Рішення № 139424606, 25.08.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8826/26

Провадження № 2/761/9125/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пономаренко Н.В.,

з участю секретаря Яцишина А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2026 року до Шевченківського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором заборгованість за кредитним договором №94168513000 від 23.11.2017 року в загальному розмірі 30334,37 грн. та розподілити судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 23.11.2017 АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №94168513000, відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит на суму 25197,04 грн. на придбання товару на умовах визначених кредитним договором. 25.06.2019 АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу № 142, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідачки за договором №94168513000 від 23.11.2017. Взяті на себе зобов`язання відповідачка належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на момент звернення до суду утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 30 334,37 грн., з яких: 18318,92 грн. заборгованість за тілом кредиту, 446,43 грн. заборгованість за відсотками; - 11569,02 - заборгованість за комісією.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11.05.2026 року відкрито провадження в цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а справу розглядати у його відсутність. Окрім того, до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява від позивача у який останній просив здійснити розгляд справи без участі представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причинити своєї неявки суд не сповістив.

Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 23.11.2017 ОСОБА_1 звернулася до АТ «УкрСиббанк» з анкетою-заявою про надання споживчого кредиту.

23.11.2017 АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкрити карткового рахунку № НОМЕР_1 . Підписуючи цей Договір, Позичальник погоджується з викладеними у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків (далі - Правила), які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com та на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку та оприлюднені у газеті «Урядовий кур`єр» № 105, 09.06.2017р. (із усіма змінами і доповненнями): - умовами надання споживчого кредиту Позичальнику, його обслуговуванняі погашення; - умовами відкриття та розрахунково-касового обслуговування поточних карткових рахунків. Правила після підписання Сторонами Договору, стають його невід`ємною частиною. Підписуючи Договір, Сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами Договору, які викладені в цьому Договорі та в Правилах. Підписи Сторін під цим Договором вважаються одночасно підписами під Правилами, при цьому, після підписання Сторонами цього Договору, Правила не підлягають Додатковому підписанню Сторонами і вступають в силу для Сторін одночасно із підписанням цього Договору. Додатковому Терміни, що вживаються в цьому Договорі і мають значення, значення, надане ним у Правилах.

Відповідно до п.п. 3.1.-3.4. Договору сума кредиту за Договором становить 25 197,04 грн. Надання кредиту здійснюється у термін не пізніше ніж 30 календарних днів з моменту підписання Договору. Кредит надається Позичальнику для особистих потреб: - в сумі 25 197,04 грн. - на придбання товару, що зазначений в пункті цього Договору (далі - товар), шляхом оплати Банком з позичкового рахунку Позичальника платіжних документів ТОВ «ПОМЕРАНЧ», (далі - Отримувач 1), код ЄДРПОУ ідентифікаційний номер за ДРФО 39567359, на рахунок Отримувача 1 № НОМЕР_2 , відкритого в ПАТ ОТП Банк, Банк, код код банку (МФО) 300528, - на оплату разової комісії за надання кредиту в сумі 0,00 грн., у разі її застосування, шляхом зарахування на рахунок Банку суми разової комісії за надання кредиту з позичкового рахунку Позичальника. Ціна продукції складає 31 897,04 гривень. Розмір платежу за продукцію, що сплачується Позичальником за рахунок власних коштів, складає 6 700,00 грн..

Згідно п.п. 3.5-3.8 Договору повернення кредиту, плати за кредит, інших платежів здійснюється у відповідності з Правилами (Договірними умовами) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк» (далі - Правила споживчого кредитування) на рахунок № НОМЕР_3 В АТ «УкрСиббанк», код Банку (МФО) 351005, код ЄДРПОУ 09807750 або на умовах договірного списання, передбаченого цим Договором та Правилами. Позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення платежів, відповідно до Графіку платежів (Додаток №1 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною), але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернутий не пізніше 23.11.2019, при цьому згідно умов Договору може бути встановлено інший термін повернення кредиту. Позичальник має право достроково погашати кредит в порядку, передбаченому Правилами. Розмір ануїтетного платежу становить: 1050,00 гривень з моменту укладення Договору до 23.02.2018 року включно. 3 24.02.2018 року розмір ануїтетного платежу становить 1 680,00 гривень. Розмір останнього ануїтетного платежу може відрізнятись від розміру попередніх платежів. Ануїтетний платіж повинен сплачуватись щомісячно до 23 числа (включно) згідно Графіку платежів (Додаток № 1 до Договору).

Процентна ставка за кредитом встановлюється в розмірі 0,00001% річних (п.3.9. Договору). За користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений Договором термін процентна ставка встановлюється в розмірі 7,00% річних, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після дня несплати або не повної сплати платежу встановленого у Кредитному договорі, і нараховуються до моменту погашення такої заборгованості (п. 3.10. Договору).

Також ОСОБА_2 23.11.2017 ознайомилася з паспортом споживчого кредиту.

АТ «УкрСиббанк» було виконано умова Договору договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкрити карткового рахунку № 94168513000 від 23.11.2017 та надало відповідачці кредит у визначеному розмірі, що підтверджується випискою за кредитним договором з (вкл.) 23.11.2017 по (вкл.) 25.06.2019.

25.06.2019 АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу № 142 відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №94168513000 від 23.11.2017 року до боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 142 від 25.06.2019 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачки за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №94168513000 від 23.11.2017 року до боржника ОСОБА_1 .

У відповідності до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідності до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною першою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 638 Цивільного Кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)

Згідно з ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно зі ст. 1056-1 процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У відповідності до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Положеннями частини 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи таелектронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 14 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку, та оцінки кредитоспроможності споживача. Кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору про споживчий кредит.

У відповідності до ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 1 ст. 1079 Цивільного кодексу України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту ні позивачу, ні первісному кредитору ТОВ «Селфі Кредит».

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з розрахунком, відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим станом на дату подання позову до суду виникла заборгованість в загальному розмірі 30334,37 грн., з яких: з яких: 18318,92 грн. заборгованість за тілом кредиту, 446,43 грн. заборгованість за відсотками; - 11569,02 - заборгованість за комісією.

Відповідачем контрозрахунку відповідачем надано не було.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п. 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Зважаючи на те, що доказів повернення боргу відповідачкою не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, враховуючи визнання позову відповідачкою, яке прийнято судом, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» вказаної заборгованості є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат на сплату судового збору.

Позивач надає суду платіжну інструкцію №4767 від 20.01.2026 року, зі змісту якої вбачається, що ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» здійснило платіж у розмірі 2 662,40 грн. із призначенням платежу «… Оплата судового збору за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 …».

Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із відповідачки у розмірі 2662,40 грн.

У поданому позові стороною позивача, вказано, що позивач поніс витрати в розмірі 8 000,00 грн. на професійну правничу допомогу, яку позивач просить стягнути з відповідача.

За п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 751/3840/15-ц від 20.09.2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

На обґрунтування вимог про стягнення витрат на професійно правничу допомогу суду надано: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2093, що видане на ім`я Усенко Михайло Ігорович; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Адвокатського об`єднання «АПОЛОГЕТ»; ордер на надання правничої допомоги серії ВС №1381377, з якого встановлено, що правом представляти ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» у судах загальної юрисдикції наділений адвокат Усенко Михайло Ігорович; копію договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Апологет» (Виконавець) щодо надання професійної правничої допомоги; копію акту № 1078 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 13.02.2026 року з якого встановлено, що виконавцем надано клієнту, а клієнтом прийнято послуги згідно Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року щодо боржника ОСОБА_1 по кредитному договору №94168513000 від 23.11.2017 року на загальну суму 8 000,00 грн.; детальний опис наданих послуг до Акту за Договором про надання правової (правничої) допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, у розумінні положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому, суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц та від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суд у справі 910/9714/22 від 02 лютого 2024 року вказано, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявленнянеспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу, суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, а саме, що справа незначної складності, розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та проведенням судового засідання.

Перевіривши надані представником позивача докази на підтвердження понесених судових витрат, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу - 8 000,00 грн. не є співмірним із складністю справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання цих робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним і не є розумним з урахуванням складності справи і наданих послуг.

Більш того, суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Отже, враховуючи обґрунтованість та пропорційність розміру витрат на правничу допомогу до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, клопотання відповідачки про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе зменшити розмірі витрат позивача на професійну правничу допомогу та у відшкодуванні судових витрат на професійну правничу допомогу, стягнути з відповідача на користь позивача 4 000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 81, 89, 133, 137, 141, 206, 223, 258-261, 263-268, 274, 280, 282, 289, 352, 354, 355 ЦПК України; ст.ст. 11, 202, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610,612, 626, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №94168513000 від 23.11.2017 року в загальному розмірі 30334,37 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, адреса місцезнаходження: 79029, м. Київ, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 3-й поверх.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст складено 25.08.2026.

Суддя: