Рішення № 139417865, 01.09.2026, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/335/26

Провадження №2/603/261/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Галіяна І. М.,

секретар судового засідання Бішко І. М.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Монастириської міської ради про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки в порядку спадкування,

у с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Андрусенко І. Я., звернувся до суду з позовом до Монастириської міської ради, в якому просить визнати за ним право на завершення процедури приватизації земельної ділянки у порядку спадкування.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 0,60 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, яка була передана останньому у приватну власність рішенням Комарівської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області 21 скликання від 08.12.1993 року «Про розгляд приватизаційних заяв на землю на території сільської Ради». Вказану спадщину прийняла дружина спадкодавця ОСОБА_3 як спадкоємець за законом першої черги, проте за життя не оформила спадкових прав на це майно. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла і після її смерті відкрилася спадщина на вищевказану земельну ділянку. Позивач прийняв спадщину як спадкоємець за заповітом, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,60 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 за життя не завершив процес приватизації та не зареєстрував право власності на зазначену земельну ділянку. Окрім того, нотаріусом встановлено розбіжність у поданих документах, оскільки в рішенні Комарівської сільської ради від 08.12.1993 року ОСОБА_2 зазначений як « ОСОБА_2 ». З огляду на наведені обставини просить позов задовольнити. Судові витрати позивач покладає на себе.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 11.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі. Окрім того, вказаною ухвалою задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів по справі та витребувано в Монастириської державної нотаріальної контори інформацію про те, чи заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а в приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Садівського М. А. інформацію про те, чи заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 01.07.2026 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано в Тернопільського державного нотаріального архіву копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Андрусенко І. Я. в підготовче засідання не з`явилися, проте в позовній заяві представник позивача просить розглянути справу за їхньої відсутності.

Представник відповідача Монастириської міської ради в підготовче засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просить розглянути справу за відсутності представника відповідача, з обставинами, викладеними в позові, погоджується, щодо задоволення позовних вимог не заперечує.

Враховуючи наведене, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого засідання відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.

Суд установив такі обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно Монастириським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 28.09.2016 року, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказано ОСОБА_4 і ОСОБА_3 .

Зі змісту архівного витягу з протоколу 4 сесії 21 скликання Комарівської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області від 08.12.1993 рокувідомо, що Комарівська сільська Рада народних депутатів вирішила передати громадянам безкоштовно у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а також для ведення особистого підсобного господарства згідно зі списком (рішення від 08.12.1993 року «Про розгляд приватизаційних заяв на землю на території сільської Ради»). У доданому до цього витягу зі списку громадян, яким безоплатно передано у приватну власність земельні ділянки, наявний запис за № 49 про передання « ОСОБА_2 »у приватну власність земельних ділянок загальною площею 0,85 га, зокрема 0,25 га присадибна ділянка, 0,60 га для особистого підсобного господарства.

Відповідно до листа виконавчого комітету Монастириської міської ради № 199 від 18.03.2026 року в рішенні Комарівської сільської ради народних депутатів від 08.12.1993 року допущена описка, зокрема у п. 49 списку громадян с. Затишне, яким передано земельні ділянки у власність, замість правильного по батькові « ОСОБА_5 » помилково вказано « ОСОБА_6 ». Згідно з погосподарськими книгами с. Затишне на території Комарівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області в період 1993 року особа з іменем « ОСОБА_2 » не проживала та не була зареєстрована.

Батько позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 30.05.2004 року.

Згідно з довідкою виконавчого комітету Комарівської сільської ради від 01.08.2007 року ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті проживав в АДРЕСА_1 , разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 , яка вступила в управління спадковим майном, підтримувала будинок в належному стані, обробляла город, сплачувала страхові платежі.

Згідно з відповіддю державного нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори № 207/01-16 від 17.06.2026 року після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведено спадкову справу № 29 за 2008 рік.

З матеріалів спадкової справи № 29, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , копію якої надано Державним нотаріальним архівом Тернопільської області, відомо, що 23.01.2008 року ОСОБА_3 звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 .

06.02.2008 року ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 на грошові вклади з нарахованими процентами та компенсаціями, що зберігаються на рахунках в Монастириській філії Бучацького відділення № 6354/050 ВАТ «Ощадний банк України».

Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 14.03.2017 року у справі № 603/93/17, яке набрало законної сили 25.03.2017 року, з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 30.05.2017 року, встановлено, що ОСОБА_3 є спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 , відмови від прийняття спадщини не заявляла. За заявою останньої було відкрито спадкову справу № 29 за 2008 рік, із матеріалів якої відомо, що 06.02.2008 року державним нотаріусом на її ім`я видано свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на грошові вклади у ВАТ «Ощадний банк України», що належали померлому ОСОБА_2 . Дані про інших спадкоємців відсутні.

На підставі вищевказаного рішення суду 20.07.2018 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на земельні ділянки площею 0,7244 га і 0,3944 га, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Комарівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 131996380 від 25.07.2018 року і № 131998318 від 25.07.2018 року відповідно.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 14.02.2022 року.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений 12.03.2013 року секретарем виконавчого комітету Комарівської сільської ради Торконяк Г. Я. (реєстровий № 11), згідно з яким заповіла усе своє майно ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою виконавчого комітету Монастириської міської ради № 441 від 25.07.2022 року ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня смерті була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_1 , разом із сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (позивач), невісткою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , онукою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , онукою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно з довідкою приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Садівського М. А. № 65/01-16 від 12.05.2026 року спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до спадкової справи № 82, заведеної 27.07.2022 року, є її син ОСОБА_1 (позивач). Водночас після смерті ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємицею згідно зі спадковою справою № 29, заведеною Монастириською державною нотаріальною контрою 23.01.2008 року, була його дружина ОСОБА_3 .

Згідно з відповіддю приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Садівського М. А. № 83/01-16 від 11.06.2026 року після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , 27.07.2022 року заведено спадкову справу № 82/2022.

Як відомо з матеріалів вищевказаної спадкової справи, 27.07.2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_3 , а 05.04.2023 року із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

07.04.2023 року позивачу ОСОБА_1 видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельні ділянки площею 0,7244 га і 0,3044 га, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Комарівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, які належали ОСОБА_3 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 678373; земельні ділянки площею 0,7244 га і 0,3944 га, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Комарівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, які належали ОСОБА_3 на підставі рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 14.03.2017 року у справі 603/93/17.

Водночас інформаційним листом приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Садівським М. А. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,60 га. Нотаріусом встановлено, що ОСОБА_2 згідно з рішенням Комарівської сільської ради від 08.12.1993 року було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,60 га, призначену для ведення особистого підсобного господарства.ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Вказану спадщину прийняла його дружина ОСОБА_3 , проте за життя не оформила спадкових прав на вищевказане майно. Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв її син ОСОБА_1 . Однак ОСОБА_2 за життя не розробив технічну документацію і не зареєстрував речове право на зазначену земельну ділянку. Окрім того, нотаріусом встановлено розбіжність у поданих документах, оскільки у рішенні Комарівської сільської ради ОСОБА_2 зазначений як « ОСОБА_2 ». На підставі наведеного, позивачу рекомендовано звернутися до суду.

Згідно з долученим до матеріалів справи витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3500821272025 від 28.07.2025 року земельній ділянці площею 0,5809 га, призначеній для ведення особистого селянського господарства, розташованій на території с. Затишне Чортківського району Тернопільської області, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 24.07.2025 року присвоєно кадастровий номер 6124285900:05:001:1250.

Відповідно до листа ПП «Землі Придністров`я» № 0925 від 10.06.2026 року земельній ділянці площею 0,5809 га, призначеній для ведення особистого селянського господарства, розташованій на території с. Затишне Чортківського району Тернопільської області, яка була передана у власність ОСОБА_2 рішенням 4 сесії 21 скликання Комарівської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області від 08.12.1993 року, на підставі розробленої технічної документації присвоєно кадастровий номер 6124285900:05:001:1250.

