Ухвала суду № 139435274, 03.09.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7604/25

провадження № 1-кп/405/390/25

УХВАЛА

03.09.2026 м. Кропивницький

Подільський районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницькому у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного Реєстру досудових розслідувань за № 62024050010017181 від 23 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч.5 ст. 407 КК України,

клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою,

встановив:

У провадженні Подільського районного суду міста Кропивницького знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 посилаючись на наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобіганню, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Обвинувачений в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд дійшов висновку про таке

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Як встановлено ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

При цьому, у відповідності до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Так, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України).

Слід враховувати вимоги статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено, що серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

На переконання суду прокурор довів про наявність підстав для подальшого тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 .

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за який кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Ухвалою слідчого судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 17.10.2025 стосовно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 13.12.2025, який в подальшому продовжено до 04.09.2026.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення ЄСПЛ «Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення ЄСПЛ «Бекчиєв проти Молдови»).

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Враховуючи викладене, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, в їх сукупності, суд вважає, що залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яке може бути до нього застосоване у разі ухвалення обвинувального вироку, може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, тобто вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Також, ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки може допускати невиконання процесуальних обов`язків щодо явки за викликами до слідчого чи прокурора, при чому може посилатися на різні, нібито форс-мажорні чи поважні обставини, таким чином затягуючи розгляд справи, перешкоджаючи прийняттю процесуальних рішень, тобто наявний ризик, передбачений п. 4 ч.1 ст. 177 КПК України.

Окрім того, ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, а саме продовжити вчиняти самовільне залишення місця служби без поважних причин, в умовах воєнного стану, тобто наявний ризик, передбачений п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Зазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу у триманні обвинуваченого під вартою та свідчать про те, що його належна поведінка під час судового розгляду справи не може бути забезпечена шляхом застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Отже, на даний час наявні достатні підстави вважати, що стосовно ОСОБА_5 існують ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а інші, більш м`які запобіжні заходи, не забезпечать запобігання встановленим ризикам та не забезпечать належного виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Так, суд вважає, що прокурор довів, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, на які вказує прокурор у клопотанні. Особисте зобов`язання не може бути застосоване до обвинуваченого ОСОБА_5 оскільки даний запобіжний захід є найбільш м`яким, а кримінальне правопорушення, яке інкримінують останньому є тяжким.

Особиста порука, яка полягає у наданні особам, яких суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків і зобов`язуються за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи суду на першу про те вимогу, так в ході розслідування даного провадження таких осіб не встановлено.

Таким чином, зважаючи на продовження існування високого ступеня ризиків, з урахуванням особистих характеристик обвинуваченого ОСОБА_5 суд робить висновок, що ці обставини виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, а застосування домашнього арешту не буде ефективним запобіжним заходом, який спроможний забезпечити його належну процесуальну поведінку, та не забезпечить виконання покладених на обвинуваченого обов`язків.

Крім того, відповідно до положень ч. 5 ст. 182, ч. 3-4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає можливим визначити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене підстав для задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт судом не встановлено, тому суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 182, ч. 3-4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає можливим визначити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Беручи до уваги суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 його особу, матеріальний стан, суд приходить до висновку щодо визначення ОСОБА_5 застави у розмірі 232 960 гривень, що відповідає 70 прожитковим мінімумам для працездатних осіб, та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України.

У разі внесення обвинуваченим ОСОБА_5 визначеної застави, на нього відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слід покласти визначені ч. 5 ст. 194 КПК обов`язки, а саме: прибувати за викликом до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному проваджені, за винятком їх участі у процесуальних діях; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності).

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 194, 197 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання прокурора Кропивницької окружної прокуратури про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто з 03.09.2026 до 01.11.2026 включно.

Визначити заставу у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 232 960 (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят) грн., яка може бути внесена на рахунок отримувача: ТУ ДСА України в Кіровоградській області; МФО 820172 ЄДРПОУ 26241445, рахунок UA 768201720355219001015002505, призначення платежу: застава за ОСОБА_5 .

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_5 до 01.11.2026 виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

-утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному проваджені, за винятком їх участі у процесуальних діях;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності).

Попередити обвинуваченого ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 01 листопада 2026 року включно.

Копію ухвали надіслати в ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" для виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою яка перебуває під вартою з моменту вручення їй копії ухвали суду.

Суддя ОСОБА_6