Ухвала суду № 139433524, 28.08.2026, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа №694/3130/24

провадження № 2/694/111/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Смовж О.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Нікітішиної С.Б.,

позивача ОСОБА_1 (ВКЗ),

представника позивача - адвоката Хаткового А.В.,

представника відповідача адвоката Вак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Звенигородка клопотання представника позивача адвоката Хаткового Андрія Вікторовича про призначення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи з ексгумацією у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Хатковий Андрій Вікторович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - Звенигородський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Звенигородська державна нотаріальна контора, про встановлення батьківства,

встановив:

В провадженні Звенигородського районного суду Черкаської області знаходиться зазначена справа.

Звертаючись до суду з позовною заявою представник позивача з метою доказування зазначених у позовній заяві обставин просив в порядку підготовки справи до розгляду призначити посмертну судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання:

- Чи є померлий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 біологічним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .?

В підготовчому судовому засіданні суд ставив на обговорення зазначене клопотання та після заслуховування думки учасників процесу, враховуючи складність та об`ємність супутніх з експертизою організаційних дій, відклав його вирішення до заслуховування позицій сторін у справі та подачі інших інформативних для розгляду справи доказів та з`ясування питання доцільності призначення посмертної експертизи.

Як неодноразово зазначав суд апеляційної інстанції під час вирішення питань, пов`язаних із призначенням експертизи поза межами підготовчого судового засідання, прийняття рішення про призначення та проведення експертизи після закриття підготовчого судового засідання хоча і прямо не передбачено цивільним-процесуальним законодавством, але і не суперечить йому, оскільки пряма заборона таких процесуальних рішень не встановлена.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Хатковий А.В. клопотання підтримав, та просив його задовольнити. Просив проведення експертизи доручити експертам Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» (65082, м. Одеса, пров. Валіховський, 4).

Представник відповідач ОСОБА_2 адвокат Вак О.В. заперечувала проти призначення експертизи повністю, проте ц разі її призначення просила визначити місце проведення експертизи іншій експертній установі на розсуд суду, але якомога ближче від місця поховання Панівана Ю.С.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового розгляду, суд вважає, що за наявності прямо протилежних аргументів сторін щодо суті спору та відсутності іншого шляху вирішення справи, окрім як призначення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи, клопотання слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до п. 4 ч.4 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу положень ч. 2 ст. 76 ЦПК України, ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

При цьому, згідно з ч. ч. 1-2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст. 103 Цивільного процесуального кодексу України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з`ясування обставин, які мають значення для справи, потребує спеціальних знань, а також враховує, що обставини справи з`ясовуються на засадах змагальності, тому у іншій спосіб, ніж у той, як просить позивач, обставини щодо предмета доказування встановленні бути не можуть

В частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини; за рішенням суду.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.02.2020 у справі № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19) зроблено висновок по застосуванню статті 130 СК України та вказано, що «закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України».

Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07.05.2009).

На підставі ст. 3 Європейської конвенції про правовий статус дітей, народжених поза шлюбом, від 15.10.1975, ратифікованої Україною 14.01.2009, встановлено, що батьківство стосовно кожної дитини, народженої поза шлюбом, може бути підтверджене або встановлене шляхом добровільного визнання або за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на їм' я, набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Також, держави-учасниці гарантують рівноправність дітей (ст.2); неприпустимість будь-яких форм дискримінації (ст.2); пріоритет інтересів дитини при вирішенні будь-якого питання, що стосується дітей, так званий принцип якнайкращого забезпечення інтересів дитини (ст.3); принцип забезпечення захисту і турботи про благополуччя дитини (ст.5); невід`ємність і пріоритет права на життя (на держави покладається обов`язок забезпечити їх виживання і розвиток, ст.6); право дитини висловлювати свою думку, викладати інформацію про свої проблеми (діти мають право бути почутими, ст.12-15); принцип збереження індивідуальності дитини (ст.8); неприпустимість катувань та інших жорстоких, нелюдських і принижуючих гідність видів поводження і покарання (ст.37 а); принцип відповідальності батьків за виховання і розвиток дитини (ст. 18).

За нормою ч. 1 ст. 104 Цивільного процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до ч. 4 ст. 103 Цивільного процесуального кодексу України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Враховуючи ту обставину, що відповідачі категорично та остаточно заперечують факт батьківства ОСОБА_4 стосовно позивача, для отримання доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, а відповідач свої заперечення на позов та враховуючи, що для цього необхідні спеціальні знання, суд вважає за необхідне призначити у справі посмертну судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу.

Відповідно до ч. 3 ст. 103 Цивільного процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

Оскільки відповідач заперечує щодо призначення у даній справі експертизи, та відповідно відсутня взаємна згода сторін щодо експертної установи, яка б мала провести експертизу, суд вважає за необхідне доручивши проведення посмертної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС, попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).

У той же час, зважаючи на те, що для проведення зазначеної експертизи необхідно здійснити ексгумацію трупа, суд вважає за доцільне доручити експертам КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи», що знаходиться за адресою:18009, м.Черкаси, вул.Грузиненка,11, відібрати при ексгумації трупа ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , похованого на кладовищі «Козікове»: вулиця Чорновола, с. Вільховець, Звенигородського району, Черкаської областібіологічні зразки, необхідні для подальшого проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, та передати такі зразки для проведення вказаної експертизи до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Для проведення ексгумації та приведення після ексгумації могили в попередній стан залучити службових осіб КП «Добробут» виконавчого комітету Звенигородської міської ради) (20202, Україна, Черкаська область, Звенигородський район, м.Звенигородка, проспект Шевченка, 63).

