Постанова № 139414359, 01.09.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/6524/26 3/335/1339/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Рибалко Н.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Запорізької області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 130, ст. 173, ст. 185 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

11.06.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 683146 від 03.06.2026, складений стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до зазначеного протоколу та доданих до нього матеріалів, 03.06.2026 о 17 год. 00 хв. у м. Запоріжжі, по вул. Івана Огієнка, 43Б, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушенням мови, запахом алкоголю з порожнини рота та порушенням координації рухів.

Зазначено, що від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820 у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився як на місці, так і в медичному закладі у лікаря-нарколога, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Дії ОСОБА_1 посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП, як повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Того ж дня, 11.06.2026, до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 348906 від 03.06.2026, складений стосовно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП.

Відповідно до зазначеного протоколу та доданих до нього матеріалів, 03.06.2026 о 18 год. 15 хв. у м. Запоріжжі ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, яке виразилося у висловлюванні нецензурною лайкою в громадському місці, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

Дії ОСОБА_1 посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.

Також 11.06.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 333832 від 03.06.2026, складений стосовно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП.

Відповідно до зазначеного протоколу та доданих до нього матеріалів, 03.06.2026 о 18 год. 15 хв. у м. Запоріжжі ОСОБА_1 не виконав законну вимогу та розпорядження працівника поліції, а саме заступника командира взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Іванова В.С., щодо припинення правопорушення, яке виражалося у висловлюванні нецензурною лайкою в громадському місці.

Дії ОСОБА_1 посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковано за ст. 185 КУпАП.

20.08.2026 до суду надійшло клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Рогальського В.М., подане в межах справи про адміністративне правопорушення № 335/6524/26, в якому захисник просить об`єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення № 335/6524/26, № 335/6526/26 та № 335/6527/26, а також закрити провадження у зазначених справах на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ст. 173 та ст. 185 КУпАП.

В обґрунтування поданого клопотання захисник зазначив, що протоколи про адміністративні правопорушення, складені стосовно ОСОБА_1 , є незаконними та необґрунтованими, а викладені в них обставини, на думку сторони захисту, не підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами.

Зокрема, захисник посилається на те, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, у тому числі відеозаписами та поясненнями свідків. На думку захисника, також не доведено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Крім того, захисник посилається на порушення працівниками поліції порядку проведення огляду на стан сп`яніння, передбаченого ст. 266 КУпАП, а також ставить під сумнів допустимість наявних у матеріалах справи відеозаписів та достовірність письмових пояснень свідків.

Щодо адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 та ст. 185 КУпАП, захисник зазначає, що викладені у відповідних протоколах обставини, на його думку, не підтверджують наявності в діях ОСОБА_1 складів зазначених адміністративних правопорушень. Також захисник вважає, що вимоги працівників поліції не були законними, у зв`язку з чим, на його думку, відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП.

Посилаючись на зазначені обставини, захисник просить об`єднати справи про адміністративні правопорушення в одне провадження та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративних правопорушень.

У судові засідання, призначені на 25.06.2026, 10.07.2026, 23.07.2026, 27.08.2026 та 01.09.2026, ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином шляхом направлення SMS-повідомлень про виклик до суду за номером мобільного телефону, зазначеним у матеріалах справи. Відповідно до довідок про доставку SMS-повідомлень, повідомлення про виклик до суду були доставлені.

На судові засідання 25.06.2026, 10.07.2026 та 23.07.2026 ОСОБА_1 подавав клопотання про відкладення розгляду справ у зв`язку з перебуванням у навчальному центрі м. Володимир військової частини НОМЕР_2 та проходженням базової загальновійськової підготовки.

Водночас у матеріалах справи наявні документи, які підтверджують участь адвоката Рогальського В.М. як захисника ОСОБА_1 , який ознайомлювався з матеріалами справи та 20.08.2026 подав письмові заперечення.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Рогальський В.М. повідомив, що його підзахисний проходить військову службу та не має можливості з`явитися до суду, проти розгляду справи за його відсутності не заперечував, підтримав подані заперечення та клопотання про закриття провадження.

Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду, участь у справі його захисника, позицію захисника щодо можливості розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також те, що передбачений ст. 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173 та ст. 185 КУпАП, спливає 03.09.2026, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , оскільки подальше відкладення її розгляду може призвести до спливу строків накладення адміністративного стягнення та неможливості вирішення справи по суті.

Допитана у судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_2 пояснила, що є дружиною ОСОБА_1 та безпосереднім свідком обставин події не була. Пояснила, що приблизно о 17 год. ОСОБА_1 , будучи тверезим, пішов косити траву у сусідки за адресою: АДРЕСА_1 , а вона залишилася вдома та лягла відпочивати. За її словами, автомобіль знаходився у сусідки, ворота були зачинені на ключ, а ОСОБА_1 того дня автомобілем не керував. Близько 20 год. 00 хв. вона прокинулася та дізналася, що ОСОБА_1 забрали до відділку поліції. Також зазначила, що ОСОБА_3 має неприязні відносини з ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, на думку свідка, могла надати відповідні пояснення щодо нього.

Заслухавши пояснення захисника, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, у тому числі протоколи про адміністративні правопорушення, письмові пояснення свідків, рапорт працівника поліції, протокол адміністративного затримання та відеозапис, наданий працівниками поліції, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З огляду на те, що протоколи за ч. 2 ст. 130, ст. 173 та ст. 185 КУпАП складені стосовно однієї особи, щодо подій, які відбулися 03.06.2026, надійшли до одного суду та перебувають на розгляді одного судді, суд вважає за необхідне об`єднати зазначені справи в одне провадження для забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин вчинення кожного з інкримінованих адміністративних правопорушень та вирішення питання про відповідальність особи в межах вимог КУпАП.

Вирішуючи питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими документами, а також показаннями технічних засобів, що мають функції відеозапису.

При цьому обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Судом встановлено, що на підтвердження обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, до матеріалів справ долучено, зокрема, протоколи про адміністративні правопорушення, рапорт працівника поліції, письмові пояснення свідків, протокол про адміністративне затримання, а також відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції.

Зазначені докази підлягають оцінці судом у сукупності та з урахуванням конкретних обставин, які підлягають встановленню щодо кожного з інкримінованих ОСОБА_1 адміністративних правопорушень.

Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Частиною 2 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 цієї статті.

Отже, за обставин, викладених у протоколі стосовно ОСОБА_1 , необхідною передумовою виникнення у нього обов`язку пройти огляд на стан сп`яніння та, відповідно, притягнення його до адміністративної відповідальності за відмову від проходження такого огляду є встановлення факту керування ним транспортним засобом.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії.

Згідно з ч. 1 ст. 266 КУпАП огляду на стан сп`яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами та щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння необхідним є, серед іншого, встановлення того, що така особа керувала транспортним засобом.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 683146 від 03.06.2026, ОСОБА_1 о 17 год. 00 хв. керував транспортним засобом Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Разом із тим дослідженими у судовому засіданні доказами зазначена обставина належним та достатнім чином не підтверджується.

З наданого відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що працівники поліції прибули за викликом на місце події, де виявили ОСОБА_1 на дворовій території.

Водночас на дослідженому судом відеозаписі не зафіксовано транспортний засіб Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_1 , а також не зафіксовано моменту його руху під керуванням ОСОБА_1 чи його зупинки працівниками поліції.

Таким чином, із дослідженого відеозапису неможливо встановити факт керування ОСОБА_1 зазначеним транспортним засобом.

Матеріали справи також не містять іншого відеозапису, на якому працівниками поліції або іншими особами було б безпосередньо зафіксовано рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та його зупинку.

Письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 містять відомості про те, що приблизно о 17 год. 00 хв. вони бачили автомобіль Chevrolet Aveo, з якого вийшов чоловік, який, за їх твердженнями, поводив себе агресивно та висловлювався нецензурною лайкою.

