Рішення № 139422775, 06.08.2026, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/1376/26

Провадження № 2/565/858/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Незнамової І.М.,

з участю: секретаря судового засідання Алексейчик А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

08.06.2026 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1572-3424 від 05.07.2025 року в загальній сумі 82530,53 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до укладеного між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору №1572-3424 від 05.07.2025 року, відповідач отримала кредит в сумі 29500,00 грн., шляхом відкриття кредитної лінії, строком на 300 днів, однак не виконала умов договору щодо обов`язку своєчасного внесення платежів по кредиту та сплати відсотків.

У позові вказано, що кредитний договір укладений відповідно до ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», шляхом його підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором - А6850.

Також зазначено, що відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 29500,00 грн. (п.4.1 договору); строк кредитування - 300 днів (п.4.10 договору); базовий період - 14 днів (п.4.4. договору); комісія за видачу кредиту - 20,00% від суми кредиту (п.4.7 договору); відсоткова ставка: стандартна - 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується за весь період строку кредитування, крім періоду дії зниженої відсоткової ставки (п.4.6 договору), знижена - 0,90%, застосовується на підставі та за умов, передбачених п.10.2 договору; денна процентна ставка складає - 0,946% (п.4.13 договору).

Позивач зазначає, що станом на 13.04.2026 року заборгованість ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» за кредитним договором №1572-3424 від 05.07.2025 року становить 82530,53 грн., яка складається з: 26992,13 грн. - заборгованість за кредитом (основний борг); 45508,40 грн. - заборгованість за відсотками; 10030,00 грн. - заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України.

06.04.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Підодвірного Т.І. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначає, що не погоджується із викладеними у позові обставинами та вважає позов безпідставним, у задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Підодвірний Т.І. категорично заперечує факт укладання кредитного договору №1572-3424 від 05.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 , наголошуючи, що будь-яких належних доказів на підтвердження укладання вказаного кредитного договору відповідно до ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», шляхом його підписання одноразовим ідентифікатором - А6850, до позову не долучено.

Представник вважає, що ідентифікувати особу, якій надсилався одноразовий ідентифікатор - А6850 для підписання договору, з поданих доказів неможливо.

Крім того, представник ОСОБА_2 категорично заперечує факт отримання відповідачем 29500,00 грн. кредитних коштів, при цьому, зазначає, що до матеріалів позову не долучено будь-яких належних доказів, щодо надання ОСОБА_1 кредитних коштів, зокрема первинних документів бухгалтерського обліку, також заперечує належність карткового рахунку відповідачу, зазначеного позивачем, на який будо проведено транзакцію переказу грошових коштів.

Разом з тим, вважає, що вимога про стягнення 10030,00 грн. відсотків за ст.625 ЦК України, є такою, що прямо суперечить пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого у період дії воєнного стану та протягом тридцяти днів після його припинення позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплачувати на користь кредитодавця неустойку (штраф, пеню) за прострочення виконання грошового зобов`язання. Зазначеною нормою також прямо встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані починаючи з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання грошового зобов`язання, підлягають списанню кредитодавцем.

Окрім того, представник відповідача наголошує, що у кредитному договорі позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням кредиту, які надаються відповідачу за які встановлена комісія за надання та обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), тому вважає, що положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію є нікчемними відповідно до частини першої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У судове засідання представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - Підлетейчук М.М., будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи через електронний кабінет, не з`явився.

Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - Резуєв Є.В. у поданій до суду заяві просив розгляд справи провести без участі представника позивача.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 , представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Підодвірний Т.І., будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, не з`явились.

Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню частково.

Підставами для такого висновку суду є наступне.

Згідно із ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що 05.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1572-3424, шляхом підписання відповідачем в електронній формі договору про відкриття кредитної лінії продукту «MiniKasa» за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором - А6850, у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

За умовами вказаного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 29500,00 грн. (п.4.1 договору); строк кредитування - 300 днів, дата повернення кредиту визначена 30.04.2026 року (п.4.10 договору); базовий період - 14 днів (п.4.4. договору); комісія за видачу кредиту - 20,00% від суми кредиту (п.4.7 договору); відсоткова ставка: стандартна - 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується за весь період строку кредитування, крім періоду дії зниженої відсоткової ставки (п.4.6 договору), знижена - 0,90%, застосовується на підставі та за умов, передбачених п.10.2 договору; денна процентна ставка складає - 0,946% (п.4.13 договору).

