Постанова № 13942583, 31.01.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2011 р. 09:59 Справа №2а-15296/10/6/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Усковій О. І.,

за участю представника позивача Жаворонкової Г.В.,

представника відповідача Юсупової Н.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОФКУРОРТ» до Державної податкової інспекції в м. Євпаторія АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору: позивач звернувся у суд з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторія №0002651502/0 від 16.11.2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновокДПІ в м. Євпаторія, викладений в акті перевірки № 1919/15-2 від 04.11.2010 року щодо порушення підприємством п. п. 7.2.4 п.7.2, пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки податкові накладні, на підставі яких сформовано податковий кредит складені належним чином та відповідною особою.

У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав викладених у письмових запереченнях, клопотав про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

04.11.2010 року ДПІ в м. Євпаторія було складено акт про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «УКРПРОФКУРОРТ» за серпень 2010року №1919/15-2.

Відповідно до висновку акту № 1919/15-2 від 04.11.2010 року перевіркою встановлено порушення ТОВ «УКРПРОФКУРОРТ» п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства щодо правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 8408,34 грн. за серпень 2010року.

Перевіркою було встановлено, що позивач по справі за перевірений період мав стосунки з фізичною особою підприємцем ОСОБА_3, свідоцтво платника податку на додану вартість якої анульовано 29.04.2010 року за ініціативою ДПІ в м. Сімферополі, у звязку з незнаходженням платника за місцем проживання у відповідності з вимогами абз. «ґ» п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»

На підставі цього акту ДПІ в м. Євпаторія винесено податкове повідомлення-рішення №0002651502/0 від 16.11.2010 року на суму 8408,34 грн. податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач просить визнати його протиправним та скасувати.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, як це визначено положеннями ч.3 ст.2 КАС України.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Євпаторія №0002651502/0 від 16.11.2010 року, суд зобовязаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

При вирішенні спору суд керувався нормами податкового законодавства, які діяли під час спірних правовідносин.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

За приписами п.п.7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з абз. 1 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаної норми закону, відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Проте, висновки ДПІ в м. Євпаторія, викладені в акті перевірки №1919/15-2 від 04.11.2010р., є необґрунтованими та спростовуються наступними обставинами справи.

25.05.2010р. між позивачем та ФОП ОСОБА_3 укладено договір перевезення пасажирів №51. На виконання умов укладеного договору сторонами складалися акти прийому передачі виконаних робіт (послуг).

ФОП ОСОБА_3 виписано та надано позивачу податкові накладні № 472 від 06.08.2010 на суму ПВД 583,33грн, № 484 від 12.08.2010грн. на суму ПДВ 1475грн, № 485 від12.08.2010грн на суму ПДВ 2291,66грн, №486 від 19.08.2010грн на суму ПДВ 291,67грн, №526 від 26.08.2010р на суму ПДВ 1183,33грн, №527 від 26.08.2010грн на суму ПДВ 2583,33грн, на підставі яких ТОВ «Укрпрофкурорт» сформований податковий кредит за серпень 2010р. на загальну суму 8408,34 грн., згідно податкової декларації з ПДВ за серпень 2010р. від 16.09.2010р. вх. № 40662.

Також, судом встановлено, що за ініціативи ДПІ в м. Сімферополі відповідно до акту № 46/17-299 від 29.04.2010 року анульована реєстрація платника ПДВ ФОП ОСОБА_3 на підставі п.п. «ґ» п. п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Проте, ФОП ОСОБА_3 звернулася до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до ДПІ в м. Сімферополі про визнання недійсним акту 46/17-299 від 29.04.2010 року про анулювання реєстрації платника ПДВ ФО-П ОСОБА_3 та зобовязання ДПІ в м. Сімферополі здійснити дії щодо відновлення реєстрації ФОП ОСОБА_3 як платника ПДВ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 25.05.2010р. вжиті заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії акту № 46/17-299 від 29.04.2010 року про анулювання реєстрації платника ПДВ ФОП ОСОБА_3 до набрання законної сили рішенням по справі № 2а-6545/10/14/0170. Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2010р. ухвала Окружного адміністративного суду АРК від 25.05.2010р. про забезпечення позову залишена без змін та набула законної сили.

Відповідно до статті 118 КАС України виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюються негайно в порядку, встановленому Законом для виконання судових рішень. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Як зазначено у ч. 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Не зважаючи на вищевказане, ухвала суду від 25.05.2010р. про забезпечення позову ДПІ в м. Сімферополі не виконано.

За таких обставин, не можна ставити в залежність правомірність складання податкових накладних ФОП ОСОБА_3 та формування на їх підставі податкового кредиту позивача від виконання чи невиконання ДПІ в м. Сімферополі судового рішення, яким зупинено дію акту про анулювання свідоцтва платника ПДВ ФОП ОСОБА_3

Наведене означає, що таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

З урахуванням викладеного, висновки ДПІ в м. Євпаторії щодо відсутності права ФОП ОСОБА_3 на складання податкових накладних не відповідають обставинам справи, та як наслідок, завищення податкового кредиту позивача, сформованого на підставі податкових накладних, складених ФОП ОСОБА_3, не ґрунтується на приписах законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Євпаторії № 0002651502/0 від 16.11.2010 року на суму 8408,34 грн. з податку на додану вартість не може бути визнане таким, що прийняте на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, тому позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивач при зверненні до суду сплатив 3,40 грн. судового збору, що підтверджено матеріалами справи, які підлягають поверненню.

Під час судового засідання, яке відбулось 31.01.11 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст.163 КАСУ постанову складено 05.02.11.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим № 0002651502/0 від 16.11.2010 року.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОФКУРОРТ" (ідентифікаційний код 36801988) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

ВСТАНОВИВ:

Суддя Латинін Ю.А.