Ухвала суду № 139433516, 25.08.2026, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа №694/1096/24

провадження № 2-п/694/7/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Смовж О.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Нікітішиної С.Б.

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Тальчук П.І. (відеоконференцзв`язок),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Звенигородка Черкаської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Тальчук Поліни Ігорівни про перегляд заочного рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 16.07.2024 у справі№694/1096/24 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Звенигородським районним судом Черкаської області 16.07.2024 (суддя Сакун Д.І.) ухвалено заочне рішення в цивільній справі №694/1096/24 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ Приват банк заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 30.03.2021 у розмірі 97 648,02 грн та понесені судові витрати по справі, а саме: сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

28.05.2026 від представника відповідача адвоката Тальчук П.І. через Електронний суд надійшла письмова заява про перегляд заочного рішення, в якій остання просить суд скасувати прийняте 16.07.2024 заочне рішення суду, призначивши справу до перегляду в загальному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 01.06.2026 поновлено представнику відповідача строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, призначено заяву до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник відповідача приймала участь в режимі відеоконференцзв`язку, надала пояснення, зміст яких узгоджуються з наданими раніше письмовими заявою та додатковими поясненнями до неї, просила заяву задовольнити.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином, подав заперечення на заяву про скасування заочного рішення, просив відмовити у її задоволенні.

Заслухавши пояснення представника відповідача у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи за останньою відомою та перевіреною судом адресою реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 згідно з отриманими відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру від 07.05.2024, серед яких зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрований за вказаною адресою з 05.12.2012, відомості про зняття з реєстрації відсутні.

Судом направлялися судові повістки про виклик до суду за останньою відомою та підтвердженою адресою реєстрації відповідача, проте повідомлення двічі повернулися не врученими з приміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Судові засідання у справі призначалися двічі на 18.06 та на 16.07.2024, в жодне з них відповідач не з`явився, заяв, клопотань не подавав, відзиву на позовну заяву до суду не направляв.

У заяві про перегляд заочного рішення суду від 28.05.2026 та в судовому засіданні представник ОСОБА_1 вказала, що відповідач за останньою адресою реєстрації не проживає з 25.12.2022, по цей час знаходиться за межами України (в Іспанії), що підтверджується й даними з копії його паспорту для виїзду за кордон. Про наявність заочного судового рішення відповідач дізнався лише у травні 2026 року, коли став отримувати інформацію на електронну пошту із сервісу «Штраф UA».

Оцінюючи такі обґрунтування, суд зазначає, що відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України позовні заяви подаються за загальним правилом за зареєстрованим місцем проживання або перебуванням відповідача, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно з частиною сьомою цієї ж статті у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких - у порядку, встановленому статтею 502 цього Кодексу.

Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом (частини восьма та десята статті 130 ЦПК України).

У статті 131 ЦПК України зазначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Відтак, суд сповіщував відповідача про наявність спору, про призначені дати судових засідань, а також направляв позовні матеріали та процесуальні документи за останньою відомою та перевіреною адресою відповідача з дотриманням правил, встановлених чинним ЦПК України.

Як неодноразово вказував Верховний Суд у своїх рішеннях, тривале перебування особи за кордоном не виправдовує пропуск процесуальних строків.

У заяві представник ОСОБА_1 посилається на неможливість отримання поштової кореспонденції на поштову адресу за місцем його реєстрації, у зв`язку з фізичною відсутністю відповідача на території України, водночас, суд зазначає, що у заяві не обґрунтовано поважних причин тривалого перебування за кордоном, як-то: офіційний виїзд на постійне місце проживання, тривале відрядження, неможливість повернутися через обставини непереборної сили (наприклад, перебування в зоні бойових дій за кордоном, стихійне лихо, скасування авіасполучення), тяжка хвороба або перебування на стаціонарному лікуванні в іноземній медичній установі, що підтверджувалося б документально.

Окрім того, відповідач мав об`єктивну можливість моніторити свій фінансовий стан самостійно через відповідні робочі мобільні додатки.

Отже, зазначені аргументи відповідача суд не сприймає як об`єктивні, обґрунтовані та достатні для скасування заочного рішення.

Окрім того, представник відповідача у заяві про перегляд заочного рішення має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Проаналізувавши доводи представника відповідача, викладені нею у заяві про перегляд заочного рішення, а саме того, що: позивачем не надано доказів укладення кредитного договору, відсутні належне підтвердження того, що позичальнику надана уся інформація згідно з вимогами статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» та статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», відсутності належної перевірки ідентичності позичальника, яка б підтверджувала його право підписувати договір та брати на себе фінансові зобов`язання, що може свідчити про недотримання Кредитодавцем стандартів, передбачених законодавством про захист персональних даних та запобіганню відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом та ставити під сумнів законність та юридичну силу укладеного договору, використання недопустимого формату підпису (одноразовий ідентифікатор), відсутності доказів переказу грошових коштів, визначених умовами кредитного договору, не доведення суми заборгованості, яка підлягає стягненню, суд сприймає їх як загальні аргументи, що не підтверджені конкретними обставинами та фактами, документальними доказами, та не можуть бути самі по собі підставою для ухвалення іншого рішення, протилежного заочному, або для його зміни.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відтак, представником відповідача не надано доказів, які б мали істотне значення для іншого вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні заочного рішення від 16.07.2024, через що правових підстав для задоволення заяви про перегляд заочного суд не знаходить.

Частиною четвертою статті 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. 284-288, 353, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Залишити без задоволення заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Тальчук Поліни Ігорівни про перегляд заочного рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 16.07.2024 у справі№694/1096/24 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 02.09.2026.

Суддя О.Ю.Смовж