Ухвала суду № 139425346, 28.08.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

757/47045/26-к

1-кс-45689/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12026000000000833 від 14.04.2026,

УСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором першого відділу Процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12026000000000833 від 14.04.2026.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026000000000833 від 14.04.2026 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема ІНФОРМАЦІЯ_2 ) Збройних Сил України, військове звання - головний сержант, мав досвід поводження з бойовими припасами та вибуховими речовинами і був достовірно обізнаний із порядком їх обігу, визначеним Положенням, Інструкцією та Переліком, а також усвідомлював, що бойові припаси і вибухові речовини належать до предметів, на які поширюється дозвільна система, а їх придбання, зберігання та збут без передбаченого законом дозволу забороняються.

Відповідно до Вступу Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Передбаченого законом дозволу на придбання, зберігання та збут бойових припасів і вибухових речовин ОСОБА_4 не має і не мав.

Крім того, пунктами 1, 2, 3 і 9 Положення та Інструкцією визначено, що придбання, зберігання, перевезення та використання бойових припасів і вибухових матеріалів здійснюються лише на підставі спеціальних дозволів.

Однак, у порушення зазначених вимог законодавства, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше червня 2026 року, ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів та переслідуючи мету власного незаконного збагачення, вирішив без передбаченого законом дозволу займатися збутом бойових припасів та вибухових речовин на території України.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 19.06.2026, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин ОСОБА_4 придбав десять корпусів реактивних пострілів серії 9М22 до реактивної системи залпового вогню «Град» промислового виготовлення, які є бойовими припасами, та вибухову речовину - порох, які в подальшому перемістив до гаражного приміщення, розташованого в с. Листівка Запорізької області, де незаконно зберігав.

У червні 2026 року ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_7 (особа, до якої застосовані заходи безпеки у вигляді зміни анкетних даних) придбати в нього зазначені бойові припаси та вибухову речовину.

На виконання досягнутої домовленості 19.06.2026 близько 10 год. 02 хв. ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «ЗАЗ» моделі «Sens», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , прибув до с. Михайло-Лукашеве Запорізької області, де зустрівся з ОСОБА_7 , після чого супроводив останнього до вказаного гаражного приміщення в с. Листівка Запорізької області.

У цьому приміщенні ОСОБА_4 у присутності ОСОБА_7 переважив і розфасував у мішки порох, після чого вказав місце зберігання реактивних пострілів. До вантажного відділення автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , було завантажено десять корпусів реактивних пострілів серії 9М22 та вісім мішків із порохом. Відразу після цього ОСОБА_7 передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 190 000 гривень, з яких ОСОБА_4 , перерахувавши їх, повернув 15 000 гривень, пояснивши, що вартість збутого майна становить 175 000 гривень.

19.06.2026 о 13 год. 34 хв. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, буд. 156А, під час огляду вказаного автомобіля вилучено десять корпусів реактивних пострілів серії 9М22, на кожен з яких наклеєно ідентифікаційну бирку, та вісім мішків із речовиною, опечатаних пломбами з ідентифікаційними номерами Н30664884, Н30664852, Н30664853, Н30664881, Н30664851, Н30664885, Н30664883 та Н30664882.

Згідно з висновком експерта Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 28.07.2026 № СЕ-19/108-26/12589-ВТХ надані на дослідження десять предметів циліндрично-конічної форми є корпусами реактивних пострілів серії 9М22 до реактивної системи залпового вогню «Град», промислового виготовлення; надані на дослідження десять корпусів реактивних пострілів серії 9М22 до реактивної системи залпового вогню «Град» відносяться до бойових припасів, кожен; до вибухових пристроїв вони не відносяться, але містять у собі заряд бризантної вибухової речовини - ТГАФ-5 (суміш тротилу, гексогену, алюмінію та флегматизатора) масою 6,4 кг та тверде ракетне паливо у двигунах масою 20,5 кг, кожен.

Згідно з висновком експерта Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 10.08.2026 № СЕ-19/108-26/12587-ФХВР речовини, що містилися у полімерних пакетах, опечатаних полімерними стяжками, є вибуховою речовиною - одноосновним нітроцелюлозним (бездимним) порохом; речовина, що містилася у полімерному пакеті, опечатаному полімерною стяжкою № Н30664882, є вибуховою речовиною - димним порохом.

В подальшому, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на збут бойових припасів та вибухових речовин, у серпні 2026 року ОСОБА_4 неодноразово звертався до ОСОБА_7 з пропозиціями щодо придбання наявних у нього предметів. 18.08.2026 ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 , що має в наявності порох масою приблизно 190-200 кг та вісім реактивних снарядів РС-122, і самостійно визначив їх вартість.

На виконання досягнутої домовленості 26.08.2026 приблизно о 15 год. 20 хв. поблизу с. Михайло-Лукашеве Вільнянського району Запорізької області ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, без передбаченого законом дозволу особисто завантажив до вантажного відділення автомобіля марки «PEUGEOT» моделі «BOXER», реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , яким керував ОСОБА_7 , вибухову речовину - порох, що містився у 11 мішках, тобто збув її, вимагаючи за неї оплату в сумі 100 000 гривень шляхом переказу на банківський рахунок. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_7 мали прибути до місця зберігання реактивних снарядів РС-122 у кількості 8 одиниць для їх подальшого збуту.