У реквізитах договору зазначено анкетні дані позивальника - відповідача ОСОБА_1 , а саме: паспортні дані, місце проживання, РНОКПП: НОМЕР_1 , номер карткового рахунку - № НОМЕР_2 , електронну адресу та номер одноразового ідентифікатора - НОМЕР_3 , яким підписано вказаний договір.

Окрім того, правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MiniKasa», а також додаток №2 до договору кредитної лінії №1572-3424 від 05.07.2025 року (таблиці обчислення загальної вартості кредиту), також підписані одноразовими ідентифікаторами - НОМЕР_3 .

Паспорт споживчого кредиту також підписаний одноразовим ідентифікатором - А6719.

Згідно інформаційної довідки №266237163530539514042026 від 14.04.2026 року, ТОВ «ФК «Контрактовий дім» повідомило ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про успішність проведення фінансової операції - транзакції № 1635305395 з переказу 05.07.2025 року, о 22 год. 16 хв., коштів в сумі 29500,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_4 , яка зазначена в кредитному договорі, призначення платежу: «Видача кредитних коштів за договором 15723424, 20250705, ОСОБА_3 , ІПН: НОМЕР_1 ».

Суд зазначає, що надані позивачем копії, завірені електронним підписом, а тому є належними та допустимими доказами у розумінні ст.76-78 ЦПК України і дають можливість встановити обставини, на які посилається позивач, як на підставу позовних вимог.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд зазначає, що із положень частини третьої статті 11 Закону України від 03.09.2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону №675-VIII, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

За змістом частини шостої статті 11 Закону №675-VIII, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

У силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII, електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Ураховуючи викладені обставини, суд погоджується із доводами позивача, що кредитний договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису, за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який надісланий кредитодавцем відповідачу, на підтвердження чого в ідентифікаційній частині договору містяться код ідентифікатор відповідача, що і є її безпосереднім підписом, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Таким чином, відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Суд зазначає, що кредитний договір, правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MiniKasa», додаток №2 до договору кредитної лінії №1572-3424 від 05.07.2025 року, паспорт споживчого кредиту, при направленні до суду позову, належним чином засвідчені, шляхом накладення цифрового підпису представником позивача.

Окрім цього, зауважує, що кредитний договір підписаний електронним підписом ОСОБА_1 , використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу нею на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Доказів того, що персональні дані ОСОБА_1 (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки на яку кредитором здійснювалось перерахування кредитних грошових коштів, номер телефону) були використані кредитором чи іншими особами для укладення кредитного договору від її імені, матеріали справи не містять.

Звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів із заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій, матеріали справи також не містять.

Відповідач ОСОБА_1 не оскаржувала правомірність укладеного договору у судовому порядку, зустрічного позову щодо правомірності укладеного договору не подавала.

При цьому, суд зазначає, що договір містить інформацію про узгодження сторонами умов кредитування та реквізитів банківського рахунку, на який кредитор мав перерахувати кошти № НОМЕР_2 (згідно довідки №266237163530539514042026 від 14.04.2026 року ТОВ «ФК «Контрактовий дім» - № НОМЕР_4 ).

Відповідно до наявної у відкритих джерелах інформації в мережі «Інтернет» банком емітентом з ідентифікаційним номером BIN (Bank Identification Number) № НОМЕР_2 , який складає перші шість цифр від номеру картки, являється: платіжна система: MASTERCARD, видана банком: JSC OSCHADBANK, тип: DEBIT, категорія: GOLD.

Тобто, з метою спростування вимог кредитора, відповідач могла надати отриману в банку емітента - АТ «Ощадбанк» інформацію щодо належності (неналежності) їй платіжного інструменту з такими ознаками або ж підтвердити отримання (неотримання) грошових коштів за кредитним договором.

