Ухвала суду № 139420914, 28.08.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/10054/26

1-кс/296/3814/26

УХВАЛА

Іменем України

про застосування запобіжного заходу

у вигляді застави

28 серпня 2026 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №42026060000000008 від 04.02.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Житомира, громадянина України, одруженого, має на утриманні 2 малолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

27.08.2026 до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , кримінальному провадженні №42026060000000008 від 04.02.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026060000000008 від 04.02.2026 за ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що у достовірно невстановлений час та місці, однак не пізніше 31.01.2026 у ОСОБА_8 , який за характером зайнятої посади мав стійкі ділові та дружні зв`язки зі службовими особами лікувальних закладів Житомирської області та невстановленою слідством службовою особою ЕКОПФО, яка була уповноважена брати участь у прийнятті рішень щодо встановлення інвалідності, виник умисел на одержання неправомірної вигоди такою службовою особою за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 та іншими особами для себе та третіх осіб (співучасників) за вчинення такою службовою особою в інтересах третіх осіб, дій з використанням наданої їй влади та службового становища.

З метою конспірації своїй дій, ОСОБА_8 , у достовірно невстановлений час та місці, однак не пізніше 31.01.2026, вступив у попередню змову групою осіб з невстановленою слідством службовою особою експертної команди, з якою погодив залучення до кримінально-протиправної діяльності своїх знайомих ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які прийняли пропозицію ОСОБА_8 .

Таким чином, не пізніше 31.01.2026 ОСОБА_8 вступив у попередню змову групою осіб з ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та невстановленою слідством службовою особою ЕКОПФО. При цьому, метою інтенсифікації процесу встановлення пацієнту групи інвалідності за рахунок більш ефективного використання наявних ресурсів, вказаною групою розроблено план та здійснено розподіл ролей, відповідно до яких:

1) ОСОБА_8 :

-підшуковує осіб, зацікавлених у встановленні їм інвалідності (далі пацієнт);

-попередньо вивчає медичні документи пацієнта з метою визначення стадій проходження процедури оформлення групи інвалідності, кола осіб з числа медичних працівників, яких потрібно залучити для формування необхідного пакету документів;

-проводить з пацієнтом переговори, щодо процедури оформлення групи інвалідності та розміру неправомірної вигоди за кожен з пройдених етапів;

-організовує та координує відвідування пацієнтом лікувальних закладів та проходження медичних процедур з виготовленням недостовірних медичних документів щодо стану здоров`я як шляхом безпосереднього супроводження, так і в порядку делегування цих дій ОСОБА_4 та (чи) ОСОБА_9 ;

-безпосередньо, або за посередництва ОСОБА_4 та (чи)

ОСОБА_9 доводить до відома службовій особі ЕКОПФО про завершення формування недостовірного пакету документів щодо пацієнта, подання їх до ЕКОПФО та визначення дати засідання експертної команди;

-отримує грошові кошти (неправомірну вигоду) за кожен з пройдених етапів та забезпечує їх подальший розподіл між групою осіб ( ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та невстановленою службовою особою ЕКОПФО).

2) ОСОБА_9 :

- за дорученням ОСОБА_8 забезпечує відвідування пацієнтами лікувальних медичних закладів, оформлення такими закладами недостовірних медичних документів щодо характеру та тривалості лікування, встановленого діагнозу;

-безпосередньо, або за посередництва ОСОБА_8 та (чи) ОСОБА_4 доводить до відома службову особу ЕКОПФО про завершення формування недостовірного пакету документів щодо пацієнта, подання їх до ЕКОПФО та визначення дати засідання експертної команди;

- отримує від ОСОБА_8 визначений розмір неправовірної вигоди.

3) ОСОБА_4 :

- за дорученням ОСОБА_8 забезпечує відвідування пацієнтами лікувальних медичних закладів, оформлення такими закладами недостовірних медичних документів щодо характеру та тривалості лікування, встановленого діагнозу;

-безпосередньо, або за посередництва ОСОБА_8 та (чи)

ОСОБА_9 доводить до відома службовій особі ЕКОПФО про завершення формування недостовірного пакету документів щодо пацієнта, подання їх до ЕКОПФО та визначення дати засідання експертної команди;

- отримує від ОСОБА_8 визначений розмір неправовірної вигоди.

