Єдиний державний реєстр судових рішень
САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ
Справа № 726/2842/26
Провадження №2-о/726/77/26
Категорія
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.09.2026 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Байцар Л. В., при секретарі Житарь С.А., розглянувши у відкритому судовому цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Чернівецька міська рада про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини,-
ВСТАНОВИВ :
Заявник звернувся до суду із вищевказаною заявою, в якій просила встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із своєю матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини, а саме на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 , звернулася до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті моєї матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Нотаріус відмовила у зв`язку із відсутність у ОСОБА_1 документів щодо формальної реєстрації місця проживання за однією адресою зі спадкодавицею на момент її смерті. Відповідно, нотаріус зазначив, що не має безспірних доказів мого постійного проживання з матір`ю на час відкриття спадщини, а тому не може вважати ОСОБА_1 такою, що прийняла спадщину ОСОБА_2 в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Зазначає, що захист її спадкових прав можливий виключно у судовому порядку шляхом встановлення факту спільного проживання. Встановлення факту постійного проживання моєї матері разом зі мною на час відкриття спадщини після її смерті є необхідним для підтвердження прийняття спадщини після матері та подальшого оформлення спадкових прав. Просить задовольнити заяву.
Ухвалою суду від 17.08.2026 р. відкрито провадження та призначено справу до розгляду.
Сторони у судове засідання не з`явились. Повідомлялись належним чином.
Від ОСОБА_1 до суду надійшла заява з проханням розглянути справу у її відсутність. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
31.08.2026 р. до суду від заінтересованої особи ЧМР надійшов відзив, в якому просять суд залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду, у зв`язку із тим, що ЧМР вважає, що між сторонами ОСОБА_1 та ЧМР існує спір про право. Просили розглянути справу у їх відсутності.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, дослідивши пояснення представника ЧМР, суд вважає, що заява підлягає задоволенню на підставі фактів, встановлених в судовому засіданні.
Судом встановлено, що заявник є рідною донькою ОСОБА_2 , що підтверджується моїм свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 15.09.1980р. та моїм свідоцтвом про укладання шлюбу, де ОСОБА_1 змінила прізвище серії НОМЕР_2 від 28.01.1994р.
До складу спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 входить житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 викупила цей будинок у СВК «Дружба», що підтверджується Довідкою №731, виданою правлінням СВК «Дружба» від 22.08.2005р., в якій вказано, що будинок по АДРЕСА_1 дійсно проданий гр. ОСОБА_2 і на балансі СВК «Дружба» не знаходиться.
ОСОБА_2 постійно проживала у разом донькою ОСОБА_1 , її чоловіком та сином аж до самої смерті ОСОБА_2 . Вони були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, вели спільне господарство, користувалися спільним майном, спільно несли витрати на утримання житла, оплату комунальних послуг та забезпечення належних умов проживання. Після смерті матері ОСОБА_1 продовжила користуватися спадковим майном, проживати у житловому будинку і утримувати його, де живе і зараз, що підтверджується письмовими заявами свідків: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У рішенням Садгірського районного суду м. Чернівців від 09.04.2009 р. по справі №2-268/2009, вказано, що ОСОБА_2 та члени її сім`ї, в тому числі ОСОБА_1 разом з її сином ОСОБА_5 не були зареєстровані, проте проживали за адресою АДРЕСА_1 . Вищезгаданим рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці, ОСОБА_2 було знято з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_2 .
Після цього, і аж до своєї смерті зареєстрованою не значилась, що підтверджується Інформаційною довідкою №6620090 від 17.04.2026 р., виданою Департаментом надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради.
Чоловік заявниці - ОСОБА_6 та її син - ОСОБА_5 зареєстровані у будинку за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №771980 від 07.04.2026р.
Відповідно до декларації №0001-2737-29AО, що підписана з лікарем, який надає первинну медичну допомогу, місце проживання ОСОБА_1 вказане за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до положень ст.ст.1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
Згідно з ч. 1ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України).
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р.) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 1 ст.293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 1ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, визначено що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Судом встановлено, що заявнику необхідно встановити факт постійного спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для оформлення права на спадщину, отже встановлення факту проживання заявниці з матір`ю на момент її смерті породжує юридичні наслідки, оскільки з визначенням їх спільного проживання законодавство пов`язує прийняття спадщини.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви, оскільки встановлення цього факту породжує для заявниці юридичні наслідки, від яких залежать її майнові права на спадщину.
Керуючись ст.ст.5,6,10,263-265,315-319 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ :
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Чернівецька міська рада про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із її матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини, а саме на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. В. Байцар
Судове рішення № 139415045, Садгірський районний суд м. Чернівців було прийнято 01.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 726/2842/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: