Постанова № 13941854, 22.02.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 лютого 2011 року Справа № 2а-876/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Агевича К.В.

секретаря судового засідання Лізогуб Ю.В.

за участю представників сторін від:

позивача:не зявився,

відповідача:Голотайстров О.В. (директор)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до державного підприємства «Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв» про стягнення заборгованості по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області звернулось до суду з адміністративним позовом до державного підприємства «Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв» про стягнення заборгованості по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи у сумі 116090,19 грн.

Позивач у судове засідання не зявився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, від нього на адресу суду надійшло клопотання слухати справу без участі його представника.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Заслухавши представника відповідача, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

В Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області знаходиться на обліку державного підприємства «Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв» (код ЄДРПОУ 00209102).

Відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2004 року № 1058-ІV зі змінами та доповненнями (далі Закон № 1058), у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобовязані самостійно обчислити та сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цим Законом.

Суми страхових внесків своєчасно не перераховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною 3 статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»від 13 грудня 1991 року № 1977 (далі Закон № 1977), передбачено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової, науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної роботи на державних підприємствах, в установах, організаціях пенсій на рівні, який забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Частиною 6 статті 24 Закону № 1977 та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність»та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи»від 13 грудня 2000 року № 1826 (чинного до 9 квітня 2004 року), різницю між сумою призначеної пенсії за Законом № 1977 та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших нормативно-правових актів, на яку має право дана особа, фінансувалось для наукових працівників не бюджетних установ і організацій за рахунок коштів цих підприємств і організацій.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»від 20 листопада 2003 року № 1316-ІV та постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 з 1 квітня 2004 року змінено порядок фінансування різниці між сумою пенсій, призначених науковим працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій згідно Закону № 1977, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи. Зокрема, відповідно до частини 6 статті 24 вищезазначеного Закону, різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому, за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Відповідно до статті 1 Бюджетного кодексу України від 21 червня 1991 року № 2542-ІІІ, «...установа чи організація..., яка повністю утримується за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевих бюджетів є бюджетною».

Таким чином, на підставі зазначених змін було розраховано різницю між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам державних бюджетних і не бюджетних установ (в залежності від відсотка бюджетного фінансування) підприємств та організацій та сумою пенсії, обчислених відповідно до інших законодавчих актів.

Пунктом 8 Порядку, розмір витрат на виплату різниці пенсій, що підлягають фінансуванню за рахунок державних не бюджетних підприємств і організацій, визначаються в розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів після призначення пенсій згідно з Законом № 1977, про що надсилається повідомлення відповідному підприємству, організації.

З наведених норм вбачається, що на відповідача, як на не бюджетне підприємство, покладено обовязок щодо сплати до пенсійного фонду різниці між сумою пенсії призначеної, за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність»та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники відповідача.

Управлінням ПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області, згідно направлених повідомлень відповідачу, було визначено до сплати різницю між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам на період з квітня 2009р. по червня 2010р. за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.(а.с.8-78).

Отже, загальна сума заборгованості відповідача з відшкодування сум фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам за період з квітня 2009р. по червня 2010р. становить 116090,19 грн., що також підтверджується Актом звірки між Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області та державним підприємством «Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв».(а.с.118).

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Доказів оскарження в судовому порядку зазначеної претензії суду не подано, як і не подано доказів, які б свідчили про погашення суми заборгованості, яка підлягає стягненню.

22 лютого 2011 року під час судового засідання від представника відповідача надійшла заява, у якій відповідач просить встановити порядок та строк виконання рішення у справі шляхом сплати суми боргу на протязі 5 років рівними частками, починаючи з березня 2011 по лютий 2016 включно, в розмірі 1935,00 грн. щомісяця, а у останньому місяці в розмірі 1925,19 грн.

Позивач у заяві, яка надійшла на адресу суду 22 лютого 2011 року, заперечував проти задоволення клопотання щодо встановлення порядку та строку виконання рішення у справі шляхом розстрочення суми боргу, просив розглянути клопотання без участі представника Фонду.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач має велику заборгованість перед бюджетом. Фінансове становище підприємства, яке склалося на сьогодні не дозволяє сплатити одночасно усю суму боргу по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи та своєчасно сплачувати поточні податкові зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

З урахуванням клопотання представника відповідача, суд вважає за необхідне відповідно до ч.1 ст.257 КАС України встановити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення державному підприємству «Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв» сплати на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області суму боргу по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи шляхом сплати боргу на протязі 5 років рівними частками, починаючи з березня 2011 по лютий 2016 включно, в розмірі 1935,00 грн. щомісяця, зі сплатою останнього платежу у сумі 1925,19 грн.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрат (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв» на користь УПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області (р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665, код ЄДРПОУ 21792459) заборгованість по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи за період з квітня 2009р. по червня 2010р. у сумі 116090,19 грн.(сто шістнадцять тисяч девяносто грн. 19 коп.) шляхом сплати боргу на протязі 5 років рівними частками, починаючи з березня 2011 по лютий 2016 включно, в розмірі 1935,00 грн. щомісяця, зі сплатою останнього платежу у сумі 1925,19 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяК.В. Агевич