Постанова № 13941522, 09.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2011 р. справа № 2а-26604/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11.00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля»

до Добропільської обєднаної Державної податкової інспекцій

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000231550/3, № 0000241550/3, №0000251550/3, № 0000261550/3, № 0000271550/3 від 12.10.2010р.

за участі представника позивача Жолоб Я.С.

представника відповідача Рибалка О.М.

ВСТАНОВИВ

Державне підприємство «Добропіллявугілля» звернулося до суду з позовом до Добропільської обєднаної Державної податкової інспекцій про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000231550/3, № 0000241550/3, №0000251550/3, № 0000261550/3, № 0000271550/3 від 12.10.2010р.

В обґрунтування позову зазначає, що зазначеними податковими повідомленнями- рішеннями Державної податкової інспекції неправомірно застосовані штрафні санкції до підприємства за порушення граничного строку сплати узгоджених сум податкових зобов'язань.

Позивач вказує, що підставою для нарахування штрафних санкцій стало зарахування податковим органом платежів, сплачених підприємством в 2008- 2010 роках в рахунок сплати поточних зобовязань з плати за землю в погашення податкового боргу інших періодів, а не тих, що були визначені у платіжних дорученнях. Позивач наводить, що він вправі вільно розпоряджатися належними йому коштами, тому висновки відповідача щодо сплати підприємством податкового боргу, а не визначених позивачем зобовязань, є неправомірними. Відповідач, за твердженням позивача, не вправі самостійно визначати зобовязання, в погашення яких спрямовуються сплачені позивачем суми, тому з посиланням на Цивільний кодекс України, Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивач просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000231550/3, № 0000241550/3, №0000251550/3, № 0000261550/3, № 0000271550/3 від 12.10.2010р.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання зявився, адміністративний позов не визнав. Вважає, що твердження позивача про наявність у нього права самостійно визначати черговість оплати податкових зобовязань не відповідає чинному законодавству. З посиланням на норми Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач зазначає, що податковий борг погашається пропорційно погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. У відповідності з цим приписом відповідач визначив, які податкові зобовязання сплачені позивачем, та встановив факт порушення строків сплати узгодженої суми податкових зобовязань до 30 днів, від 31 до 90 днів, більш ніж на 90 днів. У звязку з цим, відповідно до п. 17.1.7 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. відповідач застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 40050,36 грн. за спірними податковими повідомленнями-рішеннями. Просив суд в задоволені позову відмовити.

Заслухавши представника позивача та відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, Державне підприємство «Добропіллявугілля» зареєстроване виконавчим комітетом Добропільської міської ради 11.03.2003р. як юридична особа, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №291209, код ЄДРПОУ 32186934 та знаходиться на податковому обліку у Добропільській ОДПІ.

ДП «Добропіллявугілля» має відокремлені підрозділи, одним з яких є Шахта «Піонер».

Відповідач Добропілська обєднана державна податкова інспекція є субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Відповідачем проведена перевірка відокремленого підрозділу шахта «Піонер» державного підприємства «Добропіллявугілля»з питань своєчасної сплати узгоджених податкових зобовязань з земельного податку з юридичних осіб за період з 30.06.2006р. по 25.03.2010р, про що складений акт № 56/15-0/26319454 від 20.04.2010 року.

На підставі цього акту були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000231550/0, № 0000241550/0, №0000251550/0, № 0000261550/0, № 0000271550/0 від 23.04.2010р.

Позивачем зазначені рішення були оскаржені в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарг позивача відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення № 0000231550/3, № 0000241550/3, №0000251550/3, № 0000261550/3, № 0000271550/3 від 12.10.2010р.

Податковим повідомленням-рішенням від 12.10.2010 року № 0000231550/3 відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання визначений штраф у сумі 7505,25 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 12.10.2010 року № 0000241550/3 відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання визначений штраф у сумі 248,76 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 12.10.2010 року № 0000251550/3 відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання визначений штраф у сумі 144,05 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 12.10.2010 року № 0000261550/3 відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання визначений штраф у сумі 64,53 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 12.10.2010 року № 0000271550/3 на підставі цього акту, відповідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання визначений штраф у сумі 32087,77 грн.

Позивач оскаржує зазначені податкові повідомлення-рішення у повному обсязі.

Статтею 1 Закону України «Про систему оподаткування» передбачено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита, не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Відповідно до ст.9 цього Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок сплати зобов'язань платників податків також встановлений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом про оподаткування.

Підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

·при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

·при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

·при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Таким чином, умовою застосування штрафної санкції у відповідності до приведеної норми Закону є наявність несвоєчасно оплаченого узгодженого податкового зобовязання.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі «Про порядок погашення..») передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Щодо податку на землю строки його сплати врегульовані спеціальними нормами права, а саме ст.17 Закону України «Про плату за землю».

