Рішення № 139424025, 31.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/13697/26

Провадження № 2/127/3882/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернувся у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 10.08.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 3888237 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу кредит в сумі 2500,00 грн.

24.05.2024 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору факторингу №24/05/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до Відповідача.

Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Оскільки відповідач не виконав своїх зобов`язань, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» просило стягнути заборгованість в сумі 18877,82 грн, з яких: 2497,00 грн - за тілом кредиту, 12785,14 грн - заборгованість за процентами.

За таких підстав, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 18877,82 грн, з яких: 2497,00 грн - за тілом кредиту, 12785,14 грн - за процентами, нарахованих первісним кредитором, 3595,68 грн - за процентами, нарахованих ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 72 календарних днів.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем грошового зобов`язання у добровільному порядку, Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості за договором та судових витрат.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.05.2026 року було відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Вказану ухвалу суду згідно трекінгу відправлення на офіційному веб сайті АТ «Укрпошта», поштове відправлення було "вручено члену сім`ї", що відповідно до ч.3 ст.130 ЦПК України є належним повідомленням. Однак у визначений ухвалою суду строк відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 10.08.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 3888237 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Відповідно до умов договору: сума кредиту 2500,00 грн. Стандартна процента ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 0,01% в день.

Строк кредиту: 360 днів (з 10.08.2023 року по 04.08.2024 року).

Відповідно до п. 1.2 Договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Факт отримання коштів позичальником підтверджено довідкою від 13.07.2025 року, з якої вбачається, що 10.08.2023 року на платіжну карту № НОМЕР_1 перераховано 2500,00 грн. Крім того, вказане підтверджується інформацією АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». Про перерахування грошових коштів 10.08.2023 року в сумі 2500,00 грн на платіжну картку відповідача.

Договір підписано електронним підписом відповідача - одноразовий ідентифікатор.

Відповідно до ст. 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій формі, у тому числі електронній.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом направлення пропозиції (оферти) та її прийняття (акцепту), а використання одноразового ідентифікатора є належним способом підтвердження волевиявлення сторони.

Таким чином, сторони погодили усі істотні умови договору, кредитний договір укладено належним чином, а первісний кредитор виконав свій обов`язок щодо надання кредитних коштів.

24.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Фінтраст Україна» та ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір факторингу №24/05/2024.

Відповідно до реєстру боржників від 24.05.2024 року, ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 3888237 від 10.08.2023 року, яка станом на момент відступлення прав вимоги становить 15282,14 грн, з яких: 2497,00 грн заборгованість за кредитом, 12785,14 грн заборгованість за процентами.

Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 року у справі № 6-979цс15.

Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Отже внаслідок укладення вказаних договорів відбулася зміна кредитора, а саме ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», набуло статусу нового кредитора за кредитним договором № 3888237 від 10.08.2023 року укладеним з ОСОБА_1 .

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Порушенням зобов`язання, згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Уразі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Право кредитодавця нараховувати, передбачені договором проценти за кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

Відповідно до Розрахунку заборгованості ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» за Договором № 3888237 про надання споживчого кредиту від 10.08.2023 року за 72 календарних днів (25.05.2024 - 04.08.2024р.),за нарахованими процентами становить 3595,68 грн (2497,00 грн. * 2%*72 = 3595,68 грн.).

У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. Договору).

Крім того, як встановлено судом, відповідач частково здійснював платежі, сплативши 10 грн, однак у повному обсязі свої зобов`язання за кредитним договором не виконав.

Часткова сплата боржником боргу відноситься до дій, що свідчать про визнання боргу. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 серпня 2024 року при розгляді справи №758/4213/21 і така практика є усталеною.

Водночас, за змістом пункту 22 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

10 червня 2017 року набрав чинності Закону України "Про споживче кредитування", який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні.

Згідно зі ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" у редакції, чинній з 10 червня 2017 року, цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Згідно п.11 ч.1 ст.1 Закону України "Про споживче кредитування" споживчий кредит (кредит) це грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Отже, регулювання правовідносин кредитодавця зі споживачем щодо кредитування для споживчих потреб до 10 червня 2017 року відбувалося з урахуванням приписів Закону України "Про захист прав споживачів". З 10 червня 2017 року на ці відносини поширюється Закон України "Про споживче кредитування", а у частині, що йому не суперечить, також Закон України "Про захист прав споживачів".