4) Невстановлена службова особа ЕКОПФО:

- на підставі інформації про анкетні дані надані ОСОБА_8 ,

та (чи) ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та зібраного пацієнтом недостовірного пакету медичних документів, використовуючи надані їй службові повноваження, забезпечує позитивне вирішення питання щодо встановлення інвалідності;

- отримує від ОСОБА_8 визначений розмір неправовірної вигоди.

Встановлено, що 31.01.2026 громадянин України ОСОБА_10 , маючи відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 20.11.2024 такі захворювання: міокардит, кардіосклероз, гіпертонічна хвороба 1-го ступеня, стійкі вираження ЗЧМТ 2010 та 2020 р.р. у вигляді енцефалопатії 2-го ступеня, церебральний арохнаїдит з помірно вираженим ліквородинамічним порушенням, вирішив оформити групу інвалідності.

З цією метою ОСОБА_10 звернувся до ОСОБА_8 , для отримання консультації щодо правильності оформлення медичної документації.

Так, 31.01.2026 у ході особистої зустрічі у місті Звягель Житомирської області ОСОБА_8 ознайомившись із медичною документацією ОСОБА_10 та усвідомлюючи його зацікавленість у встановленні групи інвалідності, повідомив останньому, що для отримання групи інвалідності необхідно пройти стаціонарне лікування за неврологічним профілем тривалістю близько 40 діб. Після цього ОСОБА_8 , діючи в рамках спільного умислу та за попередньою змовою групою осію з ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та невстановленою службовою особою ЕКОПФО, повідомив ОСОБА_10 про необхідність надання неправомірної вигоди службовим особам експертної команди та іншим особам за сприяння у вирішенні питання щодо встановлення групи інвалідності.

В свою чергу, ОСОБА_10 , розуміючи протиправність дій ОСОБА_8 , звернувся до правоохоронних органів з даного приводу та в подальшому, діючи під їх контролем з метою викриття злочинної діяльності останнього погодився на запропоновані ним умови.

Слідством встановлено, що в період з 24.02.2026 по 13.07.2026 ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та невстановленою досудовим розслідуванням службовою особою експертної команди, одержали від ОСОБА_10 частинами грошові кошти на загальну суму 6000 (шість тисяч) доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України становить 287 592,61 гривень, та 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень, тобто на загальну суму 301 592,61 гривень.

27.08.2026 у відповідності до ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні, відповідно до вимог КПК України, доказами.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України та наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, орган досудового розслідування ставить питання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав та мотиві зазначених у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_4 під час розгляду клопотання пояснив, що розуміє в чому його підозрюють, проте вважає, що підозра необґрунтована. Просив застосувати до нього більш м`кий запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію свого клієнта та заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що підозра необгрунтована, будується на припущеннях, ризики, на які посилається сторона обвинувачення, є недоведеними та належними доказами не підтверджується. Просив застосувати до підозрюваного більш м`яуий запобіжний захід, вказуючи, що домашній арешт по суті є триманням під вартою, що цілком достатнім буде запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, що були долучені до клопотання слідчий суддя прийшов наступного.

Стаття 177 КПК України встановлює мету і підстави застосування запобіжних заходів

Так ч. 1 ст.177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч.4 ст.194 КПК України).

Під час судового розгляду слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026060000000008 від 04.02.2026 за ч. 3 ст. 368 КК України де одним з підозрюваних є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи стадію судового розгляду, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду даного клопотання, з урахуванням усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04). Слідчий суддя вважає, що підозра ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України є обґрунтованою в розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України, це підтверджується доказами, а саме:

-протоколами допитів свідка ОСОБА_10 від 06.02.2026, 25.02.2026, 02.03.2026, 11.03.2026, 06.04.2026, 09.06.2026, 11.06.2026, 24.06.2026, 25.06.2026, 03.07.2026, 13.07.2026;

-протоколами огляду та вручення грошових коштів від 24.02.2026, 13.03.2026, 17.04.2026, 28.04.2026, 30.04.2026, 11.06.2026, 24.06.2026, 25.06.2026, 13.07.2026;

-протоколами НСРД від 20.02.2026, 24.02.2026, 03.03.2026, 09.03.2026, 11.03.2026, 13.03.2026, 02.04.2026, 06.04.2026, 09.04.2026, 20.04.2026, 22.04.2026, 28.04.2026, 29.04.2026, 30.04.2026, 01.05.2026, 15.06.2026, 25.06.2026, 26.06.2026,02.07.2026, 21.07.2026, 04.08.2026, 13.07.2026;

-предметами і грошовими коштами вилученими під час затримання ОСОБА_8 13.07.2026 року в порядку ст. 208 КПК України;

-протоколами оглядів мобільних телефонів ОСОБА_8 та ОСОБА_4 від 16.07.2026.