Інформаційним листом № 192-М від 15.05.2026 року Монастириської міської ради позивачу відмовлено в завершенні процедури приватизації земельної ділянки площею 0,5809 га, розташованої в с. Затишне, зокрема, в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через розбіжність в написанні по батькові спадкодавця в поданих документах ( ОСОБА_6 і ОСОБА_5 ). У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 рекомендовано звернутись з відповідною позовною заявою до суду.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У силу ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За змістом ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Абзацом 2 п. 1 Перехідних положень ЗК України встановлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

В постанові від 20.03.2019 року в справі № 350/67/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації.

Про те, що до складу спадщини входить право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому порядку та не завершив у зв`язку зі смертю, Верховний Суд також вказав, зокрема, в постанові від 23.11.2022 року в справі № 752/1229/21.

За змістом ч. 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти (аніж ті, що визначені в ч. 1 ст. 315 ЦПК України), від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо. Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними (постанова Верховного Суду від 14.04.2021 року в справі № 205/2102/19).

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2024 року в справі № 523/14489/15-ц (провадження № 14-22цс20) викладено висновок про те, що в справах позовного провадження факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як і інші юридичні факти, належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов`язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами. Суд зобов`язаний встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Отже, встановлення факту є передусім питанням доведення обставин, що входять до предмета доказування в справі, які суд вирішує в мотивувальній частині свого рішення, а зазначення в резолютивній частині судового рішення про таке встановлення не є необхідним.

Схожий за змістом висновок викладено в поставі Верховного Суду від 29.05.2024 року в справі № 206/851/23.

Суд встановив, що рішенням 4 сесії 21 скликання Комарівської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області від 08.12.1993 року «Про розгляд приватизаційних заяв на землю на території сільської Ради» ОСОБА_2 передано у приватну власність земельні ділянки загальною площею 0,85 га, зокрема, 0,60 га для ведення особистого підсобного господарства. Водночас у вказаному рішенні ОСОБА_2 помилково зазначений як ОСОБА_2 . Вказаний юридичний факт породжує правовий наслідок і від нього залежить виникнення майнових прав у позивача, зокрема отримання права на завершення процедури приватизації зазначених земельних ділянок в порядку спадкування.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч. 1 ст. 1261 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ч. ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 є підставним і таким, що підлягає задоволенню. Встановлено, що ОСОБА_2 рішенням Комарівської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області від 08.12.1993 року, серед іншого, передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,5809 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території с. Затишне Чортківського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124285900:05:001:1250. ОСОБА_2 за життя не завершив процес приватизації та не зареєстрував право власності на зазначену земельну ділянку. Після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказану спадщину прийняла його дружина ОСОБА_3 , як спадкоємець за законом першої черги, проте за життя не оформила спадкових прав на це майно. Дані про інших спадкоємців, які прийняли спадщину, відсутні. Після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину прийняв її син ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом. Дані про інших спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, відсутні.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити та визнати за ним право на завершення процедури приватизації вищевказаної земельної ділянки у порядку спадкування.

Судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору, залишити за позивачем.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 82, 200, 206, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 1216-1218, 1225, 1233-1236, 1258, 1261, 1268, 1270, 1296 ЦК України, ст. ст. 116, 125 ЗК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Монастириської міської ради про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки у порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на завершення процедури приватизації в порядку спадкування та право на реєстрацію за ним права власності (речового права) на земельну ділянку, яка була передана у власність ОСОБА_2 рішенням Комарівської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області від 08.12.1993 року, площею 0,5809 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території с. Затишне Чортківського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124285900:05:001:1250.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: Монастириська міська рада, місцезнаходження: вул. Шевченка, 19, м. Монастириська Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058433.

Головуючий суддя І. М. Галіян