Ухвала суду № 139425956, 02.09.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/13941/26

Провадження № 1-кс/185/772/26

У Х В А Л А

02 вересня 2026 року слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (дистанційно), слідчого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , у присутності підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який обіймає посаду оператора взводу радіорозвідки розвідувальної роти, у військовому званні «солдат», раніше не судимого,

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -

В С Т А Н О В И В :

Клопотанням слідчого, погодженим прокурором, порушується питання про застосування до підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до матеріалів, якими слідчий обґрунтовує клопотання, будучи військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.

Солдат ОСОБА_6 достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені діючим законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.

Так, з метою виконання завдань за призначенням особовий склад військової частини НОМЕР_2 , в тому числі і солдат ОСОБА_6 , тимчасово розташовувалися на території НОМЕР_3 загальновійськового полігону ( АДРЕСА_2 ), більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану.

Перебуваючи на службі, солдат ОСОБА_6 вирішив не виконувати обов`язки військової служби та без дозволу командування військової частини залишив місце служби.

Реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, солдат ОСОБА_6 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 на посаді розвідника - сапера відділення інженерної розвідки групи інженерного забезпечення ВЧ НОМЕР_2 у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 14 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від військової служби, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, 05.11.2024 року під час ранкового шикування та перевірки особового складу групи інженерного забезпечення НОМЕР_4 на території НОМЕР_3 загальновійськового полігону розташованої ( АДРЕСА_2 ), було виявлено відсутність солдата ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок чого останній незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, тим самим самовільно залишив місце служби без поважних причин, тривалістю понад три доби та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням обов`язків з військової служби та продовжував ухилятися від військової служби в період часу з 05.11.2024 по 15.12.2025, тобто до часу встановлення працівниками правоохоронного органу його місцезнаходження на території м. Павлограда.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України самовільне залишення місяця служби без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.

18 березня 2025 року відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025240030002206, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

22 грудня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме у самовільному залишенні місяця служби без поважних причин військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

На думку слідчого, що погоджено з прокурором, відносно підозрюваного ОСОБА_6 має бути застосований запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою у зв`язку з обґрунтованою підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення, враховуючи, що ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до десяти років, перебуваючи під загрозою застосування до нього суворого покарання, у разі доведеності його вини у вигляді позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав.

Підозрюваний ОСОБА_6 заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначив що бажає продовжувати службу.

Захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вивчивши клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання, з`ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання слідчого, зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання слідчого між собою, та в сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням приходжу до наступного висновку.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.

Слідчим доведено, що відносно підозрюваного ОСОБА_6 проводиться досудове розслідування, оскільки даний факт за № 62025240030002206 від 18 березня 2025 року зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.

22 грудня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

22 грудня 2025 року прокурор звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_6

22 травня 2026 року ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області було відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про звільнення особи від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025240030002206 від 18.03.2025 року, за підозрою ОСОБА_6 , клопотання повернуто прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку. Підозрюваний ОСОБА_6 в призначені судові засідання на 02.02.2026, 10.02.2026, 18.03.2026, 23.03.2026, 22.04.2026, 22.05.2026 не з`явився, місцезнаходження його не встановлено.

23 липня 2026 року постановою слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП В Дніпропетровській області досудове розслідування кримінального провадження № 62025240030002206 від 18 березня 2025 року було зупинено підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук.

Ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду від 20 серпня 2026 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою приводу для участі в розгляді Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Встановлено, що ОСОБА_6 було затримано 02 вересня 2026 року о 08:30 год. працівниками поліції, тому згідно ст. 209 КПК України момент затримання вважається о 08:30 год. 02 вересня 2026 року.

02 вересня 2026 року підозрюваним було отримано копію клопотання з доданими матеріалами про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчим суддею встановлено що строк досудового розслідування кримінального провадження № 62025240030002206 від 18 березня 2025 року до 20 жовтня 2026 року.

Згідно п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілих по даному кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Так статтею 178 КПК України зазначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Відповідно до матеріалів клопотання відносно ОСОБА_6 , останній є особою, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до десяти років, одружений, офіційно не працевлаштований, з 26.08.2026 року зарахований на посаду оператора взводу розвідки розвідувальної роти в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимий.

Суд вважає цілком доведеним існування як ризику переховування від органів досудового розслідування, ризик впливу на свідків, так і ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Крім того, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Враховуючи те, що обґрунтованість підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений слідчим суддею, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402 - 405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Суд враховує що дана норма рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 24 червня 2026 року № 4-р(ІІ)/2026 у справі № 3-50/2025(102/25) була визнана неконституційною.

Відтак, приходжу до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим не може бути застосованим відносно підозрюваного ОСОБА_6 .

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків.

У чинність ч. 4 с. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 згідно ст. 12 КК України належать до тяжких злочинів, обставини вчинених злочинів, майновий стан підозрюваного та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд вважає за необхідне застосувати до нього розмір застави 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків, що передбачено ч. 3 ст. 182 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 372, 395 КПК України

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який обіймає посаду оператора взводу радіорозвідки розвідувальної роти, у військовому званні «солдат», раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 20 жовтня 2026 року, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту затримання, а саме з 08.30 год. 02 вересня 2026 року до 20 жовтня 2026 року.

Визначити суму застави у розмірі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, які необхідно внести на депозитний розрахунковий рахунок № UA158201720355229002000017442, банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, код банку отримувача (МФО) 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2026 року у справі № 185/13941/26 (провадження № 1-кс/185/772/26) відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до спливу терміну тримання під вартою.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ. Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_6 з - під варти у зв`язку з внесенням застави.

Після внесення застави підозрюваний ОСОБА_6 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;

3) здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України.

У разі внесення застави, строк дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків не може перевищувати двох місяців.

У випадку невиконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених обов`язків, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 194 КПК України.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Cлідчий суддя: ОСОБА_1