Ухвала суду № 139424644, 25.08.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 757/55182/21-ц

Провадження № 2/761/6567/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Савчук Ю. Н.,

за участю секретаря судового засідання Фортуни М. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивачів Олексієнко Зої Олександрівни про заміну позивачів у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Київської міської державної адміністрації (Виконавчого органу Київської міської ради), Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту і утриманню автошляхів та споруд в Шевченківському районі міста Києва» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа № 757/55182/21-ц за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Київської міської державної адміністрації (Виконавчого органу Київської міської ради), Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту і утриманню автошляхів та споруд в Шевченківському районі міста Києва» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовну заяву у справі подано 18 жовтня 2021 року до Печерського районного суду міста Києва. Надалі справа передавалася за підсудністю та на даний час перебуває у провадженні Шевченківського районного суду міста Києва.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11.02.2022 року відкрито провадження у справі.

Позов пред`явлено з метою захисту прав та законних інтересів співвласників квартир у будинку АДРЕСА_1 щодо користування прибудинковою територією та земельною ділянкою, а також у зв`язку із встановленням, на думку позивачів, незаконних стовпчиків (обмежувачів руху) на прибудинковій території.

У ході розгляду справи до суду надійшли заяви щодо зміни обставин, пов`язаних із правом власності на квартири у будинку АДРЕСА_1 , а також щодо необхідності вирішення питання про подальшу участь окремих осіб у справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 25.08.2026 року у цій цивільній справі суд повернувся до стадії підготовчого провадження для вирішення питання щодо належного складу учасників справи, процесуального правонаступництва та вчинення інших необхідних процесуальних дій.

Після повернення справи до стадії підготовчого провадження судом призначено підготовче судове засідання, у якому підлягає розгляду подане представником позивачів клопотання про заміну позивачів.

У судове засідання представник позивачів не з`явився, подавши заяву про розгляд відповідного питання без його участі.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Суд, з урахуванням поданих заяв та наявних у матеріалах справи доказів, вважає можливим розглянути питання щодо складу учасників справи за відсутності учасників справи.

Cудом встановлено, що одним із первісних позивачів у справі є ОСОБА_2 .

Згідно з копією актового запису про смерть № 14881 від 27 серпня 2023 року, ОСОБА_2 помер. Таким чином, смерть позивача настала після пред`явлення позову та до закінчення розгляду справи.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (право-попередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (провадження № 14-37цс20) зазначено, що суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами (пункт 31).

Залежно від обсягу правонаступництва розрізняють універсальне (повне) і сингулярне (часткове) правонаступництво. Універсальне правонаступництво настає у разі смерті громадянина і припинення юридичної особи, а сингулярне - заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.

Смерть фізичної особи як підстава для процесуального правонаступництва має універсальний характер. В тих випадках, коли матеріальні правовідносини тісно пов`язані з особою суб`єкта, правонаступництва матеріального, а відтак, і процесуального не може бути. Зокрема, згідно ст. 1219 ЦК не входять до складу спадщини права та обов?язки, що нерозривно пов?язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об?єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров?я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов?язки особи як кредитора або боржника, які випливають із зобов`язання, що пов`язане з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

За вказаних обставин має місце універсальне правонаступництво.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 251 ЦПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд зобов`язаний зупинити провадження до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника.

Таким чином, з наведеного вбачається, що вказана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі, коли позивач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.

Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку статті 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі. Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицію викладеною в постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 489/4072/16-ц (провадження № 61-1630 св 17).

Оскільки провадження у справі було відкрито 11.02.2022 року, станом на цей момент ОСОБА_2 мав цивільну процесуальну дієздатність, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після відкриття провадження у справі.

Однак для вирішення питання про процесуальне правонаступництво необхідно встановити особу, яка набула відповідні права та обов`язки померлого позивача.

Разом із тим на час розгляду клопотання суду не надано документів, які б давали можливість встановити особу конкретного спадкоємця як правонаступника ОСОБА_2 у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, питання про залучення правонаступника ОСОБА_2 не може бути вирішено судом без надання документів, які підтверджують прийняття спадщини та перехід відповідних прав.

Крім того, представник позивачів не клопоче перед судом про зупинення провадження у справі для залучення правонаступника відповідно до ст.251 ЦК України, а просить суд виключити ОСОБА_2 зі складу позивачів у справі.

За таких обставин клопотання представника позивачів щодо виключення ОСОБА_2 зі складу позивачів у справі підлягає до задоволення.

Представник позивачів у своєму клопотанні посилається також на зміну власників квартир у будинку АДРЕСА_1 , які були позивачами у справі, та права яких вважалися порушеними діями відповідачів, внаслідок чого до нового власника квартири перейшли усі права попередніх власників.

Зокрема, ОСОБА_3 , яка на момент звернення до суду була власником квартири АДРЕСА_2 , 26 грудня 2023 року відчужила зазначену квартиру ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі №1243.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №360017669, право власності на квартиру АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_6 .

Також матеріали справи містять документи щодо квартири АДРЕСА_4 . Встановлено, що зазначена квартира перебувала у власності ОСОБА_7 , яка передавала її у користування ОСОБА_4 . З матеріалів справи також убачається, що ОСОБА_4 на підставі відповідних документів здійснювала представництво інтересів власника квартири та брала участь у правовідносинах, пов`язаних із користуванням будинком та прибудинковою територією.

У подальшому право власності на квартиру АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_6 , що підтверджується копією договору купівлі продажу від 26.12.2023 року №1241.

Крім того, матеріали справи містять документи щодо квартири АДРЕСА_5 , зокрема, Витяг з Державного реєстру речових прав від 29.05.2024 року, зі змісту якого вбачається, що власником квартири АДРЕСА_6 , є ОСОБА_8 . Підставою для державної реєстрації речового права слугував Договір купівлі-продажу від 29.05.2024 року № 3182.

Представник позивачів адвокат Олексієнко З.О. повноваженнями щодо представництва інтереси ОСОБА_9 не наділена, ОСОБА_8 своїм правом на подання заяви щодо залучення його у справі в якості правонаступника ОСОБА_2 , не надаав, а відтак просить суд виключити ОСОБА_2 з числа позивачів у справі.

Як зазначено представником позивачів у клопотанні, зазначені зміни мають безпосереднє значення для визначення осіб, на чиї права та законні інтереси може вплинути результат розгляду даної цивільної справи.

Таким чином, на час розгляду клопотання склад осіб, які були учасниками спірних правовідносин на момент пред`явлення позову, змінився.

Суд враховує, що відповідно до статті 55 ЦПК України процесуальне правонаступництво допускається не лише у разі смерті фізичної особи, але й в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.

Метою такого процесуального механізму є забезпечення розгляду справи за участю тієї особи, якій на час розгляду справи належать відповідні права та обов`язки у спірних правовідносинах.

При цьому відповідно до частини другої статті 55 ЦПК України всі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника у справу, є для нього обов`язковими в тій мірі, в якій вони були б обов`язковими для особи, яку правонаступник замінив.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 набув право власності на квартири, права та законні інтереси щодо яких пов`язані з предметом спору, у зв`язку з чим саме він на теперішній час є особою, яка має відповідний правовий інтерес у вирішенні спору.

Відтак подальший розгляд справи за участю лише первісних позивачів, частина з яких втратила відповідний правовий статус, а один із яких помер, не забезпечуватиме належного визначення суб`єктного складу учасників справи.

Надані до клопотання документи підтверджують зміну власника відповідних об`єктів нерухомого майна.

Зокрема, Договір купівлі-продажу квартири від 26.12.2023 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Боднар Н.В., в реєстрі за №1243, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ; Витяг з Державного реєстру речових прав від 26.12.2023 року № 360017669; Договір купівлі-продажу квартири від 26.12.2023 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Боднар Н.В., в реєстрі за №1241, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ; Витяг з Державного реєстру речових прав від 26.12.2023 року № 360014462; Витяг з Державного реєстру речових прав від 29.05.2024 року № 380708390.