Згідно з нею податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Позивачем до Добропільської ОДПІ були подані:

-розрахунок земельного податку № 607 від 31.01.2006р. (Іверська селищна рада);

-розрахунок земельного податку № 400 від 30.01.2007р. (Іверська селищна рада);

-розрахунок земельного податку № 356 від 02.0.22009р. (Спасько-Михайлівська селищна рада);

-розрахунок земельного податку № 1074 від 31.01.2008р. (Спасько-Михайлівська селищна рада);

-розрахунок земельного податку №393 від 30.01.2007р. (Степанівська селищна рада);

-розрахунок земельного податку № 601 від 31.01.2006р. ( Степанівська селищна рада).

Судом встановлено, що позивач самостійно не проводив погашення податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб, що зазначений у акті перевірки №56/15-0/26319454 від 20.04.2010р. платіжними дорученнями №22 від 29.01.2010р., №305 від 30.12.2008р., №552 від 28.08.2009р., №97 від 26.02.2010р., №685 від 21.10.2009р., № 768 від 19.11.2009р.862 від 18.12.2009р., №602 від 17.09.2009р., №62 від 31.10.2008р., № 454 від 31.07.2009р., №185 від 30.04.2009р., б/н від 26.03.2009р., №454 від 31.07.2009р., №454 від 31.07.2009р., №185 від 30.04.2009р., б/н від 26.03.2009р., №454 від 31.07.2009р., № 454 від 31.07.2009р., №185 від 30.04.2009р., №454 від 31.07.2009р., №24 від 29.01.2010р., №554 від 28.08.2010р., №94 від 26.02.2010р., №683 від 21.10.2009р., №765 від 19.11.2009р., №600 від 17.09.2009р., №859 від 18.12.2009р., №24 від 29.01.2010р., №94 від 26.02.2010р., № 554 від 28.08.2010р., №683 від 21.10.2009р., №600 від 17.09.2009р., №859 від 18.12.2009р., №765 від 19.11.2009р., №98 від 26.03.2009р., №98 від 26.03.2009р., №306 від 30.12.2008р., №306 від 30.12.2008р., №64 від 31.10.2008р., №96 від 26.02.2010р., №343 від 01.07.2009р., №96 від 26.02.2010р., №551 від 28.08.2009р., №21 від 29.01.2010р., №684 від 21.10.2009р., №861 від 18.12.2009р., № 767 від 19.11.2009р., №601 від 17.09.2009р., 343 від 01.07.2009р., №343 від 01.07.2009р., №551 від 28.08.2009р., №767 від 19.11.2009р., №684 від 21.10.2009р., №601 від 17.09.2009р., №861 від 18.12.2009р., №343 від 01.07.2009р., №97 від 26.03.2009р., № 96 від 26.02.2009р., №97 від 26.03.2009р., №307 від 30.12.2008р., №307 від 30.12.2008р., №65 від 31.10.2008р. Цими платіжними дорученнями позивач здійснив оплату податкових зобовязань по платі земельного податку з юридичних осіб за відповідні поточні податкові періоди.

На вимогу суду позивачем проведено зіставлення відомостей про податкові зобовязання (податковий борг), у погашення яких спрямував сплачені кошти позивач та зарахував відповідач (а.с. 243-245). Результати зіставлення відображені у таблиці, з якої вбачається, що відповідач використав зазначені платежі як джерело погашення податкового боргу та нарахував позивачу штрафні санкції.

Суд вважає, що дії відповідача не відповідають вимогам податкового законодавства з наступних підстав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції, до яких відноситься відповідач, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Крім того, на них покладена функція із забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.

Здійснюючи ці повноваження відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення, якими застосував до позивача штрафні санкції на підставі п. 17.1.7 ст. 17 Закону «Про порядок погашення…». Згідно із зазначеною нормою у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, та якщо така затримка складає більше ніж 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, вказаний платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З цієї норми Закону випливає, що для її застосування обовязковим є встановлення боргу, який був погашений.

Погашення податкового боргу відповідно до ст. 7 Закону «Про порядок погашення…» може бути самостійним з боку платника податків (п. 7.1 ст. 7) або за рішенням органу стягнення (п. 7.2 ст. 7).

Джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, що передбачене п. 7.1.1 ст. 7 Закону «Про порядок погашення…». Коштами у складі майна суб'єктів господарювання відповідно до ч. 5 ст. 139 ГК України є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Вони також входять до визначення майна у розумінні ч. 1 зазначеної статті.

Частиною 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є субєктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Відповідно до п. 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976) затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Одним з реквізитів платіжного доручення, які передбачені п.3 цієї Інструкції є «Призначення платежу». Згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті «Призначення платежу» цього документу.

Так, в платіжних дорученнях, наданих позивачем, в графі «призначення платежу» зазначено «земельний податок з юридичних осіб» та періоди, за які сплачуються суми.

Зважаючи на це, висновки акту перевірки зроблені відповідачем без урахування приписів Конституції України, Господарського кодексу України, Закону України «Про порядок погашення…» та інших наведених вище нормативно-правових актів. У звязку з цим прийняте на підставі цього акту податкове повідомлення-рішення є незаконним та таким, що підлягає визнанню недійсним.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на пункт 7.7 ст. 7 Закону «Про порядок погашення…», відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як вже зазначалося, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма не може бути застосована як обмеження права платника податків самостійно розпоряджатися власними коштами, оскільки спосіб такого обмеження законами України не встановлений. Обовязковість встановлення способів обмеження права власності саме законами України випливає з п.7 ст. 92 Конституції України, відповідно до якого виключно законами України визначається правовий режим власності, а також ч.3 ст. 134 ГК України згідно з яким правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються цим Кодексом і законом.

З наведеного вище випливає, що висновки відповідача, які ґрунтуються на зарахуванні ним сплачених сум без урахування визначеного позивачем призначення платежу є неправомірним. Не зважаючи на це судом встановлено, що навіть 3 урахуванням змісту графи «призначення платежу» у платіжних дорученнях позивач припустив порушення граничних строків сплати податкових зобовязань.

Так, судом було встановлено, що платіжними дорученнями №62 від 31.10.2008р. позивачем було сплачено земельний податок за вересень 2008р. у сумі 157 грн. по строку оплати 30.10.2008р. Таким чином вбачається прострочення платежу на 1 день. Розмір штрафної санкції складає 15,70 грн.

Платіжним дорученням № 454 від 31.07.2009р. на загальну суму 542,34грн. позивачем було сплачено земельний податок за червень 2009 року у сумі 180,78 грн. по строку оплати 31.07.2009 року прострочення платежу становить 1 день. Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення…» розмір штрафної санкції складає10% погашеної суми податкового боргу та становить 18,80 грн.

Платіжним дорученням №454 від 31.07.2009р. на загальну суму 542,34 грн. позивачем було сплачено земельний податок за квітень 2009 року у сумі 180,78 грн. по строку оплати 29.05.2009р. прострочення платежу становить 60 днів. Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення…» розмір штрафної санкції складає 20% погашеної суми податкового боргу та становить 36,16 грн.

Платіжним дорученням №454 від 31.07.2009р. на загальну суму 542,34 грн. позивачем було сплачено земельний податок за травень 2009 року у сумі 180,78 грн. по строку оплати 30.06.2009 року прострочення платежу становить 31 день. Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення…» розмір штрафної санкції складає 20% погашеної суми податкового боргу та становить 36,16 грн.

Платіжним дорученням № 64 від 31.10.2008р. на загальну суму 1612,00 грн. позивачем було сплачено земельний податок за вересень 2008р. у сумі 1612,00 грн. по строку 30.10.2008року прострочення платежу становить 1 день. Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення…» розмір штрафної санкції складає 10% погашеної суми податкового боргу та становить 161,20 грн.

Платіжним дорученням №343 від 01.07.2009 року на загальну суму 6471,92 грн. позивачем було сплачено земельний податок за травень 2009 року у сумі 6471,92 грн. по строку оплати 30.06.2009 р. прострочення платежу становить 1 день. Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення…» розмір штрафної санкції складає 10% погашеної суми податкового боргу та становить 647,19 грн.

Платіжним дорученням №65 від 31.10.2008 року на загальну суму 5618,00 грн. позивачем було сплачено земельний податок за вересень 2008 року у сумі 561,80 грн. по строку оплати 30.10.2008 р. прострочення платежу становить 1 день. Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення…» розмір штрафної санкції складає 10% погашеної суми податкового боргу та становить 561,80 грн.

З огляду на вищевикладене, загальна сума штрафної санкції за несвоєчасну сплату податкового зобовязання за даними платіжними дорученнями становить 1477,01 грн., а тому податкові повідомлення-рішення в частині застосування цієї санкції є правомірними.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з судового збору відповідно до задоволених вимог.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст. ст. 4, 7, 94, 160, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської обєднаної Державної податкової інспекцій про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000231550/3, № 0000241550/3, №0000251550/3, № 0000261550/3, № 0000271550/3 від 12.10.2010р. задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000231550/3 від 12.10.2010р., яке прийняте Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією про застосування штрафу у розмірі 7344,05 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000241550/3 від 12.10.2010р., яке прийняте Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією про застосування штрафу у розмірі 248,76 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000251550/3 від 12.10.2010р., яке прийняте Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією в частині застосування штрафу у розмірі 70,73 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000261550/3 від 12.10.2010р., яке прийняте Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією в частині застосування штрафу у розмірі 48,83 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000271550/3 від 12.10.2010р., яке прийняте Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією про застосування штрафу у розмірі 30878,78 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Добропіллявугілля» (85000, Донецька область, проспект Шевченка, 2, ЄДРПОУ 32186934) судові витрати з судового збору (державного мита) у розмірі 1 грн. 70 коп. (одна гривня сімдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 09 лютого 2011р. Постанова складена у повному обсязі 14 лютого 2011р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.