Ухвала суду № 139425310, 02.09.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/10054/24

Провадження № 2-з/522/505/26

УХВАЛА

02 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі головуючої судді Косіциної В.В. розглянувши клопотання представника Споживчого товариства «СУЗІР`Я ПЛЮС» Черевко Олени Володимирівни про скасування заходів забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «СУЗІР`Я БУДОВА», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-СИСТЕМА», Споживчого товариства «СУЗІР`Я ПЛЮС», Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Колективного підприємства "БУДОВА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУБУД" про визнання права власності, визнання додаткових угод недійсними, визнання пункту договору недійсним та зобов`язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України до ОСОБА_1 та Споживчого товариства «СУЗІР`Я БУДОВА» про визнання договору недійсним.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 травня 2026 року у задоволенні первісного та зустрічного позову відмовлено.

31 серпня 2026 року від представника Споживчого товариства «СУЗІР`Я ПЛЮС» Черевко Олени Володимирівни до суду надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, у якому заявниця просить суд скасувати всі заходи забезпечення позову по справі №522/10054/25-Е, накладені ухвалами Приморського районного суду м. Одеси від 28.06.2024 та від 24.03.2025.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Ухвалою суду від 28 червня 2024 року заяву представника ОСОБА_1 адвоката Дімітріу Вікторії Валеріївни про забезпечення позову задоволено частково.

Заборонено Споживчому товариству «СУЗІР`Я БУДОВА», м. Одеса, вул. Осипова, 25, ЄДРПОУ 40355181, в будь-який спосіб відчужувати будь-яким іншим особам майнові права на об`єкт будівництва (інвестування) згідно укладеного з ОСОБА_1 договору, зокрема, договору №4/38 від 13.03.2018 року на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 42,00 кв.м. у розмірі проінвестованого внеску у розмірі 1 028 916,00 гривень.

Заборонено СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС», м. Одеса, вул. Осипова, 25, ЄДРПОУ 45159936, а також будь-яким іншим особам, органам та суб`єктам, які відповідно до закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які дії, у тому числі реєстраційні, щодо користування, розпорядження та відчужування (передавання, прийняття) майнових прав ОСОБА_1 згідно договору №4/38 від 13.03.2018 року на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 42,00 кв.м. у розмірі проінвестованого внеску у розмірі 1 028 916,00 гривень.

Постановою Одеського апеляційного суду від 12 грудня 2024 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 28 червня 2024 року скасовано в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони СТ «Сузір`я Плюс» вчиняти реєстраційні дії щодо майнових прав ОСОБА_1 згідно договору №4/38 від 13.03.2018 на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 42,00 кв.м у розмірі проінвестованого внеску в сумі 1 028 916 гривень.

Ухвалою суду від 24 березня 2025 року Заяву представника позивача адвоката Дімітріу Вікторії Валеріївни про зміну одного заходу забезпечення позову іншим (в порядку статті 156 ЦПК України) задоволено частково.

Змінено захід забезпечення позову, встановлений ухвалою суду від 28 червня 2024 року (з урахуванням змін, що внесені постановою Одеського апеляційного суду від 12 грудня 2024 року) на захід забезпечення позову у вигляді арешту.

Захід забезпечення позову у вигляді заборони Споживчому товариству «СУЗІР`Я БУДОВА», м. Одеса, вул. Осипова, 25, ЄДРПОУ 40355181, в будь-який спосіб відчужувати будь-яким іншим особам майнові права на об`єкт будівництва (інвестування) згідно укладеного з ОСОБА_1 договору, зокрема, договору №4/38 від 13.03.2018 року на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 42,00 кв.м. у розмірі проінвестованого внеску у розмірі 1 028 916,00 гривень скасовано.

Накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, а саме, квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 42,1 кв.м., ідентифікатор об`єкту 01.3074881.4645379.20240711.83.6138.00.

06 серпня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника Споживчого товариства «СУЗІР`Я ПЛЮС» про скасування заходів забезпечення позову, у якому заявник просить суд скасувати захід забезпечення позову застосовані ухвалами суду від 28 червня 2024 року та від 24 березня 2025 року.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2026 року клопотання представника Споживчого товариства «СУЗІР`Я ПЛЮС» про скасування заходів забезпечення позову задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28 червня 2024 року у справі №522/10054/24 з урахуванням постанови Одеського апеляційного суду від 12 грудня 2024 року у вигляді заборони органам та суб`єктам, які відповідно до закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які дії, у тому числі реєстраційні, щодо користування, розпорядження та відчужування (передавання, прийняття) майнових прав ОСОБА_1 згідно договору №4/38 від 13.03.2018 року на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 42,00 кв.м. у розмірі проінвестованого внеску у розмірі 1 028 916,00 гривень. Скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 березня 2025 року у справі №522/10054/24 у вигляді арешту об`єкта нерухомого майна, а саме, квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 42,1 кв.м., ідентифікатор об`єкту 01.3074881.4645379.20240711.83.6138.00.

Одним із основних принципів цивільного судочинства, передбачених у статті 2 ЦПК України є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Зі змісту принципу змагальності вбачається, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України вказано, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

У постанові КЦС ВС від 10.01.2024 у справі №760/8817/21 вказано, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає в тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.

Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

У постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі №910/1873/17 визначено, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Верховний Суд наголошує, що цивільний процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в цивільному судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення

Однак, в супереч того, що ухвалами Приморського районного суду м. Одеси від 25.08.2026 було вирішено питання щодо скасування заходів забезпечення позову, про що Споживче товариство «СУЗІР`Я ПЛЮС» було обізнано, оскільки ухвала суду від 25.08.2026 була доставлена до електронного кабінету СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС» 27.08.2026, 31 серпня 2026 року представник Споживчого товариства «СУЗІР`Я ПЛЮС» Черевко Олена Володимирівна подала до суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

На думку суду, зазначене свідчить про порушення принципу добросовісності, оскільки, представник відповідача подала клопотання щодо процесуального питання по справі, яке вже було вирішено судом, а тому, суд вбачає у діях ОСОБА_2 ознаки зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом

Аналіз частини другої статті 13 ЦК України дає підстави для висновку, що недобросовісна поведінка особи, яка полягає у вчиненні дій, які можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом.

Формулювання «зловживання правом» необхідно розуміти, як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права, «injuria». Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Термін «зловживання правом» свідчить про те, що ця категорія стосується саме здійснення суб`єктивних цивільних прав, а не виконання обов`язків. Обов`язковою умовою кваліфікації дій особи як зловживання правом є встановлення факту вчинення дій, спрямованих на здійснення належного відповідній особі суб`єктивного цивільного права.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним (схожі висновки викладено Верховним Судом у постанові від 12 серпня 2019 року у справі №905/945/18 та у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі №906/936/18).

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував про обов`язок національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (справа «Шульга проти України», пункт 28, справа від 02 грудня 2010 року) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (справа «Мусієнко проти України», пункт 24, рішення від 20 січня 2011 року).

Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Смірнова проти України» рішення від 08 листопада 2005 року, справа «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. Fгапсе, рішення від 27 квітня 2000 року). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (справа «Красношапка проти України» рішення від 30 листопада 2006 року).

У зв`язку з тим, що заявник звернувся із клопотанням щодо процесуального питання, яке вже було вирішено судом, суд доходить до висновку про наявність підстав для його повернення на підставі ч. 3 ст. 44 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 12, 43, 44, 197, 257, 353 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника Споживчого товариства «СУЗІР`Я ПЛЮС» Черевко Олени Володимирівни про скасування заходів забезпечення позову повернути.

Роз`яснити заявнику, що питання про скасування заходів забезпечення позову вирішено, заходи забезпечення позову по справі №522/10054/25-Е, накладені ухвалами Приморського районного суду м. Одеси від 28.06.2024 та від 24.03.2025 скасовані.

Роз`яснити заявнику, що у разі повторного звернення із тотожним клопотанням із тотожних підстав, суд залишає за собою право застосувати заходи примусу, передбачені ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 15-ти днів з моменту її підписання.

Суддя Косіцина В.В.