Рішення № 139421200, 02.09.2026, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 296/7484/26

Провадження № 2/292/566/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року с-ще Пулини

Пулинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Лотуги В.Ф., з участю секретаря судового засідання Володіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

07 серпня 2026 року до суду за підсудністю з Корольовського районного суду м.Житомира надійшла цивільна справа за позовом ТОВ "Коллект центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №9587482 від 01.06.2020 у розмірі 10177,44 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01 червня 2020 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено договір №9587482, згідно якого відповідачу надано кредит в сумі 2000 грн., а також додатково надані кошти (у разі наявності) на підставі укладених між сторонами додаткових угод до договору, зі сплатою процентів (базова, фіксована) - 1,60 % за кожен день строку користування, шляхом перерахування на його банківський картковий рахунок.

ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" виконало свої зобов"язання перед позичальником за договором, надавши йому кредит в сумі та на умовах, передбачених кредитним договором.

Відповідач не виконав свого обов"язку та припинив повертати кредит в строки, передбачені договором.

30.12.2021 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Вердикт капітал" укладено договір №30-12/2021, згідно якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і договором №9587482.

10.03.2023 між ТОВ "Вердикт капітал" та ТОВ "Коллект центр" укладено договір №10-03/2023/01, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги, зокрема, до відповідача за договором №9587482.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредиту та сплаті процентів за його користування, що підлягає стягненню з позичальника становить 10177,44 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 4000 грн., за нарахованими процентами - 6042,20 грн., інфляційні збитки - 116,83 грн., нараховані 3% річних - 18,41 грн.

Ухвалою суду від 10.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити за його відсутності. Проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.

У судове засідання відповідач не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином за зареєстрованим місцем проживанням. Відзив на позов, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

З викладених обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення на підставі ст.280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд вважає у задоволенні позову відмовити з огляду на таке.

01.06.2020 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено договір позики №9587482, а 28.06.2020 укладено додаткову угоду. Договір та додаткова угода укладені з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи та підписані позичальником одноразовими ідентифікаторами.

За умовами договору, додаткової угоди до нього та паспорта споживчого кредиту, відповідач отримав кредит у загальному розмірі 4000 грн, строком на 30 днів, дата повернення кредиту (останній день) - 01.07.2020, базова процентна ставка/день - 1,60% (фіксована), розмір процентів акційних у день - 0,48%, розмір процентів на прострочену позику в день - 2,70%, розмір процентів на позику річні - 175,20%, розмір процентів на прострочену позику річний - 985,50%, вартість позики за весь строк, на який видано позику - 14,40%, вартість позики за весь строк, на який видано позику - 288 грн. Загальні витрати за кредитом - 288 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 2288 грн, загальна вартість позики та процентів - 4288 грн.

Відповідно до довідок ТОВ "ФК"Фінекспрес" від 05.05.2026 №№КД-000162887/ТНПП, КД-000162891/ТНПП та листа ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" до ТОВ "Вердикт капітал" №19/05/26-43 від 19.05.2026, згідно умов договору про переказ коштів №23-01-18/25 від 23.01.2018, укладеного з ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", 01.06.2020 та 28.06.2020 здійснено успішні операції на карту № НОМЕР_1 : 01.06.2020 в сумі 2000 грн, 28.06.2020 в сумі 2000 грн, отримувач - ОСОБА_2 .

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №9587482 від 01.06.2020, складеного ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", ОСОБА_1 станом на 30.12.2021 має заборгованість в розмірі 10042,20 грн, з них за кредитом - 4000 грн, за відсотками - 6042,20 грн. Сплачено з 30.06.2020 по 31.08.2021 всього 7516,20 грн.

30.12.2021 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (клієнт) та ТОВ "Вердикт капітал" (фактор) укладено договір факторингу №30-12/2021, у відповідності до умов якого клієнт - первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 50584753,07 грн, а фактор зобов`язується здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками. Права вимоги переходить до фактора після здійснення повного фінансування з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання реєстру боржників в електронному вигляді, який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.

Відповідно до акту приймання-передавання реєстру боржників у електронному вигляді та акта приймання-передачі реєстру боржників за договором факторингу №30-12/2021 від 30.12.2021, укладеного між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Вердикт капітал", клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників в електронному вигляді наданий на флеш-носії у розмірі 918 Кбайт. Відповідно до цього реєстру боржників, клієнт передав, а фактор прийняв право вимоги по боржниках в кількості 3833, на загальну суму заборгованості - 50584753,07 грн.

Згідно реєстру боржників до договору факторингу №30-12/2021 від 30.12.2021 та витягу з реєстру боржників, ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" відступило ТОВ "Вердикт капітал" право вимоги заборгованостей до боржників, в тому числі і до боржника ОСОБА_1 , номер договору 9587482, в сумі 10042,2 грн, з яких за тілом кредиту - 4000 грн, за процентами - 6042,2 грн.

З платіжного доручення №0317260000 від 30.12.2021, вбачається, що ТОВ "Вердикт капітал" здійснило оплату ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" згідно договору факторингу №30-12/2021 від 30.12.2021, в сумі 2663376,39 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості складеного ТОВ "Вердикт капітал" ОСОБА_1 станом на 10.03.2023 має заборгованість в сумі 10177,44 грн., з них за кредитом - 4000 грн, за відсотками - 6042 грн, 3% річних за користування грошовими коштами - 18,41 грн., інфляційні збитки за користування грошовими коштами - 116,83 грн.

10.03.2023 між ТОВ "Вердикт капітал" (первісний кредитор) та ТОВ "Коллект центр" (новий кредитор) укладено договір №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги, у відповідності до умов якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами) та сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором. Права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді.

Згідно акту прийому-передачі реєстру боржників в електронному вигляді та акта прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №10-03/2023/01 від 10.03.2023, укладеного між ТОВ "Вердикт капітал" та ТОВ "Коллект центр", первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників в електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються. Загальна кількість боржників 29141.

Відповідно до акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.03.2023 ТОВ "Коллект центр" має перед ТОВ "Вердикт капітал" непогашені грошові зобов`язання, які виникли на підставі, зокрема, договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023 в сумі 794503,18 грн.

Згідно реєстру боржників до договору №10-03/2023/01 від 10.03.2023 та витягу з реєстру боржників, ТОВ "Вердикт капітал" відступило ТОВ "Коллект центр" право вимоги заборгованостей до боржників, у тому числі і до боржника ОСОБА_1 , номер договору 9587482, в сумі 10177,44 грн, з яких за кредитом - 4000 грн., за процентами - 6042,2 грн., відповідальність згідно ст.625 ЦК України - 135,24 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості складеного ТОВ "Коллект центр", ОСОБА_1 станом на 03.06.2026, має заборгованість в загальному розмірі 10177,44 грн., з них за тілом кредиту - 4000 грн.; за відсотками - 6042,20 грн., 3% річних - 18,41 грн., інфляційних збитків - 116,83 грн.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦПК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1-3 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документиа (у тому числі електронних), у листах, телеграмах , якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно - комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов"язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно із ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається зі ст.1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 3 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Судом встановлено, що договір між сторонами та додаткова угода до нього укладені в електронній формі, підписані електронними підписами позичальника ОСОБА_1 , відтворені шляхом використання позичальником одноразових ідентифікаторів.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов такого висновку, що електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

Під час розгляду справи належними та допустимими доказами позивачем доведено про укладення кредитного договору та додаткової угоди до нього з відповідачем в електронному вигляді шляхом підписання електронними підписами з одноразовими ідентифікаторами, що відповідає визначеним вимогам законодавства.

ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" свої зобов"язання за договором виконало в повному обсязі, а саме - відповідачу надано позику в сумі 4000 грн.

Згідно з наданим розрахунком заборгованість ОСОБА_1 становить 10177,44 грн., яка складається із основної суми боргу - 4000 грн.; відсотків - 6042,20 грн.; інфляційних збитків - 116,83 грн., 3% річних - 18,41 грн.

Перевіривши проведені нарахування, суд не погоджується щодо заявленої до стягнення суми за процентами, оскільки переважна частина з них нарахована після спливу строку позики, передбаченого договором.

Відповідно до ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ст. 252 ЦПК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або роками. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

У ст.631 ЦК України зазначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити ваші права та виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору

Відтак, закінчення строку договору, який був належним чином виконаний позбавленою стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Як вбачається з пункту 2 договору позики, ОСОБА_1 надано позику на 30 днів, тобто з 01.06.2020 по 01.07.2020 включно. Відповідно до вказаного строку відповідач мав повернути позику та сплатити відсотки.

ОСОБА_1 нараховані відсотки за користування позикою по 14.09.2021, тобто поза межами строку позики, який не має перевищувати 30 днів. Останнім днем строку позики та відповідно нарахування відсотків є 01.07.2020.

Зважаючи на те, що строк позики сплив 01 липня 2020 року, позивачем необґрунтовано нараховані проценти після зазначеної дати.

Право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за позикою припиняється після спливу визначеного договором строку позики.

Після закінчення строку позики і невиконання боржником своїх зобов`язань щодо повернення позики та сплати відсотків за його користування, у статті 625 ЦК України, передбачені наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання та відповідальність боржника за неправомірне використання кредитних коштів.

Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду викладеного у постановах від 19.05.2020 у справі № 910/23028/17, від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, згідно яких право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою згідно вказаного договору та зміну дати повернення всіх сум позики матеріали справи не містять. Не надано й доказів того, що первісний кредитор погодив зміну строку позики.

Згідно умов договору відповідач зобов`язаний був сплатити відсотки за 30-денний строк користування позикою, а саме - з 01.06.2020 по 01.07.2020, які становлять 316,80 грн та розраховуються виходячи з узгодженої денної ставки 0,48 %:

- з 01.06.2020 по 27.06.2020 (27 днів) на загальну суму 259,20 грн, з розрахунку: 2000 грн х 0,480% х 27 днів.

28.06.2020 відповідачу згідно додаткової угоди збільшено суму позики на 2000 грн, а всього надано 4000 грн.

За наступний період строку кредитування - 3 дні, відсотки складають 57,60 грн., з розрахунку: 4000 грн. х 0,480% х 3 дні.

Враховуючи наведене, відповідач мав сплатити відсотки за користування позикою у розмірі 316,80 грн. (259,20 грн. + 57,60 грн.).

Згідно наданого розрахунку, відповідачем в період з 30.06.2020 по 31.08.2021 двадцять чотирма платежами сплачено кошти на загальну суму 7516,20 грн, які зараховані на погашення процентів, в тому числі тих, які нарахованих після закінчення строку позики.

За весь строк (30 днів) на який надавалась позика відповідач мас сплатити суму позики в розмірі 4000 грн та проценти за користування позикою в сумі 316,80 грн, а всього 4319,80 грн.

З огляду на те, що відповідачем сплачені кошти на загальну суму 7516,20 грн, які перевищують розмір отриманого кредиту та нарахованих відсотків протягом визначеного строку позики - 4319,80 грн, ОСОБА_1 повністю виконав умови кредитного договору, повернувши кредитні кошти та сплативши відсотки за їх використання згідно умов договору.

Також, відсутні законні підстави для стягнення з відповідача нарахований інфляційних збитків та 3% річних, з огляду на таке.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, то зазначена норма ЦК України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції, який поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов`язання, яке визначене договором у національній валюті гривні, а не в іноземній або в еквіваленті до іноземної валюти.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 року в справі № 296/10217/15-ц (провадження № 14-727цс19) вказано, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином у ст.625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Схожий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 373/2054/16-ц, № 464/3790/16-ц та від 23.10.2019 у справі № 723/304/16-ц.

Однак, згідно п.15 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року, строк якого неодноразово продовжувався.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. 30-денний строк після дня завершення дії цього карантину закінчився 30.07.2023.

Тлумачення п.15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, про те, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від обов`язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення. Законодавець на рівні акту цивільного законодавстві (п.15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов`язку позичальника сплатити неустойку (штраф, пеню). Такий обов`язок припиняється без його виконання.

Відтак для застосування положень п.15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України має бути врахована не дата настання прострочення за договором позики, а період, за який нарахована пеня позивачем.

Таким чином, наслідки невиконання цивільно-правових зобов`язань за кредитними договорами змінились. Зокрема, боржники за такими договорами звільняються від оплати штрафу, пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат та іншої відповідальності.

Отже, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що неустойка та інші платежі, як захід відповідальності, за період включно із 12 березня 2020 року і на період дії карантину та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, не нараховуються за кредитними договорами (договорами позики) і підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (на відміну від мораторію, який передбачає лише відстрочення).

Враховуючи те, що інфляційні збитки та 3% річних за кредитним договором нараховані за період з 30.12.2021 по 23.02.2022, тобто під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, суд приходить до висновку, що за даний період не підлягали нарахуванню інфляційні збитки та 3% річних.

При наведених нормах законодавства, відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця інфляційних збитків та 3% річних, а тому заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних збитків в розмірі 116,83 грн. та 3% річних в розмірі 18,41 грн., задоволенню не підлягають.

Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 16.12.2021 року у справі № 922/4076/20, а також постановах Верховного Суду від 26.04.2023 року у справі № 727/4121/21, від 05.04.2023 року у справі № 756/7895/21.

Згідно ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити за безпідставністю у зв`язку зі сплатою відповідачем отриманої позики та нарахованих процентів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов"язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, тому судовий збір та витрати на правову допомогу з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, .

Відповідачу, який не з`явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект центр", знаходиться за адресою: 01133, м.Київ, вул.Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ - 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Суддя В. Ф. Лотуга