Постанова № 13942624, 25.01.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

25 січня 2011 р. (12:26) Справа №2-а-1223/08 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П.,

розглянув в порядку у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим

до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі»

про стягнення податкової заборгованості

за участю представників:

від позивача Шутенко К.П. представник, довіреність № 25403/10 від 15.12.2010 року; Савченко М.В. представник, довіреність № 25122/10/10-0 від 08.12.2010 року

від відповідача Узлякова М.С. представник, довіреність № 139/13-13-18 від 10.01.2011року;

Суть спору: Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим (далі позивач) 30.07.2008 року звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» податкової заборгованості в розмірі 1980068,68 грн., у тому числі 1026312,72 грн. комунального податку та 805656,84 грн. збору за спеціальне використання водних ресурсів.

Ухвалою від 04.11.2008 року суд прийняв відмову Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим від позову в частині стягнення 20293,74 грн. податкової заборгованості та закрив провадження в цій частині.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 03.12.2008 року, уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 3581888,37 грн., у тому числі 1732533,81 грн. заборгованості з податку на додану вартість, 30034,35 грн. заборгованості з комунального податку, 1584435,28 грн. збору за спеціальне використання водних ресурсів та 234884,93 грн. збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Ухвалою суду від 13.03.2009 року провадження у справі зупинено та призначено судову бухгалтерську експертизу.

Ухвалою від 02.09.2009 року провадження у справі поновлено, у звязку з тим, що до суду надійшов висновок експерта № 1050 від 18.08.2009 року.

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 08.10.2009 року, заявив клопотання про призначення повторної судової бухгалтерської експертизи.

Ухвалою суду від 08.10.2009 року зупинено провадження у справі та призначено повторну судову бухгалтерську експертизу.

Ухвалою суду від 20.10.2010 року, у звязку з надходженням від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» висновку експерта, провадження у справі поновлено.

Представники позивача у судовому засіданні, яке відбулось 25.01.2011 року, наполягали на задоволенні позовних вимог, з урахуванням наданих у судовому засіданні 14.12.2010 року, документів.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, з мотивів, викладених у запереченні на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» 15.05.1992 року зареєстроване Виконавчим комітетом Керченської міської ради Автономної Республіки Крим як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 641850.

Відповідно до довідки № 172 від 16.05.2003 року, відповідач перебуває на обліку в ДПІ в м. Керчі АР Крим як платник податків.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, яка діяла на момент виникнення у відповідача заборгованості) платниками податків і зборів (обовязкових платежів) були юридичні особи, на яких відповідно до Законів України був покладений обовязок сплачувати податки і збори.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, яка діяла на момент виникнення у відповідача заборгованості) було встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації.

Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків був зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» було встановлено, що платники податків були зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1980068,68 грн. станом на 15.07.2008 року, яка виникла внаслідок донарахування по наданих Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» декларацій та податкових розрахунків, а саме:

-декларації з податку на додану вартість у розмірі 62294,00 грн. (з яких сплачено 42000,26 грн.), заборгованість складала 20293,74 грн.;

-податкових розрахунків з комунального податку у розмірі 4253,40 грн.;

-податкових розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 143845,72 грн.;

-податкових розрахунків збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики у розмірі 748009,01 грн.

Ухвалою від 04.11.2008 року суд прийняв відмову Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим від позову в частині стягнення 20293,74 грн. податкової заборгованості та закрив провадження в цій частині.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 03.12.2008 року, уточнив позовні вимоги станом на 19.11.2008 року та просив стягнути з відповідача 3581888,37 грн. заборгованості, у тому числі 1732533,81 грн. заборгованості з податку на додану вартість, 30034,35 грн. заборгованості з комунального податку, 1584435,28 грн. збору за спеціальне використання водних ресурсів та 234884,93 грн. збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Ухвалою суду від 13.03.2009 року провадження у справі зупинено та призначено судову бухгалтерську експертизу, у висновках якої було зазначено, що станом на 31.12.2008 року відповідачем не були сплачені податкові зобовязання з комунального податку, збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за забруднення навколишнього природного середовища, узгоджені ним станом на 01.07.2008 року у розмірах 748009,01 грн., 143845,72 грн. та 4253,40 грн. відповідно.

