Вирок № 139433689, 31.08.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/5538/24

Провадження №1-кп/712/248/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6

потерпілої ОСОБА_7

представників потерпілої (адвоката) ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 12024250310000683 від 25.02.2024 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, Черкаської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, офіційно не одруженого, працюючого у ТОВ «Спецмедтранс», маючого на утримані двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючого інвалідність 2 групи, депутатом, ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, учасником бойових дій, не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 25.02.2024 близько 12 год 00 хв, знаходячись в приміщенні своєї квартири, котра належить йому на праві приватної власності, за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, у ході розмови, яка переросла у конфлікт, що виник на ґрунті особистих неприязних стосунків, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізовуючи злочинний намір, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, перебуваючи в положенні стоячи навпроти ОСОБА_12 , наніс йому два удари кулаками правої та лівої руки в область щелепи з лівого та правого боку, внаслідок чого останній впав лівим боком на підлогу. В момент коли потерпілий перебував у положенні лежачи на лівому боці, він, діючи умисно, протиправно та цілеспрямовано, наніс потерпілому не менше двох ударів кулаками обох рук в область правої частини тулуба, після чого потерпілий самостійно піднявся та ліг на ліжко спати.

Того ж дня, близько 19 год 00 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи в кухонній кімнаті вищевказаної квартири почув крик свого сина ОСОБА_10 , та відразу ж побіг до нього, де побачив ОСОБА_12 , який стояв біля дверей дитячої кімнати без одягу, внаслідок чого, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, продовжуючи свій злочинний умисел на нанесення тяжких тілесних ушкоджень, підбіг та наніс останньому один удар кулаком правої руки в область щелепи зліва, внаслідок чого потерпілий втратив рівновагу та почав падати на підлогу, та в цей момент, ОСОБА_4 , наніс йому ще один удар лівою рукою в область правої щелепи.

В подальшому, ОСОБА_4 сів зверху на потерпілого ОСОБА_12 , який вже перебував в положенні лежачи на підлозі та в хаотичному порядку наніс останньому не менше 10 ударів кулаками, ліктями та колінами по всьому тілу.

Після нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 виштовхав оголеного ОСОБА_12 на сходинковий майданчик, та викинув його одяг.

В результаті своїх умисних протиправних дій ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_12 наступні тілесні ушкодження: черепно-мозкову травму у вигляді перелому склепіння черепа, забою-розміжчення речовини головного мозку, перелому нижньої щелепи зі зміщенням, крововиливів в м?які мозкові та мозочкові оболонки, крововиливів в м`які тканини голови з внутрішнього боку, синця на нижній губі справа, синця на верхній повіці правого ока; травму тулуба у вигляді переломів ребер зліва, крововиливів в обох легень, розривів лівої легені, крововиливів в м?які тканини шиї, клітковину середостіння та заочеревинного простору, синців на передній поверхні грудної клітки справа та зліва, крововиливів в м?які тканини грудної клітки; травму кінцівок у вигляді синців на лівому плечі, синців на обох дельтаподібних ділянках, синців на правому плечі, синця в лівій підключичній ділянці, синця на зовнішній поверхні верхньої третини правого стегна, синця на лівій кисті, внаслідок чого ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_4 о 20 год 48 хв було доставлено до приймального відділення КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради», де останній ІНФОРМАЦІЯ_5 помер від отриманих травм.

Відповідно до висновку експерта № 03-01/283 від 08.03.2024 причиною смерті ОСОБА_12 є сполучена травма голови та тулуба, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, що ускладнилась розвитком поліорганної недостатності та привела до зупинки дихання, серцебиття, припинення функцій центральної нервової системи.

Згідно вищевказаного висновку, травми кінцівок носять ознаки легких тілесних ушкоджень.

Вказані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться у прямому причинному зв`язку із настанням смерті ОСОБА_12 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав частково, а саме: не заперечував факт нанесення тілесних ушкоджень, в результаті чого, настала смерть потерпілого, однак він та його захисники, вважають, що органом досудового розслідування не вірно встановлені фактичні обставини та мотиви скоєння кримінального правопорушення.

Так, ОСОБА_4 пояснив, що 25.02.2024 приблизно о 08 год. 40 хв. до його помешкання прийшов його знайомий ОСОБА_12 . Після цього, вони разом перебували на кухні та вживали спиртні напої.

Через деякий час між чоловіками виникла сварка, яка переросла у фізичний конфлікт. У ході бійки ОСОБА_4 наніс ОСОБА_12 тілесні ушкодження. Після завершення конфлікту він запропонував ОСОБА_12 залишити квартиру та піти додому, однак той відмовився, оскільки перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння. З огляду на це ОСОБА_4 дозволив йому залишитися та відпочити в ліжку. З метою врегулювання ситуації ОСОБА_4 зателефонував своєму куму ОСОБА_13 та попросив його приїхати. Коли ОСОБА_13 прибув до квартири, вони побачили, що ОСОБА_12 займається самозадоволенням. ОСОБА_4 та ОСОБА_13 зробили йому зауваження, вказавши на неприпустимість такої поведінки в чужому помешканні. Проте, ОСОБА_12 на зауваження не відреагував та ліг спати оголеним. Надалі вони перебували на кухні та розмовляли. Через деякий час він почув крик свого сина, після чого вийшов із кухні та побачив, що ОСОБА_12 у присутності його сина знову займається самозадоволенням. Побачивши це, ОСОБА_4 побив ОСОБА_12 , після чого вигнав його з квартири та виніс за межі помешкання його особисті речі. Після цього кум ОСОБА_13 залишив квартиру та пішов у своїх справах на службу.

В останньому слові обвинувачений просив вибачення, висловив жаль з приводу трагедії.

Просив застосувати ст. 69 КК України та обрати міру покарання не пов`язану з позбавленням волі. Обвинувачений ОСОБА_4 цивільний позов визнав частково.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини за ч.2 ст.121 КК України, вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується наступними доказами, а саме:

- показами свідка ОСОБА_14 , який у судовому засіданні пояснив, що 25.02.2024 перебував у складі екіпажу поліції. У цей час надійшов виклик щодо нанесення тілесних ушкоджень. Після прибуття за вказаною адресою працівників поліції, їх зустрів малолітній ОСОБА_15 . Оцінивши ситуацію було викликано бригаду швидкої медичної допомоги. Згодом працівники поліції виявили ОСОБА_16 , у якого були наявні тілесні ушкодження. Під час очікування швидкої допомоги вони оглянули ОСОБА_16 та його квартиру. У ванній кімнаті та коридорі було виявлено сліди крові, у зв`язку з чим додатково викликали СОГ. За словами свідка, у ОСОБА_16 були наявні ознаки алкогольного сп`яніння, він поводився агресивно. Згодом ОСОБА_17 повідомив, що ОСОБА_18 поводився неадекватно та вчиняв дії сексуального характеру, у зв`язку з чим ОСОБА_17 побив ОСОБА_12 . На руках ОСОБА_16 , зі слів свідка, були виявлені подряпини;

- показами свідка ОСОБА_19 , який у судовому засіданні пояснив, що 25.02.2024 перебував на роботі та виконував обов`язки фельдшера. Того дня, надійшов виклик щодо тяжкого пацієнта. Карета швидкої медичної допомоги прибула на вулицю Корольова, де на момент її приїзду вже перебували працівники поліції. Потерпілого було виявлено у під`їзді в роздягнутому вигляді. Під час огляду у нього було встановлено черепно-мозкову травму та перелом ребер. Крім того, у потерпілого були наявні ознаки алкогольного сп`яніння. Після надання необхідної медичної допомоги потерпілого було доставлено до лікарні для подальшого обстеження та лікування;

- показами свідка ОСОБА_20 , який у судовому засіданні пояснив, що 25.02.2024 ОСОБА_17 запросив його в гості для спільного вживання алкогольних напоїв. Під час телефонної розмови останній попросив допомогти вивести ОСОБА_12 з квартири, оскільки той перебував у тяжкому стані. Прибувши до квартири, він побачив сліди крові. В одній із кімнат на підлозі лежав ОСОБА_18 без одягу. Він підійшов до нього та поставив запитання, чому він не перебуває на військовій службі, однак у відповідь почув лише нерозбірливі звуки. Повноцінно відповісти потерпілий не міг, оскільки перебував у стані алкогольного сп`яніння. Також свідок зазначив, що ОСОБА_21 було важко говорити через травму щелепи. На запитання щодо обставин конфлікту, ОСОБА_17 конкретної відповіді спочатку не надав. Згодом він повідомив, що ОСОБА_18 телефонував сусідці та пропонував їй вступити у статеві відносини, через що між ОСОБА_22 та ОСОБА_23 виник конфлікт. Після цього ОСОБА_17 вирішив вигнати ОСОБА_12 з квартири, однак останній залишився та ліг спати. Він з ОСОБА_17 продовжувати відпочивати на кухні, а згодом почули крики дитини. Він залишився сидіти на кухні, а ОСОБА_17 пішов обставини. Вийшовши з кухні побачив, щ о ОСОБА_17 обурений та наносить удари ОСОБА_21 . Він їх розтягнув, ОСОБА_12 видправили в душ, а всі інші залишись в кімнаті. Надалі ОСОБА_17 виштовхав ОСОБА_12 з квартири та вининув його речі, оскільки за ним приїхало таксі він залишив квартиру.

- показами свідка ОСОБА_24 , який у судовому засіданні пояснив, що йому відомо про те, що ОСОБА_17 побив ОСОБА_12 , однак особисто очевидцем зазначених подій він не був, оскільки на той час перебував на службі в Донецькій області. За словами свідка, ОСОБА_17 звертався до нього з проханням надати допомогу сім`ї потерпілого. Також свідок зазначив, що ОСОБА_17 позитивно ставиться до дітей, а під час їхніх зустрічей агресивної поведінки з його боку не спостерігалося;

- показами свідка ОСОБА_25 , яка у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_17 є її колишнім зятем. Протягом п`яти років він проживав разом із її дочкою, однак після розлучення вони проживають окремо. Її онук ОСОБА_15 проживає разом із батьком у його квартирі. За словами свідка, це є власним вибором онука, і якби йому було погано проживати з батьком, він би з ним не залишався. Корнієнка ОСОБА_26 вона охарактеризувала позитивно, зазначивши, що він є хорошим батьком, нормальною та адекватною людиною. Щодо обставин побиття ОСОБА_27 пояснила, що їй нічого не відомо. Також вона зазначила, що в день події її онук ОСОБА_15 не розповідав їй про те, що сталося. Під час досудового розслідування допит онука проводився за її участю, з участю психолога та зауважень з її боку не було;