-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Щодо ризиків

Прокурор вказує на наявність ризиків передбачених п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- вплив на свідка иа інших підозрюваних в цьому ж кримінальному провадженні;

-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 .

Існування ризику щодо можливості переховуватися від суду, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, оцінюється судом в світлі обставин вчинення кримінального правопорушення та того факту, що у разі визнання ОСОБА_4 винуватим за ч.3 ст.368 КК України (тяжкий корупційний злочин) йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. При цьому звільнення від покарання з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України не допускається.

Урахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за особливо тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства («W проти Швейцарії»).

Надаючи оцінку можливості підозрюваної особи переховуватися від суду, слід взяти до уваги, що існує певна ймовірність того, що остання з метою уникнення покарання (призначеного в разі визнання її винуватою), передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.

Отже слідчий суддя вважає що ризик переховування дійсно існує .

Разом з цим ЄСПЛ постійно наголошує, що обґрунтування наявності ризиків лише тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, є неправомірним. Про це зазначено в рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 12369 від «26» червня 1991 року по справі «Латальє проти Франції», п. 51, за скаргою № 5522/04 від «20» січня 2011 року по справі «Прокопенко проти України», за скаргою № 38717/04 від «14» жовтня 2010 року по справі «Хайредінов проти України», п. 29, 41, за скаргою № 37466/04 від «20» травня 2010 року по справі «Москаленко проти України».

Окрім тяжкості покарання, суд зобов`язаний враховувати і інші чинники- зокрема і особу підозрюваного, його характеристики в побуті, за місцем роботи, спосіб життя та репутацію.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що підозрюваний ОСОБА_4 , одружений, має двох малолітніх дітей, має постійне місце проживання, та є особою з інвалідністю 3-ї групи, раніше не судимий.

До матеріалів клопотання долучено документи сторони захисту, які підтверджують, що 29.07.2026 дружина ОСОБА_4 ОСОБА_11 у серпні 2026 року народила дитину ОСОБА_12 (дитині менше 1 місяця), станом на 28.08.2026 вона перебуває у періоді післяпологової реабілітації після кесаріва розтину.

Все це в своїй сукупності свідчить про міцні соціальні зв`язки підозрюваного, що мінімізує ризик його втечі.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України впливати на свідків, підозрюваних в даному кримінальному провадженні теж на переконання слдчого судді існує, оскільки підозрюваний може спробувати винити тиск на них щоб змусити дати інші свідчення чи відмовитися від них з метою уникнути відповідальності. Проте, на думку слідчого судді , знову ж таки з урахуванням особи підозрюваного, цих ризиків можна запобігти шляхом покладення обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України- заборонивши спілкування з визначеним колом осіб -свідків та інших підозрюваних.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення іншого кримінального правопорушення (тотожного) існує оскільки ймовірно, що це було джерелом доходів підозрюваного . Натомість продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, не знайшов свого підтвердження, оскільки органом досудового розслідування було припинено протиправну діяльність шляхом повідомлення ОСОБА_4 про підозру.

Слідчий суддя констатує, що ризики не повинні бути вже доведені настільки щоб їх можна було констатувати , оскільки мета - саме запобігти їм.

Отже, прокурором доведено існування ризиків передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України при цьому з урахуванням особи підозрюваного деяким з них можливо запобігти.

Слідчий просить слідчого суддю застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Як вже зазначалося у разі визнання ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він підозрюється, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі, а тому до нього може бути застосований запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання не доведено неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням його особи та можливості забезпечення належної процесуальної поведінки.

Застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є по суті позбавленням волі, з огляду на обставини кримінального провадження, не є необхідним у даному конкретному випадку.

