Рішення № 139430903, 03.09.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2331/26

пр.№ 2/464/2139/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.09.2026 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Борачка М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Романів Антон Анатолійович діючи в інтересах АТ «Таскомбанк» використовуючи систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1500 від у розмірі 76007,82 грн.

Позов мотивує тим, що 30.07.2023 між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та ОСОБА_1 підписано угоду про надання кредиту «Кредит готівкою» №1500. Відповідно до умов останнього, відповідачу відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті та надано послугу кредитування рахунку, встановлено ліміт кредитування для вказаного продукту, що складає 45000 гривень, зі сплатою відсотків 90% річних від суми кредиту (пільгова процентна ставка), що застосовується в період строку кредиту, 0,25% на день від суми простроченого кредиту, що застосовується в період прострочення та нараховується як плата за кредит. Кредитні кошти були надані відповідачу у спосіб, зазначений в кредитних договорах, що підтверджується відповідними виписками. Проте, у зв`язку із невиконанням умов договору відповідачем, виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 12.02.2026становить 76007,82 грн., з яких: 38456,49 грн. заборгованість по тілу кредиту; 37551,33 грн. заборгованість за відсотками. У зв`язку із наведеним просить стягнути із відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати.

Ухвалою судді Сихівського районного суду м.Львова від 07.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали надіслано учасникам справи.

Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 30.07.2023 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено угоду про надання кредиту «Кредит готівкою» №1500, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 45000,00 грн. строком на 12 місяці, а саме до 30.07.2024 (включно).

Згідно п.2.3. Кредитного договору, процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від умов користування кредитом та становить: пільгова процента ставка 90 % річних від суми кредиту, що застосовується в період строку кредиту; звичайна процента ставка 0,25 % на день (90,00 % річних) від суми простроченого кредиту, що застосовується в період прострочення та нараховується як плата за кредит, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Застосування пільгової процентної ставки за цією угодою є результатом отримання клієнтом від банку знижки на звичайну проценту ставку, яка надається клієнту як учаснику програми лояльності. Така знижка є обмеженою у часі та діє виключно протягом початкового строку кредиту. Після закінчення строку кредиту знижка анулюється і користування кредитом для клієнта здійснюється на умовах звичайної процентної ставки, що є стандартною (звичайною) умовою для споживача без знижки.

Відповідно до п. 3.1. кредитного договору, кошти кредиту надаються банком у безготівковій формі шляхом їх перерахування протягом 3-х робочих днів з моменту укладення цієї угоди у розмірі 45000,00 грн. на поточний рахунок клієнта № НОМЕР_1 .

Згідно п.8.2. кредитного договору, ця угода вважається укладеною з дати її підписання сторонами, зі сторони банку шляхом використання електронного підпису у вигляді аналогу власноручного підпису та печатки банку, зразок яких зазначено у договорі, зі сторони клієнта шляхом використання УЕП та діє до повного виконання зобов`язань клієнта за кредитним договором про надання кредиту «Кредит готівкою».

Даний кредитний договір підписано ОСОБА_1 30.07.2023 о 14 год 03 хв за допомогою електронного цифрового підпису з використанням відкритого ключа.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 12.02.2026 становить 76007,87 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) 38456,49 грн.; заборгованість за процентами (в т.ч. прострочена) 37551,33 грн.

Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст. 639 ЦК України).

У ст.526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Суд приймає до уваги, що відповідач після отримання кредиту, користувався кредитним коштами, що підтверджується випискою з рахунку.

Суд також враховує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що у даній справі договір у встановленому законом порядку відповідачем оспорювався чи визнавався недійсним.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), ст.204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), ст.204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Суд звертає увагу на правові висновки, наведені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.10.2022 року у справі № 333/5483/20 (провадження № 61-19321св21), а саме: «Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до п. 5. 6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року № 254 (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75 (у редакції, чинній на час вирішення справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій).

Таким чином, виписка за картковим рахунком може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту.

Матеріалами справи підтверджено вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості по тілу кредиту прострочених відсотків за кредитом.

Водночас, суд зазначає, що відповідач доводів позивача про таку заборгованість не спростував, контррозрахунку заборгованості не зробив, доказів сплати заборгованості за кредитним договором до суду не подав, як і доказів неотримання кредитних коштів.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги позову про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за угодою про надання кредиту «Кредит готівкою» №1500 від 30.07.2023, що складається з: заборгованості по тілу кредиту у сумі 38456,49 грн.; заборгованості за процентами у сумі 37551,33 грн. є підставними та підлягають задоволенню.

Крім того, у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2662,40 грн., що підтверджено платіжною інструкцією №1746 від 03.04.202, яка міститься у матеріалах справи. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст.2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за угодою про надання кредиту «Кредит готівкою» №1500 від 30.07.2023 яка станом на 12.02.2026 становить 76007(сімдесят шість тисяч сім)грн. 82(вісімдесят дві) коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662(дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40(сорок) коп.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, у такому разі суд підписує рішення без його проголошення.

Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк», код ЄДРПОУ 09806443, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. С.Петлюри, 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 03 вересня 2026 року, що є датою його ухвалення за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.

Головуючий Микола БОРАЧОК