Крім того, суду надано протокол загальних зборів співвласників квартир від 05.07.2026 року, яким уповноважено ОСОБА_6 представляти інтереси співвласників багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 з питань захисту їх прав та інтересів щодо використання прибудинкової території, в тому числі звертатися до суду з позовами.

Також суду подано рішення загальних зборів співвласників будинку від 05.07.2026 року, яким уповноважено ОСОБА_6 на укладення договору про надання професійної правничої допомоги з адвокатом.

При вирішенні питання щодо того, чи допускають спірні правовідносини правонаступництво, судом береться до уваги наступне.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За приписами ч.1 ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.1 ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Ст.181 Цивільного кодексу України передбачено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Ч.1 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Право власності на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за ОСОБА_6 зареєстровано, а відтак в силу приписів закону виникло.

За змістом ст.6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники мають право: 1) вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; 2) брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; 3) одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; 4) безоплатно одержувати інформацію про суб`єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом; 5) знайомитися з протоколами зборів співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі.

Відповідно до ч.2 ст.42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ч.2 ст.382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Таким чином, при переході права власності на квартиру від первісних позивачів до ОСОБА_6 , до останнього в силу приписів закону перейшли всі права та обов`язки співвласника багатоквартирного житлового будинку, а відтак суд приходить до висновку, що спірні правовідносини допускають правонаступництво.

За змістом ч.2, 3 ст.4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов`язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 цього Закону управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Згідно п.2 ч.4 ст.6 цього Закону співвласники мають право: брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника.

Відповідно до ч.1 ст.9 вказаного Закону управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

В силу приписів ч.1 ст.10 Закону співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

П.1, 3 ч.2 цієї статті Закону передбачено, що до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про:1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням.

Таки чином ОСОБА_6 як уповноважена особа співвласників багатоквартирного житлового будинку наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів співвласників багатоквартирного будинку у суді.

До матеріалів клопотання додано Договір про надання професійної правничої допомоги від 17.07.2026 року, укладений між ОСОБА_6 та адвокатом Олексієнко З.О. та ордер від 07.08.2026 року, що надає право Олексієнко З.О. здійснювати представництво інтересів ОСОБА_6 у Шевченківського районному суді міста Києва.

Враховуючи характер заявлених позовних вимог, фактичні зміни у складі власників квартир та необхідність забезпечення участі у справі особи, права та законні інтереси якої можуть бути безпосередньо зачеплені рішенням суду, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.

При цьому суд виходить із того, що питання процесуального правонаступництва вирішується з урахуванням конкретних спірних правовідносин та наданих доказів, а заміна сторони не означає вирішення спору по суті.

Відповідно до статті 189 ЦПК України одним із завдань підготовчого провадження є остаточне визначення складу учасників судового процесу.

З огляду на те, що судом встановлено обставини, які свідчать про необхідність зміни складу позивачів, суд вважає клопотання представника позивачів обґрунтованим.

Таким чином, ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , в інтересах якої діяла ОСОБА_4 та ОСОБА_5 слід замінити їх правонаступником - ОСОБА_6 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.512,514 ЦК України, ст.ст.55 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивачів Олексієнко Зої Олександрівни про заміну позивачів у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Київської міської державної адміністрації (Виконавчого органу Київської міської ради), Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту і утриманню автошляхів та споруд в Шевченківському районі міста Києва» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що вибув зі складу позивачів у цивільній справі № 757/55182/21-ц у зв`язку зі смертю.

Замінити позивача ОСОБА_3 її правонаступником - ОСОБА_6 .

Замінити позивача ОСОБА_7 її правонаступником - ОСОБА_6 .

Замінити позивача ОСОБА_5 його правонаступником - ОСОБА_6 .

Подальший розгляд цивільної справи здійснювати за участю ОСОБА_6 як позивача.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Суддя: