Рішення № 139430731, 02.09.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/1638/26

Провадження № 2/439/1021/26

02 вересня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі головуючого-судді: Петейчука Б.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалив таке рішення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернувся до Бродівського районного суду Львівської області з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_1 , в яких просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором у розмірі 7 636 (сім тисяч шістсот тридцять шість) гривень 34 копійки.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач зазначає, що 08 вересня 2024 року між ОСОБА_1 , як позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», як позикодавцем, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний Договір про надання споживчого кредиту № 08.09.2024-100000768, відповідно до якого позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, із урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором позикодавець виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі 3 000 гривень, а ОСОБА_1 08.09.2024 отримав кредитні кошти у розмірі 3 000 грн. Проте відповідач зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату подання позову утворилася заборгованість у розмірі 7 636,34 грн.

Зазначена заборгованість складається з: тіла кредиту 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок; процентів 3 360 (три тисячі триста шістдесят) гривень 00 копійок; комісії (пов`язаної з наданням кредиту) 106 (сто шість) гривень 34 копійки; неустойки 1 170 (одна тисяча сто сімдесят) гривень 00 копійок.

Відтак, позивач із метою належного та повного виконання зобов`язання просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за вказаним кредитним договором.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

06 липня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав. Представник позивача Лисенко О.С. у позовній заяві заявила клопотання про розгляд справи без участі позивача і за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавав, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України вказане дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Згідно із частиною другою статті 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч. 5 ст. 279 ЦПК України).

Згідно частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

За правилами норми частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із таких мотивів.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин

Доказами у справі встановлено, що 08 вересня 2024 року між ОСОБА_1 , як позичальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», як позикодавцем, було укладено електронний договір про надання споживчого кредиту № 08.09.2024-100000768. Позичальнику відповідно до умов договору надано кредит у розмірі 3 000 гривень. Строк, на який надається кредит 140 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту 25.01.2025, процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, що підтверджується наданим суду кредитним договором.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором, станом на дату подання позову, загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 7 636 (сім тисяч шістсот тридцять шість) гривень 34 копійки, з яких: 3 000,00 гривень заборгованість за тілом кредиту; 3 360,00 гривень заборгованість за процентами; 106,34 гривень комісія (пов`язана з наданням кредиту); 1 170,00 гривень неустойка.

Судом також встановлено, що відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме проведена часткова сплата за вказаним кредитним договором: на суму 666,83 грн від 21.09.2024 року та на суму 996,83 грн від 16.10.2024 року.

Мотиви суду.

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією.

Згідно із частинами 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір підписується за допомогою електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», або за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

За нормативними правилами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Виходячи зі змісту статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Разом із цим, нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із частиною 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, наслідками порушення позичальником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Зважаючи на те, що позичальник умови кредитного договору виконав в повному обсязі надавши - 3000 гривень кредитних коштів, а ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконав, а факт здійснення ним часткових платежів свідчить про визнання відповідачем боргових зобов`язань за договором, заборгованість в частині тіла кредиту у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок, заборгованість за процентами у розмірі 3 360 (три тисячі триста шістдесят) гривень 00 копійок та заборгованість за комісією (пов`язаною з наданням кредиту) у розмірі 106 (сто шість) гривень 34 копійки, що загалом становить 6 466 (шість тисяч чотириста шістдесят шість) гривень 34 копійки, доведена належними доказами та підлягає стягненню з відповідача.

Щодо стягнення неустойки.

Відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Як встановлено судом, нарахування неустойки здійснювалось в період дії воєнного стану. За таких обставин, згідно із приписами п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, відповідач звільнений від відповідальності та обов`язку сплати неустойки. Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» у частині стягнення неустойки у розмірі 1 170 (одна тисяча сто сімдесят) гривень 00 копійок задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову становила 7 636 (сім тисяч шістсот тридцять шість) гривень 34 копійки. Судом задоволено позовні вимоги частково у розмірі 6 466 (шість тисяч чотириста шістдесят шість) гривень 34 копійки, що складає 84,68 % від ціни позову.

За таких обставин, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2 254 (дві тисячі двісті п`ятдесят чотири) гривні 52 копійки.

Щодо вимоги про стягнення витрат на надсилання позовної заяви.

Розглядаючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з надсиланням позовної заяви у розмірі 130,98 грн, суд зазначає наступне.

На підтвердження вказаних витрат позивачем надано квитанцію та опис вкладення ТОВ «Поштова служба "Е-Пост"» № 2139393 від 01.07.2026.

Відповідно до частин 1, 8 статті 137, статей 77, 78, 141 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а розмір судових витрат має бути підтверджений належними та допустимими доказами.

Доказом надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий оператором поштового зв`язку, який містить відомості про календарний штемпель та заповнений поштовий ідентифікатор (трек-номер) відправлення.

Надана позивачем квитанція ТОВ «Поштова служба "Е-Пост"» містить складові "плата за друк документів" (46,08 грн) та "сервісний збір" (2,10 грн), які за своїм змістом не є витратами на послуги поштового зв`язку в розумінні Закону України "Про поштовий зв`язок", а є внутрішніми витратами позивача на виготовлення копій та підготовку документів. Крім того, вказана квитанція підтверджує лише факт формування замовлення та його оплати у приватній сервісній системі, однак матеріали справи не містять доказів фактичної передачі вказаного поштового відправлення національному оператору поштового зв`язку (АТ «Укрпошта») для його подальшої доставки відповідачу (відсутній трек-номер, фіскальний чек оператора поштового зв`язку чи поштовий штемпель на описі).

За наведених обставин, факт здійснення безпосереднього поштового відправлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача є недоведеним належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим у задоволенні вимоги позивача про стягнення витрат на надсилання позовної заяви у розмірі 120,18 гривень, слід відмовити.

На підставі статей 16, 525, 526, 527, 530, 536, 599, 610, 611, 612, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 та пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором від 08 вересня 2024 року у розмірі 6 466 (шість тисяч чотириста шістдесят шість) гривень 34 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 254 (дві тисячі двісті п`ятдесят чотири) гривні 52 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Б.М. Петейчук