1 258 000,00грн складає 70 310,14грн.

Отже, в задоволенні вимоги про стягнення пені у розмірі 2 343,67грн слід відмовити.

Розрахунок штрафу у сумі 188 700,00грн є вірним (1 258 000,00грн * 15%).

Частина третя статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі № 911/952/22 звернула увагу, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій. Висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 551 ЦК України є загальними (універсальними) для правовідносин про стягнення неустойки, однак результат їх застосування може бути різним (наявність або відсутність підстав для зменшення неустойки) в залежності від тих фактичних обставин, які будуть встановлені судом у кожній конкретній справі.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 зауважила, що зменшення судом неустойки до певного розміру відбувається із визначенням її у конкретній грошовій сумі, що підлягає стягненню, тоді як переведення зменшуваного розміру неустойки у частки, а відповідно і апелювання у спорах про зменшення розміру неустойки такими категоріями, як частка або процент, на який зменшується неустойка, не відображає об`єктивний стан сукупності обставин, які є предметом судового дослідження при вирішенні питання про зменшення неустойки.

При цьому слід звернути увагу, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд з цим сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов`язання з вини кредитора - стаття 616 ЦК України, тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.

Верховний Суд зазначає, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права (постанова КГС ВС від 17.07.2024 у справі № 909/601/23).

За приписом частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує, що здійснюючи підприємницьку діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики, як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов`язань, а також, самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення.

В той же час, умови договору мають відображати дійсну правову природу відповідальності, забезпечуючи реальне виконання зобов`язань без покладення на сторону непомірного фінансового тягаря, який не відповідає ні ступеню порушення, ні співмірності завданим збиткам.

Викладені обставини, з урахуванням правової природи неустойки та її стимулюючого значення для виконання договірних зобов`язань дозволяють дійти висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення штрафу та пені.

Визначаючи їх розмір, що підлягає стягненню на користь позивача, суд керується також нормативними приписами статті 3 Цивільного кодексу України, згідно з якою одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

За частинами першою, третьою статті 13 цього Кодексу цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватися на засадах справедливості, добросовісності, розумності.

Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Суд звертає увагу, що розмір заявлених нарахувань (пені та штрафу за порушення строків передачі товару у загальному розмірі 195 900,80грн) складає 17,97% суми основного зобов`язання.

Враховуючи повне виконання відповідачем своїх зобов`язань за додатком №4 до договору та незначне прострочення виконання зобов`язання (37 днів), враховуючи відсутність у справі доказів понесення позивачем збитків внаслідок прострочення виконання відповідачем поставки замовленого товару, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, розумності та справедливості, суд доходить висновку, що обґрунтованим та справедливим буде зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу та пені на 70%.

Відтак, розмір пені, що підлягає до стягнення становить 9 720,24грн (32 400,80грн 70%), розмір штрафу, що підлягає до стягнення становить 49 050,00грн (163 500,00грн - 70%).

Також суд звертає увагу, що розмір заявлених нарахувань (пені, штрафу, відсотків річних за порушення строків повернення грошових коштів у загальному розмірі 268 384,82грн) складає 21,33% суми основного боргу.

Враховуючи, що стягнення штрафу та пені не може бути способом додаткового збагачення позивача, з урахуванням засад справедливості, добросовісності, розумності та пропорційності, суд вважає за можливе зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу та пені на 30%.

Відтак, розмір пені, що підлягає до стягнення становить 49 217,10грн (70 310,14грн 30%), розмір штрафу, що підлягає до стягнення становить 132 090,00грн (188 700,00грн - 30%).

Суд зазначає про неможливість більшого зменшення розміру неустойки. Порушення строків поставки та повернення грошових коштів має місце. Відповідач не довів допустимими доказами наявності обставин, які б суттєво перешкоджали виконати зобов`язання у визначений договором строк. За таких обставин подальше зменшення штрафних санкцій зможе привести до втрати неустойкою своїх функцій, що є недопустимим.

З урахуванням вищевикладеного, загальний розмір пені, що підлягає до стягнення становить 58 937,34грн (9 720,24грн + 49 217,10грн), загальний розмір штрафу, що підлягає до стягнення становить 181 140,00грн (49 050,00грн + 132 090,00грн).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3% річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 та постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №902/186/21).

