Рішення № 139433864, 19.08.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/9344/26

Номер провадження 2-а/932/159/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Дніпро

Суддя Шевченківського районного суду м. Дніпра Леміщенко О.О., при секретарі судового засідання Маншиліні Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м. Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бойко Юрій Олександрович, до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та Інспектора відділення поліції № 2 (с. Слобожанське) Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНВ в Дніпропетровській області Прудченка Дмитра Олексійовича, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2026 року представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Бойко Юрій Олександрович, звернувся до Шевченківського районного суду міста Дніпра засобами поштового зв`язку із позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та Інспектора відділення поліції № 2 (с. Слобожанське) Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНВ в Дніпропетровській області Прудченка Дмитра Олексійовича, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що отримавши у відділку поліції 14 липня 2026 року фотокопію постанови серії ЕНА N?7527535 від 10.07.2026 року, ОСОБА_1 дізналася про винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА N?7527535 від 10.07.2026 року у формі електронного документа та про кваліфікуючі обставини за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Саме в цей день, 14.07.2026 року, їй була вручена фотокопія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА N?7527535 від 10.07.2026 року у формі електронного документа, що підтверджується матеріалами, доданими до цієї заяви. Про час і місце розгляду її не повідомляли, з правами, передбаченими статтею 268 КУПАП її не ознайомлювали, в тому числі і стосовно права на захист та мати свого захисника під час розгляду справи. Отримана нею копія оскаржуваної постанови не містить роз?яснення порядку та строків оскарження. Ця постанова містить лише посилання на ст. 289 КУПАП. Звертаємо увагу суду на те, що оскаржувана постанова у формі електронного документа містить записи шариковою ручкою з чорнилом чорного кольору в пп. 8 та 9 «Відмовилась»... «Поштою», що підтверджує винесення постанови без її участі та ще й приписали їй, що вона відмовилася від того, що їй не пропонували і не роз?яснювали. Сама оскаржувана постанова ні за змістом, ні за формою не відповідає вимогам КУпАП та вимогам Наказів МВС N?1376 від 06.11.2015 року та N?1395 від 07.11.2015 року. Крім того, згідно ч.3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа. Отже, за відсутності ознак підписання електронного документа електронним підписом поліцейського Прудченка Дмитра Олексійовича, внесення до роздрукованого стрічкового варіанту оскаржуваної постанови правок, відомостей та підпису кульковою автоматичною ручкою за допомогою чорнил, вказують на відсутність створеної постанови як електронного документа. Також відсутність електронного підпису у поліцейського вказує на відсутність повноважень розглядати справи про адміністративні правопорушення. Таким чином, поліцейський Прудченко Дмитро Олексійович діяв поза межами повноважень та у спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України, та порушив встановлений в Україні правопорядок (ст. 19 Конституції України). Переконаний, що відповідач не використав процедуру, яка до Овчаренко Л.. могла бути застосована, оскільки вона не брала участі в розгляді справи, їй не було роз?яснено всіх прав, як учаснику провадження про адміністративне правопорушення, не було роз?яснено право на захист, не було забезпечено можливості отримати кваліфіковану правову допомогу за державний кошт, чи від особи, яка займається індивідуальною адвокатською діяльністю, навіть не було роз?яснено право на оскарження постанови і строку для такого оскарження. Те, що відповідач не залучив Овчавренко Л.І. до участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення, не повідомив про час і місце її розгляду, яскраво ілюструє зневажливе ставлення до ОСОБА_1 як громадянина, як учасника провадження в справі про адміністративне правопорушення, та підтверджує немотивоване нехтування існуючим правопорядком в Україні, визначеним приписами статті 19 Конституції України. Постанова ЕНА N?7527535 від 10.07.2026 року винесена поліцейським о 23:25:49 без участі Овчаренко Л.І. та за відсутності даних про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, та ще й не була підписана електронним підписом поліцейського. Допущені відповідачем порушення є очевидними, а його дії є необгрунтованими, небезсторонніми (упередженими), недобросовісними і нерозсудливими, про що вказує відсутність будь-якого вмотивованого висновку стосовно моєї особи. Своїм рішенням поліцейський зухвало демонструє порушення принципу пропорційності та ігнорує обов?язок по дотриманню необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Приймаючи оскаржуване рішення поліцейський проігнорував право особи на участь у процесі прийняття рішення, право на допомогу захисника, а також вимоги чинного законодавства щодо своєчасності та розумності строків вчинюваних ним дій. Викладене вище засвідчує очевидну протиправність оскаржуваної постанови та необхідність її скасування.

Справу було зареєстровано 22 липня 2026 року в автоматизованій системі документообігу (Д-3).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 липня 2026 року справу було передано на розгляд судді Шевченківського районного суду міста Дніпра Леміщенко О.О.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 24 липня 2026 року було відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до розгляду без повідомлення (виклику) сторін.

13 серпня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву від представника Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, в якому він із позовними вимогами не погоджується через наступне. Так, 10.07.2026 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП, інспектором ВП № 2 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській Прудченком Дмитром Олексійовичем (далі Прудченко Д. О.) винесено постанову про накладення адміністративних стягнень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7527535. Згідно п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, а також регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Позивач у своєму позові, у порядку передбаченому КАС України, оскаржує постанову про накладення адміністративних стягнень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 10.07.2026 року серії ЕНА № 7527535, яка складена інспектором ВП № 2 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській Прудченком Д. О. Вважаємо постанову про накладення адміністративних стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 10.07.2026 року серії ЕНА № 7527535, якою зафіксовано порушення Позивача, відповідальність за яке передбачена частиною 4 статті 126 КУпАП, законною та складеною з урахуванням норм діючого законодавства, виходячи з наступного: Згідно п. 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена статтею 126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Як вбачається зі змісту постанови про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 10.07.2026 року серії ЕНА № 7527535, інспектором ВП № 2 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській Прудченком Д.О., зафіксовано, що 10.07.2026 о 23 год 25 хв. у с. Обухівка, дорога Н-31, 26 км, БП Обухівка, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Хюндай з державним номерним знаком НОМЕР_1 , будучи позбавленою права керування транспортними засобами, чим порушила п.п. «а» п. 2.1 ПДР України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 126 КУпАП. Відповідно до п.п. «а» п. 2.1 ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Згідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачено, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, вважаємо, що у діях Позивача вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП. При цьому, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Враховуючи викладене, вважаємо, що постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 10.07.2026 року серії ЕНА № 7527535 складена з дотриманням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.

19 серпня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява від представника позивача про визнання поданого відзиву як не поданого, через подання його особою без відповідних повноважень.

У зв`язку із розглядом справи без виклику (повідомлення) сторін, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до такого висновку.

Спочатку, суд роз`яснює питання стосовно подання відзиву представником Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Ковальовою Аліною Ігорівною.

В обґрунтування вимоги про визнання відзиву поданого особою без повноважень, та в наслідок цього застосування положень ч. 4 ст. 159 КАС України, представник позивача вказує на те, що Довіреність, яку додано Ковальовою Аліною Ігорівною до відзиву, створено 15.05.2025 року у порядку передоручення від імені керівника державної установи (ЄДРПОУ - 40108866) Ганжі Олександра Олександровича (РНОКПП - НОМЕР_2 ) з посиланням на витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про те, що керівником цієї юридичної особи на цей час є ГАНЖА ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ. Однак, 08 січня 2026 року УКАЗОМ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №36/2026 «Про призначення О.Ганжі головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації» було призначено ГАНЖУ Олександра Олександровича головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Отже, Ганжа О.О. не є керівником ГУ ПН в Дніпропетровській області, а тому за об`єктивних причин не міг уповноважити довіреністю представляти інтереси у порядку передоручення Ковальову Аліну Ігорівну для участі саме в справі № №932/9344/26. Ковальова А.І. надала суду завідомо недостовірну інформацію про керівника державної установи, який з 08 січня 2026 року очолює іншу державну установу в системі виконавчої гілки державної влади.

Однак, із вказаним суд погодитись не може, та зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши справу № 140/2350/19 дійшов висновку, що зміна фізичної особи, яка обіймає посаду керівника органу державної влади, не є підставою для втрати чинності чи припинення дії довіреностей, що були видані раніше за підписом попереднього керівника цього органу.

Так, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. Підстави припинення представництва за довіреністю визначені статтею 248 ЦК, ними є: закінчення строку довіреності; скасування довіреності особою, яка її видала; відмова представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю; припинення юридичної особи, яка видала довіреність; припинення юридичної особи, якій видана довіреність; смерть особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності; смерть особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

Враховуючи викладене, колегія суддів наголошує, що зміна фізичної особи, яка обіймає посаду керівника органу влади, не є підставою для втрати чинності чи припинення дії довіреностей, що були видані раніше за підписом попереднього керівника.

Враховуюче викладене, суд відмовляє представнику відповідача у задоволені заяви по визнання відзиву на позовну заяву як такого, що поданий особою яка не має на це відповідних повноважень.

Щодо заклику про застосування заходів примусу відповідно до ст. 144 КАС України, застосування заходів примусу є виключним правом суду, та не може бути застосовано за заявою однієї зі сторін провадження, так як лише суд встановлює наявність або відсутність порушень встановлених правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Щодо самої суті адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За приписами ст.77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Так, в матеріалах справи міститься копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7527535 від 10.07.2026 року яку було надано як позивачем разом із позовною заявою так і відповідачем у відзиві на позовну заяву.

З вказаної постанови вбачається, що особою, яка притягується до адміністративної відповідальності є ОСОБА_1 , яка керувала транспортним засобом «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_1 . Фабулою правопорушення вказано, що 10.07.2026 року о 23:17:06 селище Обухівка, дорога Н-31, 26 км БП Обухівка Х-1, 10,07.2026 року приблизно о 22:00 годині ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Хюндай нз. НОМЕР_1 будучі позбавленої права керування транспортними засобами, чим порушила п. 2.1.а ПДР керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. Адміністративне правопорушення у постанові класифіковано за частиною 4 статті 126 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400,00 гривень. Постанова підписана особою, яка склала протокол, а саме Інспектором відділення поліції № 2 (с. Слобожанське) Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Прудченко Дмитром Олексійовичем за допомогою власного підпису. Копія постанови направлялася ОСОБА_1 за допомогою засобі поштового зв`язку.

Також судом було досліджено наданий представником відповідача відеозапис з бодікамери, який було долучено до справи разом із відзивом на позовну заяву, та встановлено наступне.

З відеозапису вбачається, що зйомка проводилась ОСОБА_2 , 10.07.2026 року з 22:28:33 години, та сам відеозапис позичається з моменту, коли працівник поліції спілкується з особою, яка керує невстановленим на відеозаписі автомобілем, та просить надати йому особисті документи водія, за якими можна встановити його особу. Під час встановлення особи водія, водій пересіла на заднє сидіння автомобіля. Після встановлення особи, якою ОСОБА_3 , працівник поліції запитує у останньої про те, чи вживала вона лікарські препарати, на що отримує відповідь «ще ні», та пропонує ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння, або перебування під впливом лікарських засобів. Ознаки сп`яніння представник поліції не називає. На вказану пропозицію ОСОБА_1 відмовилась. Надавати письмові пояснення також відмовилась, бажаючи їх надати в суді, однак бажає ознайомитись із матеріалами справи, в наслідок чого працівник поліції каже їй чекати. Після цього, ОСОБА_1 одразу попросила надати їй фактичні докази, на підставі яких її притягують до адміністративної відповідальності, на що працівник поліції повідомив, що доказів немає, так як вона відмовилась проходити медичний огляд на стан сп`яніння. Після цього працівник поліції ОСОБА_2 відходить від автомобіля та разом із іншим працівником поліції, особу якого не встановлено, починає проводити маніпуляції із планшетом. Через деякий час працівник поліції повертається до ОСОБА_1 та просить ще раз її паспорт, для встановлення місця проживання, щоб, зі слів працівника поліції, продовжити складати протокол про адміністративне правопорушення. В подальшому, під час проведення працівниками поліції невстановлених маніпуляцій із планшетом, ОСОБА_1 повідомила, що бажає отримати протокол поштою, відмовилась від ознайомлення із матеріалами справи, відмовилась надавати письмові пояснення, після цього ОСОБА_2 попрощався із ОСОБА_1 , відійшов від автомобіля, запитав у іншого працівника поліції у який час було зупинено автомобіль та виключив бодікамеру, зупинивши відеозапис.

За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до приписів ч. 1 та 2 ст. 276 КУпАП, Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Органи Національної поліції України мають право розглядати справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 127-3, частини перша і друга статті 127-4, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, частина перша статті 173-8, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), частини перша і третя статті 175-3 (у частині порушень, пов`язаних із незабезпеченням безперешкодного доступу громадян до об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, у випадках та порядку, встановлених законодавством), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195), відповідно до приписів статті 222 КУпАП.

Статтею 278 КУпАП, встановлено, що Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання (стаття 279 КУпАП).

З єдиного дослідженого доказу, наданого стороною відповідача, про проведення розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а саме відеозапису з бодікамери працівника поліції Прудченко Дмитра Олексійовича, вбачається наявність порушень проведення процедури ініціювання та розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 126 КУпАП.

Так, відеозапис починається одразу с моменту спілкування працівника поліції Прудченка Дмитра Олексійовича із особою, яка керує невстановленим транспортним засобом (який у постанові серії ЕНА № 7527535 зазначений як «Hundai Sonata» із д.н.з. НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 , однак не зафіксовано момент зупинення транспортного засобу, також відсутній момент коли працівник поліції називає своє прізвище, посаду, спеціальне звання, а також інформує водія про про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки.

