Ухвала суду № 139420799, 02.09.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 381/804/26

Провадження № 4-с/0274/13/26

Ухвала

Іменем України

02.09.2026 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання Рудич М.О., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Клименюка Андрія Миколайовича, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Свеа фінанс" -

в с т а н о в и в:

17.08.2026 до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області через підсистему «Електронний суд» надійшла скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Матвійчук Н.Є., в якій останній просить:

- визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Клименюка Андрія Миколайовича у виконавчому провадженні №81696818, яка полягає у незнятті арешту з грошових коштів ОСОБА_1 , що є його грошовим забезпеченням як військовослужбовця та знаходяться і надходять на рахунок IBAN НОМЕР_1 , відкритий в АБ «Укргазбанк»;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Клименюка Андрія Миколайовича зняти арешт з грошових коштів, які є грошовим забезпеченням ОСОБА_1 та знаходяться і надходять на рахунок IBAN НОМЕР_1 , відкритий в АБ «Укргазбанк»;

- зобов`язати приватного виконавця невідкладно направити постанову про зняття арешту до АБ «Укргазбанк» для її виконання.

Скарга обґрунтована тим, що 04.08.2026 Бердичівським міськрайонним судом видано виконавчий лист №381/804/26 про стягнення з ОСОБА_1 на на користь ТОБ «СВЕА ФІНАНС» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №1893164 від 13.11.2024 у розмірі 66279,50 грн та судового збору у розмірі 2 283,40 грн.

10.08.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Клименюком Андрієм Миколайовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №81696818.

Одночасно приватним виконавцем визначено до стягнення основну винагороду приватного виконавця у розмірі 6 856,29 грн.

Того ж дня - 10.08.2026 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 у межах загальної суми стягнення 75 919,19 грн.

При цьому безпосередньо в постанові про арешт приватний виконавець зазначив, що арешт не поширюється на кошти на рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Внаслідок виконання зазначеної постанови було заблоковано, зокрема, рахунок ОСОБА_1 в АБ «УКРГАЗБАНК»: IBAN НОМЕР_2 .

Зазначений рахунок використовується ОСОБА_1 для отримання грошового забезпечення військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 .

Після встановлення факту блокування рахунку 13.08.2026 представником ОСОБА_1 адвокатом Матвійчук Н.Є. приватному виконавцю Клименюку А.М. була направлена заява про зняття арешту з коштів, які знаходяться та надходять на рахунок: IBAN НОМЕР_4 в АБ «УКРГАЗБАНК». У заяві приватному виконавцю було прямо повідомлено про те, що цей рахунок використовується для отримання грошового забезпечення ОСОБА_1 як військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 . На підтвердження правової природи коштів та їх джерела приватному виконавцю були надані відповідні документи, у тому числі банківські документи щодо руху коштів по рахунку.

Того ж дня, 13.08.2026, представником боржника додатково направлено приватному виконавцю окремий супровідний лист. До нього була долучена довідка військової частини НОМЕР_3 від 13.08.2026 №5899, спеціально видана для підтвердження банківських реквізитів, на які здійснюється зарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 .

Таким чином, не пізніше 13.08.2026 приватний виконавець отримав офіційний документ безпосередньо від роботодавця військової частини НОМЕР_3 , який однозначно підтверджував призначення конкретного банківського рахунку.

Після отримання такої довідки у приватного виконавця не залишалося об`єктивних підстав для сумніву щодо того, що на зазначений рахунок надходить грошове забезпечення військовослужбовця.

Оскільки приватний виконавець не вжив необхідних заходів, 14.08.2026 адвокатом Матвійчук Н.Є. приватному виконавцю було направлено повторне звернення адвокатський запит, яким фактично повторно нагадано про необхідність невідкладного розгляду заяви від 13.08.2026. У цьому зверненні було окремо зазначено, що станом на 18:20 год. 14.08.2026 постанова про зняття арешту не винесена та до АБ «УКРГАЗБАНК» не направлена. Також приватному виконавцю було прямо наведено положення частини п`ятої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження документів, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для зняття арешту.