Суд вважає, що ОСОБА_1 має доступ до свого рахунку, зазначеного в договорі, і мала можливість представити суду виписку зі свого рахунку на підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладеного договору, однак будь-яких належних доказів для спростування позовних вимог відповідачем не надано, так само не надано доказів про неналежність відповідачу банківського рахунку з використанням банківської картки № НОМЕР_2 .

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт укладання договору кредитної лінії №1572-3424 від 05.07.2025 року, відповідно до якого, відповідач отримала кредит в загальній сумі 29500,00 грн.

Вказані факти відповідачем не спростовано, будь-яких доказів на спростування таких, відповідачем не надано.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на станом на 13.04.2026 року заборгованість ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» за кредитним договором №1572-3424 від 05.07.2025 року становить 82530,53 грн., яка складається з: 26992,13 грн. - заборгованість за кредитом (основний борг); 26992,13 грн. - заборгованість за відсотками; 10030,00 грн. - заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України.

На підставі аналізу розрахунку заборгованості, судом встановлено, що відповідач провела оплату кредитної заборгованості в загальній сумі 42964,39 грн., яка врахована позивачем при проведенні розрахунку загальної заборгованості, яка заявлена в позові.

Інших доказів на проведення оплати заборгованості суду не надано.

За вказаних умов, з огляду на проведення оплати заборгованості відповідачкою, суд вважає необґрунтованими заперечення представника відповідача, що стосуються невизнання кредитного зобов`язання.

Суд зазначає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Із вказаного розрахунку заборгованості слідує, що після закінчення строку дії кредитного договору, який сплинув 30.04.2026 року (п.4.10 договору), заборгованість по процентам не нараховувалась.

Враховуючи викладене, позивачем проводились нарахування відсотків згідно погоджених сторонами умов кредитного договору, при цьому заперечення в частині нарахування відсотків у відповідача та його представника у відзиві відсутні, будь-яких розряхунків з цього приводу суду не надано.

За таких умов, суд вважає заборгованість в частині нарахованих відсотків за відсотками та основною сумою боргу доведеними, оскільки така заборгованість стороною відповідача не спростована.

Крім того, суд відхиляє заперечення представника відповідача, що положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію є нікчемними відповідно до частини першої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», оскільки сторонами було обумовлено у письмовому вигляді сплату комісії, тому ці умови кредитування вважаються узгодженими сторонами та мають виконуватись позичальником належним чином.

При цьому, наголошує, що після укладання 05.07.2025 року кредитного договору №1572-3424, ОСОБА_1 станом 15.08.2025 року повністю погасила заборгованість за комісією, яка становила 5900,00 грн., тому суд переконаний, що ОСОБА_1 визнала таку умову договору та належним чином її виконала.

Щодо нарахованих 10030,00 грн. заборгованості за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 року до теперішнього часу.

За таких умов, суд зазначає, що нарахування позивачем 10030,00 грн., як заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України, є безпідставним, оскільки суперечить пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Також звертає увагу, що пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» встановлено, що у разі прострочення споживачем у період з 01.03.2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

З системного аналізу, як приписів п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування», про які вказано позивачем у позові, так і п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що відповідні положення ЗУ «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини, щодо нарахування пені під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, а саме: прийняття ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

З огляду на викладене, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №1572-3424 від 05.07.2025 року в загальній сумі 72500,53 грн., яка складається з: 26992,13 грн. - заборгованість за кредитом (основний борг); 45508,40 грн. - заборгованість за відсотками.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Оскільки позовна вимога про стягнення боргу підлягає задоволенню частково - на 87,85%, тому з відповідача ОСОБА_1 частково підлягають стягненню судові витрати по справі в розмірі 2338,92 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом.

Керуючись ст.ст.2,3,81,89,263,264,265,268,280,352,354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (юридична адреса: 01133, м.Київ, бул.Лесі Українки, буд.№26, оф.№407, код ЄДРПОУ: 38548598) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1572-3424 від 05.07.2025 року в загальній сумі 72500 (сімдесят дві тисячі п`ятсот) 53 коп., яка складається з: 26992,13 грн. - заборгованість за кредитом (основний борг); 45508,40 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судові витрати у справі в розмірі 2338 (дві тисячі триста тридцять вісім) грн. 92 коп. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційнускаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя І.М.Незнамова