Постанова № 13943377, 14.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/470/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Галатіної О.О.

при секретарі          Леоненко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості перед бюджетом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду зі позовом до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості перед бюджетом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач знаходиться на податковому обліку в Слов’янській об’єднаній державній податковій інспекції Донецької області та має податковий борг з орендної плати за землю у сумі 12138,81 грн. Відповідачем податковий боргу у добровільному порядку не був погашений, тому позивач був вимушений звернутися до суду із даним позовом. Просив стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом зі сплати орендної плати за землю у розмірі 12138,81 грн.

Сторони до судового засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причини своєї неявки суду не повідомили. Суд визнав за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши та проаналізував матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідач суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_1 знаходиться на податковому обліку в Слов’янській об’єднаній державній податковій інспекції Донецької області, як платник податків.

Відповідно статті 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

21.04.2010 року податковим органом була проведена перевірка з питань повноти і своєчасності сплати до бюджету орендної плати за землю (акт про порушення податкового законодавства № 2511/17-211-1).

Перевіркою було встановлено, що суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_1 не своєчасно сплатив узгоджене податкове зобов’язання по орендній платі за землю, згідно поданих декларацій № 73099 від 06.04.2010 року, № 10116 від 06.04.2010 року, № 73099 від 06.04.2010 року, у зв’язку із чим і виникла заборгованість перед бюджетом.

За результатами проведеної перевірки, позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000271742/0 від 23.04.2010 року, яким до відповідача застосовані штрафні санкції в розмірі 170,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення не оскаржувалося відповідачем, а ні в судовому, а ні в адміністративному порядку.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у сфері публічно – правових відносин від порушень, у тому числі, органів державної влади.

Згідно ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до п.п. 1, 2, 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори відповідно до законів України.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

З огляду на те, що борг з орендної плати за землю у відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України, факт наявності боргу у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, предметом боргу, що вимагається позивачем до стягнення є сума боргу за нарахованими зобов’язаннями на підставі положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п.п.3.1.1 ст. 3 вказаного Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно із п. 41.5. ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи, щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості перед бюджетом - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за земельну ділянку в сумі 12138 (дванадцять тисяч сто тридцять вісім) грн. 81 коп. на користь Державного бюджету та перерахувати на р/р 33214813700075, код 13050300, ОКПО 34686605, МФО 834016 банк УДК в Донецькій області, одержувач ВДК Слов’янська та Слов’янського району.

Постанова виготовлена в нарадчій кімнаті та проголошений її повний текст у судовому засіданні 14 лютого 2011 року року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                       Галатіна О.О.