Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 349/987/26
Провадження № 2/349/771/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
03 вересня 2026 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі судді Могили Р.Г.
за участі секретаря судового засідання Матасової Н.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів»), інтереси якого представляє Грибанов Д.В. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 38 946,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 14 серпня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі кредитний договір №9336560.
Згідно умов договору ОСОБА_1 отримав у кредит 10 000,00 грн, строком на 360 днів, знижена відсоткова ставка 0,95% в день до 13 вересня 2025 року, стандартна відсоткова ставка 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку кредитування.
Також сторонами погоджено, що за невиконання або ж неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань він сплачує штраф у розмірі 1 200,00 грн на четвертий день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 300,00 грн, починаючи з п`ятого дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання умов договору.
Окрім цього, на підставі укладеної між первісним кредитором та відповідачем додаткової угоди від 20 серпня 2025 року до договору про надання споживчого кредиту № 9336560, ОСОБА_1 додатково надано в кредит кошти в розмірі 2 000,00 грн.
22 квітня 2026 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 22042026, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема, за кредитним договором № 9336560.
Взяті на себе зобов`язання позичальник не виконав, у зв`язку з чим станом на 22 квітня 2026 року утворилася заборгованість в розмірі 38 946,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11 886,00 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 21 060,00 грн та заборгованості за штрафами в розмірі 6 000,00 грн.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача на його користь вище зазначену заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
Відповідач ОСОБА_1 не подав відзив на позов.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 30 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, з ініціативи суду розгляд справи вирішено проводити в судовому засіданні з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача Грибанов Д.В. не з`явився, просив розглянути справу у його відсутності, про що зазначив у позовній заяві.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2953258 від 30 червня 2026 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач в судове засідання не прибув повторно, про причину своєї неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.
Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився повторно, відзиву на позовну заяву не подав, суд провів заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.ст.223,280 ЦПК України.
У зв`язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи
14 серпня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 9336560 (далі - Договір) (а.с. 5-13).
ОСОБА_1 підписав електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А3528.
Відповідно до п.1.1. Договору укладення цього Договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через Веб-сайт або мобільний застосунок «CreditPlus». Ідентифікація позичальника здійснюється при вході позичальника в особистий кабінет/мобільний застосунок «CreditPlus», в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону позичальника, вказаний позичальником при вході та/або протягом періоду обслуговування в Товаристві (в т.ч через месенджери).
Сума кредиту становить 10 000,00 грн ( п. 1.3. Договору).
Стандартна відсоткова ставка становить 1,00 % в день та застосовується у межах строку кредиту (п.1.5.1. Договору).
Знижена відсоткова ставка 0,95% в день (п.1.5.2 Договору).
Строк кредиту (строк дії Договору) - 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (п. 1.4. Договору).
Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника з використанням реквізитів платіжної карти № НОМЕР_1 (п. 2.1. Договору).
За порушення позичальником строків повернення кредиту та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені Договором, кредитодавець має право стягнути з позичальника штрафу у розмірі 1 200,00 грн на четвертий день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 300,00 грн, починаючи з п`ятого дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (п. 6.4.1, 6.4.2. Договору).
14 серпня 2025 року о 12 год 35 хв кредитні кошти в розмірі 10 000,00 грн перераховані на платіжну карту № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» від 23 квітня 2026 року (а.с. 29 ).
20 серпня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору № 9336560 про надання споживчого кредиту від 14 серпня 2025 року та позичальнику додатково надано у кредит кошти в розмірі 2 000,00 грн ( далі - Додаткова угода) ( а.с. 16-17 ).
ОСОБА_1 підписав електронну Додаткову угоду шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) С4286.
Згідно п.1.3 Додаткової угоди стандартна процентна ставка становить 1,00 % та застосовується з моменту укладення додаткової угоди до закінчення погодженого строку кредитування .
20 серпня 2025 року о 19 год 31 хв 02 с кредитні кошти в розмірі 2 000,00 грн перераховані на платіжну карту № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек» від 23 квітня 2026 року (а.с. 30 ).
22 квітня 2026 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 22042026, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема, за кредитним договором № 9336560 ( а.с. 38-43 ).
Відповідно до Реєстру боржників від 22 квітня 2026 року до договору факторингу № 22042026 позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 9336560 на загальну суму 38 946,00 грн ( а.с. 46 ).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, станом на 21 квітня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 за договором № 9336560 від 14 серпня 2025 року становить 38 946,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 11 886,00 грн, заборгованість за відсотками 21 060,00 грн., заборгованість за штрафами 6 000,00 грн (а.с. 32-37).