Представник боржника просила невідкладно розглянути заяву від 13.08.2026 та винести постанову про зняття арешту з коштів на рахунку ОСОБА_1 в АБ «УКРГАЗБАНК». Однак навіть після повторного звернення приватний виконавець передбачених законом дій не вчинив.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 18.08.2026 року скаргу ОСОБА_1 прийнято до розгляду ( а.с. 36).

01.06.2026 року представником скаржника адвокатом Матвійчук Н.Є. на адресу суду подано заяву відповідно до якої остання просить суд: прийняти уточнення до скарги та врахувати їх під час розгляду справи.

Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Клименюка Андрія Миколайовича у виконавчому провадженні № 81696818, яка полягала у несвоєчасному незнятті арешту з грошових коштів ОСОБА_1 , що є його грошовим забезпеченням як військовослужбовця та знаходилися і надходили на рахунок IBAN НОМЕР_1 в АБ «УКРГАЗБАНК», у період із закінчення встановленого законом строку для винесення постанови про зняття арешту до фактичного винесення такої постанови 17.08.2026.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Клименюка Андрія Миколайовича на користь ОСОБА_1 3 000,00 (три тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Уточнена заява обґрунтована тим, що після звернення скаржника до суду приватним виконавцем усунуто порушення: 17.08.2026 винесено постанову про зняття арешту із зазначеного банківського рахунку. В постанові від 17.08.2026 приватний виконавець прямо встановив, що згідно із заявою боржника від 13.08.2026 арештований рахунок є рахунком для зарахування заробітної плати, та з посиланням на статтю 59 Закону України «Про виконавче провадження» постановив зняти з нього арешт.

Таким чином, приватний виконавець фактично визнав обґрунтованість заяви боржника від 13.08.2026 та наявність законних підстав для зняття арешту. Водночас постанова була винесена лише 17.08.2026, тобто з порушенням строку, встановленого частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження».

02.09.2026 року приватним виконавцем Клименюком А.М. на адресу суду подано пояснення відповідно до яких останній просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні скарги з тих підстав, що у зв"язку з проведенням йому операції 14.08.2026 та дотриманням рекомендацій лікаря утриматися від навантаження на очі, ним було несвоєчасно винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника. 17.08.2026 року ним, як приватним виконавцем, було винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника в АБ " УКРГАЗБАНК".

В судове засідання скаржник, його представник, приватний виконавець не з"явилися, згідно поданих заяв просили розгляд справи провести за їх відсутності.

Представник стягувача, будучи належним чином повідомленим про розгляд скарги, в судове засідання не з"явився, причину неявки суду не повідомлено.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Як передбачено ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Судом встановлено, що 10.08.2026 року у межах ВП № 81696818, приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Клименюком А.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, про виконання в/л № 381/804/26 від 04.08.2026 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ " Свеа фінанс" заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в розмірі 66279,50 грн та судові витрати в розмірі 2283,40 грн ( а.с.8 -9).

10.08.2026 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Клименюком А.М. винесено постанову про арешт коштів боржника - ОСОБА_1 ( а.с. 10-11).

Стороною скаржника до матеріалів справи долучено виписку АБ «УКРГАЗБАНК» за рахунком IBAN НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , ( а.с. 12-19).

Як вбачається з довідки № 5672 від 23.07.2026 виданої ТВО командира в/ч НОМЕР_3 , старший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом в в/ч НОМЕР_3 з 28.07.2021 по час видачі довідки ( а.с.20).

Згідно довідки про банківські реквізити № 5899 від 13.08.2026 року, яка видана ТВО командира в/ч НОМЕР_3 , поточним банківським реквізитами на зарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 є : Банк отримувача : АБ " УКРГАЗБАНК", код банку ( МФО) : 320478; номер рахунку : IBAN НОМЕР_1 ; ІПН отримувача : НОМЕР_5 ( а.с.21).

13.08.2026 року представником скаржника адвокатом Матвійчук Н.Є. на адресу приватного виконавця Клименюка А.М. подано заяву про зняття арешту з коштів ( а.с. 22- 24).

14.08.2026 представником скаржника адвокатом Матвійчук Н.Є. на адресу приватного виконавця Клименюка А.М. скеровано адвокатський запит ( а.с.25-29).

17.08.2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Клименюком А.М. знято арешт з рахунку НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 .

Як вбачається з виписки із медичної карти амбулаторного хворого № 97968 у ТОВ " Подільський центр зору" ОСОБА_2 14.08.2026 було проведено лікування, зокрема операція: ексимерлазерна корекція Femto Swiss LASIK на обох очах.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Тобто, виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Права та обов`язки виконавців передбачені статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Частиною першою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (частина друга статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно зі статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Статтею 68 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Зазначене правило визначає ті кошти, що складають заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.

Зняття арешту з коштів здійснюється виконавцем відповідно до статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Порядок звернення стягнення на заробітну плату визначається розділом Х «Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника» Інструкція № 512/5.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом переконливості своїх вимог є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

У постанові від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що «судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. Стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено. Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. Саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

У постанові від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що «арешт є початковою та окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника і є сукупністю заходів, що передбачають як наслідок обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт. Виконавець за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором, повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів. Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з`ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей зазначити про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкриті після накладення арешту. Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним. Стаття 68 Закону України «Про виконавче провадження» визначає кошти, що складають заробітну плату як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодчні платежі) та сумою стягнення. Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя. Отже, не може бути накладений арешт на кошти, що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї, за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. Водночас на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, таке обмеження не поширюється. Зняття арешту з коштів, що складають заробітну плату, здійснюється виконавцем на підставі поданих боржником документів, які підтверджують статус коштів, та виключно із заробітної плати, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок. Отже, у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника, що знаходяться на його рахунку та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалося виявити правову природу (статус) цих грошових коштів як коштів, на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів».

Зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки відповідно до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього Закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.

Для боржника надання вказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку із накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною, встановленою законом.

Як встановлено судом 13.08.2026 року представником скаржника адвокатом Матвійчук Н.Є. на адресу приватного виконавця Клименюка А.М. подано заяву про зняття арешту з коштів. 14.08.2026 представником скаржника адвокатом Матвійчук Н.Є. на адресу приватного виконавця Клименюка А.М. скеровано адвокатський запит .

Як вбачається з виписки із медичної карти амбулаторного хворого № 97968 у ТОВ " Подільський центр зору" ОСОБА_2 14.08.2026 було проведено лікування, зокрема операція: ексимерлазерна корекція Femto Swiss LASIK на обох очах. ТОВ " Подільський центр зору" знаходиться в м. Вінниця, робоче місце приватного виконавця знаходиться в м. Житомирі, крім того ОСОБА_2 після операції було рекомендовано дотримуватися режиму праці, таким чином судом достовірно встановлено, що 14.08.2026 року приватний виконавець фізично не міг виконати вимоги Закону України " Про виконавче провадження" щодо винесення постанови про зняття арешту з коштів боржника, оскільки знаходився за межами свого робочого місця в м. Вінниця та перебував у післяопераційному стані, тому суд не вбачає в діях приватного виконавця неправомірної бездіяльності, як стверджує сторона скаржника.

17.08.2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Клименюком А.М. знято арешт з рахунку НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 15-16 2026 року серпня вихідні дні.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про відсутність в діях приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Клименюка Андрія Миколайовича, неправомірної бездіяльності, а тому скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Враховуючи відмову в задоволенні скарги, витрати на правову допомогу суд покладає на скаржника.

Керуючись ст. 12-13,76-81,89,133,137,211,354, 447, 451, 452 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Клименюка Андрія Миколайовича, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Свеа фінанс" - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Повний текст ухвали складено 02 вересня 2026 року

Суддя: Т.М. Вдовиченко