Ухвала суду № 139437216, 03.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про повернення заяви про забезпечення позову

03.09.2026м. ДніпроСправа № 904/5007/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В., щодо матеріалів заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Візард ЛТД" (вх. суду №42492/26 від 01.09.2026) про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Візард ЛТД" (49081, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Старозаводська, будинок 21Д; ідентифікаційний код 41156891)

до відповідача Компанія L.T.M. SP. Z O.O. (ел. пошта info@ltmexpress.pl, адреса вул. Садова, 14, 21-500 Бяла-Подляска, Польща; ідентифікаційний код 1132898435)

про стягнення попередньої оплати за непоставлений товар у сумі 282 040,00 Євро та процентів за користування чужими грошима у сумі 3 666,52 Євро

ВСТАНОВИВ:

20.08.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області за допомогою системи "Електронний суд" надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Візард ЛТД" до Компанія L.T.M. SP. Z O.O. про стягнення попередньої оплати за непоставлений товар у сумі 282 040,00 Євро за договором поставки №20/11 від 20.11.2025 та процентів за користування чужими грошима у сумі 3 666,52 Євро.

Також просить судові витрати покласти на відповідача.

До позовної заяви позивачем додано клопотання про розстрочення сплати судового збору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2026 справу №904/5007/26 передано на розгляд судді Івановій Т.В.

28.08.2026 до господарського суду від представника позивача надійшло клопотання (вх. суду №42212/26 від 28.08.2026) про відкликання клопотання про розстрочення сплати судового збору у зв`язку із його сплатою.

У зв`язку з перебуванням судді Іванової Т.В. на лікарняному, рішення щодо матеріалів позовної заяви ухвалено судом після виходу судді з лікарняного.

01.09.2026 ухвалою господарського суду залишено без розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Візард ЛТД" про розстрочення сплати судового збору, постановлено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Візард ЛТД" (49081, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Старозаводська, будинок 21Д; ідентифікаційний код 41156891) до Компанія L.T.M. SP. Z O.O. (ел. пошта info@ltmexpress.pl, адреса вул. Садова, 14, 21-500 Бяла-Подляска, Польща; ідентифікаційний код 1132898435) про стягнення попередньої оплати за непоставлений товар у сумі 282 040,00 Євро та процентів за користування чужими грошима у сумі 3 666,52 Євро - залишити без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

01.09.2026 до господарського суду від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №42492/26 від 01.09.2026) про забезпечення позову з вимогою забезпечити позов по справі № 904/5007/26 шляхом накладення арешту на

майно та грошові кошти Компанії L.T.M. SP. Z O.O., що підлягають сплаті в межах ціни позову у розмірі 285 706,52 EUR.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що:

- відповідач є нерезидентом України - юридичною особою, зареєстрованою та розташованою на території Республіки Польща, за межами юрисдикції та території України. Відсутність у відповідача відомого позивачу майна чи коштів на території України об`єктивно ускладнює процедуру примусового виконання майбутнього рішення господарського суду України, якщо станом на момент набрання таким рішенням законної сили та звернення його до виконання у відповідача будуть відсутні активи, на які може бути звернено стягнення;

- відповідач вже допустив недобросовісну поведінку у договірних відносинах із позивачем: отримавши від Позивача 100% попередню оплату товару за Специфікацією № 14/12/2025 на суму 282 040,00 EUR, відповідач протягом тривалого часу товар не поставив та одержані кошти не повернув. Такий спосіб дій, за якого відповідач фактично утримує кошти позивача без зустрічного надання, свідчить про реальний ризик подальшого ухилення відповідача від виконання своїх зобов`язань, у тому числі й після ухвалення судового рішення на користь позивача;

- значний розмір заявлених позивачем позовних вимог 285 706,52 EUR, у поєднанні зі статусом відповідача як нерезидента та відсутністю відомого позивачу майна чи коштів відповідача на території України, створює обґрунтований ризик утруднення або унеможливлення виконання майбутнього рішення суду. За таких обставин існує ризик відчуження, переміщення або іншого розпорядження відповідачем належними йому активами до моменту фактичного виконання судового рішення;

- фінансовий стан відповідача також свідчить про наявність обґрунтованого ризику утруднення виконання майбутнього судового рішення. Відповідно до оприлюднених фінансових даних L.T.M. SP. Z O.O. за 2025 рік, загальна сума активів Відповідача становила 714 534,77 PLN, тоді як його зобов`язання 503 944,22 PLN, що відповідає рівню заборгованості близько 71 % від вартості активів. Власний капітал відповідача становив лише 210 590,55 PLN;

- розмір заявлених позивачем позовних вимог становить 285 706,52 EUR, що за своїм розміром є істотним для відповідача та потребує належного забезпечення можливості виконання майбутнього судового рішення.

Щодо заяви про забезпечення позову та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про її повернення з наступних підстав.

Пунктом 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Судом встановлено, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Додатково суд звертає увагу, що у випадку, якщо заявник вважає, що підстави для вжиття заходів зустрічного забезпечення відсутні, заявник повинен вказати про це з наведенням відповідних мотивів. Саме наведені мотиви і будуть предметом оцінки суду для прийняття рішення про можливість вжиття заходів забезпечення позову без застосування зустрічного забезпечення.

Зазначення у заяві про забезпечення позову пропозицій щодо зустрічного забезпечення або наведення мотивів відсутності підстав для зустрічного забезпечення необхідне для правильного та об`єктивного вирішення судом такої заяви.

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом в ухвалі від 21.08.2019 у справі №761/35501/17.

При цьому відповідно до положень частини 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Зазначена норма має імперативний характер і передбачає не право суду на повернення заяви, а саме обов`язок такого повернення. Також, невиконання вимог статті 139 кодексу щодо змісту заяви про забезпечення позову має наслідком повернення заяви, а не прийняття рішення про відмову у забезпеченні позову.

Крім того, суд звертає увагу заявника, що приписами частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як убачається, до заяви про забезпечення позову представником позивача додано додаток на іноземній мові, без нотаріально посвідченого перекладу, що безперечно є порушенням норм законодавства.

Так, до заяви додано на іноземній мові: фінансові показники відповідача (пункт 1 переліку додатків).

Суд зазначає, що статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі №10-рп/99, українська мова, як державна, є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).

За приписами статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом (стаття 10 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 1 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови в Україні визначається виключно Конституцією України. Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом.

Мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом (частини 1, 6 статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної").

Згідно зі статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.

Статтею 79 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Згідно з частин 1, 2, 4, 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

При цьому до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат". Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012 визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.

Ураховуючи вищевказані норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про необхідність здійснення позивачем перекладу: всіх додатків, які викладені на іноземній мові, доданих позивачем до заяви про забезпечення позову з іноземної мови на українську мову, як того вимагає чинне законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне повернути без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Візард ЛТД" (вх. суду № 42492/26 від 01.09.2026) про забезпечення позову, оскільки подана заява не відповідає вимогам пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 140 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Візард ЛТД" заяву (вх. суду № 42492/26 від 01.09.2026) про забезпечення позову і додані до неї документи без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 03.09.2026 та може бути

оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.В. Іванова