Рішення № 139417649, 01.09.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1615/26

Провадження № 2/459/685/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого судді Грабовського В.В.,

з участю секретаря судових засідань Лель Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за Акціонерного товариства «Креді Аріколь Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-

в с т а н о в и в:

У квітні 2026 року представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 19/2684204 у сумі 308 333,02 грн та витрати, понесені на сплату судового збору у сумі 4625,00 грн. Позов мотивовано тим, що 01.09.2021 між АТ «Креді Аріколь Банк» та ОСОБА_2 укладений Кредитний договір № 19/2684204, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 270 000 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Вказує, що станом на момент смерті позичальника 07.02.2023 загальна суму заборгованості за Кредитним договором № 19/2684204 від 01.09.2021 становила 308 333,02 грн. 30.03.2023 АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» звернувся до Червоноградської державної нотаріальної контори Львівської області з претензією до спадкоємців померлого ОСОБА_2 , на яку 02.05.2023 надано відповідь, що після смерті ОСОБА_2 відкрито спадкову справу № 42/2023, однак особи, які прийняли спадщину після його смерті відсутні, ОСОБА_3 (дружина померлого) та ОСОБА_4 (син померлого) відмовилися від прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 . Також зазначає, що 10.04.2023 на адресу банку надійшли заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відмову від належної частки спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Між цим зазначає, про наявність спадкового майна після смерті позичальника ОСОБА_2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 та про те, що інший спадкоємець ОСОБА_1 не відмовлявся від прийняття спадщини та не звертався до позивача для погашення боргових зобов`язань в порядку, передбаченому статтями 1281, 1282 ЦК України. Акцентує увагу на тому, що у постанові від 06.06.2018 у справі 199/2977/14-ц Верховний Суд зробив висновок, що у разі смерті спадкодавця, спадкоємці які прийняли спадщину, не відмовилися від її прийняття, замінюють у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

04.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі.

26.05.2026 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якій представник відповідача адвокат Брух А.О. висловився про безпідставність позовних вимог, зазначивши, що після смерті батька відповідача було відкрито спадкову справу, в межах якої мати відповідача (дружина померлого) ОСОБА_3 , та його брат (син померлого) ОСОБА_4 звернулись із заявою про відмову від спадщини. У свою чергу, відповідач не приймав спадщини після смерті батька, і не претендує на спадщину після смерті останнього. Щодо доводів про неподання відповідачем заяви про відмову від спадщини, то на час смерті ОСОБА_2 , відповідач фактично проживав за різними адресами зі спадкодавцем, а саме по АДРЕСА_2 , в той час як його батько - ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 . Тобто, на час смерті батька, відповідач спільно із ним не проживав. Після смерті батька, відповідач звертався у державну нотаріальну контору за роз`ясненням, щодо обставин спадкування (відмови від спадкування) майна після смерті батька, оскільки останньому було відомо про наявність боргових зобов`язань перед ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК». Нотаріусом було надано усне роз`яснення, що оскільки він та померлий батько зареєстровані за різними адресами та спільно не проживали, останній у разі не подання заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців після смерті ОСОБА_2 , буде вважатись таким, що пропустив строк для її прийняття і таким, що її не прийняв. Саме тому, відповідач не подавав заяви про прийняття спадщини в силу обставин наведених вище. Зокрема, як вбачається з довідки №1 від 14.05.2026 року, виданої об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків «Авангард Шептицький» ОСОБА_1 зареєстрований та проживає з 24.09.2013 року по теперішній час у житловому приміщенні багатоквартирного будинку (квартирі) АДРЕСА_3 . Крім того, згідно відповіді відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Шептицької міської ради №1582 від 20.05.2026 року за адресою: АДРЕСА_1 станом на 07.02.2023 року були зареєстровані три особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (знятий з реєстрації місця проживання 08.02.2023 р. у зв`язку із смертю), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 з 24.09.2013 р. по теперішній час. Вважає, що вказані відповіді відділу реєстрації місця проживання Шептицької міської ради та ОСББ «Авангард Шептицький» підтверджують, що відповідач на момент смерті спадкодавця з ним спільно не проживав, а отже не може вважатись таким, що прийняв спадщину після смерті покійного батька. Звертає увагу на тому, що батьком відповідача ОСОБА_2 ще за життя було подаровано належну йому 1/4 частки квартири у АДРЕСА_1 відповідачу, що підтверджується договором дарування та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тому твердження позивача про те, що на момент смерті покійному належала частка у вказаній квартирі, яка увійшла у спадкову масу, є безпідставними. Відтак, вважає, що у спадкоємця не міг виникнути обов`язок щодо погашення боргових зобов`язань спадкодавця, так як ним не було прийнято жодного спадкового майна після смерті батька. З огляду на наведене, просить у задоволенні позову відмовити.

