Рішення № 139417784, 14.08.2026, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 593/659/26

Провадження №2-а/593/11/2026

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Бережанський районний суд Тернопільської області

"14" серпня 2026 р.

у складі:

головуючої судді Німко Н.П.

за участю секретаря судового засідання Олексів О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бережани Тернопільської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Бережанського районного суду Тернопільської області із позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 й просив визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 17 квітня 2026 року, судові витрати у виді сплаченого судового збору стягнути з відповідача у його користь.

В обгрунтування позову послався на те, що 17 квітня 2026 року винесено постанову про притягнення його (позивача) до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП із накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 34000, 00 грн. З вказаною постановою позивач категорично не згідний, вказує, що вона винесена з грубим порушенням норм матеріального та процескального права, а тому підлягає скасуванню. Зазначає, що винесенню постанови передувало складення протоколу про адміністративне правопорушення, який містить розбіжності зі змістом винесеної постанови. Із змісту протоколу вбачається, що в результаті перевірки встановлені наступні порушення та недоліки: зокрема списки персонального військового обліку (дод. 5) та відомість оперативного обліку (дод. 12) сформовані з порушенням вимог порядку затвердженого постановою КМУ №1487, мають недостовірні дані, невстановленої форми. У відповідальної особи відсутня посадова інструкція. Графік перевірок в наявності, але акти перевірок підпорядк. відд. освіти, молоді та спорту відсутні. Картотека ведеться та зберігається з порушенням... На підтвердження вищевказаних правопорушень, уповноваженою особою до протоколу не додано будь-яких доказів, про що свідчать порожні поля в графі «До протоколу додається». Лише на підставі одного протоколу, була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності із санкцією у розмірі 34000 грн. Суть інкримінованого правопорушення стосується порушення ведення списків персонального військового обліку, а саме зазначено, що позивачем не виокремлено заброньовані та відсутній окремий список офіцерського складу. Зазначено, що порядок ведення таких списків визначений в пункті 40 Порядку, який не містить жодного встановленого порядку ведення списків персонального військового обліку. А тому, будь-якого порушення пункту 40 Порядку, він не вчиняв. Наступне порушення стосується того, що відомості оперативного обліку військовозобов`язаних (додаток 12) не встановленої Порядком форми, має недостовірні дані. При цьому, незрозуміло яким порядком встановлена форма, де міститься додаток 12 та які саме дані є недостовірними у відомостях оперативного обліку. Таке формулювання обвинувачення, на думку позивача не висвітлює суті правопорушення, а також не містить нормативно-правового акту, який встановлює дії, які становлять адміністративне правопорушення.

Стосовно «В порушення п.34 Порядку звіряння списків персонального військового обліку з обліковими даними і відділу ТЦК у 2026 році, які згідно графіку звіряння заплановано на лютий 2026 року - не проведено», позивач зазначає таке:

Пункт 34 містить 15 абзаців, який саме абзац було порушено - невідомо. Графіку звіряння не додано. Абз.10 такого пункту, звучить так: «З метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють періодичне звіряння списків персонального військового обліку із записами у їх військово- облікових документах. Не рідше одного разу на рік проводять звіряння даних списків персонального військового обліку з обліковими документами відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів, в яких вони перебувають на військовому обліку». Дана норма не встановлює чіткої дати звіряння, на даний час 2026 рік ще не закінчився, а уповноваженою особою, як зазначено вище, графіку звіряння до протоколу не додано, а особою яка винесла постанову, це до уваги не взято. Крім цього, правопорушення, яке міститься в постанові не було викладене у протоколі про адміністративне правопорушення, що також є недопустимим. Оскаржувана постанова не відповідає також змісту, встановленому ст.283 КУпАП, зокрема, не зазначено опис обставин, установлених під час розгляду справи, не містить належної правової оцінки та доказів, також не зазначено нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Подав заяву, у якій просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив їх задовольнити.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 у судове засідання не з`явився, був належним чином сповіщеним про час та місце слухання справи. Надіслав до суду відзив на позов, який обгрунтував таким: У ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення в особливий період законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних встановлено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487). Відповідно до п.8 Порядку № 1487, організація військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладається на відповідних керівників. Обов`язки з ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладаються на працівників служби персоналу, служби управління персоналом (далі - служба персоналу). У разі відсутності штатної одиниці служби персоналу обов`язки з ведення військового обліку покладаються на особу, яка веде облік працівників в державному органі, органі місцевого самоврядування, на підприємстві, в установі, організації. Тобто, керівник підприємства, установи, організації, органу місцевого самоврядування відповідає за стан організації військового обліку.

Як вбачається із змісту Протоколу №766 від 13.04.2026 року, відповідно до Плану проведення перевірок стану військового обліку громадян України в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах та організаціях, розташованих на території Тернопільського району, розпорядженням начальника Тернопільської районної адміністрації від 14 січня 2026 року № 10/01-01 «Про стан військового обліку на території Тернопільського району у 2025 році та завдання на 2026 рік» (зі змінами від 04.02.2026 року №23/01-01), припису Тернопільської РДА від 18 березня 2026 року № 01-488/01-09, здійснено перевірку стану військового обліку у Нараївській сільській раді (код ЄДРПОУ 04395047, голова сільської ради ОСОБА_1 ). Під час перевірки виявлені наступні порушення, зокрема списки персонального обліку (додаток 5) та відомість оперативного обліку (додаток 12) сформовані з порушенням вимог Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, містять недостовірні дані та ведуться за невстановленою формою. У відповідальної особи за ведення військового обліку відсутня посадова інструкція, що є грубим порушенням Порядку ведення військового обліку. Рафік перевірок в наявності, але акти перевірок підпорядкованих відділів освіти, молоді та спорту відсутні, що вказує на формальний підхід до виконання передбачених планом завдань в питаннях військового обліку. Картотека ведеться та зберігається з порушенням вимог Порядку №1487. Журнал обліку перевірок не пронумерований та не скріплений печаткою. Всі вищевказані порушення та недоліки зафіксовані в Акті № 70 перевірки стану військового обліку призовників і військовозобов`язаних у Нараївській сільській раді Тернопільської області від 13 квітня 2026 року, затвердженого начальником Тернопільської районної військової адміністрації.

Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення Позивачу було повідомлено про дату, місце та час розгляду справи про адміністративне правопорушення (о 10:00 год. 17.04.2026 року), другий примірник протоколу № 766 від 13.04.2026 року вручено під підпис.

Протокол про вчинене адміністративне правопорушення складено відповідно до статті 256 КУпАП, отже, процедура фіксації порушення була дотримана відповідно до вимог чинного законодавства. 17.04.2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП та винесено оскаржувану постанову. На розгляд справи 17.04.2026 року Позивач не з`явився. Зміст оскаржуваної постанови вказує на порушення позивачем законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке кваліфікується згідно ч.3 статті 210-1 КУпАП в особливий період. Просив проводити розгляд справи без участі представника відповідача, а у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши позов, всебічно перевіривши матеріали справи, докази, надані по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню із таких підстав.

Спірні правовідносини регулюються таким нормативним законодавством.

Згідно з ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Так, відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

При цьому, відповідно ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини,що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів,що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису),які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху,безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів,актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При цьому, згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 ст.210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, 17.03.2014 оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних встановлено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок).

Відповідно до п.8 Порядку, організація військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладається на відповідних керівників.

Обов`язки з ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладаються на працівників служби персоналу, служби управління персоналом (далі - служба персоналу).

У разі відсутності штатної одиниці служби персоналу обов`язки з ведення військового обліку покладаються на особу, яка веде облік працівників в державному органі, органі місцевого самоврядування, на підприємстві, в установі, організації.

Згідно ст.16 Порядку, військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Персональний військовий облік передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи (служби) або навчання та покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Відповідно до ч.2 ст.19 Порядку, державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації виготовляють друкарським способом правила військового обліку (додаток 2 до Порядку) і вивішують їх на видному місці в загальнодоступних приміщеннях.

Згідно ст.21 Порядку №1487, взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення (зняття) з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.

Персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, у установах та організаціях ведеться за списками персонального військового обліку.

Інформація про чисельність призовників, військовозобов`язаних та резервістів вноситься до відомості оперативного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, яка зберігається за списками персонального військового обліку.

Відповідно до п.33 Порядку, персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях ведеться за списками персонального військового обліку (додаток 5 до Порядку).