Сторона захисту клопоче про більш м`який запобіжний захід ніж цілодобовий домашній арешт - особисте зобов`язання. .

Разом з цим слідчий суддя вважає такий запобіжний захід занадто м`яким та таким, що не здатен бути запобігти ризикам, що встановлені в зоді розгляду цього клопотання.

З урахуванням наявності "обгрунтованої підозри" трьох ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, особи підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, як достатній для запобігання ризиків встановлених під час розгляду клопотання та забезпечення виконання процесуальних обов`язків.

За приписами ч.1.3 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

В силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допуститити встановлення такого розміру застави, що буде заздалегідь непомірним для цієї особи та призведе до неможливості виконання застави. Оскільки, саме розмір застави визначає ступінь суворості даного запобіжного заходу, а при його визначенні враховуються об`єктивні й суб`єктивні критерії.

Основною метою застави є гарантування виконання особою своїх процесуальних обов`язків.

При обрахунку розміру застави слідчий суддя враховує частину 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII якою встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2026 рік" на 1 січня поточного року, тобто 3328 грн.

Разом з цим, сума застави повинна бути такою, щоб перспектива її втрати утримувала особу від спроб переховування, впливу на свідкків чи підозрюваних, а також від вчинення нових злочинів чи продовження злочинів у яких особу підозрюють але вона не має бути непомірним тягарем.

Враховуючи сімейний та майновий стан підозрюваного, та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 25 (двадцяти п`яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 83200 (вісімдесят три тисячі двісті) гривень 00 копійок.

Слідчий суддя вважає, що саме такий розмір застави у даному конкретному випадку, з урахування обставин вчинення кримінального правопорушення, та особи підозрюваного здатен забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та є співмірним.

Оскільки слідчий застосовує до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави , покласти на підозрюваного обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

-прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні, слідчого судді, суду (залежно від стадії кримінального провадження) за кожною вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

-утриматись від спілкування з іншими підозрюваними ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Щодо строку дії запобіжного заходу.

13.07.2026 у відповідності до ст. 276-278 КПК України в кримінальному провадженні №42026060000000008 від 04.02.2026 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст.368 КК України. Тобто строк досудового розслідування в кримінальному провадженні №42026060000000008 від 04.02.2026 до 14.09.2026.

Підозру ОСОБА_4 вручено 27.08.2026

Застава, як запобіжний захід не має строку дії, разом з тим обов`язки не можуть покладатися на строк більше 2 місяців, та не можуть виходити за межі строку досудового розслідування. отже строк дії обов`язків слід встановити до 14.09.2026, що в межах строку досудового розслідування.

Отже, за результами розгляду клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне:

-залишити без задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту;

- частково задовольнити клопотання сторони захисту, щодо застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж цілодобовий домашній арешт та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 25 (двадцяти п`яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 83200 (вісімдесят три тисячі двісті) гривень 00 копійок, з покладенням ряду обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України строком до 14.09.2026, що в межах строку досудового розслідування тобто до 14.09.2026.

Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176-178, 182, 184, 193-194, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту залишити без задоволення.

Клопотання сторони захисту про застосування більш м`якого запобіжного заходу- задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні №42026060000000008 від 04.02.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 25 (двадцяти п`яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 83200 (вісімдесят три тисячі двісті) гривень 00 копійок.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки визначені ч.5 ст.194 КПК України строком до 14.09.2026, що в межах строку досудового розслідування:

-прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні, слідчого судді, суду (залежно від стадії кримінального провадження) за кожною вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

-утриматись від спілкування з іншими підозрюваними ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Підозрюваний, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок UA758201720355229001500000277, одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код ЄДРПОУ 26278626, МФО 820172 в ДКСУ, м. Київ, з призначенням платежу: «застава прізвище, ім`я, по батькові (найменування) платника, що вносить заставу та особи, за яку вноситься застава, № справи, суд, який постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу.».

Попередити підозрюваного, що у разі невнесення застави у визначеному цією ухвалою розмірі протягом п`яти днів з моменту оголошення ухвали, або невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

Контроль за виконанням ухвали щодо виконання покладених на підозрюваного обов`язків у разі внесення застави покласти на орган досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді, може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали оголошено 01.09.2026

Слідчий суддя ОСОБА_1