Рішення № 139414302, 02.09.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 02.09.2026

Справа № 334/215/26

Провадження № 2-о/334/63/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді Турбіної Т.Ф., присяжних Семиліт О.В., Щаднєвої Д.В., за участю секретаря Шерештан О.М., заявниці ОСОБА_1 представника заявниці адвоката Кущ Є.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оголошення фізичної особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про оголошення фізичної особи померлою.

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З початком повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну ОСОБА_2 був призваний до лав Збройних сил України та направлений для проходження служби у військову частину НОМЕР_1 .

Зарахування до списків особового складу частини відбулося 08.05.2022 на підставі наказу по стройовій частині №121.

З того часу і по 15.06.2024 ОСОБА_2 проходив службу у в/ч НОМЕР_1 та приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.

ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новомихайлівка Донецької області ОСОБА_2 загинув.

Факт смерті ОСОБА_2 підтвердили побратими та його безпосередній командир під час спілкування з заявницею.

Оскільки через інтенсивність бойових дій евакуювати тіло не було можливості, ОСОБА_2 був визнаний таким, що зник безвісти, про що було сповіщено сім`ю.

Крім того, Запорізьким РУП ГУНП в Запорізькій області порушено кримінальне провадження № 12024082050001220 за фактом вбивства ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Таким чином, склалася ситуація, коли особа пропала безвісти за обставин, що загрожували її смертю або дають підстави вважати її загиблою.

Оголошення ОСОБА_2 померлим необхідне заявниці для отримання свідоцтва про смерть, оформлення державної допомоги членам сім`ї загиблих захисників та оформлення спадщини, яка залишилась після його смерті.

Шість місяців з дня зникнення ОСОБА_2 минуло, а з огляду на конкретні обставини його зникнення, заявниця вважає, що є всі підстави для оголошення особи померлою.

Просить оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померлим, датою смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судовому засіданні заявниця, представник заявниці просили задовольнити заяву з наведених вище підстав.

Представник заінтересованої особи Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився. До суду надав заяву про розгляд справи без їх участі.

Від заінтересованої особи Міністерства оборони України представник в судове засідання не з`явився, пояснень, заперечень проти заяви не подав.

Суд, вислухавши представника заявниці, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 являється матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого Ленінським відділом РАЦС м. Запоріжжя.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.05.2022 № 121 ОСОБА_2 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Згідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, молодший сержант ОСОБА_2 командир відділення 1 відділення 2 самохідного артилерійського взводу 2 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 дійсно в період з 08.05.2022 по 12.12.2022, з 22.12.2022 по 28.08.2023, з 07.09.2023 по 15.06.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Лиманській міській ТГр Краматорського району Донецької області, та Мар`їнській міській ТГр Покровського району Донецької області.

18.06.2024 ОСОБА_1 сповіщено про те, що її син, командир відділення 1 відділення 2 самохідного артилерійського взводу 2 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_4 , зник безвісти 15 червня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі виконання завдань за призначенням в ході ведення бойових дій в районі села Новомихайлівка Покровського району Донецької області. Приймав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

За фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 , командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ від 01.07.2024 № 3832 про зникнення безвісти молодшого сержанта ОСОБА_2 , в якому вказано, що згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 зведені підрозділи виконували бойове завдання за призначенням в районі 3 десантно-штурмового батальйону в н.п. Михайлівка Донецької області на позиції відділення «Фокус» ІНФОРМАЦІЯ_2 під час штурмових дій з боку військ російської федерації та під прикриттям щільного вогню артилерії командир відділення управління 1 відділення 2 самохідного артилерійського взводу 2 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_2 загинув. Через інтенсивність боїв та щільних артилерійський обстрілів позицій на даний час не має можливості евакуювати тіло військовослужбовця, тому молодшого сержанта ОСОБА_2 вважати таким, що зник безвісті. Зазначені факти підтверджуються поясненнями свідків, а саме сержантом ОСОБА_3 та солдатом ОСОБА_4 . Даний факт зникнення безвісти відображено за датою 15.06.2024 в журналі бойових дій військової частини НОМЕР_1 за книгою обліку № 15/36т від 01.06.2024 підсумковому бойовому донесенні командира військової частини НОМЕР_1 від 15.06.2024. Зникнення безвісті, молодшого сержанта ОСОБА_2 відбулося ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання. Отже, молодший сержант ОСОБА_2 не повернувся з бою після обстрілу під час безпосередньої участі у бойових діях та виконання заходів із національної безпеки та захисту Батьківщини. Заходи безпеки військовослужбовцем порушені не були.