При цьому, не є необхідним дозвіл родичів та/або користувачів місця поховання ОСОБА_4 , з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, де суд у рішенні, ухваленому 13.07.2006 у справі «Яггі проти Швейцарії, постановив, що мало місце порушення ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке виявилося у відмові проведення аналізу ДНК останків можливого батька заявника. Де суд зазначив, що людина, котра намагається встановити своє походження, реалізує життєвий інтерес, який захищається Конвенцією. Цей інтерес полягає в отриманні правдивої інформації, котра може допомагати встановити факт, що торкається важливого аспекту її особистої ідентичності».

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, в тому числі її не оплати, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою забезпечення не тільки процесуальних прав позивача, а також для з`ясування об`єктивної істини у справі, слід призначити та провести у даній цивільній справі посмертну судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу.

Згідно п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: призначення судом експертизи.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.

Суд також зазначає, що питання відібрання зразків на території Польщі з подальшому передачею їх на територію України, знято позивачем та його представником в судовому засіданні, тому суд його не розглядає.

Суд вважає доцільним зупинити провадження у справі з метою недопущення порушення строків розгляду справи.

Керуючись статтями 103, 105, 109, 258, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Клопотання представника позивача адвоката Хаткового А.В. про призначення у справі посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи з ексгумацією - задовольнити.

Призначити по справі посмертну судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити такі питання:

1) Чи є кровне споріднення (біологічне батьківство) між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?

2) У разі ствердної відповіді на перше питання - яка ймовірність біологічного батьківства ОСОБА_4 щодо ОСОБА_1 (у відсотковому співвідношенні)?

Проведення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (04050, м. Київ, вул. Джонса Ґарета, буд. № 5; код ЄДРПОУ 25575285).

Для проведення експертизи провести ексгумацію трупа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , похованого на кладовищі «Козікове»: вулиця Чорновола, с. Вільховець, Звенигородського району, Черкаської області, без додаткового дозволу родичів та користувачів, на місці поховання померлого.

Доручити Звенигородській міській раді (20202, Україна, Черкаська область, Звенигородський район, м.Звенигородка, проспект Шевченка, 63) організувати проведення ексгумації трупа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Виконання ухвали щодо технічного забезпечення ексгумації трупа ОСОБА_4 та приведення після ексгумації могили та сусідніх могил (місця поховання) в попередній стан покласти на службових осіб КП «Добробут» виконавчого комітету Звенигородської міської ради) (20202, Україна, Черкаська область, Звенигородський район, м.Звенигородка, проспект Шевченка, 63).

Зобов`язати ОСОБА_1 укласти з КП «Добробут» виконавчого комітету Звенигородської міської ради відповідний договір.

Доручити Звенигородському РВП ГУ НП в Черкаській області (20202, Черкаська область, Звенигородський район, м.Звенигородка, вул.Благовісна, 50) забезпечити належні умови, доступ та безпеку при проведенні ексгумації та відібранні біологічних матеріалів померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Доручити експертам Комунальної установи «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» (18009, Україна, Черкаська область, м.Черкаси, вул. Грузиненка, 11) під час ексгумації трупа ОСОБА_4 провести відібрання зразків біологічного матеріалу а саме, але не виключно - фрагменти трубчастої кістки, ребра, зубів або інших органів/тканин, які збереглися найкраще, необхідних для молекулярно-генетичного дослідження. Здійснити належне пакування, опечатування та передачу вказаних зразків до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (04050, м. Київ, вул. Джонса Ґарета, буд. № 5) для проведення експертизи.

Зобов`язати експертів Комунальної установи «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» (18009, Україна, Черкаська область, м.Черкаси, вул. Грузиненка, 11) завчасно, але не пізніше ніж за тридцять днів, повідомити суд, ОСОБА_1 , Звенигородську міську раду, КП «Добробут» виконавчого комітету звенигородської міської ради та Звенигородський РВП ГУ НП в Черкаській області про дату та час проведення ексгумації.

Зобов`язати ОСОБА_1 з`явитися до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (м. Київ, вул. Джонса Ґарета, буд. № 5) у визначений експертом час для відібрання порівняльних зразків біологічного матеріалу.

Надати дозвіл експертам Київського науково-дослідного експертно криміналістичного центру МВС України на проведення досліджень, пов`язаних з повним або частковим знищенням об`єкта експертизи (біологічного матеріалу трупа) або зміною його властивостей. Разом з тим, попередити експертів про вимоги ст. 5 Закону України «Про судову експертизу», згідно з якою об`єкти дослідження можуть бути пошкоджені або витрачені лише у тій мірі, в якій це необхідно для дослідження.

Витрати, пов`язані з проведенням ексгумації, приведенням могили та сусідніх могил (місця поховання) в попередній стан, відібранням зразків та проведенням судової молекулярно-генетичної експертизи, покласти на позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Роз`яснити сторонам у справі наслідки ухилення від участі в експертизі, визначені нормою статті 109 ЦПК України, відповідно якої у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Зупинити провадження у даній цивільній справі на час проведення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи на підставі п. 5 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали складено 02 вересня 2026 року.

Суддя О.Ю.Смовж