- показами неповнолітнього свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні за участю психолога та законного представника пояснив, що 25.02.2024 близько 09:00 год. до них додому прийшов ОСОБА_28 . Вони з батьком сіли на кухні, де вживали спиртні напої та їли. У подальшому між ОСОБА_28 та його батьком виник конфлікт і бійка. Батько просив ОСОБА_28 піти додому, після чого він пішов гуляти. Близько 17:00 год. він повернувся та побачив ОСОБА_28 , який спав оголеним на ліжку батька. Згодом прийшов хрещений ОСОБА_13 , після чого він разом із батьком пішов на кухню їсти, тоді він перебував у своїй кімнаті. Близько 19:00 год. ОСОБА_28 ішов у напрямку йог кімнати та займався самозадоволенням. Він закричав, після чого, на його крик, вибіг батько та відтягнув ОСОБА_28 за руку вбік від кімнати. Після цього між батьком та ОСОБА_28 відбулася бійка, під час якої ОСОБА_26 наніс ОСОБА_28 приблизно 45 ударів у різні частини тіла. Близько 19:2019:30 год. батько виштовхав ОСОБА_28 з квартири. На прохання батька він викликав поліцію, а не швидку медичну допомогу;

- показами свідка ОСОБА_29 , який в судовому засіданні пояснив, що є головою ОСББ будинку, в якому відбулася зазначена подія. Безпосереднім очевидцем події він не був. Повідомив, що надав працівникам поліції відеозаписи з камер відеоспостереження, встановлених у будинку. Під час передачі відеозаписів працівникам поліції він самостійно їх переглядав та бачив обставини події, зафіксовані на камерах відеоспостереження;

- показами свідка ОСОБА_30 , який в судовому засіданні пояснив, що проживає в будинку, де відбулася зазначена подія. ОСОБА_16 знає особисто, оскільки є його сусідом. Безпосередньо бійки він не бачив та обставин справи не знає, однак, перебуваючи у своїй квартирі, чув, що у квартирі ОСОБА_16 відбувалася бійка. При цьому періодично було чутно удари та крики;

- показами свідка ОСОБА_31 , яка у судовому засіданні пояснила, є цивільною дружиною ОСОБА_12 та повідомила що їй відомо про те, що ОСОБА_17 побив ОСОБА_12 , однак безпосередньою очевидицею зазначеної події вона не була.Свідок повідомила, що напередодні події та вранці ОСОБА_18 алкогольних напоїв не вживав. Також охарактеризувала його як дуже добру та ввічливу людину;

- показами свідка ОСОБА_32 , яка в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_17 є її колишнім чоловіком. Вони проживали однією сім`єю, однак після розлучення у 2012 році проживають окремо. Їхній син ОСОБА_15 проживає разом із батьком у його квартирі. За словами свідка, це є вибором сина, якому вона не заперечує, оскільки він більше тягнеться до батька. ОСОБА_16 вона охарактеризувала позитивно, як хорошого батька. Щодо обставин побиття ОСОБА_12 вона зазначила, що безпосередньо про події їй нічого не відомо, у сина вони нічого не запитували з метою не травмування дитини.

- даними електронного рапорту, згідно якого на лінію «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_10 , який являється сином обвинуваченого, де останній повідомив, що біля їх квартири лежить невідомий чоловік в нетверезому стані, намагається відчинити двері, а в подальшому по приїзду працівників поліції було виявлено заявника та ОСОБА_4 з ознаками алкогольного сп`яніння та тілесними ушкодженнями, які могли бути пов`язані з побиттям потерпілого, а саме гематома на правій та лівій гомілкостопних суглобах, збиті кисті пальців рук, після чого в квартирі було виявлено сліди крові;

- даними протоколу обшуку за адресою проживання обвинуваченого, під час якого виявлено та вилучено: куртку червоного кольору, в кишенях якої виявлено військовий квиток на ім`я ОСОБА_12 , посвідчення добровольця ТРО на ім`я ОСОБА_12 , посвідчення водія на ім`я потерпілого, свідоцтво про реєстрацію т/з на ім`я потерпілого, речовину бурого кольору на стіні при вході до квартири, при вході до квартири на плінтусі, на умивальнику, на поверхні дивану, на подушках, на наволочках, простирадлі;

- даними протоколу освідування особи з фототаблицею, згідно якого установлено, що у ОСОБА_4 виявлено опухлість та садна на правій руці, а саме на кісточці кулака, що підтверджує, що останній завдавав удари потерпілому в тому числі і кулаками;

- даними протоколу огляду місця події, згідно якого проведено огляд місця події на сходовій клітині біля квартири обвинуваченого, а саме там, де виявлено працівниками поліції потерпілого ОСОБА_12 . Під час ОМП виявлено та вилучено штани, кофту, шкарпетки, труси, які належали потерпілому та були викинуті з квартири обвинуваченого та змиви речовини бурого кольору;

- даними протоколу огляду предметів, згідно якого оглянуто відеозаписи з боді-камер працівників поліції та установлено, що працівники поліції прибули на виклик, який був здійснений ОСОБА_10 та піднявшись на сходову клітину до квартири в якій проживає обвинувачений ОСОБА_4 виявили потерпілого ОСОБА_12 без одягу з численними тілесними ушкодженнями, та який був не контактний;

