Рішення № 139423653, 31.08.2026, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/441/26

Провадження № 2/675/885/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" серпня 2026 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Столковського В. І., за участю: секретаря судового засідання Хом`як І. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у залі суду в. м. Ізяслав цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 17 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Центр фінансових рішень» (далі - ТОВ «ФК «ЦФР») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6905839301. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «ФК «ЦФР» зобов`язалося надати позичальнику кредит на споживчі потреби у сумі 26 909,80 грн строком на 36 місяців.

Позивач вказує, що кредитор взяті на себе зобов`язання за кредитним договором виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачці у розпорядження кредитні кошти. Станом на 02 грудня 2024 року загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 34 194,65 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості.

01 вересня 2021 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та Акціонерним товариством «Таскомбак» (далі - АТ «Таскомбак») було укладено договір про відступлення права вимоги № 01/09/21, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідачки.

У подальшому 02 грудня 2024 року між АТ «Таскомбак» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу № НІ/11/25-Ф, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до ОСОБА_1 . Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором № 6905839301 від 17 січня 2022 року, укладеним між ТОВ «ФК «ЦФР» та відповідачкою.

Посилаючись на вказані обставини, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 34 194,65 грн, судовий збір у розмірі 3328,00 грн та 9200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді від 25 березня 2026 року прийнято позовну заяву ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.

Заочним рішенням суду від 24 квітня 2026 року позов ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 6905839301 від 17 січня 2022 року у розмірі 34 194 грн 65 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою суду від 25 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено. Скасовано заочне рішення від 24 квітня 2026 року та призначено підготовче засідання у даній справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 18 червня 2026 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідачкою ОСОБА_1 подано до суду відзив на позовну заяву ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», у якому остання просить у задоволенні позову відмовити у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності. Також вказує, що ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» нараховано відсотки за межами строку дії укладеного між сторонами кредитного договору. Передбачені договором умови нарахування відсотків є несправедливими, каральними та ведуть до безпідставного збагачення фінансової компанії за рахунок відповідачки. Крім того, заявлені позивачем витрати на правничу допомогу в сумі 9200,00 грн є абсолютно неспівмірними зі складністю справи.

Представник позивача Євтодьєв А. О. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, у поданій до суду письмовій заяві просить слухати справу за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки до електронного кабінету, у поданій до суду письмовій заяві просить слухати справу за її відсутності.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про можливість слухання справи за відсутності сторін та їх представників.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення із наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Судом установлено, що 17 січня 2022 між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6905839301 та підписано паспорт кредиту № 5839301.

За умовами вказаного договору кредитодавець зобов`язався надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Кредит надається у безготівковим шляхом протягом 3 банківських днів від дня укладення договору. Сума кредиту становить 26 909,80 грн, а строк, на який його надано, визначено у 36 місяців. Щомісячні проценти становлять 2,99 % від суми кредиту, а річні проценти складають 11,99 % від суми боргу за договором (пункти 1.1, 1.2).

Своїм підписом позичальник ОСОБА_1 погодила вищевказані умови кредитного договору

Окрім того, розділ 1 кредитного договору № 6905839301 містить повний помісячний графік платежів за кредитом на весь його строк, тобто передбачає умови та порядок сплати процентів за користування кредитом та здійснення повернення суми отриманих кредитних коштів.

ОСОБА_1 факт укладення даного кредитного договору не оспорює.

Згідно виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «ФК «ЦФР» 18 січня 2022 року перерахувало відповідачці грошові кошти у сумі 26 909,80 грн.

Крім того, ТОВ «ФК «ЦФР» у день підписання кредитного договору № 6905839301, тобто 17 січня 2022 року, надав ОСОБА_1 під її особистий підпис повідомлення про відступлення прав вимог за кредитним договором № 6905839301 від 17 січня 2022 року на підставі договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07 жовтня 2016 року.

01 вересня 2021 року АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЦФР» уклали договір про відступлення права вимоги № 01/09/21.

У пункті 2 вказаного договору викладено, що у відповідності до умов цього договору первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них, а також сплачує первісному кредитору за відступлення прав вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором. Сторони погодили, що первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов`язаний набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимог (зразок якого наведено у Додатку 1 до цього договору) із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей позичальників. Підписані сторонами відповідні реєстри прав вимог є невід`ємною частиною цього договору. Передача кредитних справ та іншої документації за кредитом регламентується окремим договором зберігання, що укладається між сторонами.

Розмір заборгованостей позичальників, права вимоги до яких відступається згідно реєстру прав вимог, вказується у кожному окремому реєстрі до цього договору. Реєстр прав вимог складається сторонами в паперовому та електронному вигляді (у форматі .xls). Реєстр прав вимог на паперовому носії (з основною інформацією за кредитними договорами) підписується уповноваженими представниками сторін і скріплюється печатками сторін. Реєстр прав вимог на електронному носії (з додатковою інформацією за кредитними договорами) передається первісним кредитором новому кредитору і повинен повністю відповідати реєстру прав вимог на паперовому носії в частині основної інформації за кредитними договорами, підписаному сторонами. У випадку розбіжностей між інформацією, що наведена у реєстрі прав вимог на паперовому носії та реєстру прав вимог на електронному носії, перевагу має інформація реєстру прав вимог на паперовому носії.

Кожний реєстр прав вимог, який передається первісним кредитором, повинен містити права вимоги, які відповідають наступним параметрам/критеріям: позичальниками є громадяни України - резиденти (фізичні особи); вік позичальника повинен бути не менше, ніж 21 рік та не більше ніж 71 років; місце фактичного проживання позичальника не повинно знаходитись у АР Крим, в зоні проведення ООС; типи фінансових кредитів: споживчі кредити; строк кредиту не повинен бути менше за 1 місяць або більше за 65 місяців; сума кредиту не повинна бути менше за 400 гривень або більше за 1 000 000 гривень.

Права та обов`язки за кредитними договорами не можуть бути передані (відступлені) первісним кредитором та прийняті новим кредитором у разі невідповідності позичальників та кредитних договорів вище зазначеним вимогам.

Згідно з пунктом 3.4 договору право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги та зарахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора, після чого новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до позичальників стосовно їх заборгованостей по кредитним договорам.

Відповідно до п. 9.2 договору строк його дії становить один рік.

Згідно з витягом з реєстру прав вимоги від 18 січня 2022 року до договору про відступлення права вимоги № 01/09/21 до АТ «Таскомбанк» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 6905839301 від 17 січня 2022 року у загальному розмірі 26 941,75 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 1016091794 від 02 вересня 2022 року АТ «Таскомбанк» сплачено ТОВ «ФК «ЦФР» 421 391,60 грн коштів згідно договору про відступлення права вимоги № 01/09/21 від 01 вересня 2021 року.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі № 910/11965/16.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Разом з тим, положення частини 1 статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом пункту 1 частини 1 статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається.

У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 тощо).

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 1-4 статті 12 ЦПК України).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до змісту частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).

Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця на підставі укладеного договору відступлення права вимоги, а тому до АТ «Таскомбанк» перейшло право вимоги за кредитним договором № 6905839301 від 17 січня 2022 року, укладеного між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 .

У подальшому 02 грудня 2024 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу № НІ/11/25-Ф, на підставі якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 6905839301 від 17 січня 2022 року.

Так, відповідно до пункту 2.3 вказаного договору відступлення прав вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за кредитними договорами та їх перехід від клієнта до фактора відбувається у момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру прав вимог, але не раніше здійснення оплати фактором згідно пункту 3.1 цього договору.

Такі витяг із реєстру прав вимог та акт прийому-передачі реєстру прав вимог від 02 грудня 2024 року підписані сторонами та долучені позивачем до його заяви.

Відповідно до платіжної інструкції № 5738 від 02 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» сплачено АТ «Таскомбанк» 3 017 203,93 грн коштів згідно договору факторингу № НІ/11/25-Ф від 02 грудня 2024 року.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1048 та частини 1 статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.

Отже, припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Позивачем надано суду розрахунок заборгованості за кредитним договором № 6905839301 від 17 січня 2022 року, згідно з яким заборгованість ОСОБА_1 складає 34 194,65 грн, з яких: 18 129,59 грн - заборгованість по тілу кредиту; 2939,86 грн - заборгованість по відсотках; 13 125,20 грн - заборгованість по щомісячним процентам.

У кредитному договорі № 6905839301 від 17 січня 2022 року його сторони погодили, що кредитна лінія надається строком на 36 місяців від дати отримання кредиту позичальником.

Таким чином, суд вважає, що позивач, набувши право вимоги за договором кредиту, правомірно здійснив розрахунок заборгованості за договором кредиту в межах терміну кредитування.

Отже, позивачем доведено суму заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором у загальному розмірі 34 194,65 грн, з огляду на погоджені сторонами умови кредитування, з урахуванням тіла кредиту, розміру щомісячної та річної відсоткової ставки за кожен день прострочення та періоду кредитування.

Даних, що відповідачка у добровільному порядку нараховану заборгованість за кредитним договором погасила, матеріали справи не містять.

Доводи ОСОБА_1 із приводу того, що ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» нараховано відсотки за межами строку дії укладеного між сторонами кредитного договору, є помилковими.

Також відповідно до частин 1, 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором (пункт 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно з частинами 5, 6 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі, коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: такі положення також підлягають зміні; або договір може бути визнаним недійсним у цілому.

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним (частина 4 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

За змістом частини 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Позивачем дотримано вимоги статей 1048, 1056 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування кредитними коштами та визначення їх за спільною згодою сторонами договору, що відповідає принципу свободи договору.

ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, ознайомлена з умовами договору та погодилася із ними.

При цьому відповідачка не оспорила певні умови договору щодо нарахування відсотків за користування кредитом.

Враховуючи наведене, доводи ОСОБА_1 про те, що відсотки за договором нараховано безпідставно, суперечать положенням статей 6, 627 ЦК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 6905839301 від 17 січня 2022 року в сумі 34 194,65 грн.

При цьому суд відхиляє доводи відповідачки про необхідність застосування судом наслідків спливу позовної давності в даній справі.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом частин 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 ЦК України).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) на всій території України з 12 березня 2020 року установлено карантин.

Відмінено на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651.

Відповідно до пункту 19 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким пунктом 19 розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року в редакції Закону № 3450-IX від 08 листопада 2023 року.

Пункт 19 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14 травня 2025 року.

Ураховуючи встановлення на всій території України карантину, на період дії якого строки позовної давності продовжувалися, та зупинення перебігу строку позовної давності на період дії воєнного стану, введеного в Україні, при зверненні з позовом до суду у березні 2026 року ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» не пропустило строк позовної давності.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Тому з відповідачки на користь позивача повинно бути стягнено сплачений судовий збір у сумі 3328,00 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 9200,00 грн, суд дійшов таких висновків.

Згідно з частиною 3 статті 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підставі частин 1-6 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що 03 липня 2024 року між позивачем та адвокатом Литвиненко О. І. укладено договір про надання правничої допомоги № 03-07/24. Предметом вказаного договору є надання послуг із захисту прав та інтересів клієнта під час розгляду судом будь-якої інстанції справ, у яких клієнт є учасником.

Згідно з актом № 4 приймання-передачі наданих послуг від 02 червня 2025 року сторони погодили надання правових послуг по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 на загальну суму 9200,00 грн. При цьому адвокатом надано такі послуги: первинна консультація; правовий аналіз наявних документів у замовника по справі; підготовка позовної заяви.

Водночас у даному випадку первинна консультація, правовий аналіз наявних документів у замовника по справі охоплюються єдиним поняттям - підготовкою позову, тому розмежовувати окремі етапи його підготовки є безпідставним.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, беручи до уваги шаблонність позовної заяви (зміна обставин справи та даних боржників), зважаючи на доводи ОСОБА_1 щодо неспівмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та об`ємом виконаної роботи, суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача, слід визначити у розмірі 3000,00 грн.

Крім того, слід зазначити, що представник позивача адвокат Литвиненко О. І. не брала участі в жодному судовому засіданні, а складання позовної заяви, враховуючи типовість даної категорії справ, не може займати значного часу.

Відповідно до статей 1, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 48, 51, 81, 128, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (місце знаходження - м. Київ, пл. Солом`янська, 2; код ЄДРПОУ 40340222) заборгованість за кредитним договором № 6905839301 від 17 січня 2022 року у розмірі 34 194 (тридцять чотири тисячі сто дев`яносто чотири) грн 65 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (місце знаходження - м. Київ, пл. Солом`янська, 2; код ЄДРПОУ 40340222) судовий збір у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп та 3000 (три тисячі) грн 00 коп витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», місце знаходження - м. Київ, пл. Солом`янська, 2, код ЄДРПОУ 40340222.

Відповідачка ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення суду складене 02 вересня 2026 року.

Суддя: В. І. Столковський