Приписами ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію» встановлено, що звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.

У статті 35 Закону вказано, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.

Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Відсутність зазначених дій фактично позбавляють суд можливості встановити законність зупинки транспортного засобу, та подальшого встановлення особистих даних водія транспортного засобу.

Після встановлення працівником поліції ОСОБА_2 особистих даних ОСОБА_1 , ним було порушено порядок відкриття та розгляду справи про адміністративне правопорушення передбаченого статтею 126 КУпАП, визначених статтею 279 КУпАП, а саме не було повідомлено ОСОБА_1 про порушене нею норму Правил дорожнього руху, що стало причиною зупинки та початку адміністративного провадження.

Складена в подальшому постанова про притягнення ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП, за своєю суттю та змістом не відповідає процедурі розгляду справи про адміністративне правопорушення, зафіксованого на відеозаписі, так як працівник поліції не зазначає під час спілкування із особою яка притягається до адміністративної відповідальності про те, що під час перевірки особистих документів та наявність права керування транспортним засобом, було виявлено відсутність останнього у ОСОБА_1 , в наслідок чого вона вчинила правопорушення передбачене відповідною частиною статті 126 КУпАП.

Замість цього працівник поліції висловлює ОСОБА_1 пропозицію пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських засобів.

Враховуючи викладене, суд констатує, що з наявного відеозапису не вбачається проведення працівником поліції належного розгляду адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 за статтею 126 КУпАП.

В наслідок цього, суд також доходить висновку, що працівником поліції Прудченком Дмитром Олексійовичем ну було роз`яснено ОСОБА_1 зміст статті 268 КУпАП, якою закріплені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі, та статтю 63 Конституції України, якою закріплено, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

З копії постанови серії ЕНА № 7527535 вбачається, що у розділі 8 «Права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП мені роз`яснено», який підписується особою яка притягається до адміністративної відповідальності, стоїть відмітка «Відмовилася», яка була поставлена працівником поліції, однак відповідна відмова ОСОБА_1 не була належним чином зафіксована на відеозаписі.

Доводам представника позивача стосовно форми складання постанови про накладення адміністративного стягнення, визначення розміру штрафу в вигляді грошових коштів, а не у неоподаткованому мінімумі доходів громадян, суд не надає оцінку з огляну на те, що зазначені заперечення суд вважає такими, що сформовані на помилковому тлумаченні Наказу МВС № 1395 від 07.11.2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» стосовно форми складеної постанови, та неправильному розумінню норм КУпАП та Податкового кодексу України стосовно використання неоподаткованого мінімуму доходів громадян як спосіб визначення одиниці виміру суми штрафу як адміністративного стягнення.

Враховуючи усе вищезазначене, суд доходить висновку, що працівником поліції Прудченко Дмитром Романовичем було грубо порушено норми законодавства, які регламентують дії працівника полії під час його звернення до громадян, та дозволяють здійснювати зупинку транспортних засобів. Також ним грубо порушені норми щодо ініціювання та проведення розгляду справ про адміністративне правопорушення, віднесених до юрисдикції органів Національної поліції, в наслідок чого були порушенні права ОСОБА_1 на справедливий розгляд адміністративної справи, що в свою чергу призвело до необґрунтованого та незаконного винесення постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7527535.

В наслідок цього суд вважає що заявлені позовні вимоги слід задовольнити, визнати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7527535 протиправною та скасувати, а провадження у справі закрити.

Щодо судових витрат ,суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду із адміністративним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, то за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області на користь позивача підлягає стягненню 665,60 грн. у відшкодування судового збору.

Керуючись ст.ст.77, 139, 205, 241-246, 286, 268-271 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бойко Юрій Олександрович, до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та Інспектора відділення поліції № 2 (с. Слобожанське) Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНВ в Дніпропетровській області Прудченка Дмитра Олексійовича, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Визнати протиправною постанову серії ЕНА № 7527535 від 10.07.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400,00 гривень.

Скасувати постанову серії ЕНА № 7527535 від 10.07.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400,00 гривень.

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано суддею 19 серпня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач 1: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 40108866, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20-а.

Відповідач 2: Інспектор відділення поліції № 2 (с. Слобожанське) Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНВ в Дніпропетровській області Прудченко Дмитро Олексійович, відомості про дату народження, РНОКПП, та місце проживання невідомі.

Суддя О.О. Леміщенко