Відразу після передачі пороху 26.08.2026 о 15 год. 50 хв. ОСОБА_4 затримано працівниками правоохоронних органів у порядку ст. 208 КПК України. Під час огляду вказаного автомобіля вилучено 11 мішків із речовиною, які після вилучення опечатані пломбами.

Згідно з довідкою спеціаліста-вибухотехніка про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 26.08.2026 № 2736, вилучена речовина є вибуховою речовиною - порохом.

Про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України 27.08.2026 повідомлений: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянин України, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ЗСУ, раніше не судимий.

26.08.2026 ОСОБА_4 затриманий у порядку п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає достатніми підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 332 800 грн, що дорівнює 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який вчинив тяжкий злочин. Крім того, обґрунтовує ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а саме:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, обґрунтовується тим, що підозрюваний, розуміючи, що він вчинив тяжкий злочин, та усвідомлюючи невідворотність покарання за кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон або на тимчасово окуповану територію України. Цей ризик не є абстрактним: за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підозрюваному на праві власності належать два об`єкти нерухомого майна, розташовані в с. Щасливцеве Генічеського району Херсонської області, тобто на тимчасово окупованій території, де він має можливість перебувати поза досяжністю органів досудового розслідування. Крім того, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого, підозрюваний, перебуваючи на волі, зможе вжити заходів конспірації з метою уникнення кримінальної відповідальності.

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановлені всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема не встановлені всі місця зберігання ОСОБА_4 підготовлених до збуту 26.08.2026 реактивних снарядів РС-122, які є боєприпасами, а тому для уникнення покарання за скоєння тяжкого злочину підозрюваний, перебуваючи на волі, може самостійно або за допомогою інших невстановлених на даний час осіб знищити, сховати або спотворити їх та інші речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування.

3) незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні. Зокрема, перебуваючи на волі, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами. При встановленні наявності ризику впливу на свідків, експертів слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, експертами у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків, експертів існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, експертів та дослідження їх судом.

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що протиправна діяльність ОСОБА_4 не припинилася після втручання правоохоронних органів. Предмет першого епізоду вилучено 19.06.2026, проте вже у серпні 2026 року підозрюваний самостійно відновив контакт із покупцем і 26.08.2026 вчинив повторний збут вибухової речовини, а також мав намір збути ще вісім реактивних снарядів РС-122. Наведене свідчить про стійкий характер злочинної діяльності та про те, що підозрюваний, перебуваючи на волі, продовжить збут бойових припасів та вибухових речин.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Захисник підозрюваного заперечував щодо задоволення клопотання, зазначивши, що ризики не доведені, підозра необґрунтована. Мотивував тим, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується за місцем проходження служби, має на утриманні неповнолітню дитину, незадовільний стан здоров`я, просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Вивчивши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.

Частиною другою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ураховуючи, що відповідно до частини п`ятої статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень частини п`ятої статті 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:

- протоколами допитів свідка ОСОБА_7 від 27.04.2026, 12.06.2026, 19.06.2026 та 19.08.2026, який є залученою до конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні особою. Під час проведення вказаних допитів останній надав показання про обставини отримання від ОСОБА_4 пропозицій щодо збуту боєприпасів та вибухових речовин, а також щодо обставин їх збуту, без передбаченого законом дозволу;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 19.06.2026, в ході якого свідок дав показання про обставини збуту 19.06.2026 ОСОБА_4 боєприпасів та вибухових речовин;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 23.04.2026, який повідомив, що під час виконання службових обов`язків старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Департаменту карного розшуку Національної поліції України йому став відомий факт вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, пов`язаних із зберіганням та збутом бойових припасів та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу;

- протоколом огляду терміналу мобільного зв`язку «Samsung A70», належного свідку ОСОБА_7 від 12.06.2026, в ході якого встановлені факти отримання в месенджері «Telegram» повідомлень від ОСОБА_4 щодо збуту бойових припасів та вибухових речовин;

- протоколом огляду від 19.06.2026, відповідно до якого, в ході проведення вказаної слідчої (розшукової) дії 19.06.2026 за адресою м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, буд. 156А, під час огляду автомобіля «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 вилучено десять корпусів реактивних пострілів серії 9М22, на кожен з яких наклеєно ідентифікаційну бирку, та вісім мішків із речовиною, опечатаних пломбами з ідентифікаційними номерами Н30664884, Н30664852, Н30664853, Н30664881, Н30664851, Н30664885, Н30664883 та Н30664882;

- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 19.06.2026, відповідно до змісту якого 19.06.2026 ОСОБА_7 вручені грошові кошти в сумі 190 000 гривень для здійснення закупки бойових припасів та вибухових речовин;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 19.06.2026, який показав, що 19.06.2026 близько 09 год. 00 хв. в його присутності працівник поліції вручив ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 190 000 гривень, а в подальшому цього ж дня, близько 13 год. 30 хв. із кузову транспортного засобу під керуванням вказаної особи вилучені бойові припаси та мішки, заповнені порохом;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 19.06.2026, який показав, що 19.06.2026 близько 09 год. 00 хв. в його присутності працівник поліції вручив ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 190 000 гривень, а в подальшому цього ж дня, близько 13 год. 30 хв. із кузову транспортного засобу під керуванням вказаної особи вилучені бойові припаси та мішки, заповнені порохом;

- висновком експерта Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 28.07.2026 № СЕ-19/108-26/12589-ВТХ надані на дослідження десять предметів циліндрично-конічної форми є корпусами реактивних пострілів серії 9М22 до реактивної системи залпового вогню «Град», промислового виготовлення; надані на дослідження десять корпусів реактивних пострілів серії 9М22 до реактивної системи залпового вогню «Град» відносяться до бойових припасів, кожен; до вибухових пристроїв вони не відносяться, але містять у собі заряд бризантної вибухової речовини - ТГАФ-5 (суміш тротилу, гексогену, алюмінію та флегматизатора) масою 6,4 кг та тверде ракетне паливо у двигунах масою 20,5 кг, кожен;

- висновком експерта Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 10.08.2026 № СЕ-19/108-26/12587-ФХВР речовини, що містилися у полімерних пакетах, опечатаних полімерними стяжками № Н30664884, Н30664852, Н30664853, Н30664881, Н30664851, Н30664885 та Н30664883, є вибуховою речовиною - одноосновним нітроцелюлозним (бездимним) порохом; речовина, що містилася у полімерному пакеті, опечатаному полімерною стяжкою № Н30664882, є вибуховою речовиною - димним порохом;

- протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 20.06.2026 № 14/8-6855, відповідно до змісту якого встановлено факт збуту 19.06.2026 ОСОБА_4 10 реактивних пострілів до реактивної системи залпового вогню «Град» та вибухової речовини - одноосновного нітроцелюлозного (бездимного) пороху та вибухової речовини - димного пороху;

- протоколом огляду терміналу мобільного зв`язку «Samsung A70», належного свідку ОСОБА_7 від 18.08.2026, в ході якого встановлені факти отримання в месенджері «Telegram» повідомлень від ОСОБА_4 щодо збуту бойових припасів та вибухових речовин;

- протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 06.08.2026, в якому зафіксована телефонна розмова підозрюваного ОСОБА_4 про отримання ним 19.06.2026, тобто в день проведення оперативної закупки, грошових коштів та переказу їх іншій особі;

- протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи, від 10.08.2026. В ході проведення зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії зафіксовані наміри та дії ОСОБА_4 щодо збуту 19.06.2026 бойових припасів та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу;

- протоколом затримання та особистого обшуку затриманого ОСОБА_4 в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України, від 26.08.2026. Відповідно до протоколу затримання встановлено, що ОСОБА_4 затриманий працівниками поліції о 15 год. 50 хв. 26.08.2026 в с. Михайло-Лукашеве Вільнянського району Запорізької області, тобто в місця проведення негласної слідчої розшукової дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки. Відповідно до протоколу обшуку затриманого ОСОБА_4 , під час обшуку останнього, серед інших речей, виявлені та вилучені спеціальні імітаційні засоби у вигляді банкнот - гривень номіналом 1000 кожна, в кількості 156 штук;

- протоколом огляду від 26.08.2026, відповідно до якого, в ході проведення вказаної слідчої (розшукової) дії 26.08.2026 за адресою м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 56А, під час огляду автомобіля «PEUGEOT» моделі «BOXER», реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , яким керував ОСОБА_7 , виявлено та вилучено вибухову речовину - порох, що містився у 11 мішках;

- довідкою та актом перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів, складеними спеціалістом-вибухотехніком про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 26.08.2026 № 2736, вилучена 26.08.2026 речовина є вибуховою речовиною - порохом, масою близько 186,7 кг;

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя бере до уваги те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах. При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави вважати, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Відповідно до положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно зі статтею 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК України, а й вимоги пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Відтак, вирішуючи питання про існування ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного, а саме те, що останній може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених статтею 2 КПК України.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , дані, які характеризують останнього як особу, стан здоров`я підозрюваного, його соціальні зв`язки, та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а тому слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених у мотивувальній частині ухвали вище.

Водночас задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, необхідність покладення яких убачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26.01.1993, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 08.01.2009, розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

При визначенні підозрюваному ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя, наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Ураховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, а також тяжкість правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що застава у межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка складає 332 800 грн, з покладенням обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України, зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Питання доведення винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Керуючись статтею 29 Конституції України, статтями 176-178, 181-186, 193-196, 205, 208, 309, 395, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.10.2026 включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026000000000833 від 14.04.2026 з утриманням на Гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 , а при наявності медичних показань у спеціально відведених кімнатах, які забезпечують надання медичної допомоги.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає в сумі 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_4 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, список яких має бути вручено слідчим;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

р/р № UA128201720355259002001012089

Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1