Даним наказом визнано, що зникнення безвісти командира відділення управління 1 відділення 2 самохідного артилерійського взводу 2 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_2 відбулося під час виконання бойового завдання та пов`язане з виконанням службових обов`язків під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

За фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Запорізьким районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області 20.06.2024 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст.115 КК України.

Відомості про ОСОБА_2 , як такого що зник на території бойових дій (під час воєнних дій) внесені до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин та 27.06.2024 йому надано статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

Згідно повідомлення Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Міністерства внутрішній справ України, у розпорядженні Уповноваженого наявна інформація про факт зникнення безвісти за особливих обставин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте станом на 06.12.2024 інформація про його фактичне місцезнаходження, перебування в полоні або загибель відсутня. ОСОБА_2 оголошено в розшук як зниклого безвісти, про що відповідні відомості внесено до обліку інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України». За інформацією державного підприємства «Український національний центр розбудови миру» підтвердження про перебування у полоні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста відсутнє.

Згідно Витягу з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими, інформація про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інформаційній системі відсутня.

10.07.2024 секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Шацьку Ірину Володимирівну повідомлено, що дані про зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 скеровано російській стороні для перевірки факту його перебування на території держави-агресора або тимчасово окупованих територіях. У випадку отримання інформації щодо військовослужбовця її буде повідомлено додатково.

Згідно листа командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України Міністерства оборони України від 10.12.2024, у Центральному управлінні цивільно-військового співробітництва Генерального штабу Збройних Сил України наявна інформація щодо місця зникнення безвісти ОСОБА_2 , із вказаними координатами. Зазначена інформація облікована для подальшого планування та проведення пошукових заходів.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України).

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Відповідно до пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин. Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України).

Район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або / та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або / та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).

Бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 зроблено висновок, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (далі Наказ № 376).

У цьому Наказі зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Отже суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 376, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій правовій визначеності» (пункти 8185).

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.

Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.

Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що у частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.

Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В даному випадку суд вважає встановленим та доведеним, що син заявниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з 08.05.2022 був призваний і проходив військову службу в ЗСУ в особливий період (воєнний стан), зник безвісті 15.06.2024 під час виконання бойового завдання у зоні безпосередніх бойових дій в районі села Новомихайлівка Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, активні бойові дії в с. Новомихайлівка Покровського району Донецької області (Мар`їнська міська територіальна громада) тривали в період з 24.02.2022 по 05.11.2024. З 06.11.2024 с. Новомихайлівка Покровського району Донецької області (Мар`їнська міська територіальна громада) є тимчасово окупованою територією.

Таким чином, в розумінні правових висновків, сформульованих у постанові ВП ВС від 11.12.2024 по справі №755/11021/22, відлік шестимісячного строку, визначеного ч.2 ст.46 ЦК України, необхідно проводити з 06.11.2024.

При цьому, враховуючи конкретні обставини зникнення безвісті ОСОБА_2 , суд з урахуванням положень ч.3 ст.46 ЦК України вважає можливим оголосити ОСОБА_2 померлим від дня його вірогідної загибелі ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцем смерті вважати с. Новомихайлівка Покровського району Донецької області.

Також суд вважає доцільним роз`яснити учасникам цієї справи, що в силу вимог ст. 309 ЦПК України, у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було оголошено померлою, або відомостей про місцезнаходження цієї особи суд за місцезнаходженням особи або суд, який оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про оголошення цієї особи померлою; заяву може бути подано особою, яку було оголошено померлою або іншою заінтересованою особою; копію рішення суд надсилає відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для анулювання актового запису про смерть.

На підставі вищевикладеного, заяву ОСОБА_1 слід задовольнити.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. 258-259, 263-265, 305-309 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.

Оголосити померлим громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, паспорт громадянина України НОМЕР_3 , виданий 05.08.2004 Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області, РНОКПП НОМЕР_4 .

Датою смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати 15 червня 2024 року.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Турбіна Т. Ф.

Присяжні: Семиліт О.В.,

Щаднєва Д.В.