Постанова № 13943697, 08.02.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2011 року м. Запоріжжя Справа № 2а-0870/440/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

при секретарі судового засідання Пекній Т.В.

за участю представників:

позивача Деревянка Д.В. (довіреність від 17.06.2010 №17);

відповідача Гревцевої О.О. (довіреність від 05.11.2010 №27953/10-014)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євронафта», с.Менделеєвка Нікопольського району Дніпропетровської області

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про визнання рішення протиправним

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євронафта» (далі ТОВ «Компанія «Євронафта», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі ДПІ у Орджонікідзевському районі, відповідач), в якому просить визнати рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року (далі - декларація) протиправним.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема вказує, що позивачем отриманий лист відповідача про невизнання декларації як податкової звітності. Вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки декларація містить всі необхідні реквізити, перелік яких визначений абз.5 пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-III (далі - Закон № 2181). З урахуванням викладеного просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у наданому запереченні від 01.02.2011 №1422/10-014. Пояснює, що позивачем порушено приписи Закону №2181, а саме в полі 03 декларації зазначений період, за який звітність не надавалась. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

На підставі ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом установлені наступні обставини.

Позивач направив на адресу відповідача декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року та додаток К1/1 до декларації. Указані документи направлені поштою, про що свідчить опис вкладення поштового відправлення.

13.11.2010 ДПІ у Орджонікідзевському районі прийняте рішення, викладене у листі №2925110/28-213/2, про невизнання декларації як податкової звітності у звязку із зазначенням звітного (податкового) періоду, за який виправляються помилки, такого періоду, за який звітність не надавалась.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно пп.4.1.2 п.4.1 Закону №2181 податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Крім того, реквізити, які має містити податкова декларація з ПДВ визначаються Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166 (далі - Порядок №166).

Так, п.1.3. Порядку №166 встановлено, що декларація складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов'язкових додатків, з них платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації). Порядок заповнення декларації окремо за кожним розділом наводиться в розділі 5 цього Порядку.

Таким чином, дані норми містять виключний перелік підстав, коли податкова декларація може бути не визнана контролюючим органом як податкова декларація. Такої підстави для невизнання податкової декларації податковою звітністю, як «зазначення періоду, за який звітність не надавалась» даною статтею не передбачено.

Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи, суд не вбачає законних підстав для відмови ДПІ у Орджонікідзевському районі позивачу у визнанні як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, оскільки указані декларації містять всі необхідні реквізити, заповнені та надані до податкового органу відповідно до вимог Закону №2181 та Порядку №166.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вище викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних дій та рішень, викладених у листах від 27.08.2010 №23076/10/28-213/2, №23037/10/28-213/2, у звязку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушених прав, свобод та інтересів.

Згідно ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За таких обставин суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним рішення, викладене у листі Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 23.11.2010 №29251/10/28-218/2 про невизнання як податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євронафта» за жовтень 2010 року.

3. Зобовязати Державну податкову інспекцію у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя визнати як податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євронафта» за жовтень 2010 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євронафта» (код ЄДРПОУ 37020512) судовий збір у розмірі 3,40грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 11.02.2011.

СуддяО.С. Янюк

11.02.2011 постанова не набрала законної сили.

СуддяО.С. Янюк