26.05.2026 витребувано у Шептицької державної нотаріальної контори Львівської області копію спадкової справи №42/2023, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , розгляд справи відкладено.

02.07.2026 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача та представник відповідача подали заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідно до реч.2 ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, з огляду на таке.

Судом встановлено, що на підставі Кредитного договору № 19/2684204 від 01.09.2021, укладеного між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_2 , у останнього виникло кредитне зобов`язання.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 08.02.2023 Червоноградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої відповідно до статей 1218, 1219 ЦК України увійшли всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, та які не є нерозривно пов`язаними з особою спадкодавця.

Як вбачається із копії спадкової справи № 42/2023, заведеної 14.02.2023 щодо майна померлого ОСОБА_2 , така була заведена на підставі заяв ОСОБА_3 (дружини померлого) та ОСОБА_4 (сина померлого) про відмову від належних їм часток спадщини, що залишилась після його смерті.

30.03.2023 АТ «Креді Агріколь Банк» звернувся до Червоноградської державної нотаріальної контори Львівської області з претензією № 10451/2042 щодо спадкоємців померлого боржника ОСОБА_2 .

Листом за № 211/01-16 від 21.04.2023 Червоноградська державна нотаріальна контора повідомила АТ «Креді Агріколь Банк», що після смерті ОСОБА_2 відкрито спадкову справу № 42/2023, однак особи, які прийняли спадщину після його смерті відсутні.

02.11.2023 АТ «Креді Агріколь Банк» звернувся до Червоноградської державної нотаріальної контори Львівської області з запитом № 10451/4789 щодо інформування спадкоємців ОСОБА_2 про наявність претензії АТ «Креді Агріколь Банк» та надання даних спадкоємців, що прийняли спадщину.

Листом за № 582/01-16 від 28.11.2023 Червоноградська державна нотаріальна контора Львівської області повідомила АТ «Креді Агріколь Банк», що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Червоноградській державній нотаріальній конторі Львівської області відкрито спадкову справу № 42/2023 за заявою спадкоємців про відмову від прийняття спадщини. Станом на 28.11.2023 жодні інші спадкоємці ОСОБА_2 за оформленням спадщини не звертались.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Разом з цим, особа, права якої порушені, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Відповідно до ст.ст.1216,1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщина і не припинилися в наслідок його смерті.

Згідно з частиною першою статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язане з його особою i у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно зі статтею 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Отже, спадкоємці померлого позичальника, який не виконав умови договору позики, прийнявши спадщину, в силу статей 1281,1282 ЦК України зобов`язані у межах вартості спадщини задовольнити вимоги кредитора.

Наведені норми законодавства свідчать, що спадкоємець відповідає перед кредитором тільки в межах своєї частки у спадщині, тобто у спадкоємця виникає зобов`язання задовольнити вимоги кредитора лише в межах майна, одержаного у спадщину. У спадкоємців боржника обов`язок перед позикодавцем (кредитором) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи. Це правило визначає загальний характер відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця, незалежно від виду спадкування та суб`єктів спадкового процесу й випливає із суті універсального характеру спадкового правонаступництва.

Борги спадкодавця - це майнові зобов`язання, які прийняв на себе спадкодавець перед фізичними або юридичними особами - кредиторами, але смерть позбавила його можливості виконати їх. Обов`язок доказувати борги померлого покладається на самого кредитора. Кредитор, який звернувся до спадкоємців, зобов`язаний надати документи, що підтверджують його вимоги.

При вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року (справа № 306/2000/16-ц), яку суд враховує при вирішенні цієї справи.

За законодавством спадкоємці, що прийняли спадщину, повинні виконати боргові зобов`язання в межах дійсної вартості майна, одержаного ними у спадщину. Вартість спадщини визначається на час відкриття спадщини. Отже, умовою відповідальності спадкоємця за боргами спадкодавця є факт прийняття спадщини. Аналогічні роз`яснення надані в абз. 2 п. 32 Постанови Пленуму Верхового Суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положення статті 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Оскільки боржник помер, то відповідати перед кредитором на підставі статей 1281,1282 ЦК України за борги спадкодавця має спадкоємець у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином, АТ «Креді Агріколь Банк», як позивач, зобов`язаний довести, що саме відповідач є спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , прийняв після нього спадщину та вартість майна, прийнятого спадкоємцем у спадщину.

Позивач в своєму позові зазначає, що спадкоємцем у порядку, передбаченому ст. 1261 ЦК України, першої черги є відповідач.

Відповідно частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з вимогами статей 12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до матеріалів спадкової справи №42/2023, в Червоноградській державній нотаріальній конторі Львівської області відкрито спадкову справу № 42/2023 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , за заявою спадкоємців, його дружини ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 , які відмовилися від прийняття спадщини , яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , про що свідчать подана заява від 14.02.2023.

Разом з тим, згідно матеріалів спадкової справи №42/2023 вбачається, що інші спадкоємці померлого ОСОБА_2 не зверталися з приводу прийняття спадщини, на цей час по спадковій справі не було видано жодного свідоцтва про право на спадщину.

Відтак, заява про прийняття спадщини від спадкоємця померлого ОСОБА_2 ОСОБА_1 не надходила.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємцем, який постійно проживав зі спадкодавцем, може бути будь-яка особа, яка відповідає вимогам для спадкування за законом або за заповітом. Такий спадкоємець, як правило, вважається таким, що автоматично прийняв спадщину, якщо він не відмовився від неї протягом встановленого строку. Для підтвердження такого факту необхідно надати нотаріусу документ, що підтверджує постійне проживання, наприклад, довідку про реєстрацію місця проживання або інший документ від органу місцевого самоврядування чи житлово-експлуатаційної організації.

Як вбачається з довідки №1 від 14.05.2026 року, виданої об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків «Авангард Шептицький» ОСОБА_1 дійсно зареєстрований та проживає з 24.09.2013 року по теперішній час у житловому приміщенні багатоквартирного будинку (квартирі) АДРЕСА_3 .

Згідно відповіді відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Шептицької міської ради №1582 від 20.05.2026 року за адресою: АДРЕСА_1 станом на 07.02.2023 року були зареєстровані три особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (знятий з реєстрації місця проживання 08.02.2023 р. у зв`язку із смертю), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 з 24.09.2013 р. по теперішній час.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 на момент смерті спадкодавця ОСОБА_2 з ним постійно не проживав, а отже, не може вважатись таким, що прийняв спадщину після смерті батька на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України..

Оскільки встановлено, що відповідач до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався, а спадкова справа заведена на підставі заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (дружини та іншого сина покійного) про відмову від прийняття спадщини за законом, відтак відсутні спадкоємці, які у встановленому законодавством порядку прийняли спадщину після спадкодавця ОСОБА_2 .

З огляду на викладені обставини суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованостіза кредитним договором № 19/2684204 від 01.09.2021, що становить 308 333,02 гривень, є безпідставними, тому у їх задоволенні слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору, покладаються на позивача.

Окрім цього, у відзиві на позов представник відповідача зазначив про понесення відповідачем витрат на правову допомогу у розмірі 20000 грн, які у заяві від 27.08.2026 просить стягнути з позивача.

Розмір таких витрат підтверджується; договором про надання правової (правничої) допомоги від 18.05.2025; ордером на надання правничої допомоги; свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю.

Такі документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.4-6 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з вимог розумності, справедливості та пропорційності, враховуючи, що справа не є значної складності, обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, враховуючи виконані в акті роботи, суд дійшов висновку про можливість зменшення їх розміру та стягнення з відповідача витрат за надання правової допомоги на користь позивача у розмірі 10000,00 коп., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позовувідмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Креді Аріколь Банк» на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (вул. Євгена Чикаленка, 42/4, м. Київ, 01024, ЄДРПОУ 14361575);

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 )

Повне рішення складено 01.09.2026.

Суддя: В. В. Грабовський