- даними протоколу огляду предметів з додатком диском, згідно якого оглянуто відеозаписи з камер відеоспостереження, що розташовані на будівлі житлового будинку, під`їзду № 2 за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до якого встановлено, що на вказаному відеозаписі зафіксовано, як потерпілий, який одягнений в куртку червоного кольору (яку потім було вилучено під час обшуку квартири ОСОБА_4 ) о 08:54 год рухається до під`їзду № 2, заходить в під`їзд та піднімається сходами. Оглядом камер установлено, що потерпілий протягом дня не виходив з під`їзду, а вже був госпіталізований працівниками ШМД у вечірній час доби. Також на відео зафіксовано, як до під`їзду заходить свідок ОСОБА_33 , який допитаний під час судового розгляду. Зафіксовано, як прибувають на виклик працівники поліції та їх зустрічає син обвинуваченого;

- даними висновку експерта № СЕ-19/124-24/3370-Д від 07.03.2024, згідно якого досліджувались пляшки, вилучені з кухні обвинуваченого під час обшуку та встановлено, що на пляшках виявлено сліди папілярних узорів, які згідно даних дактилоскопічного обліку Черкаського НДЕКЦ МВС залишені ОСОБА_4 ;

- даними висновку експерта № 05-1-09/130 від 06.03.2024, згідно якого установлено групову належність крові потерпілого ОСОБА_12 (1 група крові);

- даними висновку експерта № 05-1-09/129 від 06.03.2024, згідно якого установлено групову належність крові ОСОБА_4 (3 група крові);

- даними висновку експерта № 05-5-06/87 від 06.02.2024, згідно якого досліджувались 3 змиви РБК, вилучені під час обшуку в квартирі ОСОБА_4 . Згідно висновків установлено, що виявлено кров людини, яка належить потерпілому ОСОБА_12 , даних про походження крові від ОСОБА_4 не отримано;

- даними висновку експерта № 05-5-06/90 від 06.03.2024, згідно якого досліджувались речі потерпілого, вилучені під час омп біля квартири ОСОБА_4 . Згідно висновків установлено, що на речах потерпілого виявлено кров людини, яка походить від потерпілого ОСОБА_12 ;

- даними висновку експерта № 05-5-06/89 від 06.03.2024, згідно якого досліджувались речі, вилучені під час обшуку квартири ОСОБА_4 : куртка, пара кросівок, дві наволочки, ковдра та простирадло. Установлено, що на ковдрі, наволочках, простирадлі лівому кросівку виявлено кров людини, яка може походить від ОСОБА_12 . Даних про походження крові від ОСОБА_4 не виявлено;

- даними висновку експерта № 05-5-06/86 від 06.03.2024, згідно якого досліджувались п`ять змивів речовини бурого кольору. Установлено, що виявлено кров людини, яка може походить від потерпілого ОСОБА_12 ;

- даними висновку експерта № 03-01/283 від 07.03.2024, на підставі проведеної судово медичної експертизи трупа ОСОБА_12 , 1982 р.н., даних судово медичної експертизи крові трупа, проведеної у відділенні судово медичної токсикології, відомих обставин справи, згідно якого причиною смерті є сполучена травма голови та тулуба, що ускладнилась розвитком поліорганної недостатності, та привела до зупинки дихання серцебиття, припинення функцій центральної нервової системи. Згідно даних медичної картки смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_5 о 13:39 год., що не суперечить дослідженим трупним явищам. При судово-медичній експертизі трупа виявлені наступні тілесні ушкодження: Черепно-мозкова травма у вигляді перелому склепіння черепа, забою-розміжчення речовини головного мозку, перелому нижньої щелепи зі зміщенням, крововиливів в м`які мозкові та мозочкові оболонки, крововиливів в м`які тканини голови з внутрішнього боку, синця на нижній губі справа, синця на верхній повіці правого ока; травма тулуба у вигляді переломів ребер зліва, крововиливів в обох легень, розривів лівої легені, крововиливів в м`які тканини шиї, клітковину середостіння та заочеревинного простору, синців на передній поверхні грудної клітки справа та зліва, крововиливів в м`які тканини грудної клітки; травма кінцівок у вигляді синців на лівому плечі, синців на обох дельтаподібних ділянках, синців на правому плечі, синця в лівій підключичній ділянці, синця на зовнішній поверхні верхньої третини правого стегна, синця на лівій кисті. Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих предметів, прижиттєво. Сполучена травма голови та тулуба відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Травма кінцівок носять ознаки легких тілесних ушкоджень. Окрім цього виявлено крапкові ранки та синці в обох ліктьових згинах, рана на шиї, рана на лівій передньо-боковій поверхні грудної клітки, крапкові ранки в лівій підключичній ділянці та на лівій боковій поверхні шиї, які являються слідами медичних маніпуляцій. Судово-медична експертиза крові трупа не проводилась у зв`язку з недоцільністю (тривале перебування в стаціонарі). В медкарті немає даних за дослідження крові хворого на алкоголь;

- даними висновку експерта № 03-01/283/12 від 22.04.2024, на підставі проведеної додаткової судово-медичної експертизи за фактом смерті ОСОБА_12 , 1982 р.н., згідно якого не виключається можливість отримання вищеописаних тілесних ушкоджень при обставинах та за механізмом вказаних підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в протоколі слідчого експерименту від 12.03.2024, не виключається можливість отримання вищеописаних тілесних ушкоджень при обставинах та за механізмом вказаних свідком ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в протоколі слідчого експерименту від 16.04.2024. Між сполученою травмою голови та тулуба та настанням смерті існує прямий причинний зв`язок. Враховуючи морфологічні особливості та локалізацію виявлених тілесннх ушкоджень, всі вони виникли не одночасно (єдиномомен гно). Враховуючи тривале перебування ОСОБА_12 в стаціонарі, а також обставини справи, де вказано, що тілесні ушкодження наносились 25.02.2024 тривалий час в період з 11:30 год. до 18:30 год., встановити їх послідовність нанесення, а також встановити їх час завдання (спричинення), неможливо в зв`язку з відсутністю судово-медичний даних. Встановити хронологію нанесення тілесних ушкоджень померлому ОСОБА_12 , підозрюваним ОСОБА_4 , 25.02.2024 в період з 11:30 год. до 18: 30 год неможливо в зв`язку з відсутністю судово-медичним даних;

- даними протоколу огляду предметів, згідно якого оглянуто звукозапис на лінію «102», а саме виклик, який надійшов від ОСОБА_10 . З даного аудіозапису вбачається, що син обвинуваченого телефонує до поліції та вказує, що в них вдома «алкаш побитий». На запитання працівника поліції «хто його побив?» ОСОБА_10 каже: «Пап, а хто його побив? Ну ми його не знаємо?»;

- даними карти виїзду ШМД, згідно якої установлено, що 25.02.2024 о 20:10 год бригада ШМД прибула за адресою: вул. Корольова, 20/1 та біля кв. 50 виявили чоловіка без одягу з ознаками численних травм: травма голови, переломи, в ділянці підборіддя правої щоки припухлість, деформація, патологічна рухливість, справа параорбітальна гематома, в ділянці грудної клітини численні синці. Обставини травми ніхто пояснити не може, чоловік, що знаходиться поруч, стверджує, що пацієнта не знає та поліцію викликала дитина;

- даними протоколу огляду предмету, а саме аудіозапису на лінію «103», згідно якого установлено, що ШМД викликали працівники поліції;

- даними протоколу огляду предмета, згідно якого оглянуто мобільний телефон, який належав потерпілому ОСОБА_12 та установлено, що в телефонній книзі наявний контакт «Деня ДФТГ». Вказана переписка підтверджує, що саме обвинувачений був ініціатором того, щоб вжити алкоголь;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_10 , який вказує, що чув звуки ударів, але коли вийшов то не бачив, щоб батько його бив, після чого пішов на вулицю;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_4 , під час якого він відтворив, за яких обставин він наносив тілесні ушкодження потерпілому. Разом з тим, обвинувачений показав, як він наносив тілесні ушкодження потерпілому;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_20 , під час якого свідок відтворив, яким чином ОСОБА_4 наносив тілесні ушкодження потерпілому.

Розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого у межах пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення. При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України у судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Так, умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, належить до злочинів із похідними наслідками, де тяжкі тілесні ушкодження і смерть потерпілого перебувають у необхідному причинному зв`язку із вчиненим суспільно небезпечним діянням.

Особливістю необхідного причинного зв`язку в кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 121 КК, є його розвиток від суспільно небезпечного діяння до наслідку у виді тяжкого тілесного ушкодження (проміжного) і далі до наслідку у виді смерті потерпілого (похідного).

Як і будь-який необхідний причинний зв`язок, він відображає закономірності розвитку негативних (відносно охоронюваних відносин) властивостей діяння, яке містить реальну можливість настання інкримінованих наслідків.

Під час встановлення винуватості та її змісту в кожному конкретному випадку суд виходить з того, що вона об`єктивно існує в реальній дійсності, встановлює її на підставі аналізу всіх зібраних у справі доказів.

Ознаки суб`єктивної сторони вчиненого злочину та особливості психічного ставлення обвинуваченого до вчинених діянь і їх наслідків встановлюються судами на підставі характеру вчиненого діяння та об`єктивно-предметних умов його вчинення, на сукупності встановлених судом фактичних обставин вчиненого злочину, що закріплені належними і допустимими доказами, зібраними в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом, та оціненими відповідно до вимог ст. 94 КПК.

Встановлюючи суб`єктивні ознаки складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, необхідно виходити з того, що ознаками його суб`єктивної сторони є умисел на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, який може бути як прямим, так і непрямим, та необережність щодо наслідків.

Питання про умисел або відсутність такого умислу необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, поведінку засудженого та потерпілого, що передувала події, їхні стосунки.

Діяння, інкриміноване ОСОБА_34 за ч. 2 ст. 121 КК України, з урахуванням характеру та об`єктивно-предметних умов його вчинення спричинило суспільно небезпечні наслідки, які не є результатом випадкового перетинання причинно-наслідкових ланцюжків із діяннями інших осіб чи випадковими обставинами.

Доказування суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, досить часто ґрунтується не на одному чи кількох прямих доказах, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, за якими встановлено характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку його вчинення тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) таких елементів суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, як умисел щодо заподіяння тяжкого тілесного ушкодження та необережність щодо настання смерті людини.

З урахуванням показань обвинуваченого, який підтвердив заподіяння численних ударів руками та ногами у різні частини тіла, даних протоколу слідчого експерименту, в якому відображені обставини вчинення вказаних дій, їх механізм та локалізація, висновків судово-медичних експертиз, у яких детально описано отримані тілесні ушкодження, ступінь їх тяжкості, та безпосередня причина смерті, а також сукупності інших доказів, суд вважає, що ОСОБА_4 діяв із невизначеним (неконкретизованим) умислом, отже кваліфікація його дій має бути здійснена з огляду на ті наслідки, які фактично були заподіяні.

Підстав вважати заподіяння смерті випадковим наслідком, коли особа не передбачала, не повинна була і за обставинами справи не могла їх передбачати, суд не вбачає.

За встановлених судами обставин, внаслідок численних ударів руками та ногами, внаслідок чого були заподіяні умисні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, тобто такі, що в момент завдання чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю. суд вважає, що обвинувачений діяв з умислом на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, міг і повинен був передбачати можливість настання похідних наслідків у виді смерті, між його діями і наслідками встановлений необхідний причинний зв`язок, його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Тому , суд , доводи сторони захисту вважає неогрунтованими та такими , що направленні на пом`якшення відповідальності. При цьому, суд зауважує, що тілесні ушкодження обвинуваченим наносились на протязі деколькох годин, в різні періоди часу, тому версія про нанесення тілесних ушкоджень з підстав захисту дитини не знайшла свого підтвердження та спростовується доказами перелічених вище.

Відповідно до п. 1 ППВСУ N 2 від 07.02.2003 року "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи" необхідно звернути увагу судів на необхідність суворого додержання вимог законодавства, що передбачає відповідальність за злочини проти життя та здоров`я особи. Однією з важливих гарантій здійснення проголошеного статтями 3 і 27 Конституції України права людини на життя і здоров`я є беззастережне виконання судами вимог кримінально-процесуального закону щодо забезпечення прав потерпілих від зазначених злочинів.

Тому, суд вважає, що вина обвинуваченого у інкримінованому йому злочині доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставини що пом`якшують покарання є щире каяття, та добровільне відшкодування завданої шкоди

Відповідно до ст. 67 КК України, обставини, що обтяжують покарання є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння та вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.

Можливість врахування обставиною, що пом`якшує покарання винної особи - «щире каяття» обґрунтовується наступним.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим. Повне визнання особою своєї вини у вчиненні злочину обґрунтовується тим, що така особа заслуговує поблажливого ставлення досебе, оскільки вона щиро каючись у вчиненні злочину, викладає всі обставини вчиненого, що сприяє встановленню істини по справі, тобто розкриттю злочину.

Судом було встановлено, що обвинувачений. висловивши самозасудження своєї кримінально караної поведінки, попросивши вибачення у потерпілої, зазначив про готовність нести кримінальну відповідальність, вину у вчиненні злочину визнав та під час допиту в суді зазначив, що шкодує про свій вчинок і розкаюється, що свідчить про наявність у кримінальному провадження обставини, що пом`якшує покарання, - щире каяття.

Вказаний висновок суду узгоджується з позицією, викладеною у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.09.2022 справа №397/92/15-к, від 02.11.2021 справа №643/13256/17 та ін., які беруться судом до уваги в силу вимог ст. 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII), відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Можливість врахування обставиною, що пом`якшує покарання винної особи, - «добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди» обґрунтовується наступним.

Відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема, батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди.

Тобто, добровільним відшкодуванням шкоди є відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди потерпілому без примуса у спосіб, встановлений чинним законодавством. Сутність добровільного відшкодування шкоди полягає у відновленні порушеного майнового становища потерпілого особою, яка вчинила кримінальне правопорушення. Воно полягає в усуненні винною особою наслідків скоєного правопорушення шляхом компенсації шкоди.

Вказаний висновок суду узгоджується з позицією, викладеною у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.09.2022 справа №397/92/15-к, від 16.08.2022 справа №592/5779/20, від 15.02.2022 №283/460/2021 та ін., які беруться судом до уваги в силу вимог ст. 13 Закону №1402-VIII, відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, зокрема, характер діяння, обстановки, способу, місця і часу їх вчинення, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, в силу ст. 89 КК України, за місцем проживання та місцем робрти характеризується позитивно, приймав участь та виконував обов`язки добровольця територіальної оборони ДФТГ № 1 Черкаської громади загону № 5 користувався повагою та зарекомендував себе з позитивної сторони, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, батьків похилого віку, на обліку у лікаря-психіатра чи нарколога не перебуває, є інвалідом 2 групи, і вважає, що виправлення та перевиховання можливо тільки при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі, але не в максимальному розмірі визначеному санкцією ч.2 ст. 121 КК України оскільки, на думку суду, ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого у більш короткий строк його ізоляції від суспільства.

Суд враховує, позицію потерпілої сторони у судових засіданнях, однак зазначає, що справедливість покарання повинна визначатись з точки зору врахування інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин. Покарання має відповідати принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.

Суд не вбачає підстав для застосування положень статей 69, 75 КК України при призначенні покарання обвинуваченому з огляду на таке.

