Ухвала суду № 139430698, 31.08.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛАСправа № 335/10888/25 1-кс/335/3052/2026

про часткове скасування арешту майна

31 серпня 2026 року слідчий судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна адвокатки ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду № 7 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги 107 Б, клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 17 квітня 2026 року, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12025080000000180 від 12.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч.1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Представниця власника майна адвокатка ОСОБА_3 , яка діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 звернулась до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, подане у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000180 від 12.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч.1 ст. 366 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання адвокатка ОСОБА_3 зазначає про те, що в рамках вищезазначеного кримінального провадження, 17.04.2026, ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя, на автомобіль марки BMW, модель 530І, 2021 року виписку, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , накладено арешт, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування ним.

Згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого ТСЦ 2342 03.05.2025, автомобіль марки BMW, модель 530І, 2021 року виписку, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований ТСЦ 2342, належить ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 в рамках даного кримінального провадження має статус іншої особи, права та законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, - особа якої (щодо її майна здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом, відповідно до п. 16-1 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Сторона захисту вважає, що на теперішній час, з урахуванням документів та доказів, які долучені до клопотання, виникли обґрунтовані підстави вважати, що потреба в подальшому застосуванні арешту майна відпала, більш того, виходячи з обставин справи вона і не існувала.

Вказують, що зі слів слідчої, згідно з інформацією ГУ ДПС в Запорізькій області, у ОСОБА_5 за період з 2021 року по 2025 рік відсутні доходи. Відтак, у органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що ТЗ BMW 530І набутий у власність за кошти, отримані підозрюваною ОСОБА_6 внаслідок протиправної діяльності шляхом вчинення кримінальних правопорушень.

Разом з цим, жодними наявними в матеріалах провадження доказами не доведено, що належний ОСОБА_5 автомобіль придбано на грошові кошти які є доходами від вчинення кримінального правопорушення.

Твердження органу досудового розслідування про те, що ТЗ BMW 530І набутий ОСОБА_7 у власність за кошти, отримані підозрюваною ОСОБА_6 внаслідок вчинення протиправної діяльності шляхом вчинення кримінальних правопорушень, на їх думку не відповідає дійсності та спростовується належними доказами.

Так, згідно відповіді Головного сервісного центру МВС № 31/1808АЗ-11752-2026 від 21.05.2026 наданої на адвокатський запит, ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 13.11.2024 придбав, а 24.04.2025 продав ОСОБА_9 , 2993, (2015), № куз. НОМЕР_4 .

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, ОСОБА_7 отримано в квітні 2025 року дохі від продажу рухомого майна в розмірі 1 504 416,00 грн.

Згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , автомобіль марки BMW модель 530І, 2021 року виписку, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , придбаний ОСОБА_7 03.05.2025, за кошти отримані від продажу LAND ROVER RANGE ROVER SPORT.

При цьому звертають увагу,що в рамках досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12025080000000180 підозрюваній ОСОБА_6 , інкримінується протиправна діяльність в період з 26.10.2025, тобто після набуття у власність заявником автомобіля. З моменту вилучення ТЗ, 06.05.2025, орган досудового розслідування мав достатній проміжок часу для перевірки обставин походження грошових коштів на придбання авто, отримання необхідних документів, проведення відповідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а також збирання доказів, які б підтверджували або спростовували їх зв`язок із кримінальним правопорушенням.

Однак станом на день розгляду клопотання стороною обвинувачення не здобуто жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував, що вилучений автомобіль придбано за грошові кошти набуті кримінально протиправним шляхом, та ТЗ відповідає критеріям речових доказів, визначеним статтею 98 КПК України.

Вважають, що сам по собі факт родинних відносин між власником майна та підозрюваною не може свідчити про кримінально протиправне походження майна та не є достатньою правовою підставою для подальшого обмеження конституційного права власності, отже подальше застосування арешту ґрунтується виключно на припущеннях, а не на сукупності належних і допустимих доказів, що суперечить вимогам статей 94, 98, 132, 170 та 174 КПК України.

За таких обставин, в кримінальному провадженні відсутні підстави, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ОСОБА_5 належним йому майном.

