Рішення № 139429763, 02.09.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/8006/26

Провадження № 2/646/4970/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Чорної Б.М.,

за участю секретаря судового засідання Жадан А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного Товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Акціонерного Товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № Ф84/02-09/В3 від 13.02.2009 року у розмірі 32 906,25 гривень та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 13.02.2009 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № Ф84/02-09/В3.

Для забезпечення належного виконання зобов`язань, які виникають з кредитного договору № Ф84/02-09/В3 від 13.02.2009 р., між АТ Кредобанк» та ОСОБА_2 13.02.2009 р. укладено договір поруки.

Відповідач в порушення умов договору не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку з чим станом на 11.03.2026 р. заборгованість перед АТ «Кредобанк» становить 32906,25 грн., яка що складається із - прострочена заборгованість по тілу кредиту - 23708,89 грн.; - прострочені відсотки - 9197,36 грн .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2026 головуючим суддею у даній судовій справі визначено суддю Чорну Б.М.

Ухвалою суду від 03.07.2026 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив справу розглядати без його участі, у разі неявки відповідачів проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачі у судове засідання повторно не з`явилися, про дату, час і місце судових засідань повідомлялися у встановленому законом порядку, про що свідчить повернені рекомендовані повідомлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», відзиву на позовну заяву не подано, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (ч.3 ст.131 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідачі не використали наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явилися у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у їх відсутності до суду не надходило. Відповідачами не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, суд розглядає справу за відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини

Судом встановлено, що 13.02.2009 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № Ф84/02-09/В3.

Відповідно до п. 1.1., 2.1. кредитного договору, банк видає позичальнику кредит у сумі 29997,60 грн. до 13.02.2012 р. на споживчі цілі.

Відповідно до п.2.4. кредитного договору кредит видається на умовах забезпеченості поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання.

Відповідно до п. 2.5. Кредитного договору для обліку виданих кредитних коштів Банк відкриває позичковий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 2.7. Кредитного договору, датою видачі кредиту вважається день перерахування кредитних коштів (повністю або частково) з позичкового рахунку відповідно до умов цього Кредитного договору.

Відповідно до п. 3.2. Кредитного договору за користування кредитом Позичальник сплачує Банку 40,5% річних .

Для забезпечення належного виконання зобов`язань, які виникають з кредитного договору № Ф84/02-09/В3 від 13.02.2009 р. між АТ Кредобанк» та ОСОБА_2 13.02.2009 р. укладено договір поруки.

Відповідно до п.1.1. Договору поруки, Поручитель зобов?язується відповідати перед Кредитором за виконання Боржником зобов?язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплати процентів та комісій за користування кредитом, пень, штрафів, неустойки) за Кредитним договором № Ф84/02-09/В3 від 13.02.2009 р., укладеним між Боржником та Кредитором.

Відповідно до п. 2.5. Договору поруки, Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.

Позивач виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі. Проте, відповідач порушив умови договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки та порядку, у зв`язку з чим, у відповідача виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту та відсотків.

Згідно розрахунку заборгованості по Кредитному договору NФ84/02-09/В3 від 13.02.2009 станом на 11.03.2026 р. заборгованість перед АТ «Кредобанк» становить 32906,25 грн., яка складається із простроченої заборгованості по тілу кредиту - 23708,89 грн. та прострочених відсотків - 9197,36 грн.

18.11.2025 року та 24.11.2025 року відповідачам було направлено досудові вимоги щодо дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

АТ «КРЕДОБАНК» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджується випискою по особовому рахунку з 13.02.2009 по 11.03.2026.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідач ОСОБА_1 не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення в розрахунку заборгованості за договором.

Таким чином в порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України договір поруки є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно зі ст. 553 ЦК України, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним усіх зобов`язань і відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Положеннями ч. 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В ст.599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки умови кредитного договору №23863/2019 від 29.05.2019 року, укладеного між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 , не виконано, суд дійшов обґрунтованого висновку про солідарне стягнення із ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 32906,25 грн., яка складається із наступного: прострочена заборгованість по тілу кредиту - 23708,89 грн. та прострочені відсотки - 9197,36 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує понесені та документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при пред`явленні позову до суду був сплачений судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст.141 ЦПК України, тобто судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Щодо позовних вимог в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 та ч. 4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 по справі №826/1216/16 визначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

До позовної заяви долучені: Договір про надання правової допомоги, укладений 11.02.2019 між АТ «Кредобанк» та Адвокатським об`єднанням «БІЗНЕС і ПРАВО», свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН №000531 від 30.11.2018 та копія посвідчення адвоката Павленко С.В. № 000531 від 30.11.2018 року.

Перелік того, що саме може входити до переліку документального підтвердження надання правничої допомоги, міститься у постанові ВС від 20.07.2021 у справі №922/2604/20): договір про надання правничої допомоги; детальний опис виконаних доручень клієнта; акти приймання-передання виконаних робіт; рахунки на оплату юридичних послуг; платіжні доручення або квитанції на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом. Відповідно до практики Верховного Суду (постанова ВС від 04.06.2021 у справі №380/887/20), викладено висновок щодо витрат, понесені на професійну правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови в задоволенні вимог відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВП ВС від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та в постановах ВС від 23.01.2020 у справі №300/941/19 та від 31.03.2020 у справі №726/549/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Проте, будь-яких доказів на підтвердження існування та розміру понесених витрат на правничу допомогу, пов`язаних з оплатою правової допомоги, до позовної заяви не додано. А тому суд вважає необхідним відмовити у стягненні витрат на професійну правову допомогу за необґрунтованістю.

Керуючись ст.76, 81, 133, 141, 263-265, 273-279, 353ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного Товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного Товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № 23863/2019 від 29.05.2019 р. у розмірі 32 906 (тридцять дві тисячі дев`ятсот шість) гривень 25 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 23 708,89 грн., заборгованості за відсотками в сумі 9 197,36 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» судові витрати у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім ) грн. 00 коп., тобто по 1 664 грн. 00 коп. з кожного.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Акціонерне Товариство «Кредобанк», місцезнаходження юридичної особи: 79026, м.Львів, вул.Сахарова, буд.78);

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Б.М.Чорна