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 7 031,01грн за період з 26.02.2026 до 04.05.2026.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних, судом встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).

Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами першою, третьою статті 74, частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає основний борг у розмірі 1 258 000,00грн, пеня у розмірі 58937,34грн (з урахуванням зменшення), штраф у розмірі 181 140,00грн (з урахуванням зменшення), 3% річних у розмірі 7 031,01грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд враховує таке.

Відповідно до частини четвертої ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура (ст. 1312 Конституції України).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ст. 126 ГПК України).

05 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛК Трейд" (клієнт, позивач) та Солошенко Сергієм Васильовичем (адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги №02-01/23 (а.с. 105-106).

За пунктом 1.1 договору адвокат зобов`язується здійснювати захист, представництво інтересів клієнта та надавати інші види правової допомоги клієнту в обсязі, на умовах і в порядку, що визначені цим договором, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими нормами чинного законодавства України, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, за цим договором.

Безпосередній зміст правничої допомоги адвоката за цим договором полягає у захисті прав і законних інтересів клієнта та надання усіма законними методами і способами правової допомоги клієнту в усіх питаннях, що виникають під час здійснення ним господарської діяльності (п. 1.2 договору).

За здійснену правову допомогу та послуги, що надаються адвокатом, клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду), розмір якого узгоджується сторонами та визначається додатковими угодами до даного договору (п. 4.1 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2024 року (п. 6.1 договору).

Додатковою угодою №3 від 31.12.2024 до договору про надання правничої допомоги №02-01/23 від 05.01.2023 сторони продовжили строк договору до 31.12.2026 (а.с. 107).

08 квітня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛК Трейд" (клієнт, позивач) та Солошенко Сергієм Васильовичем (адвокат) укладено додаткову угоду №7 до договору про надання правничої допомоги №02-01/23 від 05.01.2023 (а.с. 108).

В пункті 1 додаткової угоди сторони дійшли згоди, що зміст правничої допомоги адвоката за договором про надання правничої допомоги №02-01/23 від 05.01.2023 полягає, зокрема, у представленні інтересів клієнта в будь-яких судах України всіх інстанцій і юрисдикцій з повноваженнями, передбаченими договором, з питань захисту прав і законних інтересів клієнта, порушених Фізичною особою-підприємцем Гришиною (Куляскіною) Наталією Сергіївною внаслідок невиконання грошових зобов`язань за договором доручення.

Сторони узгодили наступну фіксовану вартість послуг (гонорару) адвоката за надання правової допомоги за цією додатковою угодою:

досудова підготовка справи: аналіз документів, збір доказів, аналіз судової практики, визначення правової позиції, підготовка і подання до суду першої інстанції позовної заяви, а також представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції, вартістю 80 000,00грн (п. 2 додаткової угоди).

Оплата вартості послуг та фіксованого розміру гонорару здійснюється клієнтом протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дати підписання звіту про надану правничу (правову) допомогу та акту приймання-передачі наданих послуг (п. 3.1 додаткової угоди).

Правова допомога вважається наданою після підписання звіту про надану правничу (правову) допомогу, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності) (п. 6.1 додаткової угоди).

Адвокат надає клієнту звіт про надану правничу (правову) допомогу, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару та вартість послуг, які підлягають сплаті відповідно до умов договору, додаткові витрати, які були понесені адвокатом понад узгоджені суму гонорару та вартість послуг (якщо такі мали місце). Разом із звітом адвокат надає клієнту акт приймання-передачі наданих послуг (п. 6.2 додаткової угоди).

Клієнт зобов`язаний на протязі трьох днів з моменту отримання звіту про надану правничу (правову) допомогу та акту приймання-передачі наданих послуг підписати їх або протягом вказаного строку надати письмові заперечення, в яких обґрунтувати причину відмови від приймання наданої правової допомоги та підписання відповідного звіту і акту (п. 6.3 додаткової угоди).

31 серпня 2026 року сторонами складено та підписано звіт про надання правової (правничої) допомоги за додатковою угодою № 7 від 08.04.2026 до договору про надання правничої допомоги № 02-01/23 від 05 січня 2023 року (а.с. 109).