Разом із тим зазначені пояснення підлягають оцінці судом у сукупності з іншими наявними доказами та самі по собі, за відсутності інших належних і допустимих доказів, які б безпосередньо підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у час та за обставин, зазначених у протоколі, не є достатніми для висновку про доведеність вини особи поза розумним сумнівом.

При цьому суд враховує, що свідок ОСОБА_2 , хоча і є дружиною ОСОБА_1 та не була безпосереднім свідком події, заперечила факт керування ним транспортним засобом, зазначивши, що автомобіль знаходився на території домоволодіння сусідки, а ворота були зачинені.

Сам по собі факт наявності суперечливих пояснень свідків не може бути підставою для висновку про доведеність вини особи, якщо сукупність інших доказів не усуває розумного сумніву щодо обов`язкової ознаки складу адміністративного правопорушення.

Сам по собі рапорт працівника поліції також не може бути безумовним та беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення за відсутності належного підтвердження викладених у ньому обставин іншими доказами.

Суд звертає увагу, що саме на орган, який склав протокол про адміністративне правопорушення, покладено обов`язок доведення обставин, які утворюють склад адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначені гарантії поширюються також на провадження у справах про адміністративні правопорушення, у яких вирішується питання про застосування до особи адміністративного стягнення.

Оцінюючи сукупність наявних у справі доказів, суд доходить висновку, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_1 , за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшов належного та достатнього підтвердження.

Наявний у матеріалах справи відеозапис не підтверджує факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та не містить фіксації зазначеного у протоколі транспортного засобу.

За таких обставин суд позбавлений можливості встановити поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 був особою, яка керувала транспортним засобом та, відповідно, був суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак і правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Інші обставини, зокрема поведінка ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції, наявність у нього ознак, які працівники поліції розцінили як ознаки алкогольного сп`яніння, або подальша відмова від проходження огляду не можуть замінити доказування обов`язкової ознаки складу адміністративного правопорушення - факту керування транспортним засобом.

Таким чином, матеріали справи не містять достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається, зокрема, нецензурна лайка в громадських місцях та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 348906 від 03.06.2026, ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою, чим порушував громадський порядок і спокій громадян.

Вказані обставини підтверджуються сукупністю досліджених судом доказів.

З матеріалів справи вбачається, що 03.06.2026 працівники поліції прибули за викликом «102» щодо конфліктної ситуації.

У рапорті заступника командира взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку УПП в Запорізькій області ДПП лейтенанта поліції Іванова В.С. зазначено, що після прибуття на місце події працівники поліції виявили ОСОБА_1 , з яким спілкувалися заявниця ОСОБА_3 та інші особи. Під час подальшого спілкування ОСОБА_1 поводився агресивно, висловлювався нецензурною лайкою в громадському місці, на зауваження та вимоги припинити такі дії не реагував.

Зазначені обставини узгоджуються з письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які зазначили, що ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, кричав, висловлювався на їх адресу нецензурною лайкою, поводив себе агресивно та перебував у збудженому стані.

Крім того, з дослідженого у судовому засіданні відеозапису вбачається агресивна поведінка ОСОБА_1 , його конфліктна поведінка та висловлювання образливого характеру.

Суд зазначає, що відеозапис не може бути використаний як самостійний доказ для встановлення факту перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, оскільки встановлення такого стану здійснюється у визначеному законом порядку. Разом із тим відеозапис є належним доказом поведінки особи, яка безпосередньо зафіксована на ньому.

Із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 під час перебування у дворі поводив себе агресивно, голосно висловлювався та нецензурно лаявся, у тому числі у присутності сторонніх осіб та працівників поліції.

Зазначені обставини також узгоджуються з письмовими поясненнями свідків та рапортом працівника поліції.

Посилання сторони захисту на те, що подія відбувалася на території домоволодіння, саме по собі не виключає наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки визначальними для кваліфікації дій за цією статтею є характер поведінки особи, її спрямованість та фактичне порушення громадського порядку і спокою громадян.

Судом встановлено, що поведінка ОСОБА_1 відбувалася у присутності інших осіб, супроводжувалася нецензурною лайкою та конфліктною поведінкою, чим було порушено громадський порядок і спокій громадян.

