Постанова № 13941731, 22.12.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2010 року Справа № 2а-9524/10/0870

(11 год. 30 хв.)

Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді ЩербакаА.А., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Лабіринт» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Лабіринт» про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовує Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», згідно з яким відповідач зареєстрований як платник страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Василівській міжрайонній виконавчій дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Прострочена заборгованість у Відповідача виникла внаслідок нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 251 грн. 60 коп., у результаті проведеної Василівською міжрайонною виконавчою дирекцією ЗОВ ФСС з ТВП ревізії, внаслідок чого винесено Рішення № 372 від 23.03.2010 року. Прострочена заборгованість Відповідача станом на 07.12.2010 року яка підлягає примусовому стягненню у судовому порядку складає 1 251 грн. 60 коп. Просить стягнути зазначену суму заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшло клопотання, у якому позивач просить розглянути справу без участі представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Враховуючи те, що зазначена адреса вказана у свідоцтві про державну реєстрацію відповідача, суд на підставі ч. 4 ст. 33 КАС України вважає, що ухвала від 07.12.2010 року та судова повістка були вручені відповідачу належним чином. Відповідно до положень ч. 6 ст. 128 КАС України суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що прострочена заборгованість у Відповідача виникла внаслідок нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1251 грн. 60 коп., у результаті проведеної Василівською міжрайонною виконавчою дирекцією ЗОВ ФСС з ТВП ревізії, внаслідок чого винесено Рішення № 372 від 23.03.2010 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових і штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з яких: 86 грн. 06 коп. - пеня; 1165 грн. 54 коп. - штраф за несвоєчасне перерахування страхових внесків у розмірі 50 % належних до спати страхових внесків.

Рішення про накладання штрафних (фінансових) санкцій відповідачем в установленому законодавством порядку не оскаржувалось та є чинним на сьогоднішній день.

Відповідач визнав штрафні (фінансові) санкції та відобразив їх у звіті Ф4-ФСС з ТВП за 9 місяців 2010.

Також зазначена сума штрафних (фінансових) санкцій підтверджена актом звіряння взаємних розрахунків від 15.10.2010 року, підписаного уповноваженими особами сторін, а значить є визнаною відповідачем.

Прострочена заборгованість Відповідача станом на 07.12.2009 року яка підлягає примусовому стягненню у судовому порядку, складає 1 251 грн. 60 коп.

Згідно з нормами ст. 1 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.01 №2240-ІІІ (надалі Закон № 2240-ІІІ), загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності передбачає матеріальне забезпечення громадян у звязку із втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності, вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, повязаних з народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сімї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених Законом.

Відповідно до ст. 14 Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування від 14.01.98 № 16/98-ВР, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління окремим видом загальнообовязкового державного соціального страхування, проводить збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням.

Платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи; страхувальники - юридичні та фізичні особи набувають статусу платників страхових внесків до Фонду з дня їх реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду (частини 1, 2 ст. 22 Закону № 2240-ІІІ).

Згідно із ст. 1 Закону України “Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування” від 11.01.01 № 2213-ІІІ із послідуючими змінами, які чинні на час спірних правовідносин, розмір внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для роботодавців складає 2,9 % суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці” (108/95-ВР) та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Згідно із п. п. 3.1.1 розділу 3 Інструкції “Про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності” від 26.06.01 № 16 (надалі Інструкція), страхувальники-роботодавці, до кола яких належить і відповідач, повинні нараховувати також 0,5% від суми оплати праці найманих працівників, заробітна плата яких нижче прожиткового мінімуму (включно) та 1% від суми оплати праці найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму.

У відповідності з приписами ст. 23 Закону №2240-ІІІ, страхувальники-роботодавці перераховують страхові внески у встановлених розмірах шляхом безготівкових розрахунків один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 27 вищезгаданого Закону, страхувальник зобовязаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати страхові внески.

Згідно з нормами п. 1 ст. 28 вказаного Закону, страховик (Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) має право здійснювати перевірки правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, які використовують працю найманих працівників; накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

На підставі ч.2 ст. 30 Закону України № 2240-ІІІ не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Згідно п.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, зазначена заборгованість підлягає примусовому стягненню на користь фонду.

На підставі викладено, ст.ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лабіринт» (71611, вул. Л.Українки, буд. 4, кВ. 46 м. Запоріжжя, ЄДРПОУ 32747922) на користь Запорізького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції (69600, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 12, р/р 37179200900001 у ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 20485413) заборгованість по сплаті суми фінансової (штрафної) санкції у розмірі 1251 грн. 60 коп. (одна тисяча двісті пятдесят одна гривня шістдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.А. Щербак