Постанова № 139413794, 02.09.2026, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Справа № 642/7165/26

Провадження № 3/642/1384/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Петрова Н.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності військовослужбовця:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , неодруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , військовий квиток НОМЕР_3 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

26.08.2026 до Холодногірського районного суду м. Харкова надійшов протокол ДНХ 5485 від 14.08.2026, відповідно до якого 13.08.2026 о 17:00 год. молодший сержант ОСОБА_1 виявлений за адресою: АДРЕСА_2 представниками Військової служби правопорядку з ознаками алкогольного сп`яніння, під час виконання службових обов`язків.

В подальшому молодшого сержанта ОСОБА_1 доставлено до КНП ХОР «ОКНЛ №3» для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився.

Таким чином, молодший сержант ОСОБА_1 , діючи в умовах особливого періоду (воєнного стану), вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судовому засідання надав пояснення за обставинами справи, вину визнав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N 7460/03), «Бантиш та інші проти України» (заява №13063/18); «Михайлова проти України» (№ 10644/08, 06 березня 2018 року) беручи до уваги серйозність передбаченого ч.1ст.130 КУпАПадміністративного стягнення, правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції,що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

Так, у рішенні по справі «Кобець проти України»(«Kobets v. Ukraine»)no. 16437/04 ECHR 14.02.2008 у §43 зазначено, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. вищенаведене рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, провадження № 51-597км17, ЄДРСРУ № 75286445).

Положеннями ст.245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частина 3 ст.172-20 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Відповідно до п.п. 3, 4 ст.1, ч. 8 ст.4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні з 24.02.2022 введений воєнний стан строком на 30 діб, який надалі неодноразово продовжувався указами Президента України та триває досі.

Таким чином, в Україні діє особливий період.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП, окрім власного визнання вини, доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: відомостями зазначеними у протоколі ДНХ-5485 від 14.08.2026 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП; випискою з медичної карти амбулаторного хворого №871, в якій зазначено, що 13.08.2026 о 19:50 год. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, поясненнями ОСОБА_1 , копією військового квитка та рапортом від 14.08.2026.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в межах санкції ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з особи, на яку накладено адміністративне стягнення слід стягнути судовий збір у сумі 665,60 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 172-20, 247, 283, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) грн.(Одержувач ГУК Харківськ обл/МТГ Харків/21081100, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код за ЄДРПОУ 37874947, Рахунок отримувача UA558999980313030106000020649).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/рUA908999980313111256000026001, код 22030106, ЄДРПОУ 37993783) судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п?ять грн., 60 коп.).

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу: за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Наталя ПЕТРОВА