Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 308/12862/26
1-кс/308/5423/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 вересня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ППС «Правозахисники країни», в інтересах якої діє представник - голова професійної спілки ОСОБА_2 , на постанову слідчого від 11.06.2026 про закриття кримінального провадження №42025070000000156, відомості про яке 21.08.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-
ВСТАНОВИВ:
ППС «Правозахисники країни», в інтересах якої діє представник - голова професійної спілки ОСОБА_2 , звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого слідчого про закриття кримінального провадження.
Заявник вказує на те, що слідчим було винесено постанову від 11.06.2026 про закриття кримінального провадження №42025070000000156, відомості про яке 21.08.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Вважає таку постанову необґрунтованою, винесеною без належного обґрунтування , мотивування та дотримання вимог КПК України у зв`язку з чим просить таку скасувати.
При цьому заявник просить поновити строки на оскарження постанови, зазначаючи що отримав таку постанову 24.08.2026 року.
Заявник просить: поновити строки на оскарження постанови про закриття провадження; перевірити в ЄДРЮО повноваження ОСОБА_2 як голови профспілки та наявність у нього права подавати слідчому судді скарги від імені профспілки та відкрити провадження; скаргу задовольнити, постанову слідчого ДБР ОСОБА_3 від 11.06.2026 про закриття кримінального провадження №42025070000000156, відомості про яке 21.08.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань скасувати; зобов`язати слідчого поновити досудове розслідування.
Слідчий суддя вивчивши матеріали скарги, приходить до наступного висновку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно до частини 1 статті 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Заявник в поданій скарзі просить скасувати постанову слідчого ДБР ОСОБА_3 від 11.06.2026 про закриття кримінального провадження №42025070000000156, відомості про яке 21.08.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зазначає, що копію даної постанови він отримав 24.08.2026 року, проте доказів про дану обставину слідчому судді не надано.
Разом з тим, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та комп`ютерної програми «Д-3», ППС «Правозахисники країни», в інтересах якої діє представник - голова професійної спілки ОСОБА_2 звертався до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42025070000000156 відомості про яке 21.08.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 липня 2026 року по справі праві № 308/14084/25 (провадження 1-кс/308/4248/26) було відмовлено у задоволенні скарги ППС «Правозахисники країни», в інтересах якої діє представник - голова професійної спілки ОСОБА_2 , на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42025070000000156 відомості про яке 21.08.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зі змісту якої слідує, що в процесі розгляду скарги слідчим суддею встановлено, що постановою старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_3 від 11.06.2026 року кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025070000000156 від 21.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Крім цього, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та комп`ютерної програми «Д-3», Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 липня 2026 року по справі праві № 308/14084/25 (провадження 1-кс/308/4048/26) було відмовлено у задоволенні скарги ППС «Правозахисники країни», в інтересах якої діє представник - голова професійної спілки ОСОБА_2 , на бездіяльність прокурора, що полягає у не розгляді клопотання в порядку ст. 220 КПК України.
Зі змісту якої слідує, що в процесі розгляду скарги слідчим суддею встановлено, що постановою старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_3 від 11.06.2026 року кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025070000000156 від 21.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Як слідує з змісту ухвал голова професійної спілки ОСОБА_2 приймав участь в судових засіданнях в межах розгляду вказаних проваджень.
Таким чином, з наведеного вбачається, що про постанову від 11.06.2026 про закриття кримінального провадження представник заявника довідався принаймні ще у липні 2026.
При цьому варто зазначити, що заявник вказує дату отримання оскаржуваної постанови 24.08.2026 року, проте на підтвердження наведеному не долучає до матеріалів скарги жодних доказів, однак просить поновити йому його право на оскарження.
Варто зазначити, що голова ППС «Правозахисники країни» ОСОБА_2 , не вказує на об`єктивні обставини та причини попуску строку звернення до слідчого судді із скаргою на постанову про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до ч.1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Процесуальна дія провадиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями кримінально-процесуального закону, чинного на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення ( ст. 5 КПК України).
У п. 5 роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладених у листі №1640/0/4-12 від 09.11.2012 р. «Про деякі питання оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» , зазначено, що частиною 1 ст. 304 КПК встановлено десятиденний строк, упродовж якого особа має право звернутися зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора. Цей строк обчислюється з моменту прийняття рішення, вчинення відповідної дії. При оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії. Зазначена норма визначає особливий порядок обчислення строку оскарження рішення слідчого чи прокурора, яке оформлюється постановою. В такому випадку строк обчислюється з моменту отримання особою копії оскаржуваної постанови.
При цьому вказано, що разом із цим слід враховувати загальні вимоги щодо додержання процесуальних строків, встановлені у ст. 116 КПК, згідно з якою строк подання скарги на стадії досудового провадження не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до його закінчення на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-науковій установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення відповідного строку. У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об`єктивні.
Відповідно до ч.ч.3, 4, 7 ст.115 КПК України, при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку, при цьому не береться до уваги той день, від якого починається строк. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день.
Відповідно до ст. 116 КПК України, процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров`я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.
Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 липня 2026 року по справі праві № 308/14084/25 (провадження 1-кс/308/4248/26), про постанову від 11.06.2026 про закриття кримінального провадження представник заявника довідався принаймні ще у липні 2026. Тоді як із заявою до слідчого судді заявник звернувся 31.08.2026. Сам заявник у поданій заяві вказує про те, що він отримав постанову що є предметом оскарження 24.08.2026. У заяві та у доданих до неї документах відсутні відомості щодо дати отримання заявником копії постанови що є предметом оскарження.
Слідчий суддя зазначає, що звертаючись до слідчого судді зі скаргою на постанову про закриття кримінального провадження голова ППС «Правозахисники країни» ОСОБА_2 , звернувся 31.08.2026. При цьому, заявляючи клопотання про поновлення строків на звернення до слідчого судді із вказаною заявою, не наводить об`єктивних та поважних причин пропуску процесуальних строків.
Таким чином, з наведеного вбачається, що про постанову від 11.06.2026 про закриття кримінального провадження заявник довідався принаймні ще у липні 2026. Відомості про отримання оскаржуваної постанови або дати отримання такої в матеріалах скарги відсутні.
До матеріалів поданої скарги ініціатором звернення долучено копію оскаржуваної постанови слідчого; копію протоколу допиту ОСОБА_2 від 30.04.2026 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025070000000156 від 21.08.2025; копію протоколу обшуку проведеного в межах кримінального провадження, відомості про яке внесенні до Єдиного реєстрі досудових розслідувань за №12024071030000830 від 01.04.2024 та сд диск з протоколом обшуку; копію комерційної пропозиції. Інших доказів не долучено до скарги.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Дотримання десятиденного строку на оскарження до слідчого судді рішення слідчого має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Згідно пункту 5 роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладених у листі №1640/0/4-12 від 09.11.2012 р. «Про деякі питання оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» при оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що настає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії. У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об`єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.
Так, причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає таким умовам: це обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; причина виникла протягом строку, який пропущено; обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
За змістом ст. 26 КПК, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.
Слідчий суддя на стадії прийняття скарги до свого провадження позбавлений можливості перевірити доводи скаржника шляхом витребування відповідних документів, оскільки це не передбачено діючим КПК України.
Попри наявності прохання керівника ППС «Правозахисники країни» ОСОБА_2 , про поновлення строку звернення із заявою до суду, заявник жодних обставин що перешкоджали йому, звернутися до суду раніше, та відповідно доказів на підтвердження їх існування, до суду не додає. Що не надає можливості встановити поважність причин пропуску процесуального строку, через які особа не мала реальної змоги вчасно подати скаргу чи інший документ.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений процесуальний строк може бути поновлений слідчим суддею, якщо його пропущено з поважних причин.
У розумінні норми ст. 117 КПК України поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані тяжка хвороба, відрядження, стихійне лихо, незаконне позбавлення свободи та інші обставини, через які особа не мала реальної змоги вчасно подати скаргу чи інший документ.
Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності.
Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
При цьому особа, яка бажає подати скаргу має діяти сумлінно для того, що б ефективно реалізувати своє право. При вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на оскарження рішення слідчого, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
Враховуючи, що жодного підтвердження того, коли саме скаржником, отримано копію постанови, що є предметом оскарження, відсутність підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку оскарження рішення слідчого, враховуючи тривалість пропуску строку передбаченого КПК України для звернення до слідчого судді зі скаргою на закриття кримінального провадження майже два місяці, тому відсутні підстави для поновлення строків для оскарження рішення слідчого.
Варто зазначити, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Однак, заявником жодних підтверджуючих даних у заяві не вказано.
При цьому, слідчий суддя не вважає вказаний підхід надмірним формалізмом, оскільки порушується питання про поновлення строку, що був пропущений майже два місяці тому.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Слідчий суддя при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Відповідно до Глави ІІІ КПК України особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.
Згідно ст.304 ч.2 КПК України скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; скарга не підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Вказана стаття має на меті оптимізацію кримінального процесу в частині оскарження рішень слідчого, дізнавача, прокурора, оскільки обмежує право оскарження певними часовими рамками, визначає підстави для повернення скарги та відмови у відкритті по ній провадження.
На вказаній стадії виклик до суду заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільця тимчасово вилученого майна не передбачено.
З огляду на викладене, виходячи із доданих до заяви документів, керуючись принципами змагальності сторін, свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості та диспозитивності, встановленими ст.ст. 22, 26 КПК України, - скарга підлягає поверненню особі, яка її подала у відповідності до п.3 ч.2 ст. 304 КПК України, так як скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, порушує питання про поновлення цього строку, а слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
У зв`язку з вищевикладеним вважаю, що скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Також, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити особі яка подала скаргу, що повернення скарги не позбавляє його права повторного звернення до слідчого судді, в порядку, передбаченому КПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 304, КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання керівника ППС «Правозахисники країни» ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку на звернення зі скаргою відмовити.
Скаргу ППС «Правозахисники країни», в інтересах якої діє представник - голова професійної спілки ОСОБА_2 , на постанову слідчого від 11.06.2026 про закриття кримінального провадження №42025070000000156, відомості про яке 21.08.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань - повернути особі, яка її подала.
Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На ухвалу протягом п`яти днів з дня отримання її копії може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1
Судове рішення № 139426584, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 02.09.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 308/12862/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: