Рішення № 139421202, 25.08.2026, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 278/1248/26

Провадження № 2-о/292/25/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року с-ще Пулини

Пулинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Лотуги В.Ф.

при секретарі судового засідання Володіній В.В.

з участю представника заявниці Янчука М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою представника заявниці ОСОБА_1 - адвоката Янчука Максима Олександровича, заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті,-

В С Т А Н О В И В :

07 травня 2026 року до суду з Житомирського районного суду Житомирської області для розгляду надійшла цивільна справа за заявою представника заявниці ОСОБА_1 - адвоката Янчука М. О., про встановлення факту смерті.

Обґрунтував подану заяву тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на території російської федерації помер громадянин України ОСОБА_2 , який є рідним племінником ОСОБА_1 .

Отримати належним чином оформлені документи про державну реєстрацію смерті компетентними органами іноземної держави заявниця не має можливості.

З наявних у заявниці документів, що підтверджують факт смерті ОСОБА_2 , є лише фотографія (копія) довідки органу реєстрації актів цивільного стану російської федерації про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Наявний документ не може бути використаний заявницею для проведення державної реєстрації смерті на території України, оскільки він не отриманий у встановленому порядку та не має необхідних реквізитів для офіційного використання в Україні.

У зв`язку з відсутністю належного документа про смерть встановленого зразка заявниця позбавлена можливості здійснити державну реєстрацію смерті громадянина України в органах державної реєстрації актів цивільного стану України, а також реалізувати пов`язані з цим юридичні права та обов`язки.

Для підтвердження юридичного факту смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на території російської федерації, заявниця змушена звернутися до суду із заявою про встановлення юридичного факту.

З метою належного оформлення факту смерті ОСОБА_2 та отримання свідоцтва про смерть представником заявниці направлялось звернення до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі з проханням надати роз`яснення щодо можливості проведення державної реєстрації смерті на підставі наявних у заявниці документів.

24.02.2026 орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомив, що підставою для державної реєстрації смерті є виключно документи визначеного зразка, зокрема: лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), лікарське свідоцтво про перинатальну смерть, рішення суду про оголошення особи померлою або рішення суду про встановлення факту смерті особи у певний час, а також інші документи, прямо передбачені Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні.

У зв`язку з відсутністю документа встановленої форми заявниця позбавлена можливості здійснити державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 .

Встановлення факту смерті ОСОБА_2 можливе лише в судовому порядку, оскільки через розірвання дипломатичних відносин між Україною та російською федерацією родина заявниці не мала змоги транспортувати тіло до України для поховання, тому ОСОБА_2 поховано на території рф.

Підтвердження факту смерті необхідно для державної реєстрації смерті на території України та одержання Свідоцтва про смерть державного зразка, для подальшого прийняття спадщини.

З моменту повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України - 24.02.2022, органи України, які уповноважені проводити державну реєстрацію смерті громадян України на території російської федерації, не функціонують. Відтак, державну реєстрацію смерті компетентними органами України не проведено, запис про смерть в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, відсутній.

Просить встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: с.Павлівка Червоноармійського району Житомирської області, РНОКПП - НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на території російської федерації в Ленінградській області, м. Кіріші.

Ухвалою суду від 19.05.2026 заяву залишено без руху та зазначено, що заява не містить зазначення мети, у зв`язку з якою ОСОБА_1 , як тітка, просить встановити факт його смерті, оскільки до заяви не додано жодних доказів неможливості реалізації прав, свобод та/або інтересів заявника або створення умов для їх здійснення чи підтвердження. Внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру актів цивільного стану України не є метою встановлення факту смерті особи, а механізмом реалізації відповідного судового рішення. У заяві не зазначено, що ОСОБА_1 є особою, яка має право на спадкування після смерті ОСОБА_2 , наявність спадкового майна, подання заяви про прийняття спадщини, інших його спадкоємців, на мету оформлення спадкових прав. Відповідних доказів до заяви не надано.

21.05.2026 до суду представником заявниці подано заяву про усунення недоліків, в якій зазначив, що заява відповідала вимогам ЦПК України, а зазначені судом обставини у своїй переважній більшості стосувалися не усунення недоліків заяви, а передчасної оцінки доказів та правової позиції заявниці.

25.05.2026 судом відкрито окреме провадження у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 30.06.2026 за клопотанням представника заявниці з Пулинської державної нотаріальної контори Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України витребувано інформацію зі Спадкового реєстру щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: чи заводилася після нього спадкова справа; якщо заводилася, повідомити номер спадкової справи, дату її відкриття, прізвище, ім"я та по батькові нотаріуса, яким заведено спадкову справу; повідомити чи зверталися спадкоємці із заявами про прийняття спадщини після смерті зазначеної особи.