В той же час, ОСОБА_5 переймається за схоронність належного йому автомобіля, оскільки з 06.05.2026 він зберігається на відкритій площадці, на нього негативно впливають погодні умови, тобто він не захищений від впливу атмосферних явищ (перепади температури, дощ, спека), що призводить до втрати його технічних якостей та відповідно й вартості. Крім того, російські війська продовжують здійснювати регулярні та невибіркові атаки на м. Запоріжжя, застосовуючи балістичні ракети, керовані авіабомби (КАБи) та ударні безпілотники, що несе загрозу для авто, яке знаходиться на відкритій місцевості, а отже існує великий ризик пошкодження транспортного засобу або знищення, що у свою чергу, не відповідає інтересам власника та завданням кримінального процесу.

Тому посилаючись на викладене, норми Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України, та практику Європейського Суду з прав людини, просили частково скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 17.04.2026 по справі № 335/10888/25 в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000180 від 12.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч.1 ст. 366 КК України, на транспортний засіб марки BMW модель 530І, 2021 року виписку, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати орган досудового розслідування повернути вищезазначений автомобіль законному власнику або уповноваженій ним особі.

У судовому засіданні представниця власника майна адвокатка ОСОБА_3 клопотання підтримала з підстав викладених в ньому, просила його задовольнити. Вказала, що станом на дату звернення до слідчого судді з цим клопотанням відсутні підстави для подальшого арешту майна, а його скасування не перешкоджатиме досудовому розслідуванню.

Старша слідча в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 заперечувала проти клопотання захисниці з тих підстав, що в ході досудового розслідування, проводяться до цього часу судові експертизи, виконуються ряд слідчих (розшукових) дій, заходів забезпечення кримінального провадження, аналізуються проведені НСРД та встановлюються особи, яким ОСОБА_6 та інші підозрювані у кримінальному провадженні оформили фіктивні медичні документи за неправомірну вигоду, і строк слідства у кримінальному провадженні слідчим суддею продовжено до 06.10.2026, і тому на даний час не відпала необхідність у збереженні майна отриманого злочинним шляхом.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Так, у провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження № 12025080000000180 від 12.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч.1 ст. 366 КК України.

Під час досудового розслідування, встановлено, що у власності ОСОБА_5 перебуває транспортний засіб BMW модель 530І, 2021 року виписку, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Постановою слідчого від 13.04.2026, автомобіль марки модель BMW модель 530І, 2021 року виписку, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді від 17.04.2026 року у справі № 335/10888/25 (1-кс/335/1321/26) клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000180 від 12.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч.1 ст. 366 КК України задоволено та накладено арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі також і на: транспортний засіб «BMW 530І», 2021 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування ним.

Відповідно до ухвали слідчого судді від 17.04.2026 арешт на автомобіль було накладено не з метою збереження речових доказів та забезпечення можливої спеціальної конфіскації.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Відповідно до пунктів 1-4 частини першої ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

У випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При вирішенні питання про арешт майна має враховуватись розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваних, обвинувачених та третіх осіб.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини обмеження у володінні майном повинно бути законним. Вимога щодо законності вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципів верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою яку прагнуть досягти.

Під час даного судового розгляду встановлено, що на даний час збереження накладеного на належний ОСОБА_5 , транспортний засіб «BMW 530І», 2021 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , арешту є необхідним для збереження речових доказів та забезпечення виконання вироку суду в частині можливої конфіскації майна.

Як встановлено слідчим суддею в ході дослідження ухвали арешт на майно накладено обґрунтовано, вказані в ухвалі підстави, мета та необхідність такого арешту відповідає положенням чинного законодавства.

Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Що стосується посилань представниці на відсутність у ОСОБА_5 статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, то відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Доводи представниці, що належний ОСОБА_5 автомобіль придбано за кошти отримані ним від продажу автомобіля, до моменту інкримінованого підозрюваній ОСОБА_6 протиправної діяльності не є беззаперечними та переконливими для суду.

Слідчий суддя зважає на ті обставини, що підозрювана ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на момент накладення арешту на майно перебували у шлюбі, тому відповідно до ст. 60 СК України є спільною сумісною власністю подружжя, отже є підстави вважати, що остання також має право на частки цього транспортного засобу, в чому суд погоджується зі слідчою, що в подальшому в застосуванні арешту на цей транспортний засіб потреба не відпала.

Оскільки, як вже було встановлено, це майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності, скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт автомобіля, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню в частині забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , може призвести до втрати доказів, що перешкоджатиме встановленню істини у вказаному кримінальному провадженні.

При цьому, відповідь на питання щодо можливості застосування конфіскації автомобіля або його частини в цьому кримінальному провадженні у разі визнання ОСОБА_6 винуватою за ч. 1 ст. 209 КК України суд вирішуватиме в обвинувальному вироку. Спори щодо приналежності майна подружжю не можуть вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна шляхом заборони відчуження та розпорядження відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Разом з цим, слідчою не наведено достатніх підстав, що обґрунтовують необхідність арешту транспортного засобу «BMW 530І», державний номерний знак НОМЕР_2 з забороною власнику користування ним, а також не надано даних, що скасування арешту з вказаного транспортного засобу в частині його користування може негативно вплинути на хід досудового розслідування.

Жоден з ризиків, а саме приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, при можливості передачі транспортного засобу на відповідальне зберігання власнику, відсутній. На сьогоднішній день жодних процесуальних дій з даним автомобілем також не проводиться.

Суд вважає переконливими доводи сторони захисту про те, що тривале позбавлення ОСОБА_5 можливості користуватися належним йому майном в даному випадку є неспівмірним з метою, яка переслідується у вигляді збереження речових доказів та можливої конфіскації вказаного майна за результатами судового розгляду.

Зберігання транспортного засобу без проведення періодичного технічного обслуговування не запобігає можливості його псування та, як наслідок, втрати ним вартості. Також в умовах воєнного стану, під час частих повітряних атак існує об`єктивна загроза влучання у транспортний засіб ворожих дронів, ракет, уламків від вибухів, що може призвести не лише до пошкодження, а й до повного знищення арештованого майна, що не сприятиме завданням кримінального провадження.

При постановленні ухвали слідчий суддя враховує вимоги ч. 4 ст. 173 КПК України, застосовує такий спосіб арешту, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя приходить до висновку, що скасування арешту в частині заборони відчуження, розпорядження майном може призвести до його передачі у володіння іншої особи, що може створити труднощі у разі конфіскації такого майна в подальшому. Тому підстави для скасування арешту в частині заборони відчуження та розпорядження майном відсутні з огляду на мету накладеного арешту.

Зважаючи на те, що арешт на автомобіль з забороною відчуження, розпорядження та користування накладався з метою збереження речових доказів та можливої конфіскації, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також те, що наслідки арешту майна в частині заборони користування транспортним засобом для ОСОБА_5 є обтяжливими (не може використовувати автомобіль в побуті), слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту на транспортний засіб в частині заборони користування цим майном, підлягає задоволенню.

Слідчий суддя вважає, що обмеження власника лише у праві на відчуження і розпорядження, без позбавлення права користування ним, буде співмірним з потребами досудового розслідування на цьому етапі досудового розслідування, відповідатиме меті та завданням кримінального провадження.

При цьому, можливість конфіскації цього транспортного засобу за вироком суду до дружини заявника не виключається, у випадку доведення винуватості ОСОБА_6 в інкримінованих їй кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_5 не зможе розпорядитися таким майном при наявній судової забороні, тобто таке скасування арешту майна не несе ніякої шкоди кримінальному провадженню, в той же час, передача автомобіля на відповідальне зберігання буде забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав ОСОБА_5 , як власника майна.

Крім того, у період отримання на відповідальне збереження речового доказу відповідальна особа несе кримінальну відповідальність за його збереження.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи співмірність накладення арешту із потребами досудового розслідування та наслідками, які можуть настати для власника, у зв`язку із позбавленням власника використовувати належне йому майно за призначенням, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання в частині скасування арешту щодо заборони користування.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 174 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

КлопотанняОСОБА_5 , в інтересах якої діє адвокатка ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна задовольнити частково.

Скасувати частково арешт накладений, на підставі ухвали слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 17.04.2026 у справі № 335/10888/25, провадження № 1-кс/335/1321/2026 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025080000000180 від 12.09.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч.1 ст. 366 КК України, в частині заборони користування ОСОБА_5 автомобілем «BMW» модель 530І, 2021 року виписку, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Заборону на розпорядження та відчуження цим майном залишити в силі.

Передати автомобіль марки «BMW» модель 530І, 2021 року виписку, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу,ключі від замка запалення на відповідальне зберігання ОСОБА_5 з правом користування вказаним майном до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Попередити ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Вступна та резолютивна частини ухвали виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 31 серпня 2026 року.

Повний текст виготовлено 2 вересня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1