Наведені докази є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Суд критично оцінює доводи сторони захисту щодо відсутності події адміністративного правопорушення, оскільки вони спростовуються дослідженим у судовому засіданні відеозаписом та іншими наявними доказами.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, доведена сукупністю належних та допустимих доказів.

Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Відповідно до ст. 185 КУпАП адміністративним правопорушенням є злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 333832 від 03.06.2026, ОСОБА_1 не виконав законну вимогу та розпорядження працівника поліції щодо припинення правопорушення, яке виражалося у висловлюванні нецензурною лайкою.

Вказані обставини підтверджуються дослідженим у судовому засіданні відеозаписом.

З відеозапису вбачається, що працівники поліції неодноразово вимагали від ОСОБА_1 припинити протиправну поведінку, однак останній на законні вимоги працівників поліції належним чином не реагував, продовжував конфліктну поведінку та висловлюватися нецензурною лайкою.

Факт невиконання вимог працівників поліції підтверджується також рапортом працівника поліції та іншими матеріалами справи.

Суд не погоджується з доводами захисника про незаконність вимог працівників поліції.

Матеріали справи та досліджений відеозапис свідчать, що вимоги працівників поліції були спрямовані на припинення протиправної поведінки ОСОБА_1 та відновлення громадського порядку, а тому були законними та підлягали виконанню.

ОСОБА_1 усвідомлював, що вимоги про припинення протиправної поведінки висуваються йому працівниками поліції під час виконання ними службових обов`язків, розумів їх зміст та спрямованість, однак, незважаючи на неодноразові вимоги працівників поліції припинити протиправну поведінку, умисно їх не виконував, продовжуючи висловлюватися нецензурною лайкою та поводитися агресивно.

Наведене свідчить не про одноразове невиконання вимоги, а про умисну та злісну непокору законним вимогам працівників поліції.

При цьому суд враховує, що відповідальність за ст. 185 КУпАП настає саме за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського, а не за будь-яке формальне невиконання його вимоги. У даному випадку злісний характер непокори підтверджується неодноразовістю вимог працівників поліції, усвідомленням ОСОБА_1 їх змісту та продовженням ним протиправної поведінки після отримання таких вимог.

Таким чином, сукупність досліджених доказів підтверджує, що ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законним вимогам працівників поліції, у зв`язку з чим його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, є доведеною.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суд виходить з такого.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягається до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Статтею 36 КУпАП передбачено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

З огляду на те, що судом встановлено вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 та ст. 185 КУпАП, найбільш серйозним із них є правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, санкція якої передбачає, зокрема, накладення штрафу від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя враховує характер та кількість вчинених адміністративних правопорушень, ступінь вини особи, дані про її особу, а також обставини їх вчинення, та доходить висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 185 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним подібних правопорушень в майбутньому.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 на якого накладено адміністративне стягнення, підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 36, 130, 173, 185, 247, 251, 266, 280, 283-285 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП (справа № 335/6524/26, провадження 3/335/1339/2026) зі справою стосовно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП (справа № 335/6526/26, провадження 3/335/1340/2026) та зі справою стосовно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП (справа № 335/6527/26, провадження 3/335/1341/2026), присвоївши об`єднаній справі єдиний унікальний номер 335/6524/26, провадження 3/335/1339/2026.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 КУпАП та ст. 185 КУпАП, та відповідно до ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п`ятдесят п`ять) гривень 00 копійок (отримувач коштів ГУК у Запорізькій області/ТГ м. Запоріжжя/21081100; код ЄДРПОУ: 37941997; номер рахунку (ІВАN): UA558999980313060106000008497; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 21081100), який підлягає сплаті не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови, а у разі оскарження такої постанови - не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, на користь держави (отримувач: ГУК у м.Києві/м. Київ/22030106, код отримувача: (ЄДРПОУ) 37993783, номер розрахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити ОСОБА_1 положення ст.ст. 307, 308 КУпАП, відповідно до яких, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги та може бути звернута до виконання протягом трьох місяців.

Суддя: Н.І. Рибалко