Ухвалою суду від 08.10.2009 року зупинено провадження у справі та призначено повторну судову бухгалтерську експертизу. На вирішення експерта поставлені питання щодо визначення сум податкових зобовязань з податку на додану вартість, комунального податку, збору за спеціальне використання водних ресурсів, збору за забруднення навколишнього природного середовища станом на 19.11.2008 року та сум пені, що підлягала нарахуванню за період часу з 19.11.2008 року по 01.01.2009 року за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкових зобовязань за вказаними податками та зборами.

У висновках експерта, за наслідками проведеної за ухвалою суду від 08.10.2009 року повторної судово-економічної експертизи, було визначено, що суми податкового зобовязання узгоджені відповідачем станом на 19.11.2008 року складають:

625220,00 грн. - з податку на додану вартість,

1179114,62 грн. зі збору за спеціальне використання водних ресурсів,

27047,20 грн. - з комунального податку ,

236723,88 грн. зі збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Проте, експертом не визначено суми вказаних податків та зборів сплачених відповідачем станом на 19.11.2008 року, а також суми пені, що підлягала нарахуванню за несвоєчасну сплату таких податків та зборів, у звязку з відсутністю документів, необхідних для проведення дослідження.

За даними позивача, станом на 10.12.2010 року в результаті самостійної сплати суми податкової заборгованості несплаченою залишилась сума у розмірі 737058,39 грн., а саме:

-заборгованість з податку на додану вартість, яка виникла за період часу з 11.07.2007 року по 19.11.2008 року в розмірі 625220,00 грн. сплачена відповідачем у повному обсязі. За вказаний період позивачем нарахована пеня в сумі 1141641,98 грн., з якої відповідачем частково сплачено 655358,16 грн., у звязку з чим залишок заборгованості складає 486283,82 грн.;

-заборгованість зі збору за спеціальне використання водних ресурсів, яка виникла з 15.07.2008 року по 19.11.2008 року, а також з пені нарахованої за несвоєчасну сплату такого збору з 11.07.2007 року по 19.11.2008 року сплачена відповідачем у повному обсязі;

-заборгованість з комунального податку, яка виникла станом на 20.05.2008 року в сумі 919,70 грн. та за період часу з 15.07.2008 року по 19.11.2008 року, з урахуванням часткової сплати, в розмірі 25780,95 грн., разом складає 26700,85грн.;

-заборгованість зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за період часу з 20.08.2007 року по 19.11.2008 року, з урахуванням часткової сплати складає 224073,72 грн.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість», що діяв на момент виникнення у відповідача заборгованості з податку на додану вартість, платники податку, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри та порядок обчислення і спрямований на зміцнення бюджетів місцевого самоврядування, до набрання 01.01.2011 року законної сили Податковим кодексом України, були визначені Декретом Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20.05.1993 року № 56-93, відповідно до ч. 1 якого комунальний податок належав до місцевих податків.

Згідно зі ст. 15 Декрету комунальний податок справлявся з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен був перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Органи місцевого самоврядування самостійно встановлювали і визначали порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.

Місцеві податки і збори перераховувались до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, що був визначений Радами народних депутатів, якими вони встановлювались. Стягнення не внесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснювалось згідно з чинним на той час законодавством.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначені Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 року № 1264-XII.

Ст. 24 зазначеного Закону передбачено, що об'єкти, які шкідливо впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища, види та кількість шкідливих речовин, що потрапляють у навколишнє природне середовище, види й розміри шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього підлягають державному обліку.

Підприємства, установи та організації проводять первинний облік у галузі охорони навколишнього природного середовища і безоплатно подають відповідну інформацію органам, що ведуть державний облік у цій галузі.

Єдині на території України правила встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також його стягнення, що діяли на момент виникнення у відповідача заборгованості, були передбачені Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» від 01.03.1999 року № 303, що втратила чинність, у звязку з прийняттям Податкового кодексу України, в пункті 2 якої було зазначено, що збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів.

Територіальні органи Мінприроди подавали до органів державної податкової служби перелік підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, яким в установленому порядку були видані дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів.

Невключення підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності до зазначеного переліку не звільняло їх від сплати збору.

Безпосередньо порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір), а також відповідальність платників за достовірність даних про обсяги викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, розміщені відходи та за правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати збору були передбачені Інструкцією про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, що була затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державною податковою адміністрацією України від 19 липня 1999 року № 162/379.

Згідно з п. 2.1. Інструкції платниками збору визначались суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Відповідно до п 7.1. Інструкції платники збору повинні були складати податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища і подавати його до органу державної податкової служби за місцем податкової реєстрації (місцеперебуванням на податковому обліку в органах державної податкової служби).

Пунктом 7.2. Інструкції було встановлено, що базовий податковий (звітний) період збору за забруднення навколишнього природного середовища дорівнював календарному кварталу.

Податкові розрахунки збору подавались платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації платника (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби).

Збір сплачувався платниками за місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби) протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкового розрахунку збору, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Згідно з п 8.2. Інструкції контроль за правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища до бюджету, а також своєчасністю подання податкових розрахунків цього збору здійснювався органами державної податкової служби.

Крім того, в п. 9.2. Інструкції було зазначено, що платники несуть відповідальність за правильність обчислення, повноту та своєчасність сплати, а також за правильність складання і своєчасність подання розрахунків органам державної податкової служби та органам Мінприроди України згідно з законодавством.

За таких обставин суд дійшов висновку, що за відповідачем числиться заборгованість з податку на додану вартість в сумі 486283,82 грн., з комунального податку в розмірі 26700,85 грн. та зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 224073,72 грн.

Відтак, станом на день розгляду справи загальна сума податкового боргу відповідача перед бюджетом складає 737058,39 грн.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надано доказів сплати заборгованості в сумі 737058,39 грн., або наявності заборгованості в іншій сумі, ніж встановлено судом, або відсутності заборгованості взагалі, у звязку з чим суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити частково.

Згідно статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів).

На час розгляду справи набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 якого, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

У судовому засіданні, яке відбулось 25.01.2011 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова оформлена та підписана 01.02.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» (98300, Ар Крим, м. Керч, вул. Години, 2в; ЄДРПОУ 19195199, р/р № 26009500383813, № 26008500383814, №26007500383815, № 26005500383817, №26001500477631 в Кримській республіканській філії АКБ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324010; № 37128440117101 в Управлінні Держказначейства в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026; № 26006259597001 в філії «КРУ23АТ КБ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436; р/р № 26039301393928, №26006301393928 у філії «Відділення Промінвестбанку в м. Керчі АРК», МФО 324548; р/р № 26033045847700, № 26000045847700 у АКІБ «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005; №2600101300507 у Крим. РДТОВ «Укрпромбанк», м. Севастополь, МФО 384834) заборгованість в сумі 737058,39 грн., а саме:

- з податку на додану вартість у розмірі 486283,82 грн.(код платежу 14010100 в дохід державного бюджету м. Керч на р/р 31118029700019 в УДК в АРК м. Сімферополь, ЗКПО 34740946, МФО 824026);

- з комунального податку у розмірі 26700,85 грн. (код платежу 16010200 у дохід місцевого бюджету м. Керч на р/р 33210828700019 в УДК в АРК м. Сімферополь, ЗКПО 34740946, МФО 824026);

- зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 224073,72грн. (код платежу 50080200 в дохід державного бюджету м. Керч на р/р 33117329700019 в УДК в АРК м. Сімферополь, ЗКПО 34740946, МФО 824026).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.