Інформація про чисельність призовників, військовозобов`язаних та резервістів вноситься до відомості оперативного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 12 до Порядку), яка зберігається разом із списками персонального військового обліку.

Відповідно до п.34 Порядку, з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють, серед іншого:

- перевірку у громадян України під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікового документа. Приймання на роботу (навчання), взяття на персональний військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів. В умовах правового режиму воєнного стану зарахування на навчання до закладів освіти громадян, які підлягають військовому обліку та перебувають на тимчасово окупованій території або вибули з тимчасово окупованої території та територій активних бойових дій за кордон, здійснюється з відстроченням взяття їх на військовий облік і оформлення військово-облікових документів у семиденний строк з дати припинення чи скасування правового режиму воєнного стану;

- доведення до призовників, військовозобов`язаних та резервістів правил військового обліку під особистий підпис під час прийняття на роботу (навчання);

- надсилання у семиденний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу (навчання), звільнення з роботи, завершення навчання (відрахування із закладу освіти) до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів повідомлень про зміну облікових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 4);

- у разі оформлення трудових відносин в електронній формі з використанням Єдиної інформаційно-аналітичної системи Обрій зазначені повідомлення формуються та передаються автоматично з використанням інтерфейсу прикладного програмування (АРІ);

- оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів і забезпечення їх своєчасного прибуття;

- подання до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на їх вимогу відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональний військовий облік яких вони ведуть;

- проведення відповідної роз`яснювальної роботи серед призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виконання ними правил військового обліку;

- забезпечення повноти та достовірності облікових даних, що вносяться до списків персонального військового обліку;

- взаємодію з відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, органами СБУ, відповідними підрозділами розвідувальних органів щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку, внесення відповідних змін до них, а також щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- періодичне звіряння списків персонального військового обліку із записами у їх військово-облікових документах. Не рідше одного разу на рік проводять звіряння даних списків персонального військового обліку з обліковими документами відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

- внесення у п`ятиденний строк з дня подання відповідних документів (або відображення в електронній формі інформації, що міститься у таких документах, які можуть пред`являтися (надаватися) з використанням мобільного додатка Порталу Дія) змін до списків персонального військового обліку щодо прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), реквізитів паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон, адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання, адреси місця фактичного проживання, сімейного стану, освіти, місця роботи і посади та надсилання щомісяця до 5 числа до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів повідомлень про зміну таких облікових даних;

- приймання від військовозобов`язаних та резервістів копій їх військово-облікових документів для подання таких документів до відповідних органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів з метою їх звіряння з обліковими даними, а також оформлення бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час;

- оформлення документів, необхідних для бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час;

- постійний контроль за виконанням посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій вимог цього Порядку, а призовниками, військовозобов`язаними та резервістами - правил військового обліку;

- постійне інформування відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів про посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які порушують вимоги цього Порядку, а також про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які порушують правила військового обліку, для притягнення їх до відповідальності згідно із законом;

- ведення та зберігання журналу обліку результатів перевірки.

Відповідно до п.40 Порядку, щороку до 25 січня (станом на 1 січня) списки персонального військового обліку та відомості оперативного обліку підписуються керівником державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, а також особою, відповідальною за ведення військового обліку, та реєструються в установленому порядку в службі діловодства таких органів, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до п.45 Порядку, звіряння облікових даних списків персонального військового обліку з їх військово-обліковими документами здійснюється відповідно до графіка звіряння, затвердженого керівниками відповідних державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Під час звіряння перевіряються наявність та стан військово-облікових документів призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації у п`ятиденний строк з дня проведення звіряння вносять до списків персонального військового обліку зміни облікових даних, виявлені під час їх звіряння, та надсилають щомісяця до 5 числа до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів повідомлення про зміну облікових даних (у разі наявності).

Після здійснення звіряння з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки один примірник витягу із списків персонального військового обліку повертається до державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації з відміткою районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки "звірено 20 року", підписом посадової особи, яка здійснила звіряння, та гербовою печаткою. Результати звіряння вносяться до журналу обліку результатів перевірок.

Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації:

проводять щороку відповідно до затверджених ними планів перевірку стану військового обліку на підприємствах, в установах та організаціях, які перебувають у сфері їх управління, підпорядковуються їм, контролюються ними або функції з управління якими вони здійснюють;

складають за результатами перевірки акти, які надсилаються у двадцятиденний строк з дня закінчення перевірки відповідним підприємствам, установам та організаціям і районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки для реагування та вжиття заходів згідно із законодавством. Результати перевірок вносяться до журналів обліку результатів перевірок;

щороку до 1 лютого видають накази (розпорядження) про стан військового обліку за минулий рік та завдання на наступний рік на підставі звітів, результатів вжитих заходів та перевірок стану військового обліку в минулому році відповідно до компетенції.

Перевірка стану організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів проводиться за питаннями, визначеними у додатку 31.

Питання перевірки доводяться до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які включені до відповідних планів перевірки, не пізніше ніж за 10 днів до її початку.

У пункті 87 Порядку зазначено, що посадові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема за неподання до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць, за прийняття на роботу призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які не перебувають на військовому обліку, незабезпечення оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, перешкоду їх своєчасній явці на збірні пункти, призовні дільниці, несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та неподання відомостей про таких осіб несуть відповідальність згідно із законом.

Судом встановлені такі факти й відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 обіймає посаду голови Нараївської сільської ради.

Із змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП від 17 квітня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , як голова Нараївської сільської ради, допустив такі порушення: «Списки персонального військового обліку (додаток 5) ведуться з порушенням пункту 40 Порядку (не виокремлено заброньовані, відсутній окремий список офіцерського складу); відомість оперативного обліку військовозобов`язаних (додаток 12) не встановленої Порядком форми, має недостовірні дані. В порушенні п.34 Порядку, звіряння списків персонального військового обліку з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_4 у 2026 році, які згідно графіку звіряння заплановано на лютий 2026 року - не проведено; перевірка відділу освіти, молоді та спорту, яка запланована на лютий 2026 року не проведена, акт перевірки відсутній, журнал обліку результатів перевірки ведеться з порушенням вимог Порядку; В порушенні пункту 29 Порядку, картки персонального військового обліку військовозобов`язаних громадян України, які зареєстровані на території громади ведуться та зберігаються із порушенням вимог».

Як вважає суд, формулювання фабули правопорушення у постанові такої форми не відображає ознак правопорушення, передбачених ч.3 ст.210-1 КУпАП, оскільки не викладено, які конкретно протиправні дії чи бездіяльність в порушення положень Постанови КМУ від 30.12.2022 року №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», вчинив ОСОБА_1 .

Конкретність пред`явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.

Разом з тим, неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, про вчинення особою адміністративного правопорушення.

У своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

Так, з урахуванням положення частини 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» рішення від 30.05.2013 року та «Карелін проти Росії» рішення від 20.09.2016 року, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципи рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, в фактично судом).

З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 ЄКПЛ.

Таким чином уповноваженою на те посадовою особою, яка склала оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення, не викладена суть адміністративного правопорушення, а саме не конкретизована його фабула відповідно до диспозиції ч.3 ст. 210-1 КУпАП та не викладені встановлені обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Неконкретність обвинувачення на переконання суду, не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав постанову, про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Ст.9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, в особі керівників, розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 210-1 КУпАП.

За змістом ст.245 КУпАП завданням в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч.1 ст.245 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно зі ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

За змістом ч.2 ст.277-2 КУпАП,інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Виходячи з вищевикладеного, сторона відповідача не надала суду належних доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та законності винесення оскаржуваної постанови від 14 квітня 2026 року.

Суд констатує, що згідно із статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винності особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості особи (правова позиція Верховного Суду від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Положеннями статті 284 КУпАП визначено, що по справі про адміністративне правопорушення, може бути винесено одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.

Згідно із ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Виходячи з наведеного, оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення не може бути залишена в силі і підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП у зв`язку недоведеністю складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 , вчиненого за обставин, зазначених у оскаржуваній постанові.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, 246, 250, 286 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 .

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі про адміністративне правопорушення №766/1 від 17 квітня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 34 000,00 грн.; справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП - закрити за відсутністю (недоведеністю) у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Повний текст рішення, в силу положень ч.3 ст.243 КАС України, складено 19 серпня 2026 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області Н.П.Німко