Ухвала суду № 139433225, 01.09.2026, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 559/1491/24

номер провадження 1-кп/558/31/26

У Х В А Л А

Іменем України

01 вересня 2026 року селище Демидівка

Демидівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені 22 лютого 2024 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024181040000134, по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, неодруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

сторони судового провадження: прокурор ОСОБА_4 , представник потерпілих адвокат ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_3 , -

в с т а н о в и в:

Згідно обвинувального акта ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 21 лютого 2024 року, приблизно о 22:00 годині, в порушення вимог п.п. 10.1, 11.3 та 12.4 Правил дорожнього руху, керуючи автомобілем марки «FORD» моделі «FOCUS» реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись ним по вулиці Мирогощанська в м. Дубно, Рівненської області, поблизу будинку №54, зі сторони вулиці Сурмичі в напрямку с. Рачин Дубенського району Рівненської області, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, під час виконання маневру об`їзду вибоїни, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з мотоциклом марки «LIFAN LF175-2E», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 , який рухався в зустрічному напрямку, в результаті чого водій мотоцикла марки «LIFAN LF175-2E», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому верхньої третини великогомілкової кістки із певним зміщенням та зануренням кісткових фрагментів, та пасажир мотоцикла ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої третини обох кісток правого передпліччя без зміщення, які згідно п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» (затв. Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року) відносяться до середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров`я.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесне ушкодження.

До суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 в якому він просив звільнити його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку з його примиренням з потерпілими, а кримінальне провадження відносно нього №12024181040000134, - закрити.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_6 підтримали клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України, а провадження у справі закрити.

Потерпілий ОСОБА_7 та його законний представник ОСОБА_9 до суду подали заяву в якій просили судове засідання провести без їх участі, зазначили про те, що не заперечують щодо закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 у зв`язку з їх примиренням.

Крім того, у своїй заяві потерпілий ОСОБА_7 та його законний представник ОСОБА_9 зазначили про те, що завдана матеріальна та моральна шкода обвинуваченим ОСОБА_3 їм відшкодована, жодних претензій до обвинуваченого ОСОБА_3 не мають, примирилися з ним, а тому просили цивільний позов залишити без розгляду.

Потерпілий ОСОБА_8 та його законний представник ОСОБА_10 до суду подали заяву в якій просили судове засідання провести без їх участі, зазначили про те, що не заперечують щодо закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 у зв`язку з їх примиренням.

У такій заяві потерпілий ОСОБА_8 та його законний представник ОСОБА_10 зазначили про те, що завдана матеріальна та моральна шкода обвинуваченим ОСОБА_3 їм відшкодована, жодних претензій до обвинуваченого ОСОБА_3 не мають, примирилися з ним, а тому просили цивільний позов залишити без розгляду.

До суду потерпілі та їх законні представники подали розписки на підтвердження відшкодування обвинуваченим завданої матеріальної та моральної шкоди.

В судовому засіданні представник потерпілих адвокат ОСОБА_5 підтримала клопотання обвинуваченого про його звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку з його примиренням з потерпілими, та підтвердила те, що шкода обвинуваченим відшкодована потерпілим, обвинувачений вибачився перед потерпілими та такі його вибачення були прийняті потерпілими. Крім того, обвинувачений повністю відшкодував завдану шкоду потерпілим та потерпілі жодних претензій до обвинуваченого не мають.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заперечувала щодо задоволення клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, оскільки обвинувачений протягом усього розгляду справи судом не визнавав своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а також не визнавав цивільні позови потерпілих. Відшкодування завданої шкоди потерпілим не свідчить про щире каяття обвинуваченого. Крім того, обвинуваченим не відшкодовані витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого ОСОБА_7 в розмірі 41395,65 гривень згідно цивільного позову прокурора, в інтересах держави, в особі Національної служби здоров`я України.

Дослідивши клопотання, матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового провадження, з врахуванням норм кримінального процесуального та кримінального закону України, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше несудимий, вперше притягнутий до кримінальної відповідальності (а.п. 40 т. 2); обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (не перебуваючи у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (а.п. 46 т. 2). Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України є необережним нетяжким злочином; обвинувачений примирився з потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , завдана шкода ним відшкодована. Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також їх законні представник, будь-яких претензій до ОСОБА_3 не мають.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, підтримав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та просив клопотання задовольнити.

В силу вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження підлягає закриттю у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Стаття 46 КК України передбачає, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

У відповідності до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, є необережним нетяжким злочином.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Частиною 8 ст. 284 КПК України передбачено, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує.

