Ухвала суду № 139422625, 02.09.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/1065/26

номер провадження 2-з/546/19/26

УХВАЛА

про повернення заяви про забезпечення позову

02 вересня 2026 року м. Решетилівка

Суддя Решетилівського районного суду Полтавської області Зіненко Ю.В., вивчивши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 , про забезпечення позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 , до Решетилівської міської ради про визнання незаконними та скасування окремих пунктів рішення,

встановив:

02 вересня 2026 року одночасно з позовом до Решетилівської міської ради про визнання незаконними та скасування окремих пунктів рішення до суду надійшла в електронній формі заява про забезпечення вказаного позову, в якій представник заявниці ОСОБА_3 просив заборонити вчиняти певні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 5324255100:30:003:0571 та 5324255100:30:003:0575.

Суддя, вивчивши заяву про забезпечення позову та дослідивши матеріали, додані до позовної заяви, доходить висновку, що заява необхідно повернути, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Стаття 150 ЦПК України визначає види забезпечення позову. Одним із видів забезпечення позову, який визначений пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України, є, зокрема заборона вчиняти певні дії.

Відповідно до частини шостої статті 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі

Так, до позову було додане клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_4 , який загинув під час служби у Збройних Силах України. ОСОБА_1 успадкувала після смерті батька житловий будинок, поруч з яким знаходиться земельна ділянка, яка перебувала у постійному користуванні ОСОБА_4 та членів його сім`ї. Дана земельна ділянка була передана у приватну власність ОСОБА_5 , який був попереднім власником житлового будинку, а тому земельна ділянка перейшла у володіння ОСОБА_4 .

Предметом спору є скасування пунктів рішення Решетилівської міської ради, які стосуються земельної ділянки, яка перебувала у користуванні ОСОБА_4 та членів його сім`ї.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Управлінням соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ОСОБА_1 має право на пільги встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України, що може вказувати на можливість і наявність підстав відповідно до ст. 5, 8 Закону України «Про судовий збір» про її звільнення від плати судового спору за позовною заявою, а також заяв про забезпечення позову та забезпечення доказів у справі за цією позовною заявою.

Посилаючись на вищезазначені обставини, які також зазначені у заяві про забезпечення позову, представник позивачки ОСОБА_3 просив звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

У зв`язку із вказаним суд зазначає наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зазначено, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII».

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просить скасувати пункти рішень Решетилівської міської ради, що стосується земельної ділянки, яка перебувала у користуванні батька позивачки та членів його сім`ї.

Тобто позов, з яким звернулася ОСОБА_1 , не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій, загиблих (померлих) ветеранів війни та їх сімей, тому заявниці необхідно сплатити судовий збір на загальних підставах.

Крім того, заява не містить посилання на конкретні положення Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон), які б давали ОСОБА_1 підстави для звільнення від сплати судового збору. Зокрема суд зазначає, що у переліку статті 15 «Пільги сім`ям загиблих (померлих) ветеранів війни, Захисників і Захисниць України» відсутня пільга, яка б давала заявниці, як дочці загиблого Захисника України, підстави для звільнення від сплати судового збору у даній справі.

Тобто, у порушення вимог частини шостої статті 151 ЦПК України до заяви не було додано документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі, встановленому законом, та не зараховано відповідну суму до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до частини десятої статті 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного суддя вважає за необхідне повернути заяву про забезпечення позову.

На підставі наведеного, керуючись статтями 151, 153 ЦПК України, суддя

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 , про забезпечення позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 , до Решетилівської міської ради про визнання незаконними та скасування окремих пунктів рішення повернути заявниці.

Копію ухвали направити представнику заявниці - ОСОБА_3 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з моменту її складення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя Ю.В. Зіненко