Ухвала суду № 139435605, 03.09.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/6362/23

н/п 1-кс/953/2882/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова в складі :

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,який бере участь в режимі відеоконференції,

підозрюваного- ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харків клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №1202322000000659 від 07.06.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмільник, Вінницької області, громадянина України, не працює, не одружений, має малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, притягнутого до кримінальної відповідальності - відносно якого 26.07.2023 до Шевченківського районного суду м. Києва направлено обвинувальний акт за ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190, ч. 1, ч. 2 ст. 255 КК України,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-

встановив:

22.05.2026 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 днів.

До СУ ГУНП в Харківській області надійшли матеріали з УПК в Харківській області ДКП НПУ про те, що ОСОБА_5 під час застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перебуваючи в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», що розташована за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99, будучи незадоволеним своїм матеріальним становищем, не бажаючи займатися законною трудовою діяльністю, вважаючи, що іншого шляху ніж злочинний для поліпшення свого матеріального становища не існує, діючи умисно та з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, вступив в групу з невстановленими особами, з метою вчинення кримінального правопорушення проти власності заволодіння чужим майном шляхом обману та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

За даним фактом СУ ГУНП в Харківській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023220000000659 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Крім того, до СУ ГУНП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_8 за фактом того, що в червні 2023 року невстановлені особи шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділи належними їй грошовими коштами у розмірі 1000 гривень.

СУ ГУНП в Харківській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023220000001186 від 13 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Крім того, до СУ ГУНП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_9 за фактом того, що 20 червня 2023 невстановлені особи шахрайським шляхом з використанням електронно-обчислювальної техніки, під виглядом технічної підтримки торгівельного майданчику «OLX» заволоділи належними їй грошовими коштами.

СУ ГУНП в Харківській внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023220000001202 від 17.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

19.03.2024 прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 винесено постанову про об`єднання вказаних вище матеріалів досудового розслідування та присвоєно їм загальний номер №12023220000000659.

19.03.2024 органом досудового розслідування ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

19.03.2024 ОСОБА_5 вручено особисто під підпис повістки про виклик на 25.03.2024, 26.03.2024, 27.03.2024 для забезпечення участі у допиті в якості підозрюваного та проведенні процесуальних дій у кримінальному провадженні.

26.03.2024 ОСОБА_5 на адресу реєстрації та фактичного місця проживання направлено повідомлення про виклик на 01.04.2024, 02.04.2024.

Однак, ОСОБА_5 за викликами до СУ ГУНП в Харківській області не з`явився, не повідомляючи про поважні причини неприбуття особи на виклик відповідно до ст. 138 КПК України.

Отримано рапорт з УПК в Харківській області ДКП НПУ, про те, що встановити місцезнаходження ОСОБА_5 оперативним шляхом не представилось можливим.

09.04.2024 слідчим винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_5 у розшук.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив про його задоволення.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 , заперечуючи проти задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначив, що сторона обвинувачення не довела наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

На обґрунтування своєї позиції захисник послався на обставини внесення 07.06.2023 відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні № 12023220000000659, зазначивши, що підставою для початку досудового розслідування стали рапорти працівників УПК в Харківській області ДКП НПУ щодо отримання оперативної інформації про нібито організацію на території ДУ «Харківський слідчий ізолятор» діяльності так званого «call-центру» з метою заволодіння грошовими коштами громадян.

Захисник звернув увагу, що у первинних матеріалах, на підставі яких було розпочато кримінальне провадження, відсутні, на його думку, належні дані про фактичне використання ОСОБА_5 мобільних телефонів, сім-карток чи інших засобів для вчинення кримінального правопорушення.

Також захисник зазначив, що відповідно до змісту повідомлення про підозру ОСОБА_5 інкримінуються, зокрема, два епізоди заволодіння грошовими коштами, які мали місце 20.06.2023, на суми 1000 грн та 8085 грн, тобто після внесення відомостей до ЄРДР.

Окремо захисник послався на обставини передачі 20.06.2023 мобільного телефону до камери № 671 ДУ «Харківський слідчий ізолятор», у якій перебували троє ув`язнених, а також на подальше виявлення та вилучення 05.07.2023 під час обшуку зазначеної камери мобільного телефону.

При цьому, як зазначив захисник, у рапортах працівника УПК в Харківській області ДКП НПУ ОСОБА_10 від 12.06.2023, тобто до передачі мобільного телефону до камери, вже були зазначені його ідентифікаційні дані, зокрема IMEI, а також номер телефону. Надалі, згідно з протоколом огляду предметів від 11.10.2023, було оглянуто мобільний телефон Xiaomi Redmi 9A з такими ж ідентифікаційними даними.

У зв`язку з цим захисник висловив доводи щодо можливого попереднього контролю працівниками правоохоронних органів за використанням зазначеного мобільного телефону та поставив під сумнів обставини його передачі до камери № 671 і подальшого вилучення.

Щодо епізоду заволодіння грошовими коштами у сумі 1000 грн захисник зазначив, що відповідні відомості були отримані під час огляду мобільного телефону та стосувалися потерпілої ОСОБА_11 , однак, на його думку, наведені матеріали не містять достатніх даних про причетність саме ОСОБА_5 до вчинення цього кримінального правопорушення.

Стосовно епізоду із заволодінням грошовими коштами у сумі 8085 грн захисник звернув увагу на зміст рапорту працівника УПК в Харківській області ДКП НПУ ОСОБА_10 , відповідно до якого кошти з рахунку потерпілої ОСОБА_9 були перераховані на електронний гаманець платіжної системи Portmone, при цьому ідентифікаційні дані власника такого електронного гаманця встановити не вдалося.

На думку захисника, зазначені обставини не підтверджують причетність ОСОБА_5 до заволодіння коштами потерпілої ОСОБА_9 , тоді як у повідомленні про підозру вказано, що саме ОСОБА_5 здійснив переказ коштів на електронний гаманець Portmone та обернув їх на свою користь.

З огляду на наведене захисник поставив під сумнів достовірність та достатність матеріалів, покладених стороною обвинувачення в основу повідомлення ОСОБА_5 про підозру, а також зазначив про відсутність достатніх доказів його причетності до інкримінованого кримінального правопорушення.

Крім того, захисник висловив твердження про те, що відомості до ЄРДР були внесені на підставі, на його думку, недостовірних рапортів працівників правоохоронних органів, а передача мобільного телефону до камери № 671 та його подальше виявлення могли бути заздалегідь спланованими діями правоохоронних органів, спрямованими на штучне створення доказів кримінального правопорушення.

Також захисник зазначив, що повідомлення про підозру від 19.03.2024, на його думку, складено з порушенням вимог ст. 276 КПК України, оскільки на момент його вручення не було достатніх доказів для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення.

За таких обставин захисник просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя, заслухавши думки учасників судового розгляду та вивчивши письмові матеріали, надані на підтвердження заявленого клопотання, встановив наступне.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Слідчим відділенням ВСП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023220000000659 від 07.06.2023 за ч. 4 ст. 190 КК України.

19.03.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- показами потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;

- показами свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 15.08.2023, що перебували у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» в ході якого вилучено мобільний телефон ТМ: Xiaomi Redmi 9А, яким користувався ОСОБА_5 ;

-протоколом НСРД зняття інформації з електронних інформаційних систем, стосовно ОСОБА_5 від 08.09.2023;

- протоколом огляду предмету, а саме: мобільного телефону ТМ: Xiaomi Redmi 9А, яким користувався ОСОБА_5 від 11.10.2023;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів, що перебували у володінні ПрАТ «ВФ Україна», стосовно інформації по абонентському номеру,яким користувався ОСОБА_5 від 12.12.2023;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів, що перебували у володінні АТ КБ «Приват Банк», стосовно руху грошових коштів по картці потерпілої ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_14 від 10.01.2024;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів, що перебували у володінні ПрАТ «Київстар», стосовно інформації по абонентському номеру ОСОБА_8 від 17.01.2024;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів, що перебували у володінні АТ «Універсал банк», стосовно руху грошових коштів по картці потерпілої ОСОБА_9 від 06.03.2024;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів, що перебували у володінні ПрАТ «Київстар», стосовно інформації по абонентському номеру ОСОБА_9 від 06.03.2024 та іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, які перелічені вище у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Щодо доводів захисника про необґрунтованість повідомленої підозри, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваної запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу, а також практика Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30 серпня 1990 року зазначив, що поняття «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити правопорушення.

При цьому стандарт обґрунтованої підозри не вимагає наявності доказів, достатніх для пред`явлення остаточного обвинувачення або постановлення обвинувального вироку, оскільки на відповідному етапі провадження йдеться лише про необхідність існування достатнього фактичного підґрунтя для виправдання подальшого розслідування або висунення обвинувачення. Такий підхід ЄСПЛ застосовує, зокрема, і у справах проти України.

Таким чином, на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя не вирішує питання про доведеність вини підозрюваного та не здійснює оцінку доказів з точки зору їх достатності для ухвалення обвинувального вироку. Завданням слідчого судді на цьому етапі є встановлення того, чи свідчать надані стороною обвинувачення матеріали про існування фактів та обставин, які об`єктивно пов`язують підозрюваного із кримінальним правопорушенням та чи є їх сукупність достатньою для висновку про наявність обґрунтованої підозри.

При цьому обґрунтованість підозри має оцінюватися на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи з конкретних обставин кримінального провадження та наданих слідчому судді матеріалів.

Отже, для вирішення питання про застосування до особи найбільш суворого запобіжного заходу тримання під вартою необхідно встановити не лише формальне існування повідомлення про підозру, а й наявність достатніх фактичних даних, які об`єктивно пов`язують особу з кримінальним правопорушенням. Водночас такі дані не повинні на цій стадії досягати рівня доказування вини «поза розумним сумнівом», оскільки остаточна оцінка доказів та вирішення питання про винуватість особи належать до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.

Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Надаючи оцінку можливості ОСОБА_5 переховуватися від суду, слідчий суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за яке законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 3 до 8 років, вже вдався до відповідних дій, оскільки будучи достовірно обізнаним про наявність цього кримінального правопорушення, свідомо переховувався більше двох років.

Також, слідчим суддею взято до уваги твердження сторони обвинувачення щодо наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки інкриміновані йому дії свідчать про здатність особи вдаватись до відповідних дій, враховуючи тяжкість інкримінованого правопорушення, цей ризик повністю виключити неможливо, а тому він буде взятий до уваги у сукупності із іншими ризиками. Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 вчинив злочини, про які йому повідомлено про підозру, перебуваючи в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» у іншому кримінальному провадженні, що підтверджує ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 більше двох років переховувався від органів досудовогот розслідування, притягається до кримінальної відповідальності не вперше за вчинення аналогічних кримінальниї проваджень, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення у сфері використання електронно-обчислювальної та інформаційно-комунікаційних технологій, маючи умисел на незаконне збагачення, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому застосовує йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, на 41 день, тобто до 12 жовтня 2026 року (включно), з можливістю внесення застави.

Відповідно до положень ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, його доходи, наявність майна, розмір завданої шкоди та інші дані про особу.

При цьому розмір застави має забезпечувати реальну можливість її внесення та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Застава в сумі 805 200 гр., внесена за ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12021221150000307 від 13.05.2021 року, не забезпечила належну процесуальну поведінку підозрюваного.

З урахуванням усіх наведених обставин, слідчий суддя вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 998 400 гр. (3328 гр. х 300 = 998 400 гр.), що, на переконання суду, є співмірними із встановленими обставинами та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

У разі внесення застави на ОСОБА_5 покладаються обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №1202322000000659 від 07.06.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», в межах строку досудового розслідування, строком на 41 день, тобто до 12 жовтня 2026 року (включно).

Визначити суму застави у розмірі 998 400 гр. (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (код одержувача: 26281249, банк одержувача: ДКСУ, м. Київ, МФО банку: 820172, рахунок отримувача UA208201720355299002000006674) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити та покласти на нього такі обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора за кожною вимогою;

- не відлучатися з Вінницьої області, м. Хмільник, вул. Кутузова, буд. 166 без дозволу слідчого, прокурора;

-повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання від 3 до 8 років позбавлення волі, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом до слідчого, прокурора, а також про наслідки невиконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного до слідчого, прокурора, суду; повідомлення слідчого, прокурора про причини неявки підозрюваного.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків щодо повідомлення слідчого, прокурора чи суду про зміну місця перебування підозрюваного.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов`язати старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Встановити строк дії ухвали до 12.10.2026 року (включно).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1