Положеннями ч. 1 ст. 75 КК України визначено, що, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. У межах реалізації дискреційних повноважень суд вправі застосувати ст. 75 КК України та звільнити особу від відбування покарання з випробуванням за наявності передбачених цією статтею обов`язкових умов та достатніх підстав для висновку про можливість виправлення винного без відбування покарання.

Однак, суд, враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, вважає неможливим застосувати вищезгадані вимоги КК України до ОСОБА_4 , беручи до уваги обставини, які обтяжують покарання, поведінку обвинуваченого після скоєння злочину, а саме: намагання приховати свою причетність до скоєного кримінального правопорушення, ненадання потерпілому медичної допомоги.

Суд вважає, що вказане покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання обвинуваченим, на думку суду, буде відповідати принципу пропорційності обмеження прав та легітимної мети покарання, який передбачений Європейською конвенцією захисту прав людини і основоположних свобод та відповідатиме їх особі.

Згідно ст.28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної і моральної шкоди від злочину вправі при провадженні у кримінальній справі пред`явити позов до обвинуваченого.

Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Суд задовольняє цивільний позов повністю або частково, якщо у судовому засіданні були доведені стороною обвинувачення та цивільним позивачем матеріально-правові підстави позову.

У разі повного або часткового задоволення позову суд має навести відповідні докази, провести розрахунки розміру відшкодування, а також вказати норми матеріального права, на підставі яких вирішується позов.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Потерпіла у змінених позовних вимогах, з урахуванням сплачених 110 000 грн обвинуваченим в добровільному порядку, просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь 158 372,56 грн. матеріальної шкоди, саме витрати понесені в позивачем на лікування в сумі 27385,75 грн, витрати понесені на поховання в сумі 25883,44 грн, витрати на поминальні обіди на загальну суму 37 689, 19 грн, витрати на виготовлення нагробного пам`ятника на суму 28 000,00, витрати на лікування позивача на загальну суму 33 331,06 грн, 2 890 000,00 грн.- моральної шкоди, та 40250, 00 грн. витрат на професійну допомогу та 25 491,00 грн. витрат, пов`язаних з участю потерпілої в кримінальному провадженні та витрати на проїзд .

Суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають до часткового задоволення виходячи з наступного.

У ст. 1201 ЦК України визначено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника.

В той час в незалежності від наявності вини у особи, яка завдала шкоди смертю потерпілого виникає обов`язок на відшкодування таких витрат.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про поховання та похоронну справу» вартість послуг та предметів ритуальної належності визначається на принципах оплати тільки тих послуг, що відповідають державним стандартам та нормативним документам.

Згідно листа Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України 19.11.2003 № 193 про Необхідний мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг до необхідних ритуальних послуг входять: оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання; оформлення свідоцтва про поховання; копання могили (викопування могили ручним або механізованим способом, опускання труни з тілом померлого в могилу, закопування могили, формування намогильного насипу та одноразове прибирання території біля могили); монтаж та демонтаж намогильної споруди при організації під поховання в існуючу могилу; кремація тіл померлих; поховання та підпоховання урни з прахом померлих у колумбарну нішу, в існуючу могилу, у землю; зберігання урн з прахом померлих у крематорії; організація відправлення труни з тілом чи урни з прахом померлого за межі України; запаювання оцинкованої труни; замощення урни з прахом померлого в колумбарну нішу.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19.03.201 у справі № 554/1793/15-ц.

Суд зазначає, що проведення поминальних обідів не передбачено Законом України «Про поховання та похоронну справу» та не включено до Мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України 19 листопада 2003 року № 193, тому вказані витрати у зв`язку з тим, що вони проводяться після поховання, не відносяться до витрат до поховання.

Зі змісту вищенаведеної норми слідує, що церемонія поховання та церемонія поминання є зовсім різними правовими поняттями.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині витрат понесених позивачем на поховання сина у сумі 25883,44 грн, витрати на виготовлення нагробного пам`ятника на суму 28 000,00 грн підлягають до задоволення, оскільки підтверджується товарними та фіскальними чеками. Позовні вимоги в частині витрат понесених позивачем на лікування сина у сумі 27385,75 грн підлягають до задоволення, оскільки підтверджуються належними доказами. Позовні вимоги на поминальні обіди не підлягають до задоволення , оскільки не відносяться до витрат до поховання.

Не підлягають до задоволення вимоги про стягнення з обвинуваченого витрат на лікування потерпілої, оскільки потерпілою не доведено причинно-наслідковий зв`язок між проходженням ОСОБА_7 лікування в медичних закладах, лікування певних хвороб, в тому числі і хронічних у період часу з 03.01.2025 по 15.01.2025, з 13.04.2026 по 01.05.2026 та смертю сина - ОСОБА_12 .

Суд вважає, що вимоги про відшкодування витрат на проїзд в сумі 27231,64 гривень підлягають до задоволення, відповідно до ст. 121 КПК України.

Щодо вимоги потерпілої про відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 2 890 000 грн з обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості та матеріальний стан відповідача.

Так, у відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ромашов проти України" від 27.07.2004 зазначається, що завдана позивачу моральна шкода не може бути виправлена лише шляхом Констатації Судом факту порушення.

Крім того, в даному рішенні Європейський суд констатує, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Встановлено, що у зв`язку зі смертю ОСОБА_12 , його мати ( ОСОБА_7 ), зазнала сильних душевних переживань. При цьому вона зазнала тяжких моральних страждань та перебуває у стресовому стані, оскільки назавжди втратили сина. У такий спосіб їй була заподіяна моральна шкода. З урахуванням глибини смерті близької людини, непоправної втрати та тривалості душевних страждань, які зазнали мати, пов`язаних з невідворотністю втрати свого сина, позбавленням можливості спілкуватись з ним в подальшому та істотними змінами в сімейному житті, оскільки останя змушена додавати додаткових зусиль для подальшої організації свого життя, враховуючи ступень вини ОСОБА_4 його матеріальний стан, спроможність реально задовольнити вимоги позивача та з огляду на вимоги розумності і справедливості, суд вважає, що моральну шкоду, яку належить відшкодувати ОСОБА_7 необхідно задовольнити в розмірі 1 000 000,00 грн.

Визначений судом розмір відшкодування не перевищує відповідних засад розумності, виваженості та справедливості, визначених згідно з п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

На підставі п.1 ч.1 ст.118 КПК України витрати на правову допомогу відносяться до процесуальних витрат, які згідно з ч. 1 ст. 124 КПК України відшкодовуються обвинуваченим.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Приймаючи до уваги, що суду надані умови договору про надання правничої допомоги, а також докази щодо виконаних робіт, вимоги щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, тому витрати за надання правової допомоги адвокатом підлягають задоволенню в сумі 40250, 00 грн.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_12 був обраний запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту, із визначенням часу, дія якого закінчилась.

Процесуальні витрати, понесені на залучення експерта при проведенні судової експертизи СЕ-19/124-24/3370-Д «дактилоскопічні дослідження» у сумі 2650,48 грн, відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України, слід стягнути з обвинуваченого на користь держави

Згідно частини четвертої статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи те, що відпала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту, суд вважає доцільним скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.02.2024.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.349, 368-370, 374, 394 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у вигляді 8 років позбавлення волі.

Зарахувати до строку призначеного покарання ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення з 25.02.2024 по 27.02.2024 включно.

Зарахувати до строку призначеного покарання ОСОБА_4 на підставі ч. 7 ст. 72 КК України строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з 27.02.2024 по 22.04.2024 з розрахунку, що 3 дні цілодобового арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Строк виконання вироку рахувати з моменту фактичного затримання, після вступу вироку взаконну силу.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 81 269, 19 грн., витрати на проїзд в сумі 27 231,64 грн., моральну шкоду в сумі 1 000 000,00 грн, судові витрати за правову допомогу у сумі 40 250, 00 грн., всього 1 148 750, 83. грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертизи в сумі 2650,48 грн.

Скасувати арешт з майна, який накладено ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.02.2024.

Речові докази по справі, які перебувають в камері речових доказів Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, а саме:

- куртка червоного кольору; кросівки чорного кольору з плямами речовини бурого кольору; змив речовини бурого кольору №1; змив речовини бурого кольору №2; змив речовини бурого кольору з умивальника № 3; змив речовини бурого кольору № 4 з поверхні дивану; змив речовини бурого кольору з поверхні подушок; пляшка з прозорою речовиною «Первак», об`ємом 0,7 л.; пляшка «Crazy charley»; дві наволочки з подушок з плямами речовини бурого кольору; одіяло синього кольору; простирадло, з плямами речовини бурого кольору; чоловіча кофта багряного кольору; штани спортивні кольору хакі; шкарпетки сірого кольору 2 одиниці; штани спортивні чорного кольору, кофта жовто-чорного кольору з нашарування речовини бурого кольору; труси чоловічі сірі із нашаруванням речовини бурого кольору; три змиви з сходинкового майданчику знищити;

- мобільний телефон марки Apple Iphone 7 повернути за належністю ОСОБА_4 ;

- флеш-накопичувач «microcd Trancend 64 gb» на якому містяться відеозаписи з бодікамер працівників УПП; оптичний носій диск CD-RW «Verbatim», на якому містяться відеозаписи з камер відеоспостереження будинку за адресою: м. Черкаси, вул. Академіка Корольова, 20/1; копія карти виїзду швидкої медичної допомоги форма №25.02.24 - 623А.; копія картки виклику швидкої медичної допомоги № 623 від 25.02.2024; оптичний носій диск - DVD-R диск на якому наявний файл-аудіозапис під назвою «Звук ЄО 10255»; оптичний носій диск «Verbatim», CD-RW 700 MB на якому наявний файл-аудіозапис під назвою «ab1 Карта № 623 від 25.02.2024», які приєднано до матеріалів кримінального провадження №12024250310000683, залишити при матеріалах кримінального провадження;

- військовий квиток серія НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_12 , який повернуто на відповідальне зберігання колишній дружині ОСОБА_35 , залишити за належністю;

- посвідчення добровольця ТРО ім`я ОСОБА_12 , серія ВЧ, № НОМЕР_2 ; посвідчення водія на ім`я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; грошові кошти в сумі 500 грн., (дві купюри по 200 грн та одна купюра номіналом 100 гривень); мобільний телефон «Oukitel F 150», які повернуто на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_7 , залишити за належністю;

- свідоцтво про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_12 , на автомобіль ЗАЗ-DAEWOO, яке повернуто на відповідальне зберігання ОСОБА_36 , залишити за належністю.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий ОСОБА_1