Заявниця у судове засідання не з"явилася, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник заявниці у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Повідомив, що реєстрація смерті ОСОБА_2 потрібна заявниці з метою подальшого оформлення спадщини. Заявив, що для підтвердження мети встановлення факту перед судом заявниця не має доводити факт наявності майна ОСОБА_2 на території України. Повідомив, що заявниця не зверталась до нотаріуса для прийняття спадщини у зв`язку з відсутністю в неї необхідного переліку документів, зокрема, свідоцтва про смерть особи. Фотокопію довідки про смерть ОСОБА_2 заявниці отримала з території рф від знайомих померлого, які займались його похованням.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з"явився, про місце та час його проведення належним чином повідомлений, начальник відділу надіслала суду письмове клопотання, в якому просить розглянути справу без участі їх представника, вирішити питання виходячи з матеріалів справи та згідно чинного законодавства.

Вислухавши пояснення представника заявниці, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з огляду на таке.

З копії довідки про смерть №6157 від 13.03.2025, виданої відділом РАЦС м.Кіріші Ленінградської області, вбачається, що в архіві відділу мається запис акта про смерть ОСОБА_2 №38/6157 від 03.03.2025, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в Кірішській лікарні (а.с.16-17).

Згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 11.03.1969, серії НОМЕР_3 від 10.05.1961, батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с.14 на звороті, 15).

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 від 25.08.1979, шлюб укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_8 (а.с.14 на звороті).

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 24.09.1983, шлюб укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 . Після укладення шлюбу присвоєні прізвища чоловікові та дружині - ОСОБА_10 (а.с.8).

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 19.11.2015, батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_4 та ОСОБА_11 (а.с.15 на звороті).

Відповідно до свідоцтв про смерть серії НОМЕР_7 від 07.10.2008, серії НОМЕР_8 від 12.10.2012, серії НОМЕР_9 від 21.10.2015, ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.8 на звороті, 9 на звороті).

Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_10 , він виданий 14.10.2009 на ім"я ОСОБА_2 (а.с.13).

19.11.2015 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Вол-Волинською ОДПІ (Червоноармійське відділення) видано картку платника податків (а.с.14).

Як вбачається з адвокатського запиту ОСОБА_13 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України №200226-1 від 22.02.2026, адвокат зазначає, що 28.02.2025 на території російської федерації помер громадянин України ОСОБА_2 - рідний племінник ОСОБА_1 . З усіх документів, які підтверджують факт смерті наявна лише фотографія/копія довідки РАЦС (рф) про смерть. Просить повідомити інформацію: чи має можливість ОСОБА_1 зареєструвати в Україні факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , в позасудовому порядку та отримати свідоцтво про смерть, чи має можливість ОСОБА_1 отримати копії актових записів про народження ОСОБА_2 та про народження і одруження його батьків (а.с.6).

Листом Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України №165/21/23.16-60 від 24.02.25026, адвокату Янчуку М. О. роз"яснено порядок та підстави для державної реєстрації смерті, а саме - на підставі яких документів здійснюється реєстрація смерті особи (а.с.7).

Відповідно до повідомлення Пулинської державної нотаріальної контори Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 07.07.2026 №284/01-16, до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась.

У ч. 3-4 ст. 49 ЦК України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті здійснюється на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою.

Пунктом 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.102000 № 52/5 встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.

Цивільний процесуальний кодекс України передбачає чотири процедури, наслідком яких є ухвалення судового рішення, на підставі якого органи ДРАЦС можуть видати свідоцтво про смерть: встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою внаслідок нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (п. 9 ч. 1 ст. 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (ст. 317 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (ст. 305-309 ЦПК України).

Відповідно до статті 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, укладеної між державами-членами СНД (зокрема, Україною і російською федерацією) та ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР, документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою та скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення; документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.

23 грудня 2022 року набрав чинності Закон № 2783-IX "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року", згідно якого дію Конвенції зупинено у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь.

Таким чином дія цієї Конвенції, у тому числі і статті 13, зупиняється щодо будь-яких документів, виданих, посвідчених лише у двох країнах (російська федерація та республіка білорусь), незалежно від дати їх видачі, посвідчення.

Разом з тим з дати зупинення дії Конвенції 1993 року у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь до документів, виданих на території цих країн, при їх пред`явленні на території України застосовуватиметься вимога засвідчення апостилем згідно з Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, яка була підписана 05 жовтня 1961 року в м. Гаазі. Відповідно до Закону України від 10 січня 2002 року № 2933-ІІІ "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних документів" Конвенція набрала чинності для України з 22 грудня 2003 року та залишається чинною у відносинах України з російською федерації і республікою білорусь.

Для захисту прав і свобод громадян України та інших осіб, що мають документи вказаних країн, Кабінет Міністрів України врегулював питання використання документів цих країн на час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2023 року №107 "Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав" під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

Таким чином, станом на день розгляду справи, факт смерті особи, що зареєстрований у встановленому порядку на території російської федерації, не потребує будь-якої легалізації.

З поданих документів встановлено, що факт смерті ОСОБА_2 на території м.Кіріші Ленінградської області російської федерації зафіксовано відповідним державним органом іноземної держави. Відділ РАЦС м. Кіріші Ленінградської області російської федерації склав актовий запис про смерть ОСОБА_2 № 38/6157 від 03 березня 2025 року, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в Кірішській лікарні.

З огляду на наявність реєстрації на території російської федерації смерті ОСОБА_2 , видано і свідоцтво про смерть, тобто факт його смерті зареєстрований відповідно до законодавства країни, на території якої він помер.

Те, що в заявниці, як вона стверджує, відсутня належним чином завірена копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , не є підставою для встановлення судом факту смерті особи на території іноземної держави, де такий факт зафіксований.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15 липня 2025 року у справі № 307/3991/23, відповідно до якої за наявності свідоцтва про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави відповідно до законодавства держави, на території якої настала смерть особи, відсутні підстави для встановлення факту смерті в судовому порядку, оскільки такий факт уже підтверджений відповідним документом.

Аналогічні правові позиції Верховного Суду викладені у постановах від 15 серпня 2024 року у справі № 643/8133/23, від 24 грудня 2024 року у справі № 387/228/24 та від 02 липня 2025 року у справі № 186/227/24.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зокрема зазначено який факт заявник просить встановити та з якою метою та докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Статтею 319 ЦПК України визначено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Заява про встановлення факту смерті ОСОБА_2 та подані документи не підтверджують мети у зв`язку з якою ОСОБА_1 , як тітка, просить встановити факт смерті племінника, оскільки до заяви не додано жодних доказів неможливості реалізації прав, свобод та/або інтересів заявника або створення умов для їх здійснення чи підтвердження. Внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру актів цивільного стану України не є метою встановлення факту смерті особи, а механізмом реалізації відповідного судового рішення.

У заяві не зазначено і не надано доказів про те, що ОСОБА_1 подавала заяву до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та наявність спадкового майна.

У той же час, з відповіді Пулинської державної нотаріальної контори від 07.07.2026 вбачається, що до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась і відповідно заява про прийняття спадщини не подавалась жодною особою.

Ухвалою суду від 19.05.2026 заява представника заявниці залишалась без руху, в тому числі з підстав не підтвердження зазначеної мети, однак такі недоліки заяви представником заявниці умисно не усунуті в поданій заяві від 21.05.2026, Під час судового розгляду представник заявниці послався на те, що така мета доведенню у такій категорії справ не підлягає.

Такі доводи представника заявниці суперечать правовій позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 10.09.2025 у справі № 243/3661/24 у якій зазначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення саме фактів, що мають юридичне значення, тобто які мають значення для охорони прав, свобод та інтересів заявника або створення умов їх здійснення чи підтвердження. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення. Таку мету заявник повинен зазначити та підтвердити доказами викладені в заяві обставини. Це має важливе значення для вирішення таких справи, від мети встановлення відповідного факту залежить вирішення питань чи віднесене його вирішення до юрисдикції суду, суб`єктного складу учасників, чи не пов`язується встановлення факту з наступним вирішенням спору про право.

Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, встановивши що реєстрація смерті ОСОБА_2 відбулась на підставі законодавства іноземної держави, на території якої він помер, підстав для повторного встановлення факту смерті, немає, а тому заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника заявниці ОСОБА_1 - адвоката Янчука Максима Олександровича, заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів

цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті, відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_11 .

Заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, знаходиться за адресою: майдан Соборний, 1, м.Житомир, Житомирська область, ЄДРПОУ - 42506517.

Повний текст рішення складений 02 вересня 2026 року.

Суддя В. Ф. Лотуга