Ухвала суду № 139437189, 02.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про зміну способу та порядку виконання рішення суду

02.09.2026м. Дніпро№ 904/3840/25

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Перова О.В., за участю секретаря судового засідання Манастирного В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Територіального управління служби судової охорони у м.Києві та Київській області про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 904/3840/25

за позовом: Територіального управління служби судової охорони у м.Києві та Київській області, 08153, Київська область, Фастівський район, м.Боярка, вул.Білогородська, буд.13, код ЄДРПОУ 43162533

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ", 51400, Дніпропетровська область, Павлоградський район, м.Павлоград, вул.Соборна, буд.99, код ЄДРПОУ 44604267

про стягнення заборгованості

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Територіальне управління служби судової охорони у м.Києві та Київській області звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю Тенегія виконати умови договору від 16 лютого 2024 року №19-24 та передати Територіальному управлінню служби судової охорони у м.Києві та Київській області дизельне паливо у кількості невикористаних паливних талонів об`ємом 1300 літрів та бензин А-95 у кількості невикористаних паливних талонів об`ємом 540 літрів та стягнути судовий збір.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2025 справу № 904/3840/25 передано на розгляд судді Перовій О.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2025 у справі № 904/3840/25 позовну заяву Територіального управління служби судової охорони у м.Києві та Київській області залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: надати докази сплати судового збору у розмірі 2 422,40грн.

28.07.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, якою додані докази сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2025 у справі № 904/3840/25 позовні вимоги Територіального управління служби судової охорони у м.Києві та Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" про стягнення заборгованості за договором поставки задоволено у повному обсязі. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Тенегія", 51400, м.Павлоград, вул.Соборна, 99, код ЄДРПОУ 44604267 передати Територіальному управлінню служби судової охорони у м.Києві та Київській області 08153, Київська область, Фастівський район, м.Боярка, вул.Білогородська, буд.13, код ЄДРПОУ 43162533 дизельне паливо у кількості невикористаних паливних талонів об`ємом 1300 літрів та бензин А-95 у кількості невикористаних паливних талонів об`ємом 540 літрів. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія", 51400, м.Павлоград, вул.Соборна, 99, код ЄДРПОУ 44604267 на користь Територіальному управлінню служби судової охорони у м.Києві та Київській області 08153, Київська область, Фастівський район, м.Боярка, вул.Білогородська, буд.13, код ЄДРПОУ 43162533 судовий збір у розмірі 3 028,00грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2025, яке набрало законної сили 17.10.2025, були видані накази 23.10.2025.

До канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява від 31.07.2026, в якій просить суд змінити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/3840/25 у частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" передати на користь територіального управління Служби судової охорони у м.Києві та Київській області дизельне паливо у кількості невикористаних паливних талонів об`ємом 1300 літрів та бензин А-95 у кількості невикористаних паливних талонів об`ємом 540 літрів, а саме: замість передачі зазначеного пального в натурі стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" на користь територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області вартість непереданого пального в загальному розмірі 90 160,00 грн (дев`яносто тисяч сто шістдесят гривень 00 копійок), з яких: 63 700,00 грн - вартість 1300 літрів дизельного пального; 26 460,00 грн - вартість 540 літрів бензину А-95.

10.08.2026 до канцелярії суду від Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Дніпропетровської області Дніпропетровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження від 30.07.2026 № 80454913 та оригінал наказу від 23.10.2025 у справі № 904/3840/25.

14.08.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (частина друга статті Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2026 прийнято заяву Територіального управління служби судової охорони у м.Києві та Київській області про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 904/3840/25 до розгляду у судове засідання на 02.09.2026 о 17:00 год.

До канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача - Територіального управління служби судової охорони у м.Києві та Київській області - Лук`янової-Хомич Анастасії Миколаївни надійшла заява від 26.08.2026 про участь у судовому засіданні 02.09.2026, а також інших судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою системи ЄСІТС.

28.08.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів, розгляд заяви Територіального управління служби судової охорони у м.Києві та Київській області без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами, а також про залишення заяви представника позивача - Лук`янової-Хомич Анастасії Миколаївни, від 26.08.2026 про участь у судовому засіданні 02.09.2026, а також інших судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою системи ЄСІТС, без розгляду.

У судове засідання сторони не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронних листів до електронних кабінетів, причини неявки суду позивач повідомив, відповідач не повідомив.

Розглянувши заяву Територіального управління служби судової охорони у м.Києві та Київській області про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 904/3840/25, суд доходить висновку про її задоволення з огляду на таке.

За приписами частин першої, третьої статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання боржником судового рішення про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (частина перша статті 18 ГПК України).

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з частиною першою статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).

Статтею 17 Закону України «Про виконання та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 року у справі «Півень проти України» суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантований статтею 6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично (рішення Суду у справі Чіжов проти України, заява № 6962/02).

Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (рішення ЄСПЛ Войтенко проти України від 29.06.2004).

Як вбачається з матеріалів поданої Територіальним управлінням служби судової охорони у м.Києві та Київській області заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 904/3840/25, постановою державного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 09.03.2026 відкрито виконавче провадження № 80454913 за наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2025 у справі № 904/3840/25 про зобов`язання ТОВ "Тенегія" передати Територіальному управлінню служби судової охорони у м.Києві та Київській області дизельне паливо у кількості невикористаних паливних талонів об`ємом 1300 літрів та бензин А-95 у кількості невикористаних паливних талонів об`ємом 540 літрів.

Постановою державного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 09.03.2026 приєднано виконавче провадження № 80454913 до зведеного виконавчого провадження № 78582553.

30.07.2026 державний виконавець Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виніс постанову № 80454913 про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження на підставі статті 30 Закону України "Про виконавче провадження".

Постановою державного виконавця Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 30.07.2026 виконавче провадження № 80454913 закрито на підставі пункту 11 частини першої статті 39 та статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", а також припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, регулюється статтею 63 розділу VIII Закону України "Про виконавче провадження".

Судом встановлено, що державним виконавцем Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вживалися заходи щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2025 у справі № 904/3840/25 в частині передачі відповідачем товару (дизельного палива) позивачу, а саме, 12.03.2026 направлялося повідомлення про вчинення кримінального правопорушення на підставі частини третьої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження". Проте, рішення суду не виконано, дизельне паливо та бензин А-95 стягувачу не повернуто.

З положень частин першої, третьої статті 331 ГПК України слідує, що за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, зміна способу та порядку виконання рішення можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у порядку і спосіб, які встановлені раніше.

При цьому суд наголошує на тому, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, надані на підтвердження таких обставин, за приписами статті 86 ГПК України. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 у справі № 6-1829цс15).

У частині першій статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорюванням та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Отже, рішення суду має виконуватися лише у такий спосіб захисту цивільних прав, який застосовано судом відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.

Разом з тим, правовою підставою для зміни способу виконання судового рішення є встановлений судом факт неможливості його виконання у визначений строк або ж наявності перешкод для його виконання у спосіб, визначений у резолютивній частині відповідного рішення.

За відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення та стягнути вартість цього майна. При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).

З огляду на викладене, суд зазначає, що рішення суду має виконуватися лише у такий спосіб захисту цивільних прав, який застосовано судом відповідно до статті 16 ЦК України, а правовою підставою для зміни способу виконання судового рішення є встановлений судом факт неможливості його виконання у спосіб, визначений у резолютивній частині відповідного рішення. При цьому зміна способу виконання рішення в порядку, визначеному статтею 331 ГПК України, не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб та порядок, встановлений у рішенні, та припинення здійснення тих заходів, які були визначені у рішенні.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення (частина третя статті 33 Закону України «Про виконавче провадження»).

Ця норма не мiстить виключного перелiку обставин, що є пiдставою для вирiшення питання про змiну чи встановлення способу i порядку виконання судового рiшення. Пiдставою для змiни чи встановлення способу i порядку виконання судового рiшення є обставини, що роблять виконання судового рiшення неможливим.

Як вже було встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю "Тенегія" передані позивачу скретч-картки на отримання палива на суму 99 960,00грн, які були оплачені у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 131 від 16.02.2024 (а.с.18).

Відповідачем частково було поставлено пальне, залишок непоставленого пального за договором № 19-24 від 16.02.2024 становив талони в кількості 1 300 літрів (дизельне паливо) на суму 63 700,00грн (ціна за 1 літр 49,00 грн; 1 300 літрів х 49,00 грн), талони на бензин А95 в кількості 540 літрів на суму 26 460,00грн (ціна за 1 літр 49,00 грн; 540 літрів х 49,00 грн).

Станом на день розгляду даної справи доказів передачі або можливості повернення дизельного палива та бензина А-95 матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, зважаючи на невиконання боржником вимог виконавчого документа, враховуючи здійснені державним виконавцем Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заходи з примусового виконання рішення суду в межах виконавчого провадження, з огляду на те, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України, суд дійшов висновку про наявність обставин, що ускладнюють виконання рiшення Господарського суду Дніпропетровської області у справі від 26.09.2025 № 904/3840/25, яке набрало законної сили 17.10.2025 та 23.10.2025 був виданий наказ про зобов`язання ТОВ "Тенегія" передати Територіальному управлінню служби судової охорони у м.Києві та Київській області дизельного палива у кількості невикористаних паливних талонів об`ємом 1300 літрів та бензин А-95 у кількості невикористаних паливних талонів об`ємом 540 літрів.

Отже заява Територіального управління служби судової охорони у м.Києві та Київській області про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 904/3840/25 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 232, 234, 235, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Територіального управління служби судової охорони у м.Києві та Київській області про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 904/3840/25 задовольнити.

Змінити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2025 у справі № 904/3840/25 та виданого на його підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2025 у справі № 904/3840/25 про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія", 51400, м.Павлоград, вул.Соборна, 99, код ЄДРПОУ 44604267 передати Територіальному управлінню служби судової охорони у м.Києві та Київській області 08153, Київська область, Фастівський район, м.Боярка, вул.Білогородська, буд.13, код ЄДРПОУ 43162533 дизельне паливо у кількості невикористаних паливних талонів об`ємом 1300 літрів та бензин А-95 у кількості невикористаних паливних талонів об`ємом 540 літрів на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія", 51400, м.Павлоград, вул.Соборна, 99, код ЄДРПОУ 44604267 на користь Територіальному управлінню служби судової охорони у м.Києві та Київській області 08153, Київська область, Фастівський район, м.Боярка, вул.Білогородська, буд.13, код ЄДРПОУ 43162533 вартості непереданого пального у загальному розмірі 90 160,00 грн (дев`яносто тисяч сто шістдесят гривень 00 копійок), з яких: вартість 1300 літрів дизельного пального у розмірі 63 700,00 грн (шістдесят три тисячі сімсот гривень 00 копійок), вартість 540 літрів бензину А-95 у розмірі 26 460,00 грн (двадцять шість тисяч чотириста шістдесят гривень 00 копійок).

Ухвала набирає законної сили 02.09.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Перова