Шляхом опитування сторін кримінального провадження, представника потерпілих судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред`явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію своїх дій за ч. 1 ст. 286 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої позиції, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченому у провину, отримало правильну кримінально-правову оцінку та визнано самим обвинуваченим.

Із змісту заяв і розписок потерпілих та їх представників, а також пояснень представника потерпілих, наданих в судовому засідання, судом беззаперечно встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 примирився з потерпілими, відшкодував потерпілим завдані збитки та усунув заподіяну шкоду.

Потерпілі, їх законні представник та представник, а також сам обвинувачений, підтримали клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, що є свідченням дійсного примирення обвинуваченого та потерпілих, а також відшкодування обвинуваченим потерпілим завданої шкоди.

Сумнівів у достовірності такої позиції обвинуваченого та потерпілих, а також сумнівів в тому що примирення між обвинуваченим та потерпілими відбулося, немає.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наявні підстави, визначені ст. 46 КК України, для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України.

Щодо зарепечень прокурора ОСОБА_4 проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, оскільки обвинуваченим не відшкодовано витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого ОСОБА_7 , то суд зауважує таке.

Ст. 46 КК України передбачає можливість звільнення особи (підозрюваної, обвинуваченої) від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим.

Прокурор у кримінальному провадженні звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави, в особі Національної служби здоров`я України, до обвинуваченого ОСОБА_3 з вимогами про відшкодування 41395,65 гривень витрат КП «Рівненська обласна дитяча лікарня» Рівненської обласної ради на лікування потерпілого ОСОБА_7 .

Аналізуючи положення ст. 46 КК України, суд приходить до висновку, що спричинення шкоди публічним інтересам, не перешкоджає звільненню особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.

При цьому, суд враховує висновки Об`єднаної Палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладені в постанові №629/612/25 від 1 червня 2026 року про те, що для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням з потерпілим вимагається наявність вичерпного переліку умов та підстав, передбачених ст. 46 КК України. Додавання до цих умов чи підстав будь-яких інших недопустиме, оскільки обмежить можливість застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із примиренням порівняно із законодавчими положеннями. Суду під час вирішення питання про можливість застосування у певному провадженні положень ст. 46 КК потрібно констатувати лише наявність вищевказаних підстав та умов і жодні інші чинники не можуть впливати чи обмежувати застосування вказаної підстави звільнення від кримінальної відповідальності.

Оскільки наявні всі підстави, передбачені ст. 46 КК України, для звільнення від кримінальної відповідальності, а також враховуючи те, що ОСОБА_3 підтримав в судовому засіданні клопотання про закриття кримінального провадження з наведених вище підстав, бажає бути звільненим від кримінальної відповідальності про що подав до суду відповідне клопотання, суд приходить до висновку про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України.

З вказаних підстав кримінальне провадження слід закрити.

За змістом ст.ст. 44, 45, 46 КК України за наявності підстав, передбачених ст. 46 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує.

Згідно роз`яснення, що міститься у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року, за наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим.

Крім того, судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і після роз`яснення цих положень наполягав на закритті провадження з підстави, передбаченої ст. 46 КК України.

Відповідно до ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Будь-яких обставин, які згідно з правилами кримінального процесуального закону перешкоджали б суду прийняти процесуальне рішення за заявленим обвинуваченим клопотанням, не встановлено.

Таким чином, наявні умови та підстави, передбачені кримінальним законом для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України

Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовано.

Цивільні позови підлягають залишенню без розгляду.

На підставі викладеного та відповідно до ст.ст. 284-288, 350, 395 КПК України, ст.ст. 46, 286 КК України, суд, -

у х в а л и в:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, відповідно до ст. 46 КК України.

Закрити кримінальне провадження № 12024181040000134, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 лютого 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в розмірі 14388,32 гривень.

Речові докази:

- автомобіль марки «FORD» моделі «FOCUS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , повернути власнику;

- мотоцикл марки «LIFAN LF175-2E», реєстраційний номер НОМЕР_2 , повернути власникові;

- оптичний диск від 21 лютого 2024 року (а.п. 52 т. 2), залишити в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину в розмірі 41395,65 гривень, - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_10 , в інтересах ОСОБА_8 , про стягнення моральної шкоди в розмірі 40000,00 гривень, - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_9 , в інтересах ОСОБА_7 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди в загальному розмірі 143643,87 гривень, - залишити без розгляду.

Скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 23 лютого 2024 року, на автомобіль марки «FORD» моделі «FOCUS», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.п. 31 т. 2).

Скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 23 лютого 2024 року, на мотоцикл марки «LIFAN LF175-2E», реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.п. 35 т. 2).

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу через Демидівський районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.

Суддя ОСОБА_11