В межах договору про надання правничої допомоги було надано правову допомогу під час розгляду справи, яка полягала в наступному:

зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи, підписання додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги, отримання документів по договірних зобов`язаннях, 1,0год;

правовий аналіз наданих клієнтом документів та аналіз судової практики Верховного суду, 2,0год;

розрахунок штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат, 1,0год;

підготовка і подання до суду позовної заяви, 5,0год;

підготовка і подання до суду процесуальних заяв, пов`язаних з розглядом справи, 1,0год;

участь в підготовчому засіданні суду першої інстанції 08.06.2026, з урахуванням часу на підготовку до участі у справі і очікування, 0,5год;

участь в підготовчому засіданні суду першої інстанції 18.06.2026, з урахуванням часу на підготовку до участі у справі і очікування, 0,5год;

участь в підготовчому засіданні суду першої інстанції 13.08.2026, з урахуванням часу на підготовку до участі у справі і очікування, 0,5год;

участь в підготовчому засіданні суду першої інстанції 03.09.2026, з урахуванням часу на підготовку до участі у справі і очікування, 0,5год.

Разом 12 годин. Вартість послуг/гонорар адвоката у фіксованому розмірі 80 000,00грн.

Згідно п. 2 додаткової угоди № 7 від 08.04.2026 до договору про надання правничої допомоги №02-01/23 від 05.01.2023 сторони домовились про фіксовану вартість послуг (гонорару) адвоката з надання правової допомоги у справі в сумі 80 000,00грн.

За погодженням сторін, вартість послуг визначена з урахуванням витрат адвоката на проїзд, поштові відправлення, витратні матеріали тощо.

Підписанням даного звіту клієнт стверджує про прийняття наданої адвокатом правової допомоги за договором договору про надання правничої допомоги №02-01/23 від 05.01.2023 та додаткової угоди №7 від 08.04.2026, а також підтверджує відсутність у нього претензій по якості, своєчасності і повноті наданої правничої (правової) допомоги.

31 серпня 2026 року сторонами складено та підписано Акт №1 приймання-передачі наданих послуг за додатковою угодою № 7 від 08.04.2026 до договору про надання правничої допомоги № 02-01/23 від 05 січня 2023 року (а.с. 110).

Адвокат, в порядку п.п. 1.1 договору про надання правничої допомоги № 02-01/23 від 05 січня 2023 року та додаткової угоди № 7 від 08.04.2026 (надалі - договір), надав клієнту правову (правничу) допомогу, визначену в договорі і додатковій угоді до нього, та перелік якої наведений в звіті від 31.08.2026, а клієнт прийняв надану адвокатом правову (правничу) допомогу та зобов`язується її оплатити (п. 1 акту).

Деталізований перелік послуг, наданих адвокатом послуг за договором, наведений в звіті від 31.08.2026 про надання правової (правничої) допомоги за договором (п. 2 акту).

Підписанням даного акту клієнт стверджує про прийняття наданої адвокатом правової допомоги, а саме: послуг, перелік яких наведений у звіті від 31.08.2026, а також підтверджує відсутність претензій по якості, своєчасності і повноті наданої правової (правничої) допомоги (п. 3 акту).

Загальна вартість послуг (гонорару) адвоката за надання правової (правничої) допомоги відповідно до звіту від 31.08.2026, а також понесених клієнтом витрат на день підписання даного акту, становить 80 000,00грн (вісімдесят тисяч гривень 00 коп.) (п. 3 акту).

Вартість послуг (гонорару) адвоката за надання правничої (правової) допомоги, зазначені в п. 4 цього акту, підлягають сплаті клієнтом протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дня підписання звіту та акту приймання-передачі наданих послуг (п. 5 акту).

Адвокатом виставлено клієнту рахунок-фактуру №1 від 31 серпня 2026 року на суму 80 000,00грн, за надання правової допомоги згідно додаткової угоди №7 від 08.04.2026 до договору №02-01/23 від 05.01.2023 (а.с. 111).

Доказів оплати позивачем послуг, наданих йому адвокатом у межах вказаного договору, на момент розгляду справи не надано.

Суд звертає увагу на сталу і послідовну практику Верховного суду, відповідно до якої витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена.

Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №925/1137/19.