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Вказана норма була введена в дію на підставі Закон України від 22.11.2023 № 3498-ХІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набрав чинності 24.12.2023 року.

Відповідно до п.17 розділу IV (Прикінцеві та перехідні положення) тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Кредитний договір був укладений 10.08.2023 року, тобто після внесення змін до Закону України "Про споживче кредитування", оскільки, відповідно до чинного законодавства, процентна ставка до 22.04.2024 року - не може перевищувати 2,5%, а з 23.04.2024 року по 20.08.2024 року - 1,5 %. А вже з 21.08.2024р. - починають діяти обмеження даного Закону щодо денної процентної ставки в розмірі 1%, то нарахування процентів за договором з 23.04.2024 року в розмірі 2% суперечить даній нормі.

Тому судом зроблені власні розрахунки по заборгованості відповідача відповідно до Постанови Великої Палати ВС у аналогічній справі №679/1103/23 від 12.02.2025р.

Сума кредиту (тіло): 2500,00 грн; Дата видачі кредиту: 10.08.2024 року; Загальний строк кредиту 360 днів.

10.08.2023 року процентна ставка не застосовувалась.

З 11.08.2023 року по 06.09.2023 року, за процентною ставкою 0,01% на тіло кредиту 2500,00 грн (2500*2%*27 днів = 6,75 грн).

07.09.2023 - 09.09.2023 року, після врахування платежу на суму 10 грн. здійсненого відповідачем, з яких: 3 грн було зараховано в рахунок погашення тіла кредиту та 7 грн у рахунок погашення процентів, проценти нараховувались на тіло кредиту 2497,00 грн (2497*0,01%*3 = 0,75 грн);

З 10.09.2023 року по 22.04.2024 року, за процентною ставкою 2% на тіло кредиту 2497,00 грн. (2497*2%*226 днів =11286,44 грн).

З 23.04.2024 - 04.08.2024 року застосуванню підлягає процентна ставка 1,5%, на тіло кредиту 2497,00 грн (2497*1,5%*104= 3895,32 грн).

Загальна сума заборгованості з 10.08.2023 року-04.08.2024 року становить 15189,26 грн.

У зв`язку із сплатою відповідачем процентів на суму 7 грн, сума становить 15182,26 грн (15189,26 - 7 грн).

Таким чином, загальна сума відсотків, яка може бути законно стягнута за весь період дії договору, з урахуванням часткової сплати, становить 15182,26 грн.

Загальна сума боргу:2497,00 грн +15182,26 грн = 17679,26 грн.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ураховуючи викладене, оскільки відповідач не сплатив заборгованість за кредитним договором у повному обсязі, необхідно задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 17679,26 грн, з яких: 2497,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом (тіло кредиту), 15182,26 грн - прострочена заборгованість за нарахованими відсотками

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно також стягнути судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 2493,36 грн (пропорційно задоволеним вимогам з урахуванням понижуючого коефіцієнта).

Щодо відшкодування витрат на оплату правничої допомоги, судом встановлено, що сума в розмірі 10000,00 гривень за надані послуги правничої допомоги є неспіврозмірною виконаній адвокатом роботі, розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі доказами, судова практика є сталою, застосування великої кількості законів спірні правовідносини не передбачають, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час. Участі в судових засіданнях адвокат не приймав.

Враховуючи категорію та складність справи, ціну позову, сталу судову практику щодо розгляду подібних справ, обсяг наданих адвокатом послуг та керуючись принципами справедливості і розумності, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором у розмірі 17679,26 грн (сімнадцять тисяч шістсот сімдесят дев`ять гривень 26 коп.); а також 2493,36 грн судового збору, 5000,00 грн витрат на правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 31.08.2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: вул. Набережно-Корчуватська, буд.27, офіс прим. 2, м. Київ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .

Суддя: