Ухвала суду № 139415861, 02.09.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/7619/26

2/465/5528/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02.09.2026 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова М.І. Гулієва, вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" про стягнення одноразової грошової допомоги, додаткової одноразової допомоги, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, -

встановив:

Адвокат Масюк Михайло Володимирович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , через систему "Електронний суд" звернувся в суд з позовом до Акціонерного товариства "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" про стягнення одноразової грошової допомоги, додаткової одноразової допомоги, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

Зокрема, з прохальної частини позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить стягнути з Акціонерного товариства "УКРЗАЛІЗНИЦЯ":

1. одноразову грошову допомогу за роботу в галузі в розмірі 3 середньомісячних заробітків, що становить 86077,83 грн.;

2. додаткову одноразову допомогу за сумлінну працю на залізничному транспорті в розмірі 5 середньомісячних заробітків, що становить 143463,05 грн.,

3. середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, із розрахунку 1334,54 грн. за один день.

У вступній частині позовної заяви зазначена ціна позову - 229 540,88 грн.

Також, у позовній заяві представник позивача зазначає, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивачі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі в усіх судових інстанціях.

Дослідивши позовну заяву з додатками, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК Украни, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Ч.1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ч.2 ст.174 ЦПК України визначено, що заявами по суті є, зокрема, позовна заява.

У ході вивчення питань щодо відповідності змісту позовної заяви вимогам процесуального закону та інших питань, встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам закону, у зв"язку з чим, приходжу до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху за наступних підстав.

Статтею 177 ЦПК України визначено перелік документів, які додаються до позовної заяви.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Ч.1 ст.3 цього закону визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Судовий збір включається до складу судових витрат.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Стаття 2 Закону України "Про оплату праці" визначає структуру заробітної плати, згідно якої основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (за особливі чи шкідливі умови праці тощо).

З вищевикладеного вбачається, що крім самого факту виконаної роботи, заробітна плата залежить від обставин виконання цієї роботи: об`єму виконаної роботи (згідно плану чи понад план), періоду виконання (в денний робочий час, в нічні часи, вихідні та святкові дні, терміново), часу виконання роботи (вчасно, згідно графіка, понад графік), умов виконання (шкідливі та особливі умови).

Отже, всі виплати, які входять до структури заробітної плати залежать від самого результату роботи та обставин її виконання.

Разом з тим, матеріальна допомога будь-яким чином не залежить ні від результатів праці, ні від умов виконання роботи. Виплачується незалежно від наявності чи відсутності шкідливих чи особливих умов праці.

Одноразова матеріальна допомога - це разова виплата працівнику від роботодавця у зв`язку з особистими або сімейними обставинами: лікуванням, складною життєвою ситуацією, потребою в підтримці, оздоровленням тощо.

Додаткова грошова допомога на підприємстві (або матеріальна допомога) - це разова або систематична виплата від роботодавця, яка не входить до основної зарплати. Вона покликана фінансово підтримати працівника у складних життєвих обставинах, допомогти з оздоровленням або вирішити соціально-побутові питання.

Одноразова та додаткові грошові допомоги, матеріальна допомога не входять до структури основної та додаткової заробітної плати, так як не залежить від виконаної роботи та її результатів, особливих чи шкідливих умов праці, а є іншою виплатою, передбаченою внутрішнім нормативом самого підприємства.

Суд зауважує, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на інші вимоги позивачів у трудових спорах, в тому числі щодо стягнення одноразового та додаткового заохочення у зв`язку з виходом на пенсію, щодо стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення та у разі заявлення вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, та відповідний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 910/4518/16.

У постанові Великої Палати ВС від 8 лютого 2022 року № 755/12623/19 зроблено висновок, що звільнення від сплати судового збору, передбачене п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", не поширюється на вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. ВП ВС зазначила, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч. 2 ст. 235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст. 117 КЗпП України, мають різну правову природу. Середній заробіток за ст. 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця і своєрідною санкцією; він не входить до структури заробітної плати.

Згідно вимог ч.1 ст.4 цього ж закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року встановлений у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 коп.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що така містить три позовні вимоги майнового характеру, з ціною позову - 229 540,88 грн., без врахування вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, розмір якого на час звернення до суду позивачем не визначено.

З урахуванням вищевикладеного стороні позивача необхідно зазначити розмір/суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яку він просить стягнути з відповідача, зазначити в цілому ціну позову та надати оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі визначеному законом (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за 4 вимоги майнового характеру) за подання позовної заяви.

При цьому суд зазначає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя, оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні (справа «Креуз проти Польщі» (KREUZ v. POLAND) від 19 червня 2001 року).

При вирішенні питання про залишення позовної заяви без руху враховується практика Європейського суду з прав людини (рішення Суду у справі "De Geouffre de la Pradelle проти Франції", №12964/87, § 28, від 16 грудня 1992 pоку), де зазначено, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої позовної заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являють собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.

Залишення позовної заяви без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали, а також зобов`язати позивача надати суду документи про усунення недоліків відповідно до кількості учасників справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України,-

постановив:

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" про стягнення одноразової грошової допомоги, додаткової одноразової допомоги, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. І. Гулієва