Рішення № 139430787, 02.09.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/417/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

02 вересня 2026 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Постигач О. Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові заяву представниці позивача ОСОБА_1 - адвоката Глушко Людмили Іванівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 462/417/26 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», яке діє в особі голови комісії з припинення Горячого Максима Миколайовича, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

на розгляді в Залізничному районному суді м. Львова перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», яке діє в особі голови комісії з припинення Горячого Максима Миколайовича, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

06.07.2026 року представниця позивача - адвокат Глушко Л. І. через систему «Електронний суд» звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі. Заява обґрунтована тим, що 30.06.2026 року у вказаній справі судом ухвалено рішення по суті, яким позовні вимоги позивача задоволено. Вказує, що при розгляді справи позивачем були понесені судові витрати з оплати послуг професійної правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується наданими суду доказами та які представниця просить стягнути з відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Учасники процесу в судове засідання не з`явились, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, представник заявника адвокат Глушко Л. І. подала до суду заяву, у якій просила проводити розгляд вказаної заяви за її відсутності, інші учасники процесу причин неявки суду не повідомили.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Відтак, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, вивчивши матеріали справи № 462/417/26, дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до норм ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 30.06.2026 року позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди у розмірі 60 110,63 грн., судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 867,94 грн. та витрати на проведення експертизи у розмірі 1 955, 91 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди у розмірі 12 086, 97 грн., суму моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн., судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 463,26 грн. та витрати на проведення експертизи у розмірі 1 044,09 грн.

Згідно з матеріалами справи, звертаючись до суду із позовною заявою позивачем у тексті позову повідомлено про те, що попередній розрахунок судових витрат понесених стороною позивача становить 10 000,00 грн.

Судом встановлено, що 15.01.2026 року між позивачем ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Мицик, Кравчук і Партнери» в особі керуючого партнера Мицика О. В. укладено Договір про надання правової допомоги.

Факт надання правничої допомоги і розмір витрат на таку підтверджується також рахунком від 09.02.2026 року, Акт виконаних робіт від 30.06.2026 року, платіжною інструкцією № @2PL668145 від 10.02.2026 року, згідно яких загальна вартість наданих послуг правничої допомоги становить 10 000,00 грн.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 15 ЦПК України).

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз чинного цивільного процесуального законодавства дає підстави стверджувати, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Упостанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.04.2024 року у справі № 756/6927/20, від 04.04.2024 року у справі № 701/804/21, від 10.04.2024 року у справі № 530/259/21, від 10.04.2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Для включення всієї суми витрат на правову допомогу у відшкодування за рахунок відповідача, відповідно до положень ст. ст. 137, 141 ЦПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Поряд з вказаним необхідно наголосити увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу «pacta sunt servanda» та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.

Вказане висловлено у постановах Верховного Суду від 26.01.2022 року у справі № 127/1415/20, від 03.08.2022 року у справі № 569/1159/20, від 04.08.2022 року у справі № 761/20215/19.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право вказати обґрунтовані заперечення проти таких вимог, що в даному випадку відповідач не вчинив, що як наслідок виключає ініціативу суду з приводу зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт. Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Тобто, саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 року по справі № 275/150/22.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22).

Відповідачами не подано жодних заперечень щодо розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу.

Таким чином, керуючись засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, беручи до уваги, що докази сплати понесення таких витрат було подано стороною позивача в межах процесуального строку, визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України, позов було задоволено, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, та з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, яку сторона позивача понесла у зв`язку з розглядом зазначеної справи у розмірі 10 000,00 грн. пропорційно до розміру задоволених вимог, зокрема з ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» у розмірі 6 520,00 грн., а ОСОБА_2 в сумі 3 480,00 грн.

Керуючись ст. 133, 141, 270 ЦПК України, суд,

ухвалив:

заяву задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 462/417/26 за позовомОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», яке діє в особі голови комісії з припинення Горячого Максима Миколайовича, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 6 520 (шість тисяч п`ятсот двадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 3 480 (три тисячі чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач-1: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт», яке діє в особі голови комісії з припинення Горячого Максима Миколайовича, код ЄДРПОУ: 22229921, місцезнаходження: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21.

Відповідач-2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно. Оригінал рішення міститься в матеріалах справи № 462/417/26. Рішення не набрало законної сили.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Копія виготовлена

Суддя: Постигач О.Б.