Постанова № 13941666, 21.01.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2011 року м.Запоріжжя Справа № 2а-9597/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі, головуючого судді Артоуз О.О., при секретарі судового засідання Гнідой А.В., розглядаючи у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за участю: прокурор не зявився;

представника позивача Пензевої Ю.А.;

відповідача ОСОБА_2

за позовною заявою: Прокурора Шевченківського району м. Запоріжжя в

інтересах Запорізького міського центру зайнятості

робочого органу виконавчої дирекції Фонду

загальнообовязкового державного соціального страхування

на випадок безробіття та Запорізького обласного центру

зайнятості

до: ОСОБА_2

про: стягнення витрат на професійне навчання

та виплаченої допомоги по безробіттю

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора Шевченківського району м. Запоріжжя в інтересах Запорізького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття та Запорізького обласного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення витрат за професійне навчання у розмірі 500 грн. 46 коп. та виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 442 грн. 13 коп.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 107 КАС України судом був зроблений запит до адресно-довідкового сектору ВГІРФО ГУМВС в Запорізькій області щодо надання інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_2 .

22.12.2010 до суду від адресно-довідкового сектору ВГІРФО ГУМВС в Запорізькій області надійшла інформація про місце проживання (перебування) відповідача.

Ухвалою суду від 22.12.2010 судом було відкрите провадження у справі та призначено судовий розгляд на 18.01.2011. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 21.01.2011.

Відповідно до позовної заяви ОСОБА_2 надала Мелітопольському міському центру зайнятості недостовірну інформацію, безпідставно перебувала на обліку як безробітна з 12.03.2007 по 05.03.2008 і незаконно отримала допомогу по безробіттю в сумі 942 грн. 59 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані Законом України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 № 803, Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533.

Прокурор в судове засідання не зявився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Зазначив, що ОСОБА_2 під час перебування на обліку в центрі зайнятості, як безробітна, зареєструвалась як фізична особа підприємець, але даний факт приховала, та у період з 04.04.2007 по 13.07.2007 ОСОБА_2 відносилась до громадян, які самостійно забезпечують себе роботою.

Просить сягнути з ОСОБА_2 виплачену допомогу по безробіттю у розмірі 442 грн. 13 коп. та витрат за професійне навчання у розмірі 500 грн. 46 коп.

Відповідач в судовому засіданні щодо позовних вимог заперечив, з підстав зазначених в запереченнях на адміністративний позов. Також зазначив, що у 1998 році мала намір зареєструватись як підприємець, почала подавати для цього документи державному реєстратору, проте повного пакету не подала, оскільки необхідність у реєстрації відпала. Державну реєстрацію відповідача як підприємця було проведено державним реєстратором без відома ОСОБА_2 в наслідок помилки, що підтверджується письмовою відповіддю державного реєстратора. Крім того, свідоцтво про державну реєстрацію ОСОБА_2 знаходилось у справах державного реєстратора, позивач за ним не звертався, а отримав його у 2007 році. Дізнавшись про факт державної реєстрації ОСОБА_2 вчинила всі дії для припинення державної реєстрації. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, та інші наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

05.03.2007 ОСОБА_2 звернулась до центру зайнятості в пошуках роботи. На підставі особистої заяви та наказу директора Шевченківського центру зайнятості від 12.03.2007 № НТ070312 відповідачу наданий статус безробітного та призначена допомога по безробіттю як застрахованій особі без урахування страхового стажу з 12.03.2007 по 05.03.2008.

Під час перебування на обліку як безробітна ОСОБА_2 скористалась соціальною послугою служби зайнятості та пройшла професійну підготовку в Запорізькому торговому коледжі за спеціальністю «Касир торговельного залу». Між Шевченківським центром зайнятості та відповідачем був укладений договір № 492-у/2 від 15.03.2007 про направлення ОСОБА_2 на професійну підготовку строком на 3,39 міс (483 год.) з 26.03.2007 по 06.07.2007.

За час перебування на обліку, як безробітної ОСОБА_2 отримала допомогу по безробіттю на загальну суму 442 грн. 13 коп.

Згідно позовної заяви 18.08.2010 до центру зайнятості надійшла інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про проведення державної реєстрації фізичної особі підприємця ОСОБА_2 з 04.04.2007 по 13.07.2007.

Позивачем був направлений лист № 1039 від 442 грн. 13 коп. про повернення коштів в добровільному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533 застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи, а також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

Підпунктом «б» п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 № 803-ХІІ визначено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

За правилами ч. 15 ст. 47 Закону Країни «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем.

Відповідно інформації державного реєстратора Клюєвої М.Д. від 26.04.2007 № 1-Ю ОСОБА_2 27.10.1998 подала документи на реєстрацію її підприємцем. Державна реєстрації ОСОБА_2, як субєкт підприємницької діяльності фізична особа відбулась 29.10.1998 та на її імя було виписано свідоцтво про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності, про що в журналі обліку реєстраційних справ було зроблено запис № 25488184Ф0010250.

ОСОБА_2 не отримувала свідоцтво про реєстрацію її як підприємець. Весь час воно зберігалось у відділі реєстрації та єдиного реєстру Шевченківської рай адміністрації м. Запоріжжя. Після того, як ОСОБА_2 стало відомо, що вона зареєстрована як підприємець, нею було подано заява на припинення.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців державна реєстрація припинення підприємницької діяльності ОСОБА_2, як фізичної особи підприємця за її рішенням відбулась 13.07.2007.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219 у редакції, що діяла на момент звернення відповідача до позивача із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості відповідну заяву та письмову інформацію про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа підприємець, а також копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Підпунктом 1 пункту 5.5 розділу 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за № 915/5136 виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 № 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 за № 232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п. 7 Порядку рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом, який відповідно до п. 9 Порядку може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Пунктом 8 Порядку визначено, що у разі відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 № 755 державний реєстратор у день державної реєстрації припинення фізичної особи підприємця у порядку, визначеному статтями 47-50 цього Закону, зобовязаний надіслати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем та відомості реєстраційної картки про проведення державної реєстрації припинення фізичної особи підприємця.

Пунктом 8 частини 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Судом встановлено, що центр зайнятості дізнався про обставини, що впливали на виплату відповідачу допомоги по безробіттю, ще у червні, липня 2007 року, що підтверджується матеріалами справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в діях відповідача, щодо приховування будь-яких даних від центру зайнятості, про себе не було. Відповідач не здійснював підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності.

Враховуючи вищевикладене в задоволенні адміністративного позову Прокурора Шевченківського району м. Запоріжжя в інтересах Запорізького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття та Запорізького обласного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення витрат за професійне навчання у розмірі 500 грн. 46 коп. та виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 442 грн. 13 коп. слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Прокурора Шевченківського району м. Запоріжжя в інтересах Запорізького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття та Запорізького обласного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійне навчання та виплаченої допомоги по безробіттю відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова складена у повному обсязі у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

Суддя О.О. Артоуз