Постанова № 13941822, 20.12.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.17

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2010 року Справа № 2а-7708/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Твердохліба Р.С.,

секретаря судового засідання Чукіній А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліодар» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2010 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліодар» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо складення довідки №1502/15/36255477 від 29.07.2010 «Про результати неможливості проведення перевірки підприємства ТОВ «Геліодар» з питань взаємовідносин з контрагентами, яким сформовані податкові зобовязання за період: квітень-травень 2010 року» та зобовязання відповідача відкликати свій лист від 29.07.2010 №33394/16 «Про надання інформації та матеріалів щодо встановлення нікчемних правочинів».

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 29 липня 2010 року Ленінською МДПІ у місті Луганську складено довідку за №1502/15/36255477 «Про результати неможливості проведення перевірки підприємства ТОВ «Геліодар». Вказаною довідкою зроблено висновок про те, що у ТОВ «Геліодар» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не виконані обовязки зі сплати податкових зобовязань, тому угоди, якими було сформовано податкові зобовязання перевіряємого підприємства у квітні травні 2010 року, мають ознаки нікчемності.

Вважав, що такі дії Ленінської МДПІ у місті Луганську відносно складання Довідки є протиправними, вчинені з порушенням Закону України «Про державну податкову службу в Україні», порушують права та інтереси позивача та породжують для нього негативні наслідки. Крім того зазначив, що висновки викладені в оскаржуваній довідці не відповідають фактичним обставинам справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та зазначив, що Довідка службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної, або виїзної планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності субєкт господарювання і є лише носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання та не створює ніяких негативних наслідків для позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «Геліодар» зареєстровано як субєкт господарювання - юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2009 року, реєстровий запис № 1 382 102 0000 016183, код ЄДРПОУ 36255477, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №485683, є платником податків і зборів та перебуває на обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську з 10.04.2009 року, реєстраційний № 207, що підтверджується довідкою за формою № 4-ОПП від 13.04.2009 року № 450.(а.с.19-21).

ТОВ «Геліодар» є платником податку на додану вартість, про що Ленінською МДПІ у м. Луганську видане свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ № 9246516 від 25.05.2009 року № 100227696, індивідуальний податковий номер 362554712368.(а.с.22).

Як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2010 Ленінською МДПІ у м. Луганську складено довідку за №1502/15/36255477 «Про результати неможливості проведення перевірки підприємства ТОВ «Геліодар» з питань взаємовідносин з контрагентами, яким сформовані податкові зобовязання за період: квітень-травень 2010 року» (а.с.77-85).

Старшим державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість Ленінської МДПІ у м. Луганську Швець М.М. було проаналізовано діяльність ТОВ «Геліодар» на підставі інформації, наявної в інспекції, встановлено відсутність основних фондів, оскільки платником податків не надається додаток К1/1 до податкової декларації з податку на прибуток, де зазначалась інформація про витрати на поліпшення основних фондів та сума амортизаційних відрахувань. Відсутність трудових ресурсів підтверджено наданням довідки по формі 1 ДФ, згідно якої кількість працюючих складає 1 особа. Також перевіркою встановлено, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, оскільки Ленінською МДПІ в м. Луганську було направлено запит на встановлення місцезнаходження до ВПМ від 01.07.2010 №1651, однак відповідь на зазначений запит не надана.

На підставі викладеного, відповідачем зроблено висновок про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання.

Разом з цим, в ході судового розгляду справи встановлено, що ТОВ «Геліодар», відповідно до договору №3/2010 від 01 березня 2010 року орендує територію з твердим покриттям площею 1500 м? та нежиле приміщення бокс, загальною площею 100 м?, що розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Лутугінська,127-д. відповідно до п.п.1.3 п.1 зазначеного договору, обєкт, що орендується, передається орендарю з метою використання в господарстві, як складські та виробничі приміщення орендаря. Також ТОВ «Геліодар» укладені трудові угоди з ОСОБА_1 від 18.03.2010, яка відповідно до п.п.1 п.1 договору виконує роботу з обліку продукції, що отримана та відпущена (товару), складання (заповнення) накладних, від 15.03.2010 з ОСОБА_2 який відповідно до п.п.1 п.1 договору виконує завантажувально-розвантажувальні роботи, від 17.03.2010 з ОСОБА_3, який відповідно до п.п.1 п.1 договору виконує завантажувально-розвантажувальні роботи.

Крім того, у всіх статутних документах позивача зазначена адреса: м. Луганськ, вул. Інтернаціональна буд.17, прим.18, доказів внесення запису до ЄДРПОУ про відсутність ТОВ «Геліодар» за юридичною адресою відповідачем, на виконання вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надано.

Висновки відповідача щодо ненадання податкових декларацій спростовуються відповіддю Поштамп-центру поштового звязку №1 відповідно до якої, Поштамп-центр поштового звязку №1 про вручення поштових відправлень, відправлених службою «Курєрська доставка» за адресою: кв. Шевченка буд.№38-а на імя Ленінської МДПІ м. Луганська повідомляє, що поштове відправлення №9130000216678 від 18.05.2010 було вручено 18.05.2010 о 14.50 головному спеціалісту Грибановій Т.В., а поштове відправлення №9130000247379 від 14.06.2010, було вручене 15.06.2010 о 14.30 головному спеціалісту Тертишній П.

Разом із цим суд зазначає, що згідно з ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства регулюється наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 № 327, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 за №925/11205.

Згідно п. 1.3. цього Порядку за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Таким чином, відповідач - Ленінська МДПІ у м. Луганську - дотримався вимог ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» щодо здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок.

Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

Таким чином, під терміном «довідка» слід розуміти службовий двосторонній документ, який стверджує факт ревізійних дій та їх результатів, і є носієм доказової інформації про виявлені недоліки в господарюванні. З огляду на викладене, довідка не має обовязкового характеру.

Крім того, суд зазначає, що пунктом 13 Листа Вищого адміністративного суду України від 30.11.09 № 1619/10/13-09 «Відносно застосування норм процесуального права» визначено, що акти (довідки) перевірок не є рішеннями субєкта власних повноважень, не тягнуть виникнення прав та обовязків осіб або субєктів владних повноважень, а отже не породжують правовідносини і не можуть бути предметом спору.

Враховуючи, що за результатами складеної довідки відповідачем не було прийнято ніяких рішень, які б мали обовязкових характер для платника податків та впливали на його права, свободи чи інтереси, а в ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи позивача щодо протиправності дій відповідача при складенні документу, який не встановлює для позивача будь-яких несприятливих наслідків, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати покласти на позивача.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 20 грудня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліодар» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено 25 грудня 2010 року.

Суддя Р.С. Твердохліб