Ухвала суду № 139433515, 25.08.2026, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа №696/1469/25

провадження № 2-п/694/8/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Смовж О.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Тимошенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Звенигородка Черкаської області заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 07.05.2026 у справі№694/1469/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Звенигородським районним судом Черкаської області 07.05.2026 ухвалено заочне рішення в цивільній справі №694/1469/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №25225-05/2023 від 16.05.2023 у розмірі 19 610,00 грн, з яких : 5 300,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 14 310,00 грн заборгованість за відсотками, та понесені судові витрати по справі, а саме: сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

11.06.2026 від ОСОБА_1 надійшла письмова заява про перегляд заочного рішення, в якій остання просить суд скасувати прийняте 07.05.2026 заочне рішення суду, призначивши справу до перегляду в загальному позовному провадженні за її участю.

Ухвалою суду від 16.06.2026 призначено заяву до розгляду в судовому засіданні на 25.08.2026.

В судове засідання заявниця не прибула, подала заяву про розгляд за її відсутності, підтримала раніше подану заяву про скасування заочного рішення.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином, заперечень на заяву про скасування заочного рішення не подавав.

Неявка викликаних осіб в судове засідання не перешкоджає розгляду питання, тому суд здійснює розгляд за відсутності учасників справи та без фіксації судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи за останньою відомою та перевіреною судом адресою реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 , згідно з отриманими відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру від 10.11.2025 №1992404, серед яких зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрована за вказаною адресою з 26.05.2025, відомості про зняття з реєстрації відсутні.

Судом направлялися судові повістки про виклик до суду за останньою відомою та підтвердженою адресою реєстрації відповідача.

Окрім того, відповідач ОСОБА_1 має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд, тому повістки, повідомлення, а також інша інформація по справі направлялася їй автоматично в електронному вигляді, про що складені відповідні довідки. Так, 21.01.2026 о 07.30 ОСОБА_1 до електронного кабінету доставлено ухвалу про відкриття провадження у справі. Також 18.05.2026 до електронного кабінету ОСОБА_1 доставлено заочне рішення у справі від 07.05.2026.

Судові засідання у справі призначалися двічі на 11.03 та на 07.05.2026, в жодне з них відповідач не з`явилася, заяв, клопотань не подавала, відзиву на позовну заяву до суду не направляла.

У заяві про перегляд заочного рішення суду від 11.06.2026 ОСОБА_1 вказала, що за останньою адресою реєстрації не проживає, тому судову кореспонденцію не отримує.

Про наявність електронного кабінету заявниця нічого не вказала, як і не зазначила чому, маючи особистий кабінет в підсистемі Електронний суд, не цікавилася розміщеною та доставленою їй інформацією з суду.

Оцінюючи такі обґрунтування, суд зазначає, що відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України позовні заяви подаються за загальним правилом за зареєстрованим місцем проживання або перебуванням відповідача, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно з частиною сьомою цієї ж статті у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких - у порядку, встановленому статтею 502 цього Кодексу.

Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом (частини восьма та десята статті 130 ЦПК України).

У статті 131 ЦПК України зазначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Відтак, суд сповіщував відповідача про наявність спору, про призначені дати судових засідань, а також направляв процесуальні документи до особистого кабінету відповідача в підсистемі Електронний суд, тобто з дотриманням правил, встановлених чинним ЦПК України.

Отже, зазначені в цій частині аргументи відповідача суд не сприймає як об`єктивні, обґрунтовані та достатні для скасування заочного рішення.

Окрім того, відповідач у заяві про перегляд заочного рішення має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Проаналізувавши доводи представника відповідача, викладені нею у заяві про перегляд заочного рішення, а саме того, що: відповідач має дохід лише з соціальних виплат (допомога малозабезпеченим сім`ям, виплати на дитину), інших доходів та майна не має, при цьому має заперечення щодо розміру та обґрунтованості нарахованих відсотків та загальної суми боргу, суд сприймає їх як загальні аргументи, що не підтверджені конкретними обставинами та фактами, документальними доказами, відповідними розрахунками, тому не можуть бути самі по собі підставою для ухвалення іншого рішення, протилежного заочному, або для його зміни.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відтак, представником відповідача не надано доказів, які б мали істотне значення для іншого вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні заочного рішення від 07.05.2026, через що правових підстав для задоволення заяви про перегляд заочного суд не знаходить.

Частиною четвертою статті 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. 284-288, 353, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 07.05.2026 у справі№694/1469/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Роз`яснити заявниці, що відповідно до ч.4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 02.09.2026.

Суддя О.Ю.Смовж