Доказом повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у справі є: договір про надання правничої допомоги №02-01/23 від 05.01.2023 (а.с. 105-106); ордер серії СА №1159689 від 07.05.2026 (а.с. 30). Статус адвоката Солошенко Сергія Васильовича підтверджується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК №000870 від 15.02.2018 (а.с. 31).

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-VI).

Адвокатський гонорар може існувати у двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (постанова Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

За частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див. також, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Частина четверта статті 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач заперечень проти заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу не надав.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду у разі недотримання вимог частини четвертої ст.126 ГПК суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (ч.5 ст.126 ГПК, постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Верховний Суд з посиланням на частину шосту ст.126 ГПК неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах відомості щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази відповідно до частини першої ст. 86 ГПК суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Процесуальні документи, наявні у справі, позовна заява (а.с. 1-8), заява про усунення недоліків (а.с. 48-49), заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с. 66), клопотання про долучення доказів (а.с. 101-103), а також участь у судових засіданнях (в режимі відеоконференції) 08.06.2026, 18.06.2026, 13.08.2026, 03.09.2026 підтверджують надання правової допомоги позивачу у цій справі адвокатом Солошенко Сергієм Васильовичем.

Судом здійснено детальний та ретельний аналіз кожної складової наданих адвокатом послуг, що наведений в звіті про надання правової (правничої) допомоги від 31.08.2026, та встановлено, що обсяг наданих адвокатом послуг підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (заявами по суті справи, іншими процесуальними діями).

Водночас, суд вважає, що вартість послуг адвоката є завищеною, не відповідає принципу співмірності та розумності, є неспіврозмірною з часом, витраченим на їх надання.

До переліку послуг, які надані адвокатом позивачеві віднесено: зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи, підписання додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги, отримання документів по договірних зобов`язаннях, 1,0год; правовий аналіз наданих клієнтом документів та аналіз судової практики Верховного Суду, 2,0год; розрахунок штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат, 1,0год; підготовка і подання до суду позовної заяви, 5,0год.

Однак, не відповідає принципу розумності й співмірності визначена адвокатом вартість таких послуг, оскільки зазначені послуги входять до складу такої послуги як підготовка та подання позову. До позовної заяви позивачем додано всього 24 додатки, заборгованість складається з суми двох платежів, складних розрахунків в позовній заяві не наведено; судова практика з питань стягнення заборгованості є сталою.

Враховуючи викладене, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00грн, яка й підлягає розподілу.

Присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ЄСПЛ вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі №910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Господарський суд враховує, що звернення позивача з позовом до суду було визнано обґрунтованим; за наслідком розгляду справи суд дійшов висновку про правомірність заявлених вимог та часткове задоволення позову.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог покладаються витрати на правничу допомогу у розмірі 29 959,18грн (1 719 941,95грн * 30 000,00грн / 1 722 285,62грн).

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 25 834,29грн, замість 20 667,43грн, що підтверджується платіжними інструкціями №3314 від 06.05.2026 та №8414-9555-6048-9164 від 12.05.2026. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 35, 41, 50).

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 20 639,30грн (1 719 941,95грн * 20 667,43грн / 1 722 285,62грн).

При цьому суд враховує, що судовий збір у разі зменшення розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення цих сум.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Трейд" до Фізичної особи-підприємця Гришиної Наталії Сергіївни про стягнення заборгованості у розмірі 1 722 285,62грн - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гришиної Наталії Сергіївни (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Трейд" (ідентифікаційний код 39691908; вул. Солом`янська, буд. 20-В, офіс 1037, м. Київ, 03110) основний борг у розмірі 1 258 000,00грн (один мільйон двісті п`ятдесят вісім тисяч гривень 00коп.), пеню у розмірі 58 937,34грн (п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот тридцять сім гривень 34коп.), штраф у розмірі 181 140,00грн (сто вісімдесят одна тисяча сто сорок гривень 00коп.), 3% річних у розмірі 7 031,01грн (сім тисяч тридцять одна гривня 01коп.), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 29 959,18грн (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять гривень 18коп.) та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 20 639,30грн (двадцять тисяч шістсот тридцять дев`ять гривень 30коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 03.09.2026

Суддя Н.М. Євстигнеєва