Між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Застосовані норми права та висновки суду за результатами розгляду справи
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ч. 1, 2 та ч. 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами.
Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.
Певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, справа № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Позивачем надано належні та допустимі докази виникнення між первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 правовідносин у зв`язку з укладенням 14 серпня 2025 року договору про надання споживчого кредиту №9336560 та 20 серпня 2025 року додаткової угоди до договору про надання споживчого кредиту №9336560 від 14 серпня 2025 року за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора, а також наявності з його сторони невиконаних зобов`язань за цим договором.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до договору факторингу № 22042026від 22 квітня 2026 року, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до позивача перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вище зазначеним кредитним договором.
З розрахунку заборгованості ( а.с. 32-37) встановлено, що відповідачем сплачено основний борг в сумі 114,00 грн, тому наявні підстави для стягнення з нього на користь позивача заборгованості по тілу кредиту в сумі, яка заявлена позивачем 11 886,00 грн ( 12 000,00 грн - 114,00 грн ).
Щодо стягнення заборгованості за відсотками
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Однак, пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%.
Договір між сторонами укладено 14 серпня 2025 року, а додаткова угода - 20 серпня 2025 року, денні процентні ставки 0,95%, 1,00%, що відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».
З метою повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, суд перевіряє правильність нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами, шляхом самостійного їх перерахування.
Тіло кредиту з 14 серпня 2025 року по 19 серпня 2025 року, тобто 6 календарних днів становило 10 000,00 грн, щоденна відсоткова ставка 0,95%, отже розмір відсотків за цей період становить 570,00 грн (10 000,00 грн х 0,95% = 95,00 грн х 6 днів).
Тіло кредиту з 20 серпня 2025 року по 11 вересня 2025 року, тобто 23 календарних дні становило 12 000,00 грн, щоденна відсоткова ставка 0,95%, отже розмір відсотків за цей період становить 2 622,00 грн (12 000,00 грн х 0,95% = 114,00 грн х 23 дні).
12 вересня 2025 року тіло кредиту становило 11 886,00 грн, щоденна відсоткова ставка 0,95%, отже розмір відсотків за цей день становить 112,92 грн (11 886,00 грн х 0,95% = 112,92 грн).
З 13 вересня 2025 року (з 31 дня користування кредитними коштами) до 10 березня 2026 року (179 днів), щоденна відсоткова ставка 1,00% , отже розмір відсотків за цей період становить 21 275,94 грн (11 886,00 грн х 1,00% = 118,86 грн х 179 днів).
Таким чином, загальний розмір відсотків за користування кредитними коштами становить 24 580,86 грн ( 570,00 грн + 2 622,00 грн + 112,92 грн + 21 275,94 грн).
З розрахунку заборгованості (а.с. 32-37) встановлено, що відповідачем сплачено кошти за відсотками на загальну суму 3 402,00 грн.
Отже розмір заборгованості відповідача за відсотками складає 21 178,86 грн (24 580,86 грн 3 402,00 грн ).
Оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 21 060,00 грн заборгованості за відсотками та враховуючи вимоги ч.2 ст. 264 ЦПК України, відповідно до якої при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, тому позов в частині стягнення заборгованості за відсотками також підлягає до задоволення у розмірі, заявленому позивачем.
Щодо стягнення заборгованості за штрафами
Положення п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отжев суду відсутні підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 6 000,00 грн штрафних санкцій, оскільки вони нараховані позивачем у період дії в Україні воєнного стану, що є неправомірним.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором в розмірі 32 946,00 грн, з яких: 11 886,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 21 060,00 грн - заборгованість за відсотками.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 662,40 грн, та підтверджується платіжною інструкцією № 160878 від 19 червня 2026 року (а.с. 65).
Оскільки позовні вимоги задоволено на 84,59 % (32 946,00 грн х 100% : 38 946,00 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 252,12 грн судового збору ( 2 662,40 грн х 84,59 % ).
Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 280-284 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 9336560 від 14 серпня 2025 року та додаткової угоди від 20 серпня 2025 року в розмірі 32 946,00 гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11 886,00 гривень та заборгованості за відсотками в розмірі 21 060,00 гривень.
У задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати в розмірі 2 252,12 гривень судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Лісова, 2 м. Бровари Київська область, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 03 вересня 2026 року.
Суддя Р.Г. Могила
Судове рішення № 139435130, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 03.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 349/987/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: